Релігійно-міфологічна трактовка політики.

Тема 2. Історичний розвиток політичної думки

На лекції розглядаються питання:

1. Релігійно-міфологічна трактовка політики;

2. Юридичне обґрунтування політики;

3. Соціологічний аналіз політичної діяльності;

4. Особливості вітчизняної політичної думки.

Опорно-логічний конспект лекції:

Аналіз історії політичної думки сприяє розумінню взаємозв’язку минулих і сучасних політичних ідей і теорій як основи протікання конкретних політичних процесів. Розгляд майже двох тисячоліть історії політики – надзвичайно складна справа. Тому для полегшення її вивчення, формування міцних знань і логіки розвитку доцільно застосувати методику, виділяє головні тенденції політологічних досліджень.

Релігійно-міфологічні уявлення про політику стали першою спробою її осмислення. Це проявилося, зокрема, у вченнях Конфуція в Китаї, Будди – в Індії, Заратустри – в Персії, проповідях єврейських пророків, тощо. Наприклад, Конфуцій (551-479 рр. до н.е.) розвивав міф про сім’ю як першооснову політики, він сформулювавши патріархально-патерналістську концепцію держави як прихильник ненасильницьких методів правління, закликав правителів і підданих будувати свої взаємовідносини по-сімейному, на засадах доброчинності.

В епоху феодалізму на політичні вчення панівний вплив справляли християнська релігія і католицька церква. У центрі політичних конфліктів була боротьба між церквою і папством з одного боку та світськими монархами і феодалами, з другого, за вплив на суспільство. Відповідно, центральною проблемою політичної думки було питання про те, яка влада – духовна (церкви) чи світська (держави) має пріоритет у суспільстві.

Уперіод утвердження християнства в римській імперії, значного поширення набуло вчення Аврелія Августина (354-430 рр.), який дав релігійне пояснення політики. Історію політики як частини історії людства, він розглядав спираючись на положення Біблії, за якими вона є проявом гріховності людини. Варто звернути увагу на те, що Августин першим серед богословів, поділив людський рід на два розряди «град земний» - тих хто живе за людськими настановами і «град Божий» - тих хто живе за духовними божими настановами.

Вершини своєї могутності і впливу церква досягла у ХІІІ столітті. У теоретичному обґрунтуванні цього впливу велику роль відіграв Фома Аквінський (1225-1274). Розгляньте його погляди на сутність влади та форми держави в працях «Про панування владик» та «Сума теології».

Особливого значення для розуміння релігії та політики мала діяльність Мартіна Лютера – ідеолога протестантизму.

У сучасних умовах релігійно-міфологічні підходи до обґрунтування політичних рішень використовуються у діяльності деяких ісламських лідерів та державних діячів арабських країн, а також політиків в інших країнах та регіонах при розробці політичних технологій.

Дата добавления: 2017-02-01