Для чого необхідна оцінка грошей у часі 3 страница

Методи фінансування інвестицій — принципові підходи до фінансування окре­мих інвестиційних проектів або програм. До основних методів фінансування інвестицій належать повне самофінансування, акціонування, кредитне фінан­сування, лізинг і селенг, змішане фінансування.

Міждилерський, або "вуличний ", ринок, також торгівля "з прилавка" — купівля-продаж цінних паперів (майже всіх облігацій і частини акцій) по телефону, минаючи торговий зал біржі.

Моніторинг інвестиційного ринку — механізм здійснення підприємством (фір­мою) постійного спостереження макроекономічних факторів розвитку інвес­тиційного ринку й окремих його сегментів з метою оцінювання інвестицій­ного клімату та його поточної кон'юнктури.

Моніторинг реалізації інвестиційних проектів — механізм здійснення пос­тійного спостереження за важливими поточними результатами реалізації всіх інвестиційних проектів підприємства (фірми) в умовах кон'юнктури інвести­ційного ринку, що постійно змінюється.

Мультиплікатор інвестиційних витрат — коефіцієнт, який показує, у скільки разів сума приросту національного доходу перевищує суму приросту чистих інвестицій в економіку країни. Модель такого мультиплікатора розробип Д. Кейнс.

Незбалансований інвестиційний портфель — портфель, що складається з інвес­тиційних проектів та фінансових інструментів, які значною мірою не від­повідають меті його формування чи фінансовим ресурсам.

Неплатоспроможність — нездатність компанії (фірми) оплатити у визначенні! термін свої зобов'язання.

Ноу-хау — сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навичок і виробничого досві­ду, що необхідні для організації того чи іншого виду виробництва, але не за­патентовані. Розрізняють ноу-хау науково-технічного, управлінського, комер­ційного і фінансового характеру.

Облігація — сертифікат, що засвідчує факт заборгованості та зобов'язання бор­жника виплатити кредитору певний відсоток від боргу і погасити борг (амор­тизацію) після закінчення певного періоду. Облігації можуть забезпечуватись, активами або, як у випадку з облігаціями держави, просто загальною платос­проможністю емітента.

Об'єкти інвестування — реальні інвестиційні проекти, об'єкти нерухомості, різноманітні фінансові інструменти (насамперед інструменти фондового рин­ку), які є предметом інвестування.

Оборотність активів — показник, що характеризує кількість оборотних активів компанії (фірми) у періоді, який розглядається.

Окупність інвестицій — процес повернення вкладених інвестиційних коштів че­рез одержаний прибуток, амортизацію.

Оперативне управління інвестиційним портфелем — система заходів щодо реа­лізації включених у портфель інвестиційних проектів, моніторингу ефектив­ності окремих об'єктів реального й фінансового інвестування та підготовки рішень про поточне коригування портфеля (шляхом "виходу" з окремих інве­стиційних програм і продажу окремих фондових інструментів).

Опціон — право придбати або продати цінні папери за певною ціною у певний момент протягом певного терміну. Це право, у свою чергу, продається і ку­пується. Воно є самостійним типом цінних паперів.

Ордер — сертифікат, що дає власнику право купувати цінні папери за наперед встановленою ціною у певний період. Ордер звичайно випускається разом з акціями для того, щоб залучити інвесторів до нового випуску.

Основна ставка відсотка — ставка, за якою комерційні банки дають позички найкредитоспроможнішим клієнтам.

Період окупності — показник ефективності інвестицій, який характеризує термін, протягом якого вони окуповуються повністю. Цей показник розрахо­вується шляхом ділення загальної суми інвестицій на середньорічний грошовий потік, приведений до реальної вартості.

Податки — обов'язкові платежі, стягнуті державою з населення, організацій і підприємств у законодавчо встановленому порядку.

Показник поточної ліквідності — основний показник ліквідності активів ком­панії (фірми), який характеризує відношення всіх поточних активів до всіх поточних зобов'язань.

Премія за ліквідність — додатковий дохід, який виплачується (чи передбачений до виплати) інвестору з метою відшкодування його ризиків, пов'язаних з низькою ліквідністю об'єктів інвестування. Розмір премії залежить від рівня ліквідності інвестицій.

Премія за ризик — додатковий дохід, який виплачується (чи передбачений до виплати) інвестору понад рівень, який може бути за безризиковими інвести­ціями. Розмір премії залежить від рівня ризику і визначається за допомогою моделі "лінії надійності ринку".

Прибутковість капіталу — показник, який характеризує відношення суми чис­того прибутку в певному періоді до середньої вартості власного капіталу в цьому ж періоді.

Прибуток на акцію — відношення річного балансового прибутку до загальної кількості акцій.

Приватні інвестиції — вкладення коштів, які здійснюються громадянами, а та­кож компаніями (фірмами) недержавних форм власності.

Реальна ставка відсотка — ставка відсотка, яка встановлюється з урахуванням зміни купівельної спроможності грошей у зв'язку з інфляцією.

Реальний рівень відсотка — номінальний рівень відсотка мінус рівень інфляції.

Реальні інвестиції — вкладення коштів у реальні матеріальні й нематеріальні (інноваційного характеру) активи.

Реінвестування — переміщення капіталу з одних активів в інші — ефективніші, діяльність у придбанні активів з метою одержання прибутку або досягнення соціального ефекту за рахунок прибутку, отриманого від експлуатації раніше придбаних активів.

Рента — регулярно одержуваний прибуток з капіталу, майна або землі, що не потребує від одержувача підприємницької діяльності.

Рентабельність — показник ефективності роботи підприємств, що визначаєть­ся відношенням прибутку до середньорічної вартості основних виробничих фондів і нормованих оборотних коштів.

Рентабельність акціонерного капіталу — відношення річного балансового при­бутку до суми статутного фонду.

Ризик втрати доходу — один з рівнів ризику, який називається "критичним"; його критерієм є можливість втрати очікуваної суми валового доходу за об'єктом інвестування, що розглядається.

Ризик втрати капіталу — найвищий рівень ризику, який називається "катаст­рофічним"; його критерієм є можливість втрати всіх власних активів у ре­зультаті банкрутства.

Ризик втрати прибутку — рівень ризику, який називається "допустимим"; його критерієм є можливість втрати очікуваного чистого прибутку.

Ризик інфляції —ризик, пов'язаний із знеціненням доходу від інвестицій у зв'яз­ку з інфляцією. В умовах прогнозування цього виду ризику інвестор може вимагати додаткового доходу у вигляді інфляційної премії.

Ризик ліквідності — особлива форма ризику, пов'язана з низькою ліквідністю об'єктів інвестування чи з великим періодом інвестиційного процесу. За на­явності такого ризику інвестор може вимагати додаткового доходу у вигляді премії за ліквідність.

Ризиковий портфель — агресивний інвестиційний портфель з високим загаль­ним рівнем ризику за ним.

Ринок позичкових капіталів — система економічних відносин, які забезпечують акумуляцію вільних коштів, перетворення їх на позичковий капітал і його пе­рерозподіл між учасниками процесу відтворення.

Санація — система заходів, спрямованих на попередження банкрутства компанії (фірми) у разі її неплатоспроможності.

Селенг — один з видів залучених джерел фінансування інвестицій, який передбачає передання власниками (юридичними та фізичними особами) прав вико­ристання й розпорядження їхнім майном за певну плату. Таким майном можуть бути будівлі, споруди, устаткування, сировина, матеріали, кошти, цінні папери, а також продукти інтелектуальної праці.

Сертифікат — документ, який засвідчує якість товару і видається компетент­ними органами на основі експертизи товарів.

Синдикат — група інвестиційних дилерів, які спільно підписуються на нові ви­пуски або великі блоки оборотних цінних паперів і поширюють їх.

Складний відсоток — відсоток, який періодично виплачується на інвестиції і до­дається до інвестицій. Майбутні платежі потім розраховуються за колишньою ставкою, але з більшої суми, відсоток за відсоток.

Співвідношення ризику й доходу — показник, що співвідносить рівень інвести­ційного ризику й інвестиційного доходу та вимірюється за допомогою коефі­цієнта варіації й моделі "лінії надійності ринку". Використовується під час оцінювання та формування інвестиційного портфеля чи окремих інвестицій­них проектів.

Спільне інвестування — діяльність, яка здійснюється в інтересах і за рахунок засновників і учасників інвестиційного фонду (частково — інвестиційною компанією) шляхом випуску інвестиційних сертифікатів і здійснення комер­ційної діяльності з цінними паперами.

Стагнація — стан економіки, коли застій або падіння виробництва поєднуються зі зростаючим безробіттям і постійним підвищенням цін (інфляцією).

Суб'єкти інвестиційної діяльності — сукупність фізичних і юридичних осіб — безпосередніх інвесторів і учасників інвестиційної діяльності.

Теперішня вартість грошей — вартість грошей у поточному періоді в разі їх зво­ротного перерахунку з майбутньої вартості. В інвестиційній діяльності роз­рахунок теперішньої вартості грошей здійснюється під час оцінювання май­бутніх доходів від інвестицій і в деяких інших випадках.

Термін погашення — момент виходу зі стану заборгованості та виплати боргу.

Точка (поріг) беззбитковості — графічне зображення стану господарської діяль­ності компанії (фірми), що показує, при якому обсязі цієї діяльності чистий дохід від реалізації продукції (товарів, послуг) дорівнює сумі поточних пос­тійних і змінних затрат (тобто досягається беззбиткова діяльність).

Трейдер — працівник брокерської фірми, який безпосередньо виконує замовлен­ня на купівлю-продаж цінних паперів у торговому залі біржі.

Учасники інвестиційної діяльності — фізичні та юридичні особи, які забезпе­чують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень чи на основі доручення інвестора.

Факторинг — вид послуг банку з рефінансування дебіторських зобов'язань клієнта без права зворотної вимоги.

Фінансова стабільність — стабільність фінансового стану компанії (фірми) у довгостроковій перспективі, яка визначається високою часткою власного капіталу в загальній сумі джерел фінансових коштів.

Фінансовий леверидж — співвідношення власних і позикових джерел фінансування інвестицій.

Фінансові інвестиції — вкладення коштів у різноманітні фінансові інструменти (активи), серед яких найбільшу частину становлять цінні папери.

Фінансові інструменти — об'єкти інвестування, які є різноманітними типами фінансових зобов'язань: депозитні вклади, ощадні сертифікати, акції, облі­гації, інвестиційні сертифікати.

Фінансові посередники — інвестиційно-кредитні інститути, які акумулюють кошти індивідуальних інвесторів і використовують їх для інвестування чи кредитування. Фінансові посередники поділяються на три інституційні групи: інвестиційні, банківські, страхові. Інвестиційні інститути фінансових посередників представлені інвестиційними фондами, інвестиційними ком­паніями, трастовими компаніями (довірчими товариствами). Основні інвес­тиційні інститути — інвестиційні фонди та інвестиційні компанії — залу­чають гроші шляхом випуску власних цінних паперів — інвестиційних сертифікатів.

Фондовіддача — відношення річного обсягу продукції до балансової вартості основних виробничих фондів.

Холдинг — акціонерна компанія, яка використовує власний капітал для придбан­ня контрольних пакетів акцій інших компаній з метою встановлення контро­лю над ним

Чисті інвестиції - сума валових інвестицій, зменшена на суму амортизаційних відрахувань у розглядуваному періоді.

Рейтингова оцінка знань

Рейтингова оцінка знань забезпечує мотивацію студентів до систематичної роботи впродовж семестру; підвищення ролі самостійної роботи та ролі індивідуального навчання; розширення можливостей для розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення; підвищення ефективності роботи викладача.

За всі види робіт впродовж семестру (тести, опитування, контрольні роботи, реферати, тощо) студент може отримати від 0 до 100 балів.

Студент, який отримав 75 і більше балів, звільняється від іспиту.

Решта студентів, які набрали 60-74 балів здають підсумковий семестровий іспит в письмовій формі в екзаменаційну сесію згідно учбового плану.

Шкала оцінювання ЕСТS

Оцінка ЕСТS	Визначення	Оцінка в балах	Традиційна оцінка
А	Відмінно – відмінне виконання, лише з незначною кількістю помилок	96-100	Відмінно
В	Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками	86-95	Добре
С	Добре – в загальному правильна робота з певною кількістю помилок	71-85
D	Задовільно – непогано, але з незначною кількістю недоліків	61-74	Задовільно
E	Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії
FX	Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим як досягти мінімального критерію	50-59	Незадовільно
F	Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота	менше 50

Студенти, що набрали менше 60 балів до сесії не допускаються. До складання іспиту такі студенти можуть бути допущені тільки після того, як наберуть необхідну кількість балів.

Оцінки студентів виставляються так:

За шкалою ЕСТS	За національною шкалою	За шкалою навчального закладу
А	Відмінно	90-100
ВС	Добре	75-89
DE	Задовільно	60-74
FX	Незадовільно з можливістю повторного складання	35-59
F	Незадовільно з обов’язковим повторним курсом	1-34

Література

1. В.Г. Андрійчук. Економіка аграрних підприємств./ В.Г. Андрійчук – К.: 1996.

2. Баумоль Бернард. Секрети економічних показників: приховані ключі до майбутніх економічних тенденцій та інвестиційних можливостей. / Баумоль Бернард – Дніпропетровськ:: Баланс Бізнес Букс, 2007. – 352 с.

3. И.А. Бланк. Инвестиционный менеджмент (учебный курс). / И.А. Бланк – К.: 2001. – 448 с.

4. В. М. Иванов. Финансовый рынок (конспект лекций). / В. М. Иванов – К.: 1999. – 105 с.

5. В.Г. Федоренко. Інвестиційний менеджмент. Навч. посібник./ В.Г. Федоренко – К.: 2001. – 280 с.

6. В.Г. Федоренко. Інвестознавство. Підручник./ В.Г. Федоренко – К: МАУП.,2002. – 408 с.

7. В.Г. Федоренко. Інвестування. Підручник. / В.Г. Федоренко – К.:2006. – 443 с.

8. М.В. Гридчина. Фінансовий менеджмент. Курс лекцій./ М.В. Гридчина – К.: МАУП, 2002. – 160 с.

9. Б.В. Губський. Інвестиційні процеси в глобальному середовищі (монографія)./ Б.В. Губський – К.: 1998.

10. О.Д, Данілов.Інвестування. Навч. посіб. / О.Д. Данілов, Г.М. Івашина, О.Г. Чумаченко – К.: 2001.– 364 с.

11. А.Г. Загородній. Менеджмент реальних інвестицій. Навч. посіб./ А.Г. Загородній, Ю.І. Стадницький – К.: 2000.

12. А.А. Пересада. Інвестування.Навч. посіб./ А.А. Пересада, О.О. Смірнова, С.В.Онікієнко, О.О.Ляхова – К.: КНЕУ,2001.– 251 с.

13. Г.А. Маховикова. Инвестиции. / Г.А. Маховикова, И.А. Бузова, В.В. Терехова – К: Вектор, 2005. – 224 с.

14. А.А. Пересада. Управління інвестиційним процесом./ А.А. Пересада – К.: 2002. – 472 с.

15. І.І. Цигилик. Аналіз і розробка інвестиційних проектів. Навч. посіб./ І.І. Цигилик, С.О. Кропельницька, М.М. Білий, О.І. Мозоль – К: Центр навчальної літератури, 2005. – 160 с.

16. Б.М. Щукін. Аналіз інвестиційних проектів. Конспект лекцій./ Б.М. Щукін – К.: МАУП, 2002. – 128 с.

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………………..3

Модуль 1. Поняття інвестицій та інвестиційного менеджменту……………………….4

Тема 1. Поняття інвестицій, інвестиційної політики, інвестиційної діяльності

та інвестиційного клімату, класифікація інвестицій, джерела фінансування інвестицій…………………………………………………………………………………..4

Тема 2. Інвестиційний проект…………………………………………………………...12

Тема 3. Суб’єкти інвестиційної діяльності……………………………………………..19

Модуль 2. Інвестиції у виробничий капітал…………………………………………….26

Тема 1. Реальні інвестиції………………………………………………………………..27

Тема 2. Капіталовкладення як частина реальних інвестицій і основний напрямок інвестиційної діяльності………………………………………………………………….29

Тема 3. Статична задача порівняння варіантів капітальних вкладень……………….42

Модуль 3. Оцінка інвестицій за фінансово-економічними показниками…………….45

Тема 1. Оцінка грошових потоків за проектом…………………………………………45

Тема 2. Методи оцінки реальних інвестиційних проектів……………………………..51

Тема 3. Модель оцінювання терміну окупності………………………………………..53

Тема 4. Методи зіставлення інвестицій у часі………………………………………….55

Тема 5. Модель оцінювання інвестиційних проектів на основі сучасної вартості потоку платежів (модель NPV)…………………………………………………………..60

Тема 6. Інвестиційний ризик…………………………………………………………….69

Модуль 4. Іноземні інвестиції…………………………………………………………...81

Тема 1. Міжнародна інвестиційна діяльність…………………………………………..81

Тема 2. Типи іноземних інвестицій……………………………………………………...86

Тема 3. Аналіз іноземних інвестицій……………………………………………………95

Тема 4. Інвестиційна привабливість регіонів………………………………………….107

Тестове завдання для самостійного розгляду…………………………………………116

Дисконтні множники, які використовуються для розрахунків теперешньої вартості за складними відсотками (Кд)……………………………………………………………..123

Підсумкове тестове завдання для контрольної перевірки знань……………………..124

Теми рефератів для самостійної індивідуальної роботи……………………………...136

Термінологічний словник………………………………………………………………138

Рейтингова оцінка знань………………………………………………………………..147

Література…………………………………………………………………………….….148

Дата добавления: 2017-02-01