КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Побудова та аналіз
Приклад 1.1. На основі даних про роздрібний товарообіг і доходи населення побудувати економетричну модель роздрібного товарообігу. Дати загальну характеристику достовірності моделі та зробити висновки. Вихідні дані та елементарні перетворення цих даних для побудови моделі наведені в табл. 1.1.
Розв’язання: 1. Ідентифікуємо змінні: — роздрібний товарообіг (залежна змінна); — доходи населення (незалежна змінна). 2. Нехай специфікація моделі визначається лінійною функцією; вона має такий вигляд: , де –– параметри моделі; –– стохастична складова, залишки. 3. Оцінимо параметри моделі за методом 1МНК. Для цього запишемо систему нормальних рівнянь:
n = 10 –– кількість спостережень. Підставимо в цю систему величини n, , , , які розраховані на основі вихідних даних табл. 1.1; тоді система набуде такого вигляду:
Розв’яжемо цю систему відносно невідомих параметрів . Таким чином, економетрична модель запишеться так: . 4. Знайшовши відхилення кожної змінної від своєї середньої арифметичної, розрахуємо параметри моделі альтернативним способом: 5. Розрахуємо дисперсії залежної змінної та залишків: 6. Визначимо коефіцієнти детермінації та кореляції: Оскільки коефіцієнт детермінації R 2 = 0,99, це свідчить, що варіація обсягу роздрібного товарообігу на 99% визначається варіацією доходів населення. Коефіцієнт кореляції характеризує тісний зв’язок між цими соціально-економічними показниками. Величини R 2 і R для парної економетричної моделі свідчать про її достовірність, якщо вони наближаються до одиниці. 7. Знайдемо матрицю помилок C (матрицю, обернену до матриці системи нормальних рівнянь): — матриця помилок. 8. Визначимо стандартні помилки оцінок параметрів моделі, враховуючи дисперсію залишків: Порівняємо стандартні помилки оцінок параметрів моделі з величиною цих оцінок. В результаті визначимо, що стандартна помилка оцінки параметрa становить 3,4% абсолютного значення цієї оцінки (0,82), що свідчить про незміщеність даної оцінки параметрa моделі. Стандартна помилка оцінки параметрa становить 38% абсолютного значення цієї оцінки (1,91), а це означає, що даний параметр може мати зміщення, яке зумовлюється невеликою сукупністю спостережень (n = 10).
9. Висновки. Економетрична модель кількісно описує зв’язок роздрібного товарообігу і доходів населення. Параметр характеризує граничну величину витрат на купівлю товарів у роздрібній торгівлі, коли дохід збільшується на одиницю, тобто при збільшенні доходів на одиницю обсяг роздрібного товарообігу зростає на 0,82 одиниці . Визначимо коефіцієнт еластичності роздрібного товарообігу залежно від доходів населення: . На основі коефіцієнта еластичності можна стверджувати, що при збільшенні доходів населення на один процент роздрібний товарообіг зросте на 0,91%.
Дата добавления: 2017-02-01; Просмотров: 138; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |