Теоретичні відомості.

Завдання.

Ситуація.

ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ № 10

Тема: Аналіз конфліктних ситуацій в трудових колективах.

Мета: навчитися приймати рішення з управління конфліктними ситуаціями; формувати соціально-психологічний клімат колективу.

ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЗАНЯТТЯ СТУДЕНТ ПОВИНЕН:

ЗНАТИ	ВМІТИ
- Класифікацію конфліктів; - Причини виникнення конфліктів; - Методи управління конфліктними ситуаціями; - Структуру колективу; - Фактори, що впливають на згуртованість колективу; - Складові соціально-психологічного клімату колективу.	- Виявляти причини виникнення конфліктних ситувацій; - Застосовувати методи управління конфліктними ситуаціями; - Визначати стан соціально-психологічного клімату колективу; - Виявляти фактори, що впливають на згуртованість колективу.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ:

1. Інструкційна карта

2. Зошит для практичних робіт.

Х і д р о б о т и:

Завдання 1. Вирішити ситуацію.

Методика його виконання

Випускники Хмельницького торговельно- економічного коледжу КНТЕУ (менеджери на ринку товарів та послуг, товарознавець, бухгалтер) у Хмельницькому вирішили заснувати роздрібне торговельне підприємство „ Чіп”, що має здійснювати роздрібну торгівлю офісним обладнанням.

Періодично на підприємстві „Чіп” виникали конфліктні ситуації:

Підгрупа 1. Між директором та бухгалтером з приводу нарахування премії працівникам підприємства.

Підгрупа 2. Між начальником відділу маркетингу, де працює 10 чоловік, та неформльною групою у складі 3 чоловік з приводу способів рекламування продукції.

Підгрупа 3. Старший продавець вимагає від продавця постійного надання покупцям інформації і одночасного поповнення секції товарами. Продавець вважає ці вказівки як несумісні.

Підгрупа 4. Між продавцем та іншими працівниками цього структурного підрозділу з приводу неодноразового порушення ним трудової дисципліни (з погляду працівників).

Підгрупа 5. Між директором та офіс-менеджером з приводу недоліків виконання своїх обов”язків офіс-менеджером – помилки при друці, невчасний розбір пошти і т.д.

Для вирішення ситуації дайте відповіді на наступні запитання та завдання:

- охарактеризуйте конфліктну ситуацію (вкажіть тип конфлікту і його причини).

- вкажіть які методи слід застосувати для вирішення конфлікту;

- вкажіть та схематично зобразіть тип взаємозв”язків учасників конфліктної ситуації.

Завдання 2. Визначте рівень згуртованості вашого колективу та його соціально-психологічний клімат.

Методика його виконання

У схемі опитування слід прочитати спочатку твердження зліва, потім справа і після цього позначкою „Х” помітити в середній частині аркуша ту оцінку, яка характеризує Ваш колектив.

При цьому враховується:

+ 3 – ця риса виявляється в колективі завжди;

+ 2 – ця риса виявляється в більшості випадків;

+ 1 – ця риса виявляється досить часто;

0 – ні риса зліва, ні риса справа не виявляються виразно;

- 3 – ця риса виявляється помітно;

- 2 – ця риса виявляється в більшості випадків;

- 1 – ця риса виявляється завжди.

Схема опитування.

Властивість	+3	+2	+1		-1	-2	-3	Властивість
Переважає бадьорий життєрадісний настрій								Переважає пригнічений, песимістичний
Доброзичливість у взаєминах, взаємні симпатії								Конфліктність у відносинах, агресивність, антипатії
Членам колективу подобається бути разом, вони бажають частіше знаходитися в колективі, в тому числі і поза робочим часом								Члени колективу проявляють байдужість до тісного спілкування, виражають негативне ставлення до співпраці
Успіхи або поразки товаришів викликають загальне переживання, співчуття членів колективу								Успіхи або поразки залишають байдужими інших, а іноді викликають заздрість або зловтіху
Члени колективу поважають думки один одного								В колективі кожний вважає свою думку головною і нехтує думками інших
В скрутні хвилини девіз колективу: „один за всіх та всі за одного”								У скрутні хвилини в колективі панує розгубленість, виникають суперечки та взаємні образи
Члени колективу горді тим, що його успіхи помічені і відзначаються керівниками								Колектив байдужий до похвали та заохочувань
Колетив активний та енергійний								Колектив інертний та пасивний
Спільні справи захплюють всіх, члени колективу працювати активно								Колектив не схильний до співпраці, кожен займається своєю справою
В колективі існує справедливе ставлення до всіх членів								Колектив ділиться на „привілейованих” та „знехтуваних”

Оброблення результатів:

Підрахуйте кількість балів, які ви помітили позначкою „Х”. Максимальна кількість балів +30

(колектив дуже згуртований, підвищена комфортність стосунків та та нормальний соціально-психологічний клімат); мінімальна - -30 (негативний показник.).

Вкажіть фактори, що впливають на згуртованість вашого колективу та складові соціально-психологічного вашого колективу.

Завдання 3. Запропонуйте методи управління конфліктними а стресовими ситуаціями в колективі.

Методика його виконання

Отримавши результати по рівню згуртованості вашого колективу (завдання № 2) визначте:

- причини конфліктів, що виникають між членами колективу, та запропонуйте методи їх розв»язання;

- причини стресових ситуацій, що виникають у членів колективу, запропонуйте методи їх подолання.

Після виконання роботи – рефлексія.

Варіант студента	Варіант викладача
Що вдалося при виконанні роботи?
Що не вдалося або викликало найбільше труднощів?
Над чим необхідно попрацювати?
Оцінка -

Викладач: Пронак І.М.

Підтримання нормального теплового режиму двигуна у залежності від навантаження, кліматичних та інших умов забезпечуються необхідним об'ємом охолоджуючої рідини, інтенсивністю охолоджування двигуна і рідини у системі.

Інтенсивність охолодження двигуна залежить від натягу пасу привод вентилятора, герметичності системи охолодження, чистота поверхні радіатора, наявність накипу, надійність роботи термостата, справність жалюзів.Однією з умов надійної, довготривалої роботи двигуна автомобіля є дотримання оптимального теплового режиму в певних межах 80...85°С, а закритих – 100...105°С. Доведено, що перегрів зменшує наповнення циліндрів, сприяє виникненню детонації і утворенню нагару, підвищує, угар мастила і спрацювання циліндрів, призводить до аварійного спрацювання підшипників ковзання колінчастого валу, температурних деформацій поршнів і т. ін. Переохолодження призводить до зниження економічності двигуна, осмолення системи вентиляції, підвищення жорсткості роботи і спрацювання двигуна в результаті змивання мастильних матеріалів в картері двигуна паливом або підвищення в якості мастильних матеріалів під впливом низьких температур.

У системі охолодження перевіряють такі діагностичні параметри: тем­пературу поверхонь двигуна, що охолоджуються, продуктивність водяного насоса, герметичність системи охолодження, розрідження спрацювання повітряного клапана, тиск спрацювання парового клапана, технічний стан радіатора по охолоджуючій здатності.

Тепловий стан системи охолодження визначають за температурою охолоджуючої рідини у головці циліндрів, яку вимірюють термометрами з накладними електродатчиками. На окремих двигунах автомобілів для цього встановлені сигнальні електролампочки, що вмонтовані у верхній бачок радіатора.

Герметичність системи охолодження встановлюють візуально, за наявністю слідів підтікання охолоджуючої рідини. Найбільш вірогідними місцями підтікання с ущільнення водяної помпи, з'єднання шлангів, патрубків і трубок радіатора, а також крани зливу рідини.

Підтікання усувають з допомогою підтягування хомутів кріплення шлангів, або заміню останніх. Підтікання у водяній помпі усувають заміною сальникових ущільнень. У випадку утворення місць підтікання радіатора, при неможливості термінового виконання ремонтних робіт, застосовують герметики для радіатора. Вони усувають підтікання і не знижують ефективність роботи системи охолодження.

Причиною підвищення температури у системі охолодження може бути пробуксовування ременя приводу водяної помпи і вентилятора.

Натяг ременя регулюють, як правило, поворотом на опорі генератора. Засміченість радіатора можна перевірити по ступеню розрідження у нижньому бачку. Для цього вакууметр під’єднують до зливного крана нижнього бачка і відкривають кран. Після цього прогрівають двигун до температури відкриття клапана – термостата, знімають пробку радіатора і збільшують частоту обертання колінчастого вала до 2000 об/хв. Якщо, при ньому, вакууметр покаже збільшення розрідження більш ніж 16,7 кПа – радіатор вважається засміченим.

Дати оцінку технічному стану радіатора у зборі разом зі з'єднувальною арматурою, а також водяної помпи можна по перепаду температури у верхньому і нижньому бачках радіатора. Виміряна з допомогою спеціальних термометрів, датчики котрих почергово накладаються на підготовлені місця верхнього і нижнього бачка, ця різниця температур повинна складати 8...12°С для технічно справної системи охолодження.

Важливе місце у профілактичних роботах технічного обслуговування займає запобігання утворенню шару накипу у водяній сорочці радіатора і блок‑картера.

Встановлено, що товщина шару накипу в 2 мм підвищує витрати палива до 30%, а мастила – до 40%., понижує потужність на 20...25 %. Двигун при цьому перегрівається з усіма можливими наслідками.

Найбільш прогресивний спосіб попередження утворення накипу в системі охолодження – електромагнітна обробка води. Суть способу полягав у тому, що вода проходить через магнітне силове поле, утворене постійним чи електромагнітами. Після цього солі, що знаходяться у воді не утворюють накипу, а випадають у вигляді шламу. Більше того, вода, що пройшла електромагнітну обробку, має властивість впливати на стані шару накипу, утворюється крихкий, пористий шар, що легко змивається.

Під час роботи двигуна пас вентилятора (на більшості автомобілів цим же пасом здійснюється привод генератора) поступово витягується, натяг його зменшується і він починає ковзати по шківу. Внаслідок зниження швидкості обертання вентилятора і вала водяного насоса через проковзування паса двигун перегрівається. Проковзування пасів викликає також їх перегрівання й розшарування. Слабкий натяг паса призводить до неповного заряджання акумулятора, надмірний – збільшує навантаження на підшипники вала водяного насоса і переднього підшипника генератора, внаслідок чого вони швидко спрацьовуються. Сильний натяг пасів призводить до швидкого – їх витягування й руйнування.

Таким чином, періодична перевірка і при необхідності регулювання натягу паса привода вентилятора є невід'ємною частиною обслуговування автомобіля, спрямованою на підтримання його в працездатному стані. Натяг паса вентилятора (інших пасів привода) визначають за величиною (стрілою) прогину при натисканні на середину ведучої вітки з відповідним зусиллям.

Для перевірки натягу пасів привода вентилятора водяного насоса та інших агрегатів застосовують пристрій КИ–8920 (рис. 1).

При перевірці натягу паса встановлюють упорний кінець штока перпендикулярно до середини однієї з його віток так, щоб вусики скоби прилягали до бічної поверхні паса. Під дією прикладеного від руки навантаження шток, долаючи опір пружини, переміщується на відстань, величина якої прямо пропорційна прикладеному зусиллю. Переміщення штока передається повзуну.

Після припинення дії навантаження пружина повертає шток у початкове положення, а повзун, за яким ведеться відлік показів, залишається у положенні, що відповідає кінцевому значенню прикладеного навантаження. Навантаження визначають за показниками шкали сектора. У процесі вимірювання сектори під дією паса, що прогинається, повертаються на кут, пропорційний його прогину.

Показники відраховуються за однією із шкал сектора залежно від міжцентрової відстані між шківами. Сектори в положенні кінцевого прогину фіксуються пружиною. У початкове положення їх повертають вручну.

Рисунок 1 – Пристрій КИ–8920 для перевірки натягу приводних пасів:

1 – повзун; 2 – корпус; 3 – упор пружини; 4 – гвинт; 5 – напрямна; 6 – фіксувальний гвинт; 7–пружина– 8–шток; 9,10–сектори; 11 – вісь–гвинт; 12–установочна скоба

Таблиця 1 – Приводні паси агрегатів двигуна

Двигун	Пас	Спосіб натягу	Прогин паса	Прикладено зусилля, Н
Мерз-968 МеМЗ-969	Привода вентилятора і генератора	Зміною кількості регульованих прокладок (шайб) товщиною 0,5мм	15–22
ВАЗ-2101 ВАЗ-2107	Привода вентилятора(водяного насоса) і генератора	Зміною положення генератора	10–15
412Е	Привода вентилятора і генератора	Теж	12–15	39–49
ЗМЗ-2401 ЗМЗ-53	Теж Привода вентилятора генератора	Теж Зміною положення натяжного ролика Зміною положення генератора	8–10 10–12 10–12	30–40 30–40
ЗИЛ-130	Привода вентилятора і генератора Привода вентилятора і насоса гідро підсилювача рульового керування Привода компресора Привода водяного насоса	Зміною положення генератора Зміною положення насоса гідро підсилювача Зміною положення компресора Зміною кількості регульованих прокладок на шківі водяного насоса	8–14 8–14 5–8 10–15
ЯМЗ-236	Привода компресора	Зміною положення натяжного ролика	5–8
ЯМЗ-238	Привода генератора	Зміною положення генератора	10–15
	Привода насоса гідро підсилювача рульового керування	За допомогою регульованого гвинта	10–15
КамаЗ-740 КамаЗ-741	Привода водяного насоса і генератора	Зміною положення генератора	15–22

У таблиці 2.1 наведені дані по призначенню пасів привода різних двигунів і технічні параметри (зусилля натиснення на пас і його прогин при цьому), які визначають правильність регулювання.

2. Техніка безпеки під час виконання роботи:

Забороняється користуватись зіпсованим інструментом, допоміжним обладнанням. Забороняється виконувати кріпильні роботи, регулювальні роботи, та інші роботи при працюючому двигуні. Забороняється запуск двигуна без дозволу викладача.

Зняття пробої заливної горловини радіатора слід проводити дотримуючись безпеки на випадок зіпсованих клапанів і викиду пари. Вмикати прилад у електромережу дозволяється тільки у присутності викладача.

Дата добавления: 2017-02-01