Модуль 1. Основи державознавства

Варіант 25

Варіант 24

Варіант 23

Варіант 22

Варіант 21

Варіант 20

Варіант 19

Варіант 18

Варіант 17

Варіант 16

Варіант 15

Варіант 14

Варіант 13

Варіант 12

Варіант 11

Варіант 10

Варіант 9

Варіант 8

Варіант 7

Варіант 6

Варіант 5

Варіант 4

Варіант 3

Варіант 2

Варіант 1

Варіант 25

Варіант 24

Варіант 23

Варіант 22

Варіант 21

Варіант 20

Варіант 19

Варіант 18

Варіант 17

Варіант 16

Варіант 15

Варіант 14

Варіант 13

Варіант 12

Варіант 11

Варіант 10

Варіант 9

Варіант 8

Варіант 7

Варіант 6

Варіант 5

Варіант 4

Варіант 3

Варіант 2

Варіант 1

Варіант 25

Варіант 24

Варіант 23

Варіант 22

Варіант 21

Варіант 20

Варіант 19

Варіант 18

Варіант 17

Варіант 16

Варіант 15

Варіант 14

Варіант 13

Варіант 12

Варіант 11

Варіант 10

Варіант 9

Варіант 8

Варіант 7

Варіант 6

Варіант 5

Варіант 4

Варіант 3

Варіант 2

Варіант 1

1. Наука та її основи. Види наук

2. Емпіричні та теоретичні методи дослідження та їх складові

3. Образ держави як основа політичної проблематики

1. Юридична наука та її ознаки

2. Філософсько–світоглядні підходи

3. Силове розуміння держави

1. Система та елементи юридичної науки

2. Загальнонаукові методи пізнання

3. Легістське розуміння держави

1. Юриспруденція

2. Спеціальні методи пізнання

3. Правове розуміння держави

1. Об’єкт і предмет науки. Об’єкт і предмет юридичної науки

2. Фактори, що впливають на виникнення, формування та розвиток теорій про походження держави і права

3. Співвідношення права і держави

1. Предмет теорії держави і права

2. Концепції первісного і похідного виникнення держави

3. Критерії науковості юридичних знань

1. Структура, логіка побудови теорії держави і права як навчальної дисципліни

2. Теорії сутності держави і права

3. Типи цивілізацій

1. Понятійно-категоріальний апарат теорії держави і права

2. Теорії про шляхи розвитку держави і права

3. Власність як основа правогенезу

1. Види державно-правових закономірностей

2. Класичні (основні) теорії походження держави

3. Держава як правовий тип організації публічної влади

1. Функції теорії держави і права та їх класифікація

2. Соціальна організація первісного суспільства

3. Деспотія як силовий тип організації публічної влади

1. Методологічний характер теорії держави і права

2. Потестарна влада і структура владних відносин

3. Праводержава як ознака цивілізації

1. Виникнення і розвиток загальнотеоретичної науки про державу і право.

2. Ознаки публічної (суспільної) влади первісного суспільства

3. Причини переходу до цивілізаційної організації суспільних відносин

1. Принципи наукового пізнання

2. Закономірності та випадковості у походженні держави і права

3. Механізм правоутворення

1. Метод, методика і методологія та їх співвідношення

2. Ознаки держави, що відрізняють їх від первісної організації суспільства і первісних соціальних норм

3. Етимологія слова «держава»

1. Наука та її основи. Види наук

2. Загальнонаукові методи пізнання

3. Співвідношення публічно-правової і приватно-правової природи державної організації

1. Філософсько-світоглядні підходи

2. Спеціальні методи пізнання

3. Співвідношення влади, публічної влади, політичної влади

1. Система та елементи юридичної науки

2. Емпіричні та теоретичні методи дослідження та їх складові

3. Публічна влада

1. Юриспруденція

2. Юридична наука та її ознаки

3. Політична влада

1. Концепції первісного і похідного виникнення держави

2. Фактори, що впливають на виникнення, формування та розвиток теорій про походження держави і права

3. Державні закономірності

1. Предмет теорії держави і права

2. Об’єкт і предмет науки. Об’єкт і предмет юридичної науки

3. Сутність держави

1. Теорії сутності держави і права

2. Функції теорії держави і права та їх класифікація

3. Підходи до сутності держави

1. Теорії про шляхи розвитку держави і права

2. Класичні (основні) теорії походження держави

3. Типи держави

1. Понятійно-категоріальний апарат теорії держави і права

2. Види державно-правових закономірностей

3. Типологія як різновид класифікації

1. Структура, логіка побудови теорії держави і права як навчальної дисципліни

2. Соціальна організація первісного суспільства

3. Формально-юридичний метод дослідження

1. Виникнення і розвиток загальнотеоретичної науки про державу і право.

2. Закономірності та випадковості в походженні держави і права

3. Системно-структурний метод дослідження

Самостійна (позааудиторна) робота за Модулем 2.

(вибір варіанту – за списком у журналі обліку навчальної роботи академічної групи)

1. Співвідношення понять «суспільство», «громадянське суспільство» та «держава»

2. Правовий і фактичний статус людини

3. Самоврядування

4. Співвідношення супільства і держави

1. Різноманітність сучасних наукових підходів усвідомлення сутності громадянського суспільства

2. Свобода людини і держава

3. Функції демократії

4. Принципи самоврядування

1. Інститути громадянського суспільства та їх зв'язок з державою

2. Основні риси правовідносин між державою і людиною

3. Фундаментальні принципи демократії

4. Громадянське суспільство

1. Структура політичної системи суспільства

2. Підходи до проблеми громадянства

3. Демократія і самоврядування

4. Тоталітаризм

1. Суб’єкти політичної системи суспільства у вузькому та широкому розумінні

2. Взаємні права і обов’язки держави і людини

3. Суб’єкти демократії

4. Механізм саморегулювання

1. Види політичних систем

2. Співвідношення прав людини і прав громадянина

3. Поняття та ознаки (принципи) правової держави

4. Громадська парадигма місцевого самоврядування

1. Поняття та сутність політичної влади

2. Поняття «права і свободи людини і громадянина»

3. Вихідні положення (основи) сучасної концепції правової держави

4. Державницька парадигма місцевого самоврядування

1. Співвідношення понять «влада», «політична влада» і «державна влада»

2. Співвідношення права і свободи в усвідомленні прав людини

3. Імперативний та консультативний характер інститутів демократії

4. Юридичні гарантії прав людини

1. Держава як організація політичної влади

2. Основні (фундаментальні) права людини

3. Соціальна природа правової держави

4. Рівні механізму гарантування прав людини

1. Взаємодія держави з іншими елементами політичної системи суспільства

2. Система прав людини

3. Поняття та ознаки соціальної держави

4. Співвідношення правова і авторитарна держави

1. Держава і політичні партії

2. Теорія природних прав людини

3. Сучасні моделі соціальної держави

4. Складові правової держави

1. Багатопартійність і політичний плюралізм у сучасній політичній системі

2. Покоління прав людини

3. Соціальні програми: порядок їх розробки і реалізації

4. Механізм функціонування правової держави

1. Поняття та види політичних партій

2. Позитивістське розуміння прав людини

3. Співвідношення демократії і народовладдя

4. Витоки соціальної держави

1. Правлячі та опозиційні партії

2. Міжнародні стандарти прав і свобод людини.

3. Ознаки демократії. Багатоаспектність демократії

4. Перерозподіл як основа соціальної держави

1. Парламентські партії

2. Поняття «класифікація прав (основних) людини»

3. Народовладдя та його різновиди

4. Співвідношення правового і соціального аспектів держави

1. Місце політичної партії у політичній системі суспільства

2. Негативні і позитивні права людини

3. Різновиди інститутів демократії

4. Моделі соціальної держави

1. Електоральні функції партій

2. Поняття «система обов’язків людини і громадянина»

3. Концепція верховенства права

4. Фундаментальні елементи правової держави

1. Особливості регулювання діяльності політичних партій у порівнянні з іншими об’єднаннями громадян

2. Співвідношення прав та обов’язків у системі захисту прав людини

3. Європейський захист прав людини

4. Зміст групи прав людини на незалежність від влади

1. Поняття «концепції прав людини»

2. Права людини і права народу.

3. Міжнародний захист прав людини

4. Зміст групи прав людини на участь у державній владі

1. Основні концепції (теорії) про права людини

2. Внутрідержавні та міжнародні механізми захисту прав людини

3. Форми правового захисту громадян від неправомірних дій органів виконавчої влади та їх посадових осіб

4. Правозаконість як елемент механізму правової держави

1. Поняття права людини

2. Поняття «механізм гарантії прав людини»

3. Соціально-правовий механізм забезпечення прав людини

4. Демократія як елемент механізму правової держави

1. Ліберальні, анархістські, солідаристські, етатистські та інші уявлення про співвідношення держави і людини

2. Види гарантій прав людини

3. Складові механізму гарантії прав людини

4. Судовий контроль як елемент механізму правової держави

1. Структура політичної системи суспільства

2. Демократія і самоврядування.

3. Основні риси правовідносин між державою і людиною

4. Конституційна основа законодавчої діяльності як елемент механізму правової держави

1. Інститути громадянського суспільства та їх зв'язок з державою.

2. Свобода людини і держава

3. Фундаментальні принципи демократії

4. Співвідношення соціальної і соціалістичної держави

1. Підходи до проблеми громадянства

2. Різноманітність сучасних наукових підходів усвідомлення сутності громадянського суспільства

3. Функції демократії

4. Перспективи розвитку соціальної держави

Самостійна (позааудиторна) робота за Модулем 3.

(вибір варіанту – за списком у журналі обліку навчальної роботи академічної групи)

1. Основні підходи і погляди на сутність держави.

2. Чинники, що впливають на зміну функцій

3. Поняття «посадова особа»

4. Функція як відображення сутності

1. Еволюція наукових поглядів на ознаки держави

2. Еволюція наукових підходів до розуміння поняття функцій держави

3. Види державних службовців

4. Юридичні основи функцій держави

1. Функціональний та механізменний характер держави

2. Підходи до класифікації функцій держави в науковій літературі

3. Адміністративна служба

4. Поняття та структура функції державної влади

1. Держава як публічно-правовий союз, як політична організація суспільства, як апарат публічної влади.

2. Поняття «форма держави»

3. Політична державна служба

4. Форми здійснення функцій державної влади

1. Способи організації, існування та зовнішній вираз влади

2. Співвідношення типу та форми держави.

3. Види цивільної служби

4. Цілі і завдання державної влади

1. Компоненти влади

2. Види форм державного правління

3. Види державної служби

4. Класифікація напрямів діяльності державної влади

1. Ознаки владних відносин

2. Нетипові форми правління.

3. Функції державного апарату

4. Зміст як внутрішня форма держави

1. Фактори, що впливають на владні відносини

2. Різновиди форм державного устрою

3. Державна служба як публічна сфера життєдіяльності суспільства

4. Структурні елементи держави

1. Поняття та ознаки державної влади

2. Принципи територіального устрою унітарної держави

3. Механізм поділу влади та його конструкції

4. Населення як субстанційний елемент держави

1. Відмінність державної влади від інших форм володарювання

2. Поняття «федеративна держава»

3. Теорія і практика розподілу влад у президентській, парламентській і змішаній республіці

4. Етнос і проблема зовнішньо-політичного самовизначення

1. Державний устрій: поняття та структура

2. Види федеративної держави за способом утворення

3. Викривлення теорії розподілу влад на практиці

4. Внутрішньо-політичне самовизначення етносу

1. Внутріполітичні та зовнішньополітичні аспекти суверенітету держави

2. Принципи територіального устрою федеративної держави

3. Види державних органів за особовим складом

4. Територіальний аспект субстанційного елементу держави

1. Суверенітет та його ознаки

2. Федерація національна і територіальна

3. Особливості принципу поділу влади

4. Влада як інституційний елемент держави

1. Суверенні права. Співвідношення суверенітету та суверенних прав

2. Договірна федерація

3. Розподіл влад як правова форма належної організації державної влади

4. Легальність і легітимність як умови державної влади

1. Співвідношення «державний суверенітет» і «народний суверенітет».

2. Статус суб’єктів федерації

3. Види державних органів за соціальною природою утворення

4. Підкорення і супротив державній владі

1. Різноманітність сучасних підходів до визначення поняття держави

2. Різновиди форм політичного (державного) режиму та їх ознаки

3. Види державних органів за територією (особливості державних органів у федеративній державі)

4. Централізація і децентралізація державної влади

1. Еволюція наукових визначень поняття «держава» у радянській теорії держави 60-70 рр. ХХ ст.

2. Поняття «демократичний режим» та його принципи

3. Види державних органів за функціональним спрямуванням

4. Концепція організаційної єдності державної влади та її критика

1. Перехідна держава

2. Поняття «недемократичний режим» та його різновиди

3. Ознаки державного апарату

4. Концентрація і деконцентрація державної влади

1. Держава загального благоденства

2. Співвідношення політичного та державного режиму: загальне та особливе.

3. Співвідношення державного апарату з механізмом держави

4. Компоненти розподілу влад

1. Типологія держави: підстави, підходи, сучасний погляд на проблему

2. Система державної влади

3. Ознаки механізму держави

4. Атрибути держави

1. Формаційний та цивілізаційний підходи до типу держави та їх оцінка

2. Легітимність і легальність державної влади.

3. Поняття державного інституту

4. Юридична складова державного суверенітету

1. Зміна типів держави

2. Інституціональний підхід у розумінні сутності держави

3. Загальні риси структурних елементів механізму держави

4. Компетенція і повноваження державної влади

1. Об’єкт та ознаки функцій держави

2. Залежність механізму держави від змісту і функцій держави

3. Складові механізму держави

4. Механізм як процес реалізації функцій

1. Співвідношення функцій держави, завдань і цілей держави

2. Механізм держави як засіб здійснення функцій держави

3. Співвідношення механізму держави і апарату управління

4. Форма як відображення змісту

1. Загально-соціальні функції

2. Види форм діяльності держави

3. Класифікація функцій держави

4. Партійна і адміністративна влада в системі державної влади

4. ТЕМАТИКА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

Індивідуальна робота як різновид позааудитрної навчальної роботи направлена на формування вміння пошуку нових знань за участі викладача. Передбачає вивчення монографічної, періодичної літератури. Реалізується через систему рефератів, ессе, проблемних завдань які курсант (студент) готує самостійно за обраною темою.

1. Теорії походження держави. Розмаїття факторів, що впливає на виникнення, формування та розвиток теорій про походження держави і права. Концепції первісного і похідного виникнення держави. Теорії первісного походження держави і права. Теорії сутності держави і права. Теорії про шляхи розвитку держави і права. Класичні (основні) теорії походження держави: міфологічна та релігійна (теологічна), патріархальна (патерналістська), органічна, договірна, психологічна, класова, концепція насильства, іригаційна, расова, класова, інцестна, психологічна, демографічна, географічна тощо.

2. Організація влади у первісному суспільстві. Соціальна організація первісного суспільства: праобщина, родова община, протоселянська община. Періоди збиральної економіки та виробничої економіки. Потестарна влада і структура владних відносин. Особливості передачі влади. Влада і вожді в період розкладу первісних відносин. Установлення різних форм особистої залежності і рабства. Соціальна диференціація, класи як фактори зміни структури владних відносин.

3. Зародження публічної влади. Ознаки публічної (суспільної) влади первісного суспільства. Роль чоловічих військових союзів у здійсненні владних функцій первісного суспільства. «Військова демократія». Криза первісних відносин і перехід до протодержави. Союзи племен. Виникнення стародавніх «царств». Основні риси публічної влади. Апарат влади і формування «чиновників». Територіальна організація. Податки. Перехід до держави функцій правового регулювання. Поява закону як нормативного акту.

4. Закономірності та випадковості у походженні держави і права. Право як відображення соціальної диференціації суспільства. Звичаї і правові звичаї (звичаєве право). Правові (судові) прецеденти. Державні нормативно-правові акти

5. Типологія держави: підстави, підходи, сучасний погляд на проблему. Формаційний (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін) та цивілізаційний підходи (А.Дж. Тойнбі, Шпенглер) до типу держави та їх оцінка. Учення та класифікація цивілізацій. Взаємозв’язок формаційного і цивілізаційного підходів до типології держави. Поняття та підходи до проблеми типології держави. Характеристика і сучасна оцінка типів держави. Зміна типів держави. Перехідні типи держави. Зворотні процеси при зміні типів держави. Типологія держав на основі світосистемної теорії (І. Валленстайн, Ю. Франк) і стадіальної концепції (Ю. Семенов).

6. Види державно-правових закономірностей: за змістом (генетичні), за типом зв’язку (структурні, функціональні); за дією закономірностей у соціальному просторі (внутрішні, зовнішні); за сферою дії закономірностей у державно-правовому просторі (загальні, окремі); за історико-етапними межами дії (всезагальні, формаційні (цивілізаційні); за способом здійснення та формою прояву (динамічні, статичні).

7. Державний суверенітет. Внутріполітичні та зовнішньополітичні аспекти суверенітету держави. Суверенітет (внутрішній і зовнішній, державний і демократичний) та його ознаки. Суверенні права. Співвідношення суверенітету та суверенних прав. Особливості суверенітету у федеративних державах. Співвідношення «державний суверенітет» і «народний суверенітет».

Дата добавления: 2017-02-01