Методичні вказівки

Питання для фіксованих доповідей

1. Основні постулати класичної кількісної теорії грошей та їх еволюція. «Трансакційний варіант» І.Фішера.

2.Кон’юнктурний варіант теорії грошей М.Туган-Барановського.

3.Неокласичний варіант кількісної теорії грошей, «кембриджська версія» кількісної теорії.

4.Внесок Дж.Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей.

Вивчаючи цю тему, треба запам’ятати, що кількісна теорія грошей є нині пануючою. Згідно з цією теорією вартість грошей і рівень товарних цін змінюється залежно від кількості грошей в обігу: чим їх більше, тим ціни на товари вищі, а вартість грошей нижча, і навпаки.

Слід звернути увагу на те, що кількісна теорія грошей включає два базові положення:

· принцип причинності, тобто зміна цін на товари пояснюється змінами кількості грошей в обігу;

· принцип пропорційності, тобто ціни на товари змінюються пропорційно зміні кількості грошей в обігу.

Термінологічний словник

Вкладення капіталу — продаж компанією своїх акцій певній групі юридичних і фізичних осіб. Успіх розміщення, як правило, залежить від здібностей фондового брокера компанії розмістити випущені цінні папери.

Грошова інфляція — теорія, згідно з якою інфляція пов’язана з розширенням грошової маси в обігу.

Грошові агрегати — показники грошової маси в обігу: від вузького М0 до широкого М5.

«Дешеві» гроші — грошово-фінансова політика утримання процентних ставок на низькому рівні, що проводиться з метою стимулювання економічної діяльності шляхом зниження вартості кредитів та інвестицій.

Дефіцитне фінансування — спосіб розширення сукупного попиту шляхом застосування державного регулювання. Як правило, це здійснюється шляхом перевищення державних видатків над доходами, наслідком чого є створення бюджетного дефіциту.

«Дорогі» гроші — кредитно-фінансова політика, що допускає стримування отримання кредитів та високі процентні ставки за кредитами.

Інвестиції — придбання засобів виробництва з метою виробництва товарів для майбутнього споживання, придбання активів, наприклад, цінних паперів, творів мистецтва, депозитів у банках, з метою отримання прибутку чи збільшення капіталу.

Капіталовкладення — витрати на придбання об’єктів основного капіталу.

Монетаризм — школа в економічній науці, яка ставить гроші у центр макроекономічної політики. Монетаризм базується на кількісній теорії грошей, що пов’язує рівень цін з кількістю грошей у народному господарстві країни. Монетаризм стверджує, що грошові фактори мають визначальний вплив на економіку і що, зокрема, збільшення грошової маси державою веде швидше до інфляції, ніж до підвищення зайнятості.

Монетарист — людина, яка дотримується монетаристської теорії.

Монетизація — продаж урядом цінних паперів банкам з метою фінансування дефіциту бюджету.

Трансакція (лат. transactio — звершення) — операція, угода, що супроводжується взаємними поступками.

Фінансовий інструмент — засіб, який використовується урядом для досягнення своєї макроекономічної мети. Наприклад, державні видатки та оподаткування можуть розглядатися як інструменти, спрямовані на досягнення повної зайнятості.

Дата добавления: 2017-02-01