Обгрунтування оплати праці виконавців

Визначається розмір оплати праці за розроблення програмного забезпечення системи – V₁. В основу цього підрахунку покладено документ „Типовые нормы времени на программирование задач для ЭВМ» [21].

У відповідності з цим документом виконуються наступні дії.

1. Визначається вид системи за такими ознаками:

- управління матеріально-технічним постачанням, управління збутом продукції, управління комплектацією, управління експортними та імпортними поставками;

- бухгалтерський облік, управління фінансовою діяльністю;

- управління організацією праці і зарплатою, управління кадрами, норми і нормативи, управління охороною праці;

- управління якістю продукції, управління технологічними процесами, управління стандартизацією, управління технічною підготовкою виробництва;

- управління транспортними перевезеннями. Управління технічним обслуговуванням виробництва, управління допоміжними службами і енергопостачанням;

- управління науково-дослідними і дослідно-конструкторськими роботами;

- управління науково-технічною інформацією;

- удосконалення документообігу і контроль виконання документів.

2. Розрахунки проводяться для кожної стадії розробки системи. Виділяються наступні стадії (детальніше див. розділ 9):

- ескізний проект (передпроектне дослідження);

- технічне завдання;

- технічно-робочий проект;

- впровадження.

3. Визначається ступінь новизни розроблюваних задач.

Ступінь новизни розроблюваних задач визначається з таблиці 10. Оскільки ступені А та Б призначаються на рівні міністерств, департаменту, тощо, якому підпорядкована організація-розробник, то для учбових проектів, як правило, використовуються ступені В і Г.

Таблиця 10. Визначення ступеню новизни розроблюваних задач.

№	Характеристика задачі	Клас
1.	Розробка комплексу задач, що передбачають використання принципово нових методів розробки, проведення науково-дослідних робіт.	А
2.	Розробка типових проектних рішень, оригінальних задач і систем, що не мають аналогів.	Б
3.	Розробка проекту з використанням типових проектних рішень за умови їх змін; розробка проектів, що мають аналогічні рішення.	В
4.	Прив’язка типових проектних рішень.	Г

4. Визначається група складності алгоритму за їх характеристикою наведеною в таблиці 11.

Таблиця 11. Визначення групи складності алгоритму.

№	Характеристика алгоритму	Група
1.	Алгоритми оптимізації і моделювання систем та об’єктів.
2.	Алгоритми обліку, звітності, статистики пошуку.
3.	Алгоритми, що реалізують стандартні методи рішень і не передбачають використання складних чисельних і логічних методів.

5. Визначається вид інформації, яка використовується з таблиці 12 за даними на основі вхідної та вихідної інформації функціональної моделі процесу, що підлягає автоматизації.

Таблиця 12. Визначення виду інформації.

Вид інформації	Позначення	Кількість наборів даних
Змінна інформація	ЗІ	m=
Нормативно-довідкова інформація	НДІ	n=
Банк (база) даних	БД	p=
Обробка в режимі реального часу	РЧ	Так/Ні
Забезпечення телекомунікаційної обробки даних і управління віддаленими об’єктами	ТОУ	Так/Ні

6. Визначаються витрати часу на розробку ескізного проекту (передпроектного дослідження) Т₁ і технічного завдання Т₂ за даними поданими в таблиці 13.

Таблиця 13. Визначення витрат часу.

№ п/п	Вид системи	Стадія розробки системи
Ескізний проект (ПД), Т1	Технічне завдання, Т2
В	Г	В	Г
1.	Управління матеріально-технічним постачанням, управління збутом продукції, управління комплектацією, управління експортними та імпортними поставками.
2.	Бухгалтерський облік, управління фінансовою діяльністю.
3.	Управління організацією праці і зарплатою, управління кадрами, норми і нормативи, управління охороною праці.
4.	Управління якістю продукції, управління технологічними процесами, управління стандартизацією, управління технічною підготовкою виробництва.
5.	Управління транспортними перевезеннями. Управління технічним обслуговуванням виробництва, управління допоміжними службами і енергопостачанням.
6.	Управління НДР та ДКР.
7.	Управління науково-технічною інформацією.
8.	Удосконалення документообігу і контроль виконання документів.

7. Визначається трудомісткість робіт на стадіях «технічний проект», «робочий проект» і «впровадження» [1].

Оскільки в учбовому проекті постановник задачі і програміст поєднуються в одній особі, і обираються з додатка 1 залежно від задачі, яка розглядається.

, (2)

де t₁ – витрати часу постановника задач; t₂ – витрати часу програміста додаються.

Базові значення витрат часу наведено в додатку 9 і обираються залежно від задачі, яка розглядається, а також кількості форм вхідної та вихідної інформації. Всі значення в поданих таблицях уже являються сумарним значенням витрат часу постановника та програміста - .

Далі одержане базове значення коригується за допомогою поправочних коефіцієнтів таким чином:

- визначення трудомісткості робіт для стадії «технічний проект»:

, (3)

де k_П – коефіцієнт трудомісткості робіт, що враховує вид використаної інформації на стадії «технічний проект» і розраховується за формулою (4), поправочні коефіцієнти залежать від ступеню новизни проекту (див. табл. 15);

k_O – коефіцієнт ступеню новизни проекту залежить від виду обробки інформації та визначається з таблиці 16.

, (4)

Для розрахунку коефіцієнту трудомісткості робіт k_П використовуються поправочні коефіцієнти k₁, k₂, k₃, що наведені в табл. 14,15.; а також коефіцієнти m – кількість видів змінної інформації (ЗІ); n – кількість видів нормативно-довідкової інформації (НДІ); p – кількість видів база даних (БД) і обираються з табл. 16.

Таблиця 14. Поправочні коефіцієнти k₁, k₂, k₃ для визначення коефіцієнта трудомісткості робіт на стадії «Технічний проект».

Вид використаної інформації	Ступінь новизни
Назва	Коефіцієнт	В	Г
Змінна інформація	k1 (ЗІ)	1.0	0.5
Нормативно-довідкова інформація	k2 (НДІ)	0.72	0.43
Банк (база) даних	k3 (БД)	2.08	1.25

Таблиця 15. Коефіцієнти k₁, k₂, k₃ для стадії "Робочий проект".

Вид використаної інформації	Група складності алгоритму	Ступінь новизни
В	Г
k1 (ЗІ)		1.2	0.65
	1.1	0.58
	1.0	0.48
k2 (НДІ)		0.65	0.4
	0.58	0.34
	0.48	0.29
k3 (БД)		0.54	0.32
	0.48	0.29
	0.40	0.24

- Визначення витрат часу на стадії «робочий проект» (Т ₄) і «впровадження» (Т ₅).

Для визначення витрат часу на стадіях «робочий проект» (Т₄) і «впровадження» (Т₅) розробки автоматизованої системи використовується (5).

, (5)

де T _{Б i} – базове значення витрат часу, яке визначається з відповідної таблиці (Дод. 9);

k_O – коефіцієнт ступеню новизни проекту (табл. 16);

k_П – коефіцієнт трудомісткості робіт розраховується за (4);

k_C – коефіцієнт складності контролю вхідної та вихідної інформації, визначається з табл. 17.

Таблиця 16. Коефіцієнт ступеню новизни проекту, k_O.

Стадія розробки проекту	Вид обробки	Ступінь новизни
В	Г
Технічний проект	РЧ	1.26	1.1
ТОУ	1.36	1.15
Робочий проект	РЧ	1.32	1.15
ТОУ	1.41	1.26
Впровадження	РЧ	1.21	1.05
ТОУ	1.26	1.1

Коефіцієнт складності контролю вхідної та вихідної інформації, k_C (люд-дн) і знаходиться з табл. 17. Якщо стадії "Технічний проект" і "Робочий проект" поєднуються приймає значення k_C = 0.85.

Таблиця 17. Коефіцієнт складності контролю вхідної

Дата добавления: 2017-02-01