Функціоналістський та конфліктологічний підходи 18 страница

3) частота появи категорій чи ознак категорій у текстах. Фіксується не лише присутність або відсутність посилання на категорію в одиниці аналізу, а й скільки разів воно зустрічається. Так визначається міра уваги комунікатора до кожної категорії, вимірюється цінність та важливість, яку він надає їй.

Одиниці аналізу та одиниці рахунку взаємозумовлені. Якщо підраховується "поява категорій", то одиницею аналізу є звичайно великий текстовий фрагмент — уся стаття. "Частота появи категорії" фіксується у спостереженнях за найменшими одиницями аналізу.

Алгоритм процедури докладно описується в обов'язковому методичному документі — "Інструкції кодувальнику". Проте перед цією операцією слід з'ясувати "надійність" інструментарію. Під надійністю аналітик розуміє міру припустимого "суб'єктивізму" у вивченні текстів. Надійність контент-аналізу засвідчують показники обґрунтованості і сталості процедури. Перша звичайно підтверджується після зіставлення досвідченими суддями результатів пілотажу з даними експертів та інших опитувань. Сталість перевіряється у двох аспектах — у часі (коли текст кодується вдруге через деякий час) і серед кодувальників (з'ясовується ступінь ідентичності їхньої роботи над одним і тим самим текстом, для чого використовують стандартні прийоми перевірки інструментарію, що вимірює). Збіг даних для висновку про сталість має становити близько 80 %.

Методики обробки результатів кодування залучають усі способи, придатні для інтерпретації рангових та асоціативних структур змісту, за допомогою визначення коефіцієнтів рангового зв'язку, вимірювання сполученості згідно з критерієм X2, Частотний контент-аналіз допускає й більш складні форми обробки, такі як факторний аналіз у комп'ютерних версіях цього методу. Використанню комп'ютерного контент-аналізу (розроблений у 60-ті роки Філіппом Стоуном) передує створення великих і точних словників, наприклад словника цінностей Лассуелла, які дають змогу ідентифікувати вербальні знаки з конкретними категоріями.

Розуміння методологічних основ контент-аналізу, надійна процедура формалізованого прочитання текстів — запорука успіхів аналітика в інтерпретації змісту масової комунікації, виваженості висновків щодо структури та динаміки змісту тексту.

Основні поняття і терміни розділу

"Двоступенева модель" масової комунікації — структурує макрокомунікативний процес на дві стадії: спочатку повідомлення мас-медіа сприймаються активною частиною аудиторії — "лідерами думок", а потім від них міжособистісними каналами транслюються пасивній частині, байдужій до радіо та газет.

Засоби масової комунікації — преса, радіо, телебачення, тобто засоби транслювання та оприлюднення повідомлень (інформації) за допомогою мови та інших знаків.

Категорії аналізу — поняття контент-аналізу, які описують ціннісно забарвлену структуру повідомлень засобів масової комунікації.

Контент-аналіз — формалізований метод інтерпретації змісту і структури текстів повідомлень мас-медіа.

Масова комунікація — стан сучасного суспільства, складна структура соціального та культурного простору якого втілена у символічних формах і образах; лише в такому вигляді її здатна сприймати і розуміти корпоративна, масова та індивідуальна свідомість.

Одиниці аналізу — малі чи великі фрагменти тексту, об'єкт спостереження кодувальника для зіставлення з категоріями аналізу.

Одиниці рахунку — знаки і символи, які дають змогу подати в абсолютних величинах або відсотках насиченість тексту категоріями аналізу.

Парадигма "ефектів" мас-медіа — концептуальне уявлення того факту, що масова комунікація хоч І важливий, але лише один з багатьох чинників впливу на індивідуальну і групову свідомість.

Парадигма "тотального" впливу — концептуальне розуміння аудиторії як такої, що беззахисна перед потоком інформації та тими, хто виробляє і транслює її.

Рекомендована література

Дейк ТА. ван. Язык. Познание. Коммуникация. — M.: Прогресс, 1989.

Зернецъка О.В. Нові засоби масової комунікації (соціо-культурний аспект). — К.: Наук, думка, 1993.

Коробейников B.C. Редакция и аудитория. — M.: Мысль, 1983.

Костенко Н.В. Ценности и символы в массовой коммуникации. — К.: Наук, думка, 1993.

Массовая информация в советском промышленном городе. — М.: Политиздат, 1980.

Массовая информация и общественное мнение молодежи. — К.: Наук, думка, 1990.

Массовая коммуникация и охрана среды. — Таллинн: Эсти-раамат, 1987.

Медиа в выборах: между политикой и культурой. — К.: Ин-т социологии НАН Украины, 1999.

Методологические и методические проблемы контент-анализа: В 2 т. — М.: Наука, 1973.

Моль А. Социодинамика культуры. — М.: Прогресс, 1973. Фирсов Б.М. Пути развития массовой коммуникации. — Л.: Наука, 1977.

Culture, Society and Media. — London, 1982.

Holsti O.R. Content Analises for the Social Science and Humanities. —London, 1969.

Sociology of mass communications / Ed. McQuail D. — London, 1976.

< Попередня ЗМІСТ Наступна >

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

ОТБЕЛИТЕ зубки ДОМА!

250.00 грн

White Light - РЕЗУЛЬТАТ Вас удивит!

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Дисципліни

Головна

Банківська справа

БЖД

Бухоблік та Аудит

Географія

Екологія

Економіка

Етика та Естетика

Інвестування

Історія

Культурологія

Маркетинг

Медицина

Менеджмент

Педагогіка

Політологія

Політекономія

Право

Природознавство

Психологія

Релігієзнавство

Риторика

Соціологія

Страхова справа

Філософія

Фінанси

Правила користування

Украинская Баннерная Сеть

Диетологи рассекретили "звездную диету"

Лучшая диета 2011 года по версии первого канала

Лучший способ похудеть на 10 кг за неделю!

ЗВЕЗДНАЯ диета!

Нажмите на ФОТО и грудь вырастет до 3 размера!

Упражнения! Всего 1 неделя по 7 минут в день!

Самые интересные предложения на Nikon D90 Кit

Перейдите от любительского фото к профессиональному!

Как делать деньги?

Хотите увидеть бесплатное видео?

Головна Соціологія Соціологія - Макеєв С.О.

< Попередня ЗМІСТ Наступна >

Розділ 7.ОСОБИСТІСТЬ

§ 1. Особистість як предмет соціологічного дослідження

Соціологічний підхід до проблеми особистості та основні напрями дослідження її

Застосування теорії та методів соціології до вивчення особистості сприймається на перший погляд як спроба соціологів вийти за межі предмета своєї науки і посягнути на "свята святих" психології — процеси формування та розвитку особистості (з ЇЇ цілісним індивідуалізованим світом прагнень, думок, почуттів і переживань), підмінивши особистість як специфічний предмет дослідження середньостатистичним індивідом як представником соціальних груп і знеособленим (деіндивідуалізованим) учасником міжгрупових взаємодій. І справді, для соціології особистість становить інтерес насамперед як точка перехрещення незліченних соціальних зв'язків, як об'єкт впливу багатьох соціальних чинників, що забезпечує відтворення соціально адаптованого індивіда, інтегрованого до певної суспільної системи.

Однак саме "знеособлена" особистість у соціології є найбільш близькою до первісного значення поняття "особистість", похідного від латинського слова "persona"* (російською мовою — "личина"), що позначало маску, яка в античному театрі правила акторам за засіб створення сценічного образу з певною соціальною функцією. Пізніше слово "персона" (особистість) асоціюється з громадянським станом людини і лише в сучасній мові остаточно набуло полісемантичного змісту, що дає йому змогу виконувати важливу понятійну функцію в науках про людину і суспільство. До того ж саме соціологічне розуміння особистості протягом усього періоду трансформацій античної "персони" зазнало неістотних змін.

У соціології міцно закріпилося розуміння особистості як соціально-типової характеристики людини, як сукупності соціальних ролей, що визначаються соціальним статусом (становищем у суспільстві). Розглядаючи процес входження індивіда до суспільства, соціалізацію та ідентифікацію його з різними соціальними групами, соціологія пов'язує поняття особистості з соціалізованим індивідом, що у своїй свідомості та поведінці відображає особливості соціальної організації конкретного суспільства. Дослідження особистості в соціології здійснюється за такими основними напрямами:

1) соціальна типологія особистості, формування основних соціальних типів особистості, що відображають особливості соціальної організації й розвитку суспільства;

2) закономірності соціалізації як процесу включення індивіда до системи суспільних зв'язків, особливості життєвого шляху особистості;

3) структура особистості, рольова діяльність і спілкування як шляхи реалізації потреб, інтересів, соціальних установок (етті-тюдів) і ціннісних орієнтацій особистості;

4) особистість і соціальне мікросередовище, в якому відбуваються безпосереднє міжособистісне спілкування і взаємодія.

Ці напрями досліджень розробляються в соціологічних теоріях особистості, що перетворилися на самостійну галузь соціологічного знання у XX столітті.

Соціологічні теорії особистості

Серед найвпливовіших концепцій особистості слід насамперед назвати рольову теорію (Ральф Лінтон, Толкотт Парсонс, Роберт Мертон та ін.), побудовану на засадах уявлення про особу як суб'єкта соціальної діяльності, основний зміст якої полягає у виконанні соціальних ролей, що відповідають суспільному становищу індивіда, його соціальному статусові. Для пояснення специфіки формування, розвитку і соціальної активності особистості рольова теорія застосовує низку спеціальних понять, серед яких центральне місце посідає категорія "соціальні очікування" (експектації). Соціальні очікування висуваються до виконання індивідом тих чи інших ролей, які відповідають його статусу в суспільстві та соціальних групах. Міра адекватності рольової поведінки особистості певним соціальним експектаціям і визначає співвідношення соціальних заохочень та санкцій, а це, у свою чергу, зумовлює становище особистості в суспільстві, престиж її, суб'єктивну задоволеність.

Плідним напрямом сучасного розвитку соціологічної теорії особистості є символічний інтеракціонізм (Герберт Блумер, Та-мотсу Шибутані, Манфорд Кун та ін.), засновниками якого є американські соціологи Чарльз Кулі та Джордж Герберт Мід. У межах теорії "дзеркального Я" (Дж.Г. Мід) самосвідомість людини розглядається як результат соціальної взаємодії (інтеракції), завдяки якій індивід здатний побачити себе "збоку" очима інших учасників взаємодії і на підставі набутого досвіду сформувати соціальний образ свого "Я", який є, по суті, продуктом відображення в особистості всієї сукупності її міжособистісних контактів. Символічний інтеракціонізм у своїх сучасних трактуваннях еволюціонував у напрямі до феноменологічної соціології та етнометодології, зосередивши основну увагу на символічному змісті соціальної взаємодії, на трансформації повсякденного досвіду спілкування людей у смислові структури групової та індивідуальної свідомості.

Марксистська теорія особистості, що інтенсивно розроблялась у радянській соціології (Володимир Ядов, Ігор Кон та ін.) і орієнтувалася на інтеракціоністське трактування особистості як продукту соціальної взаємодії, залишається досить популярною серед сучасних західних соціологічних шкіл, які намагаються об'єднати окремі положення марксизму з іншими соціальними теоріями (неомарксизм, фрейдомарксизм, критична соціологія). Марксизм, особливо ті його модифікації, які обслуговували практику побудови комуністичного суспільства, об'єднує щодо розуміння особистості утопічна ідея формування ідеальної особистості, яка буде жити в суспільстві, позбавленому соціальної несправедливості й нерівності між людьми. Як показав історичний досвід, спроби практичного втілення цього ідеалу мають результат, протилежний очікуваному: замість "всебічно розвиненої особистості" та "нової людини" формується знеособлений соціальний конформіст як базовий тип особистості.

Певне місце проблема особистості посідає також у соціологічних концепціях необіхевіоризму, зокрема в теорії соціального обміну (Джордж Хоманс, Пітер Блау). У цих концепціях розвиток особистості постає як результат фіксації індивідом досвіду суспільної поведінки, що становить сукупність соціально прийнятних реакцій на стимули, джерелом яких є соціальне середовище. Хоча соціобіхевіоризм не заперечує існування особи -стісних якостей, що виходять за межі реактивного соціального досвіду, такі психічні феномени не є для нього предметом наукового аналізу.

Проблемам формування соціальних типів особистості, а також закономірностям соціалізації індивіда значна увага приділяється в психоаналітичній соціології, духовним джерелом якої є соціологічні праці австрійського психолога Зігмунда Фрейда ("Тотем і табу" та ін.) і неофрейдистів (Карен Хорні, Гаррі Саллі-ван, Брік Фромм та ін.). Основна проблема психоаналітичної теорії — це конфлікт особистості і суспільства, пошук шляхів вирішення якого пов'язується з розробкою специфічних методів "суспільної психотерапії", зживанням масових патологічних комплексів, викликаних конфліктом індивідуальних потягів та суспільних вимог, що обмежують індивідуальну свободу, В межах цього напряму розвитку соціологічної теорії найбільш глибоко опрацьована проблематика соціальної типології особистості (Гарольд Дуайт Лассуелл, Б. Фромм, Теодор Адорно, Абрахам Кардінер, Дейвід Рісмен та ін.).

Проблема особистості є важливою сполучною ланкою між соціологією та психологією. Численні спроби соціологів вивести "чисті" соціологічні закономірності, що характеризують життя суспільства, незалежно від психологічних особливостей особистості, як правило, неспроможні. Класичним прикладом є аналіз проблеми самогубства, задуманий Бмілем Дюркгеймом як пошук об'єктивних зв'язків між зростанням кількості самогубств та дезінтегрованістю основних соціальних структур. Однак пояснюючи виявлені залежності, Б. Дюркгейм змушений був звернутися до психологічних механізмів формування смислових структур свідомості та поведінки особистості. Чи не найслабшою ланкою марксизму, первісно задуманого як знаряддя звільнення особистості від відчужених форм соціального життя і повернення її до свободи самореалізації, є концепція особистості як продукту суспільних відносин, сутність якої вичерпується рівнем розвитку продуктивних сил і виробничих відносин певного суспільства.

Сучасні тенденції розвитку соціологічної теорії особистості — це інтеграція в конкретних дослідженнях окремих елементів класичних теоретичних підходів у соціології та соціальній психології, а також підвищена увага соціологів до когнітивних структур, повсякденного досвіду та соціально-культурних характеристик особистості. Особлива увага в сучасній соціології особистості приділяється проблемам розвитку особистості в мінливому соціальному світі — у процесі постіндустріального розвитку суспільства, переходу до "інформаційного" і "програмованого" суспільства (Даніел Белл, Ален Турен, Амітай Бтціоні, Олвін Тоффлер та ін.), а також проблемам формування соціальних типів особистості за різних суспільно-політичних умов, зокрема під час переходу суспільства від тоталітарної системи до демократії.

Останній аспект є особливо актуальним для України та інших держав колишнього соціалістичного табору, що відмовилися від комуністичної ідеології та декларували своїм завданням побудову відкритого демократичного суспільства. Соціологічний аналіз проблеми особистості в цьому аспекті ґрунтується на типології, яка є одним з основних методів соціологічного дослідження. Подальше викладання проблем соціальної типології особистості потребує попереднього ознайомлення з можливостями застосування цього методу в соціальному пізнанні та соціології особистості.

< Попередня ЗМІСТ Наступна >

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Эксклюзивная диета украинских звезд

Сбрасываем 20 кг в месяц без проблем!

Революция в области лечения алкоголизма

Как бросит пить?

Курильщикам с большим стажем! Нажмите на картинку!

Реальный способ бросить курить!

ЯРКОЕ, СМЕЛОЕ белье

Пусть ОН "СОЙДЕТ с УМА"

Нажмите на картинку и Вы сразу Бросите курить! Гарантируем

Через 30 минут Сигареты больше Вам Не понадобятся!

СМЕЛОЕ БЕЛЬЕ для ярких женщин!

ЛУЧШИЙ НАРЯД в День Св. Валентина!

Самые опасные удары в уличной драке!

Тренинг из 2 -х упражнений

Просто посмотрите этот ролик и Вы забудете о курении!

Уже через 30 минут Вы забудете о сигаретах навсегда!

Зарабатывайте не меньше 184 $ ЕЖЕДНЕВНО

Хотите стать профессиональным трейдером?

НАЖМИТЕ на картинку! Грудь УВЕЛИЧИТСЯ вдвое!

Революционные УПРАЖНЕНИЯ!

Самый простой способ сбросить лишний вес за считанные дни

Убираем всего один продукт из рациона и худеем на 15 кг

Так худеют "светские львицы" России, Украины и Беларуси

Более уникальной диеты Вы не найдете!

© Перша українська електронна бібліотека підручників © 2011

admin{aт}pidruchniki.com.ua

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Дисципліни

Головна

Банківська справа

БЖД

Бухоблік та Аудит

Географія

Екологія

Економіка

Етика та Естетика

Інвестування

Історія

Культурологія

Маркетинг

Медицина

Менеджмент

Педагогіка

Політологія

Політекономія

Право

Природознавство

Психологія

Релігієзнавство

Риторика

Соціологія

Страхова справа

Філософія

Фінанси

Правила користування

Украинская Баннерная Сеть

Методика для пышных дам! 260 грн

260.00 грн

Реально сбросить ВЕС

Нажмите на фото! Вы никогда не пожалеете!

Через 30 минут Вы поймете - сигареты Вам не нужны!

Сравните цены в разных магазинах и сделайте выбор

Лучшие предложения!

Новая методика похудения, 260 грн

Резкое ПОХУДЕНИЕ для НЕТЕРПЕЛИВЫХ

Узнать уровень Вашего зрения ПРОСТО! Прямо сейчас

Нажмите на картинку...

Головна Соціологія Соціологія - Макеєв С.О.

< Попередня ЗМІСТ Наступна >

§ 2. Типологія як метод соціального пізнання та застосування її в дослідженнях особистості

Основні характеристики методу типології та проблеми побудови соціальних типів

Поняття "метод" у сучасній науці має широке значення й охоплює різні рівні наукового дослідження: від загальнометодо-логічного (стратегії наукового дослідження) до конкретних технічних шляхів одержання, обробки та аналізу наукових даних.

Особливе місце серед загальнонаукових методів посідає типологія, оскільки вона, з одного боку, є методологічним рівнем пізнання, а з іншого — передбачає конкретну техніку аналізу об'єкта дослідження. Як певний методологічний рівень пізнання типологія дає змогу здійснити перехід від найзагальнішого, абстрактного аналізу об'єкта до конкретного дослідження, тобто передбачає виділення типу, що є перехідним від емпіричної класифікації до теоретичної концепції видом пізнання.

Сутність типології як конкретної методики дослідження має такі аспекти. У класичному експерименті основними параметрами є дві змінні. Одна з них, так звана незалежна змінна, контролюється експериментатором і довільно змінюється ним. При цьому фіксуються зміни іншого параметра — залежної змінної. Як результат, визначається характер зв'язку між двома рядами одержаних характеристик. При переході від природничих наук до дослідження людини і складних соціальних явищ виникають особливі труднощі. У разі, якщо предмет вивчення надто складний та недостатньо вивчений (наприклад структура особистості або спосіб життя), то як змінна він є невідомим, заради якого задумане дослідження. Проте невизначеність незалежної змінної можна зменшити об'єднанням у групи чи класи конкретних елементів (наприклад, індивідів) за певною ознакою (стать, вік, соматичні або психологічні особливості, умови життя тощо). Таке об'єднання й характеризує типологізацію як технологію здобуття нового знання.

У сучасній науці поширені різні підходи до розуміння поняття "тип", до оцінки значення методу типології. Висхідною точкою дискусії про поняття типу, його методологічне значення й застосування в більшості випадків є оцінка поняття "ідеальний тип", введеного до соціального пізнання Максом Вебером. Типи в соціальних науках розглядаються ним як "уявні образи, одержані за допомогою утопічної раціональності". Основну характерну рису типології М. Вебер вбачає в тому, що типоутворююча ознака, яку виділяє дослідник, не є суттєвою ознакою самого об'єкта вивчення, а привноситься в реальність дослідником для осмислення, розуміння, пояснення процесів, що відбуваються, з певного погляду.

Приймаючи в цілому методологічну концепцію Вебера, американський соціолог Говард Беккер замінив термін "ідеальний тип" на "конструктивний тип". На його думку, основне призначення типу — не відображення реальності, а пояснення її. "Його цінність визначається не точністю його відповідності реальності, а здатністю пояснити її". Значення та функції типології як методу наукового пізнання визначаються гносеологічною природою (походженням) поняття "тип".

Вивчаючи походження та становлення типології як наукового методу, американський соціолог Дж. Маккінні вважав, що здатність до типологізації закладена в повсякденній свідомості, у способі мислення; це є спосіб існування в довколишньому середовищі з його численними чинниками впливу на людину: "Взаємодія людей може мати місце за посередництвом абстракції, ідеалізації довколишнього світу. Так звана раціональна поведінка передбачає вміння типологізувати. Тільки за допомогою типології можна передбачити наслідки дій на підставі минулого досвіду. Виходячи з цих міркувань, можна стверджувати, що людські істоти неминуче категоризують свій досвід через абстракції, концепції, типи. Як учасники соціального процесу люди самі на підставі здорового глузду і життєвого досвіду на "фольклорному" рівні займаються створенням типів".

Справді, збірний типовий образ наявний у ранніх формах народної творчості: казках, міфах, легендах, у повсякденній свідомості існують життєві типи (наприклад, "мати" й "мачуха" з усім комплексом рис характеру та поведінки). Існують кількісні типи, що виникли в практиці повсякденного життя. Наприклад, поняття "градус" у медицині пов'язане з усім симптомокомплексом стану організму; градус при визначенні температури повітря асоціюється з усім системокомплексом відчуттів тощо.

Становлення наукової типології відбувається в період загального піднесення розвитку науки, початок якого можна умовно віднести до середини XVII ст. Відкриття в оптиці, фізиці та інших науках приводять до технічного вдосконалення методів отримання даних і накопичення нових наукових фактів. У зв'язку з розширенням можливостей одержання нових даних не лише про видимі, а й про приховані властивості довколишніх явищ виникає потреба вдосконалити методики впорядкування одержаних фактів. Якщо в практичному житті людей типізація предметів, явищ, властивостей відбувається на підставі ознак, що мають значення в повсякденному житті, то наукова функція типологізації полягає насамперед у встановленні серед численних ознак об'єкта основних взаємопов'язаних ознак, що визначають сутність самого об'єкта.

Типологія як загальнонауковий принцип пізнання застосовується в різних науках. Проте частка її, порівняно з іншими методами, збільшується в науках, які мають своїм предметом людину з її соціальним світом. У зв'язку з цим слід зупинитися на розмежуванні понять, що виникли в межах розвитку типологічного методу: "групування", "класифікація", "типологізація" тощо.

Групування — це технічний засіб об'єднання множини елементів у сукупності. Результати групування можна зустріти у переписах, звітах. У соціологічних дослідженнях про групування говорять у разі довільного розподілу сукупності за конкретною ознакою (наприклад, під час розподілу опитаних за віком з дво-, п'яти-, десятирічним інтервалом без спеціального обґрунтування такого інтервалу).

Класифікація, за визначенням українського соціолога Миколи Шульги, "полягає у пошуку засад для "упорядкування" деякої сукупності різноманітних об'єктів". Правильно знайдений критерій класифікації дає змогу встановити зв'язок між елементами сукупності, який зумовлює їхню упорядкованість. Основним завданням класифікації є групування численних елементів сукупності, яке має на меті упорядкування їх.

На відміну від "механічної" процедури групування та "формальної" класифікації типологізація поєднує виділення системо-утворювальних ознак складного явища та встановлення суттєвого зв'язку між ними. Як підкреслює один із творців сучасної теорії методів соціології Пол Лазарсфельд, аналіз серії спостережень, одержаних під час дослідження, може поєднувати багато класифікаційних процедур різної складності — від простого упорядкування (групування) характеристик без виділення зв'язку між ними до систематичної типології, яка розкриває сутнісні характеристики виділених типів. До того ж вирішальну роль у виділенні конкретних типів відіграє логічна комбінація найважливіших атрибутів соціальної реальності, що типологізується.

< Попередня ЗМІСТ Наступна >

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

В Украине по этой диете худеют звезды

Попробуйте и Вы лучшую диету 2010. От 10 кг в неделю...

Компьютер Вам больше НЕ ПОНАДОБИТСЯ

Коммуникатор, который заменит Вам телефон и...

Заставить мышцы расти

Достаточно 10 минут в день делать ОДНО упражнение

Диета 2011 года в Беларуси и Украине по версии популярных СМИ

Уникальная диета, которая работает даже зимой

Уникальная экспресс-диета

Узнайте, как худеют "звезды"

Нажмите на фото и через 30 минут Вы бросите курить!

Гарантируем Вам - 25 кадр поможет!

ЖМИТЕ! Видео, которое изменит Вашу жизнь к ЛУЧШЕМУ!

Испытываете финансовые трудности?

Они наступают!

Космос бескрайний, но убежать не сможет никто!

Все о торгах на бирже

Расскажем о бирже

доступным языком!

Наши партнерские программы это позволяют!

У Вас есть друзья? Заработайте на этом!

Фотоальбомы и фотоархивы

Все впечатления в одном месте

Широкий выбор

Доставка

В ЭТИХ ЧУЛКАХ Он у Ваших ног!

КАПИТУЛЯЦИЯ ЗАСТЕНЧИВОСТИ!

© Перша українська електронна бібліотека підручників © 2011

admin{aт}pidruchniki.com.ua

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Украинская Баннерная Сеть

Дисципліни

Головна

Банківська справа

БЖД

Бухоблік та Аудит

Географія

Екологія

Економіка

Етика та Естетика

Інвестування

Історія

Культурологія

Дата добавления: 2017-02-01