І. Як навчитися управляти собою

Обмежень

Наші внутрішні бар’єри, або концепція

РОЗДІЛ 5.

ільшість із нас рухаються уперед так повільно, – пише Річард Бах[4]. Ми переходимо із одного світу до іншого, майже такого ж, і відразу забуваємо, звідки ми прийшли, нам все рівно, куди нас ведуть, для нас важливе лише те, що відбувається у цю хвилину.

Ти уявляєш, скільки життів ми повинні прожити, перш ніж у нас з’явиться смутна здогадка, що життя не вичерпується їжею, боротьбою та владою у Стаї. Тисячі життів, Джон, десять тисяч! А потім ще сто життів, перш ніж ми починаємо розуміти, що існує дещо, що називається досконалістю, і ще сто, поки ми не переконаємося: сенс життя у тому, аби досягти досконалості і розповісти про це іншим. Той же закон діє й тут: ми вибираємо наступний світ у злагоді з тим, чому навчилися у цьому. Якщо ми не навчилися нічому, наступний світ видасться таким же, як і цей, і нам доведеться знову долати ті ж перешкоди з тими ж свинцевими гирями на лапах."

Фундатор кібернетичної науки Н.Віннер, писав: "Світ майбутнього буде світом усе більш наполегливої боротьби по усуненню бар’єрів, що обмежують наш розум".

Обмеженнями^* у менеджменті називають фактори, які стримують потенціал та результати діяльності колективу або окремих педагогічних працівників. Всі педагоги-менеджери володіють певними можливостями розвивати та підвищувати ефективність своєї роботи, але з явних причин, або інтуїтивно, у них виникають нереалізовані "недорозвинуті" здібності. Саме їх і визначають як обмеження.

Концепція обмежень достатньо повно досліджена англійськими консультантами з управління Майком Вудкоком та Дэйвом Френсісом в їх основній роботі "Розкріпачений менеджер".Труднощі в діяльності учасників освітнього процесу з різноманітних позицій проаналізовані в дослідженнях Ю.К.Бабанського, С.Б.Єлканова, Г.Д.Кирилова, І.Я.Лернера, М.І.Махмутова, Л.Т.Охітіної, М.Н.Скаткіна, Т.І.Шамової, В.І.Маслова, В.І.Пікельної, Л.М. Карамушки та ін.

В узагальненому виді діяльність – це подолання обмежень. "Самореалізація полягає не в досягненні кінцевої мети, а в просуванні до неї, а кожний кінець – це завжди новий початок", – відзначав Дж.Д.Фріман.

Найвагомішими для детермінації процесу самореалізації соціально обумовлених потреб особистості Г.Нестеренко вважає:

ª потребу в споживанні матеріальних і духовних благ;

ª потребу в спілкуванні;

ª потребу в мирному співіснуванні з іншими членами соціуму;

ª потребу в соціальній можливості вибору параметрів самореалізації;

ª потребу в об’єктивних передумовах для досягнення мети;

ª соціально-економічну потребу в засобах виробництва;

ª потребу в досягненні суспільного престижу;

Для педагогів, керівників навчальних закладів актуальними є такі обмеження:

1. Невміння управляти собою.

2. Розмиті особисті цінності.

3. Нечіткі особисті цілі.

4. Зупинений саморозвиток.

5. Слабкі навички вирішення проблем.

6. Відсутність творчого підходу.

7. Невміння впливати на людей.

8. Невміння навчати.

9. Невміння управляти конфліктами.

10.Низька здатність формувати колектив.

Проведені автором дослідження дозволяють узагальнити деякі види управлінських проблем в управлінні школою.

Д.Вашингтон вважав, що успіх треба вимірювати не стільки положенням, якого людина досягла в житті, скільки тими перешкодами, які вона подолола, домагаючись успіху.

У школі, на вулиці ми бачимо колег, товаришів, просто незнайомих людей з різним емоційним настроєм: одні бадьорі, веселі, життєрадісні, інші – смутні, нудні, незібрані. Це не просто настрій або риси характеру, в цьому виражається вміння або невміння управляти собою. Всі педагогічні працівники школи, управлінці обов’язково повинні вміти управляти собою, адже їх настрій (оптимістичний або сумний) впливає на дітей. У себе необхідно формувати такі риси: здорове тіло; відсутність шкідливих звичок; енергійність і життєстійкість; спокійний та збалансований підхід до життя і роботи; вміння справлятися зі стресами;вміння ефективно використовувати час. Всі ці риси взаємозалежні, тому доцільно роздивитися їх у таких аспектах:

† Підтримка фізичного здоров’я.

â Раціональний розподіл сил.

J Вміння долати труднощі.

L Вміння переборювати занепокоєння.

Підтримка фізичного здоров’я педагога включає необхідність постійно стежити за станом свого здоров’я та піклуватися про його збереження.

У психології існує "вузьке" розуміння здоров’я – відсутність хвороби, та "широке" – здоров’я як синонім розвинутої самоактуалізованої особистості.

Здоров’я – стан повного фізичного, духовного та соціального комфорту, а не лише відсутність хвороб або фізичних дефектів.

Розглянемо від чого залежить наше здоров’я? (див. діаграму 3). В узагальненому вигляді на нього впливають основні чотири фактори:

Діаграма 3

Турбота про здоров’я включає такі необхідні компоненти:

ª обов’язкова (!) щоденна ранкова гімнастика;

ª суворий контроль за своєю вагою (надлишкова вага шкідлива!).

Маса тіла – важливий показник здоров’я. Перевищення ваги тіла на 10-30%, порівняно з оптимальною, розцінюється як "надлишкова маса", на 31-50% – як ожиріння. Збільшення маси тіла обернуто пропорційно до тривалості життя людини.

Оптимальна вага (ОВ) тіла може бути визначена за формулою:

ОВ =	зріст (см)	– 58
1,4

для чоловіків

ОВ =	зріст (см)	– 58
1,4

для жінок

ª доцільне балансування фізичного та розумового наван­таження. Відомо, що одні види діяльності виснажують сили, інші їх відновлюють. Дослідження показують, що у вчителя, крім уроку, є ще 56 видів різноманітної педагогічної діяльності. Тому необхідно зробити все для відновлення свого ресурсу;

ª уникайте шкідливих звичок. Основа вмілого управління собою – контроль особистої поведінки. Заради цього треба назавжди розлучитися зі шкідливими звичками, і тоді Ви більше дізнаєтеся про себе;

ª розумно поводьте себе у відрядженнях та відпустках (!). Відпустка, за визначенням, це перерва в роботі. У відпустці ми бажаємо розслабитися, збавити темп, проводити час зі своєю сім’єю, друзями, або ж наодинці; відновити сили після стресів. Зробіть все залежне від Вас, аби надати відпустці характер реабілітації. Вона (робота) займає більшу частину нашого часу. Колег по роботі ми бачимо значно частіше, ніж близьких людей, родичів.

Робота забезпечує нам засоби існування. Крім того, вона дає нам почуття самооцінки ^* і соціальний статус. Вона навчає і виснажує нас, дає радість творчості і засмучує, створює усі види стресів. Робота – це завжди виклик, особливо педагогічна діяльність, яка відбувається за особливих організаційних умов та унікальних норм стосунків. Педагогу необхідно оперувати великою кількістю інформації, піклуватися про її поновлення, постійно домагатися високих результатів, які прискіпливо оцінюються.

Спад в економіці супроводжується скороченням робочих місць в установах та навчальних закладах, зростанням фізичного та психічного навантаження на вчителя, зростанням соціального та економічного тиску на весь персонал.

За цих умов, досить чітко виступає феномен трудоголізму – відчуття, що робота – це єдина цінність життя. Подібні почуття призводять до руйнації здоров’я і сім’ї, підтримують такі залежності, як паління, вживання алкоголю, транквілізаторів... Якщо Ви почуваєтесь бадьоро лише за робочим столом, біля телефону, це означає, що у Вас не все в порядку, робота перетворилася із засобу в ціль.

Трудоголік схильний до серцевих нападів, інсультів, хвороби печінки, депресій та стресів. Він самотній серед своїх колег, і в сім’ї, до якої він не виявляє інтересу. Особистість перероджується.

Ви повинні перепрограмувати свій мозок для рятунку від шкідливої звички, тому що кожна звичка перетворюється у Вашій підсвідомості на установку (стереотип), і поведінка, яку Ви бажаєте змінити, випливає саме з цієї психологічної установки. Психологи стверджують, що для подібного перепрограмування вимагається певний час (не менше 21 доби). А до цього ще буде виявлятися тривалий ефект, який буде штовхати Вас до звички, від якої Ви прагнете звільнитися. Як писав Д.С.Джордан: "Все, що є в цьому світі видатного, неодмінно виникає від правильного способу життя". Що ж таке шкідлива звичка?

Малюнок 13

Шкідлива звичка (залежність) – це властивість Вашого характеру або поведінки, яку можна визначити так:

Як писав древньогрецький лікар Гіппократ: "Cibi, potus, venusomnia moderata sint"("Їжа, напої, сон, любов – нехай усе буде в міру").

Дата добавления: 2017-02-01