Для чого необхідна оцінка грошей у часі 2 страница

б) земельні ділянки, цінні папери, багаторічні насадження

6. Майбутня вартість грошей визначається за формулою

а) МВГ= і · (ПВГ+1) б) МВГ=ПВГ· (1+і)ⁿ

7. Поточна вартість грошей визначається за формулою:

а) ПВГ=МВГ·(1+і)ⁿ

б) ПВГ=МВГ: (1+і)ⁿ

8. Економічний зміст показника Нб в тому, що він вказує, при якій частці обсягу реалізації досягається беззбитковість виробництва.

а) так б) ні

9. Чи досліджують в процесі соціального аналізу інвестиційного проекту наявність в регіоні трудових ресурсів належної кваліфікації та якості для задоволення потреб проекту.

а) так б) ні

10.Суть метода складних відсотків в тому, що на накопичені в попередньому періоді суми знову нараховуються відсотки

а) так б) ні

Теми рефератів для самостійної індивідуальної роботи

1. Ефективність інвестицій в освіту.

2. Регіональні аспекти іноземного інвестування.

3. Джерела інвестиційного капіталу, фактори їх формування.

4. Міжнародні інвестиції та їх систематизація. Міжнародна інвестиційна інфраструктура.

5. Формування і особливості функціонування інвестиційного міжнародного ринку.

6. Форми і методи регулювання інвестиційної діяльності.

7. Інвестиційні якості цінних паперів.

8. Провести аналіз іноземних інвестицій в економіку України, використовуючи фактичний статистичний матеріал за останні 5 років.

9. Інвестиційна привабливість сільського господарства Миколаївської області (України).

10. Капітальні вкладення аграрних підприємств як один із провідних напрямів інвестиційної діяльності. Досвід капіталовкладень у розвинутих країнах.

11. Відтворювальна, технологічна, галузева структура капітальних вкладень (навести та проаналізувати статистичні дані за останні 5 років по Україні).

12. Земля – як об’єкт інвестування.

13. Метод дисконтування – як метод зіставлення інвестицій у часі.

14. Держава як суб’єкт інвестування.

15. Прямі іноземні інвестиції. Стан і проблеми іноземного інвестування в економіку України.

16. Аналіз іноземних інвестицій, основні показники, за якими здійснюється аналіз, їх характеристика.

17. Оцінка інвестиційної привабливості регіонів.

18. Інвестиції в людський капітал.

19. Інституції спільного інвестування.

20. Меркантильні інвестиції.

21. Асоційована форма інвестиційної діяльності. Способи їх реалізації.

22. Лізинг – як підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів.

23. Фактори розвитку міжнародного інвестування.

24. Методи оцінювання ефективності інвестицій.

25. Етапи інвестиційного процесу.

26. Державне регулювання інвестиційної діяльності. Особливості державного макроекономічного регулювання інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання.

27. Аналіз соціальних аспектів проекту.

28. Управління інвестиційною діяльністю.

29. Розробка інвестиційного проекту, його складові.

30. Інвестиційний клімат, інвестиційна діяльність. Фактори, що формують інвестиційний клімат.

31. Характеристика інвестиційних фондів і компаній.

32. Фінансові інструменти ринку інвестицій.

33. Особлива форма фінансування інвестиційного проекту – форфейтинг.

34. Визначення номінальної і реальної відсоткової ставки; інфляційної надбавки; надбавки за ризик невиплати; надбавки за ліквідність; надбавки за ризик, пов’язаний із строком боргового зобов’язання.

35. Акції як інструмент інвестування на міжнародних фінансових ринках.

36. Вплив іноземних інвестицій на економіку країн-резидентів і країн-реципієнтів.

37. Портфель цінних паперів, його види.

38. Структура ринку цінних паперів (на прикладі США).

39. Вимоги до підприємств, що бажають скористатися коштами кредитної лінії від ЄБРР.

40. Загальні індекси світових фондових ринків.

41. Класифікація інвестиційних проектів.

42. Поняття про інвестиційний проект.

43. Портфельні інвестиції

44. Класифікація інвесторів за основними ознаками.

45. Типи проектного фінансування.

46. Міжнародні інвестиційні рейтинги.

47. Інвестиційна природа пенсійних фондів.

48. Характеристика інвестицій по сумісництву здійснення: незалежних, взаємозалежних, взаємовиключних; по рівню доходності (високодохідні, середньодоходні, низькодоходні, бездохідні).

49. Система основних макроекономічних факторів, які мають вплив на інвестиційну активність підприємства, їх характеристика.

50. Класифікація підприємств як об’єктів інвестиційного менеджменту.

51. Способи залучення капіталу.

52. Оцінка прогнозного розвитку окремих галузей при розрахунку диверсифікації інвестиційних стратегій.

53. Особливості оцінки власного капіталу.

54. Оптимізація структури капіталу - одна з головних задач формування інвестиційних ресурсів. Фінансовий ліверидж - один з основних механізмів реалізації цієї задачі.

55. Зміст основних етапів процесу оптимізації структури капіталу підприємства.

56. Методи оптимізації загальної потрібності в інвестиційних ресурсах підприємства.

57. Типи інвесторів в залежності від ризиків вкладання капіталу: консервативні, агресивні, помірковані та їх співвідношення в інвестиційній політиці інвесторів.

58. Інвестиційна стратегія.

59. Характеристика діючих офшорних зон.

60. Керівництво реальними інвестиціями.

61. Керівництво фінансовими інвестиціями.

62. Вартість капіталу та інфляція. Врахування інфляції в інвестиційних операціях.

63. Населення України як найбільший постачальник інвестиційного капіталу. Проблеми і перспективи.

64. Ціноутворення в інвестиційній сфері.

65. Моніторинг інвестиційного процесу.

66. Введення в дію об’єктів інвестування.

67. В чому різниця між фінансовим та оперативним лізингом.

68. Регулювання взаємодії учасників інвестування.

69. Способи реалізації інвестиційних проектів.

70. Бізнес-планування інвестиційного проекту.

71. Індикативне планування інвестицій.

72. Характеристика основних документів, що дозволяють планувати, аналізувати і контролювати інвестиційний проект: звіт про прибутки і збитки, баланс та планування грошових потоків.

73. Шляхи активізації інвестування.

74. Визначення потреби в інвестиціях та вартості капіталу.

75. Види ризиків. Методи вимірювання ризиків. Заходи, щодо запобігання ризикам або їх зменшення.

76. Інноваційна форма інвестицій. Що означає інноваційний характер виробництва? У чому полягають науково-технічний, економічний та ринковий ефекти інновації?

77. Інтелектуальні інвестиції.

78. Мотивація інвестиційної діяльності.

79. Характерні риси транснаціональних корпорацій.

80. Аналіз альтернативних проектів.

81. Інвестиції в основний капітал.

82. Інвестування оборотного капіталу, склад і приблизна структура оборотних коштів інвестиційної сфери.

83. Проблеми захисту прав інвесторів.

84. Інвестиційна діяльність у вільних економічних і офшорних зонах.

85. Етапи розвитку Вільних економічних зон.

86. Характеристика туристичних (рекреаційних), вільних страхових та банківських зон.

87. Типи офшорних компаній.

88. Характеристика зони технологічного розвитку та комплексних зон.

89. Спеціальні економічні зони, їх характеристика.

90. Характеристика СЕЗ “Миколаїв”.

91. Інвестування в нематеріальні активи.

92. Альтернативні інвестиційні проекти, сполучені інвестиційні проекти.

93. Оцінка вартості земельних ділянок під забудову та інших об’єктів нерухомості.

94. Методи визначення вартості об’єкта нерухомості: методи валової ренти і метод прямої капіталізації.

95. Інвестиції та зайнятість населення.

96. Техніко-економічне обґрунтування інвестиційних проектів.

97. Фінансова здійсненність проекту, основні показники.

98. Відмінності інвестиційних процесів, що здійснюються за умов ринкової та адміністративно - регульованої економіки.

99. Відмінні ознаки індикативного планування інвестиційної діяльності, індикатор введення в дію виробничих потужностей.

Термінологічний словник

Аванс —грошова сума, виділена за домовленістю в рахунок майбутніх платежів за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги.

Авізо — банківське повідомлення про зміни у стані взаємних розрахунків або про переказування грошей, надсилання товарів.

Активи — економічні ресурси компанії (фірми) у формі основного та оборотно­го капіталу, нематеріальних активів, що використовуються у виробничій діяльності з метою одержання доходу. На практиці розміри активів підприєм­ства визначаються загальною сумою активу балансу на певну дату.

Акціонерне товариство — компанія, що створена юридичними особами, мас статутний фонд, розподілений на певну кількість акцій однакової номіналь­ної вартості, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки власним майном. Акціонерне товариство може бути відкритого типу, якщо акції роз­повсюджуються шляхом відкритої передплати або купівлі-продажу на фон­дових біржах, або закритого, якщо акції не можуть розповсюджуватися вільно.

Акція — цінний папір, що засвідчує частку її власника у статутному фонді акці­онерного товариства відкритого або закритого типу, який дає право на участь в управлінні й одержанні відповідної частини його прибутку у формі диві­дендів.

Аудиторська служба — організація, що здійснює на підставі договору на плат­ній основі позавідомчий незалежний контроль за дотриманням встановлено­го порядку виконання фінансово-господарських операцій, бухгалтерського обліку і звітності господарських організацій шляхом ревізій та перевірок, а також експертні й інші послуги з аналізу фінансових аспектів діяльності підприємств.

Баланс — зведення показників, що характеризують активи, пасиви й акціонер­ний капітал компанії на певний момент часу (звичайно рік).

Банківський відсоток — мінімальний відсоток за короткостроковими авансами комерційних банків або інвестиційних дилерів.

Банкрутство — встановлена в судовому порядку фінансова неплатоспро­можність певної юридичної чи фізичної особи, тобто її нездатність здій­снювати розрахунки за своїми зобов'язаннями.

Безризикові інвестиції — розміщення капіталу в об'єкти інвестування, для яких відсутній ризик можливих фінансових втрат. У практиці розвинених євро­пейських країн до таких об'єктів інвестування, як правило, зараховують дер­жавні урядові облігації.

Бізнес-план — основний документ, де стисло в загальноприйнятій послідовності розділів викладено основні характеристики реального інвестиційного проек­ту. Бізнес-план покликаний переконати Інвестора в ефективності передбачу­ваних інвестицій.

Біржа — інститут ринку цінних паперів, який організовує, контролює і регулює процес купівлі-продажу цінних паперів, переважно акцій.

Біржова ціна — ціна на товари і послуги, реалізовані в порядку біржової тор­гівлі, що формується на основі співвідношення попиту і пропозиції.

Біржовий курс— остання ціна, за якою різні об'єкти інвестування (цінні папе­ри, об'єкти нерухомості, дорогоцінні метали та Ін.) продавалися (купували­ся) на відповідній біржі.

Бони — боргові зобов'язання, що випускаються державою, окремими закладами й організаціями; паперово-грошові знаки дрібної вартості, що тимчасово ви­пускаються в обіг як розмінні монети.

Брокер — фірма або окрема особа, пов'язана з фірмою. Купує і продає цінні па­пери за дорученням клієнта, не стаючи їх власником. Одержує за це комісійні.

Валові інвестиці ї — загальний обсяг коштів, інвестованих у нове будівництво, придбання засобів виробництва та на приріст товарно-матеріальних запасів у певному періоді.

Вексель — письмове боргове зобов'язання строго встановленої форми, що дає його власнику (векселетримачу) безперечне право після закінчення терміну зобов'язання вимагати від боржника сплати грошової суми, позначеної на векселі. Розрізняють соло-вексель (особисте зобов'язання боржника) і переказний вексель (наказ боржника третій особі).

Венчурні підприємства — малі підприємства у сфері наукових досліджень, інженерних розробок, створення і впровадження нововведень.

Відплив капіталу — переведення капіталу в значних розмірах у країни зі сриятливішим інвестиційним кліматом з метою уникнення оподаткуїшпии и більш високими ставками, негативних наслідків інфляції, ризику експропріації та ін. Основною метою відпливу капіталу є вигідніші та гарантованіші умови його розміщення в обраних країнах.

Внутрішні джерела формування інвестиційних ресурсів — власні джерела фінансування реалізації інвестиційних програм (проектів). До основних внутрішніх джерел належить частина чистого прибутку компанії (фірми), що підлягає капіталізації, і сума амортизаційних відрахувань (амортизаційний фонд).

Грошовий потік — основний показник, що характеризує ефективність інвестицій у вигляді повернених інвестору коштів. Основою грошового потоку за інвестиціями є чистий прибуток і сума амортизації матеріальних і нематеріальних активів.

Грошовий ринок — ринок цінних паперів із строком погашення до трьох років. Основним товаром тут є казначейські білети уряду.

Гудвіл — різниця між ринковою та індексованою балансовою вартістю компанії (фірми). Вартість гудвілу характеризує не відображені в балансі нематеріальні активи у вигляді репутації фірми, завойовані нею маркетингові позиції на ринку, відпрацьованість внутрішньої технології діяльності та інші активи, здатні приносити додаткові прибутки. У зарубіжній практиці вартість гудвілу часто включається в баланс компанії (фірми), що продається.

Девальвація — зниження в законодавчому порядку офіційного курсу національ­ної валюти щодо іноземних валют або міжнародних розрахункових одиниць.

Демпінг товарний — продаж товарів на зовнішніх ринках за нижчими, ніж на внутрішньому ринку, цінами.

Депозит — грошові або інші види активів, розміщені на збереження у фінансо­во-кредитні заклади.

Депозитарій — заклад, що бере на зберігання гроші, документи, цінні папери та інші цінності.

Депозитарій інвестиційного фонду — юридична особа, що здійснює відпо­відальне зберігання активів, обслуговування операцій з активами інвестицій­ного фонду й облік руху активів фонду на підставі депозитного договору.

Депозитний відсоток — сума доходу, одержуваного інвестором у разі переда­вання коштів на зберігання відповідно до встановленої ставки відсотка.

Державні інвестиції — інвестиції, що здійснюються державними та місцевими органами влади (управління) за рахунок бюджетних коштів, позабюджетних фондів, залучених коштів, а також державними підприємствами та закладами за рахунок власних і залучених коштів.

Дериватив — стандартний документ, що засвідчує право або зобов'язання прид­бати чи продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Стандартна (типова) форма деривативів і порядок їх випуску та обігу встановлюються законодавством.

Дефляція — штучне вилучення з обігу частини надлишкової грошової маси, здійснене урядом з метою зниження темпів інфляції.

Диверсифікація — одночасний розвиток багатьох непов'язаних або слабко взає­мопов'язаних видів виробництв, розширення обсягів діяльності, номенклату­ри продукції і послуг, асортименту вироблених виробів у масштабі держави, галузі, регіону, підприємства. Диверсифікація, як правило, супроводжується глибокою трансформацією технології й організації виробництва.

Емісія — виготовлення і випуск в обіг банківських і казначейських квитків, паперових грошей і цінних паперів.

Ефективність інвестиційного портфеля — характеристика інвестиційного портфеля (як правило, портфеля цінних паперів) за критеріями поточної до­хідності чи збільшення капіталу за будь-якого рівня ризику.

Ефективність реальних інвестицій — поняття, що характеризує різні аспекти дохідності інвестицій. Для оцінювання ефективності реальних інвестиції! використовують чотири основні показники: чистий приведений дохід; індекс дохідності; період окупності; внутрішню норму дохідності.

Життєвий цикл інвестицій — загальний період часу від початку вкладання коштів у реальний інвестиційний проект до наступного вагомого інвестуван­ня в діючий об'єкт. Як правило, життєвий цикл інвестицій розподіляють на два основні періоди: інвестування до початку експлуатації об'єкта; експлуа­тації нового об'єкта до початку наступного істотного інвестування в його ре­конструкцію або технічне переоснащення.

Життєвий цикл компанії (фірми) — загальний період часу від початку діяль­ності компанії (фірми) до природного припинення її існування або відроджен­ня на новій основі (з новим складом власників і керівного персоналу, з прин­ципово новою продукцією, технологією та ін.). У теорії життєвого циклу компанії (фірми) розрізняють, як правило, шість основних стадій: "народжен­ня", "дитинство", "юність", "рання зрілість", "остаточна зрілість", "старіння". В інвестиційному менеджменті визначення стадії життєвого циклу компанії (фірми) необхідне для оцінювання її інвестиційної привабливості чи інвести­ційних якостей цінних паперів (акцій), що емітуються.

Залучені джерела формування інвестиційних ресурсів — залучені на кредитній основі кошти для реалізації інвестиційного портфеля та інше майно. До ос­новних видів залучених джерел формування інвестиційних ресурсів належать довгострокові кредити банків; кошти, отримані від емісії облігацій; майно, залучене на основі інвестиційного лізингу та селенгу.

Зовнішні джерела формування інвестиційних ресурсів — позикові та залучені джерела фінансування інвестиційних програм (проектів).

Іменний цінний папір — цінний папір, зареєстрований у книгах компанії на ім'я власника. Може бути проданий іншій особі тільки з письмового дозволу влас­ника (передатного запису на сертифікаті). Облігація може бути іменною як щодо тільки амортизації, так і щодо тільки амортизації і відсотка.

Інвестиції — усі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою одержання при­бутку або досягнення соціального ефекту.

Інвестиції з фіксованим доходом — вкладення капіталу в об'єкти інвестуван­ня з попередньо передбаченою фіксованою ставкою дохідності. До таких об'єктів інвестування належать купонні облігації, ощадні сертифікати, при­вілейовані акції.

Інвестиційна декларація — складова статуту інвестиційного фонду, в якій виз­начено основні напрями й обмеження його діяльності, порядок випуску, про­дажу та викупу інвестиційних сертифікатів, а також інші питання діяльності фонду.

Інвестиційна діяльність — сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Інвестиційна інфраструктура — найважливіші галузі економіки, заклади й за­соби, які безпосередньо забезпечують процес безперебійного здійснення інве­стицій.

Інвестиційна компанія — торговець цінними паперами, який крім ведення інших видів діяльності може залучати кошти для здійснення спільного інвестування шляхом емісії та розміщення цінних паперів (включаючи інвестиційні серти­фікати). Інвестиційна компанія закритого типу — компанія, чиї акції продаються на фон­довій біржі, а капітал залишається відносно незмінним.

Інвестиційна привабливість галузей — інтегральна характеристика окремих га­лузей економіки з позиції перспективності розвитку, дохідності інвестицій тії рівня інвестиційних ризиків. Інвестиційна привабливість окремих галузей оцінюється під час розробки інвестиційної стратегії компанії (фірми) та галу­зевої диверсифікації її інвестиційного портфеля.

Інвестиційна стратегія - формування системи довгострокових цілей інвести­ційної діяльності компанії (фірми) і вибір найефективніших шляхів їх досяг­нення.

Інвестиційний банк - банк, який спеціалізується на фінансуванні інвестиційної діяльності своїх клієнтів шляхом надання їм довгострокових кредитів (позик).

Інвестиційний дилер - фірма, що є посередником на ринку цінних паперів, або окрема особа, пов'язана з такою фірмою. Виступає в ролі брокера, тобто зводить на ринку покупців з продавцями, одержуючи за це комісійні, або в ролі дилера, тобто підписується на весь новий випуск цінних паперів або частину його, стаючи їх власником з метою перепродажу дрібнішими пар­тіями.

Інвестиційний портфель — сформований компанією (фірмою) перелік об'єктів реального та фінансового інвестування з урахуванням її інвестиційних цілей.

Інвестиційний проект — об'єкт реального інвестування, який намічається до реалізації у формі придбання, нового будівництва, розширення, реконструкції тощо на основі розгляду й оцінювання бізнес-плану.

Інвестиційний ризик — імовірність виникнення непередбачуваних фінансових втрат (у формі зниження або повної втрати доходів, втрати капіталу тощо) у ситуації невизначеності умов інвестиційної діяльності. Розрізняють інвести­ційний ризик систематичний і несистематичний; реального і фінансового інвестування; економічний, політичний, соціальний та ін.

Інвестиційний ринок — сукупність інвестиційних відносин між продавцями й покупцями інвестиційних товарів і послуг, а також об'єктів інвестування в усіх його формах.

Інвестиційний фонд — юридична особа, заснована у формі акціонерного това­риства, яка здійснює діяльність виключно у сфері спільного інвестування. Інвестиційні фонди поділяються на відкриті та закриті.

Інвестиційні якості цінних паперів — інтегральна характеристика окремих видів цінних паперів з позиції їх дохідності, ризику та ліквідності.

Інвестор — суб'єкт інвестиційної діяльності, який приймає рішення та здійснює вкладення власних, позичених і залучених майнових та інтелектуальних ре­сурсів в об'єкти інвестування.

Індивідуальний інвестор — окрема юридична особа, яка самостійно (без посе­редників) здійснює інвестиційну діяльність.

Інноваційні інвестиції — одна з форм інвестування, що здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво та со­ціальну сферу.

Іноземні інвестиції — усі види цінностей, які вкладаються в об'єкти інвести­ційної діяльності на території тієї чи іншої країни.

Інсайдер — усі директори, старші чиновники корпорації і всі, хто має доступ до внутрішньофірмової, службової інформації. Усі, хто володіє понад 10 % акцій фірми.

Інституціональний інвестор — фінансовий посередник, який акумулює кошти індивідуальних інвесторів і здійснює інвестиційну діяльність, що спеціалі­зується, як правило, на операціях з цінними паперами.

Інструменти фондового ринку — інструменти, за допомогою яких здійснюють­ся операції на фондовому ринку. До основних інструментів фондового ринку належать облігації, ощадні сертифікати, опціони, ф'ючерсні контракти, інве­стиційні сертифікати.

Інфляційна премія — додатковий дохід, який виплачується інвестору з метою відшкодування його втрат від знецінення грошей внаслідок інфляції. Рівень цього доходу прирівнюється до темпу інфляції в розглядуваному періоді.

Інфляція — переповнення каналів обігу паперовими грошима, що супровод­жується їх знеціненням; виявляється в загальному і нерівномірному збіль­шенні цін на товари і послуги, що призводить до перерозподілу національно­го доходу на шкоду основній частині населення, поглиблення соціальної диференціації.

Іпотечна позичка (кредит) — позичка, отримана позичальником під заставу не­рухомого майна. У разі порушення позичальником умов кредитного догово­ру (прострочені позички) кредитор має право продати заставу з метою повер­нення позички (включаючи відсоток) і витрат з реалізації прибутку.

Казначейський білет —короткострокова (до одного року) державна облігація, що не дає офіційного відсотка. Прибуток реалізується у вигляді різниці дисконтної ціни, за якою білет продається, і номінальною вартістю, за якою його викуповують у момент погашення.

Капіталізація — перетворення коштів на капітал. В інвестиційній діяльності найпоширенішими операціями капіталізації є капіталізація частини чистого прибутку, капіталізація дивідендів, капіталізація депозитного відсотка та ін.

Капіталовіддача — відношення річного обсягу продукції до статутного фонду. Капіталоозброєність — відношення статутного фонду до кількості працівників.

Капітальні вкладення — інвестиції у відновлення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів. Капітальні вкладення здійснюються у формі нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переустатку­вання.

Квота — 1. Частка в суспільному виробництві або збуті, яка встановлюється в межах різних угод для кожного учасника. 2. Кількісний показник, що харак­теризує значення експорту або імпорту для народного господарства.

Кліринг — система безготівкових розрахунків за товари, цінні папери і послуги, грунтується на заліку взаємних вимог і зобов'язань.

Коефіцієнт автономії — один з основних показників, що характеризує фі­нансову стабільність компанії (фірми). Він визначається шляхом ділення суми власного капіталу на суму всіх використовуваних коштів. Чим більше значен­ня цього коефіцієнта, тим вища фінансова стабільність компанії (фірми).

Коефіцієнт довгострокової заборгованості — важливий показник оцінювання фінансової стабільності підприємства (фірми), що характеризує відношення суми довгострокової (понад рік) заборгованості до загальної суми всіх вико­ристовуваних ним коштів.

Коефіцієнт капіталізації — відношення активів до статутного фонду. Коефіцієнт ліквідності — відношення активів до кредиторської заборгованості.

Коефіцієнт оборотності активів — відношення річного обсягу продукції до ак­тивів.

Контрольний пакет акцій — кількість акцій, які дають інвестору право здійснювати фактичний контроль над акціонерною компанією.

Кон 'юнктура — сукупність факторів, що характеризують стан якого-небудь при цесу, діяльності, явища.

Кон 'юнктура інвестиційного ринку — система факторів, що характеризують поточний стан попиту, пропозиції, цін і рівня конкуренції на інвестиційні проекти й послуги, а також об'єкти інвестування в усіх його формах.

Кон 'юнктуртй цикл — період часу, протягом якого послідовно змінюються всі стадії кон'юнктури інвестиційного ринку. Кон'юнктурний цикл поділяється: 1) піднесення кон'юнктури; 2) кон'юнктурний бум; 3) послаблення кон'юнктури; 4) кон'юнктурний спад.

Короткострокові інвестиції — форма вкладення капіталу терміном до одного року. До них належать придбання короткострокових облігацій, короткострокових депозитних сертифікатів, розміщення коштів на депозитному вкладі та інші короткострокові фінансові вкладення.

Кредитний відсоток — сума, що виплачується одержувачем кредиту за користування позичковими коштами відповідно до встановленої ставки відсотка

Купон — частина облігаційного сертифіката, яка окремо від нього дає власнику право на одержання відсотка. Розмір відсотка і дата його виплати зазначені на купоні.

Лізинг — довгострокова форма оренди машин і устаткування, що одночасно використовується як одне із джерел формування інвестиційних ресурсів.

Ліквідаційна вартість активів — ціна продажу повністю відамортизованих активів (машин, механізмів, устаткування тощо) у разі їх заміни на нові.

Ліквідність — здатність активів використовуватись як безпосередні засоби пла­тежу або бути готовими до швидкого перетворення на грошову форму без втрати поточної вартості.

Ліквідність інвестицій — здатність об'єктів інвестування бути реалізованими протягом короткого терміну без втрати реальної вартості.

Ліцензія — дозвіл, що видається компетентними державними органами на веден­ня деяких видів господарської діяльності, у тому числі зовнішньоторговель­них операцій (експортна й імпортна ліцензія).

Маклер — посередник під час укладання угод на фондових, торгових і валютних біржах, який виконує операції за рахунок клієнтів і одержує грошову винаго­роду у вигляді комісійних.

Маркетинг — система управління виробничою і збутовою діяльністю, заснова­на на комплексному аналізі ринку і спрямована на вирішення проблеми реа­лізації продукції шляхом цілеспрямованого формування попиту на продукцію і послуги.

Менеджмент — сукупність принципів, методів, засобів і форм управління ви­робництвом, розроблених і застосовуваних у США й інших країнах з метою підвищення ефективності виробництва і збільшення прибутків.

Дата добавления: 2017-02-01