Мета: навчитися розрізняти види організаційних структур управління підприємством, встановлювати їх переваги та недоліки; навчитися будувати схеми різних типів організаційних структур управління підприємством.
ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЗАНЯТТЯ СТУДЕНТ ПОВИНЕН:
ЗНАТИ
ВМІТИ
- сутність організаційної структури;
- види організаційних структур управління підприємством та їх характеристику;
- принципи побудови структури управління;
- етапи та методи побудови організаційних структур управління;
- фактори, що впливають на формування організаційних структур управління
- розрізняти види організаційних структур;
- визначати переваги та недоліки різних видів організаційних структур;
- будувати різні типи організаційних структур управління для різних видів підприємств.
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ:
1. Схеми різних видів організаційних структур управління.
2. Інструкційна карта.
2. Зошит для практичних робіт.
Х і д р о б о т и:
Завдання 1. Визначити переваги та недоліки різних видів організаційних структур управління.
В таблиці запропоновані переваги та недоліки організаційних структур управління підприємством різних видів. Вам необхідно в колонці таблиці „ Вид організаційної структури управління підприємством” вписати вид організаційної структури відповідно до характеристик
Вид організаційної структури
Переваги організаційної структури управління
Недоліки організаційної структури управління
Будується на основі наступних основних принципів: єдність підпорядкування, відповідальність лінійних керівників за кінцеві результати роботи підрозділу; ступеневість управління; забезпечення оптимального співвідношення між централізацією і децентралізацією;оптимізацІя числа підлеглих у одного керівника.
Всі функції управління нижчестоячими підрозділами (об'єктами управління) зосереджуються в одній ланці. Кожний працівник підпорядкований і підзвітний тільки одному керівнику І зв'язаний з вищестоячою організацією тільки через нього. Цей тип структури характеризується простотою, ясністю і чіткістю взаємозв'язків між ланками і працівниками, ефективністю взаємодії.
Керівник повинен бути універсальним висококваліфікованим спеціалістом, здатним вирішувати будь-які питання підпорядкованих йому ланок. Тому в чистому вигляді лінійна структура може застосовуватися лише для простої по змісту управлінської діяльності на малих підприємствах або окремих підрозділах.
Передбачає, що кожний нижче-стоячий підрозділ отримує вказівки від декількох керівників ланок.
Основними принципами є: 1) сукупність функціональних підрозділів повинна охоплювати весь склад функцій управління; 2) організація функціональних підрозділів повинна відповідати цілям і змісту діяльності цього підприємства; 3) у функціональній структурі управління необхідна чітка диференціація підрозділів; 4) служба або спеціалісти, які здійснюють певну функцію, повинні бути не тільки висококомпетентними і мати певні повноваження, але й нести відповідальність за повноту і якість роботи, яку вони виконують.
1) в системі управління часто з'являється велика кількість інформації (іноді суперечливої); 2) виникають проблеми вибору і погодження вказівок, які надходять від вищих ланок до одного виконавця; 3) зростає кількість функціональних служб, що призводить до зниження оперативності управління.
Об'єднує в собі переваги лінійної і функціональної. В цій структурі при лінійному керівництві на кожному рівні управління створюються спеціалізовані підрозділи, які мають визначені права по відношенню до нижчестоячих ланок. Лінійні керівники координують діяльність функціональних підрозділів, виробляють рішення для нижчестоячих ланок. При цьому вони спираються в основному на адміністративний вплив - накази і розпорядження.
Функціональні служби здійснюють управління по лінії Функціональної супідрядності за допомогою інструкцій, правил, рекомендацій, норм і нормативів. При цьому нижчестоячІ лінійні служби повинні сприймати їх вказівки як обов'язкові.
Має ієрархічну будову, де різні ланки управління поєднуються по горизонталі, а ступені - по вертикалі.
Захоплення функціональних служб прямими вказівками, розпорядженнями, збільшення їх кількості. Крім цього в умовах частих технологічних змін, оновлення номенклатури продукції (послуг) використання цієї структури розтягує терміни підготовки та прийняття управлінських рішень, не забезпечує злагодженості у роботі функціональних підрозділів.
Групування видів діяльності здійснюється з використанням принципу поділу праці за цілями. Це означає, що навколо певного виробництва, надання послуг формується автономна організаційна спільність. При цьому можливі такі способи групування виробничих чи комерційних підрозділів.
Використовуються великими багатопрофільними підприємствами зі значною кількістю виробничих та комерційних відділень, які функціонують в умовах динамічного середовища.
Поряд із лінійними керівниками підприємства та функціональним апаратом управління виділяють ще й тимчасові предметно-проектні групи. Проектні групи формуються зі спеціалістів постійних формальних відділів. При цьому вони лише тимчасово підпорядковані керівнику проекту. Після завершення робіт над проектом вони повертаються до своїх функціональних підрозділів. Керівник проекту виконує роль лінійного керівника по відношенню до спеціалістів проектної групи.
Одночасно він є функціональним керівником стосовно виробничих, комерційних підрозділів підприємства, що забезпечують реалізацію проекту,
Головною перевагою є їхня виключно висока гнучкість та орієнтація на нововведення.
В них збільшується чисельність управлінського персоналу, зростає кількість Інформаційних зв'язків між працівниками підрозділів, часто виникають конфлікти через невизнання принципу єдиноначальності в умовах високо динамічного середовища та надання послуг обмеженого життєвого циклу.
Завдання 2. Встановити види організаційних структур управління.
Методика його виконання
Вам запропоновані схеми різних видів організаційних структур управління. Визначте який це вид і впишіть його під відповідною схемою.
Схема 2.1.
Керівник підприємства
Схема 2.2.
Схема 2.3.
Схема 2.4.
Завдання 3. Побудувати схему організаційної структури управління підприємством.
Методика його виконання
За наведеним нижче переліком лінійних та функціональних ланок управління:
1.1. Побудуйте схему організаційної структури управління підприємством в такий спосіб, щоб вона відповідала принципам єдиновладдя та ієрархічності;
1.2. Побудуйте схему економічної служби підприємства.
Перелік ланок управління: головний інженер; головний економіст; головний механік; директор; планово-економічний відділ; відділ кадрів; бухгалтерія; комерційний відділ; фінансовий відділ; відділ постачання; відділ праці та заробітної плати; відділ охорони праці; відділ технічного контролю; адміністративно-господарський відділ; обчислювальний центр; конструкторський відділ; технологічне бюро; начальники цехів; майстри дільниць; начальники цехових економічних бюро.
Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав!Последнее добавление