VII. План обстеження хворого

У кожного хворого обов’язковим є проведення таких досліджень:

1) клінічні аналізи крові і сечі;

2) біохімічні аналізи крові (вказати, які конкретні дослідження необхідні Вашому хворому);

3) аналіз калу на яйця глистів;

4) аналіз крові на RW;

5) флюорографія органів грудної клітки;

6) електрокардіографія.

Інші дослідження включаються до плану обстеження відповідно даному захворюванню з метою обґрунтування діагнозу і проведення диференціальної діагностики.

VIII. Дані додаткових методів дослідження

В розділі наводяться результати лабораторних, інструментальних, морфологічних методів дослідження пацієнта у динаміці (з вказуванням дати кожного обстеження та короткої інтерпретації даних досліджень).

ІХ. Диференціальний діагноз

Проводиться із захворюваннями, які найбільш схожі за клінічним перебігом та мають подібні симптоми та синдроми. Проведення диференціального діагнозу може здійснюватись за нозологічним або синдромним принципом.

X. Заключний діагноз

Формулюється на основі отриманих даних об’єктивного обстеження, результатів додаткових методів дослідження та проведеного диференціального діагнозу з обґрунтуванням. При проведенні обґрунтування вказують на уже виділені провідні синдроми, додаються ті результати додаткових методів дослідження, які допомагають встановити заключний діагноз.

В заключному діагнозі виділяють:

Основне захворювання – прогностично найнесприятливіше і найтяжче за перебігом (саме по собі або внаслідок його ускладнень), що найчастіше є причиною госпіталізації.

Ускладнення – це етіологічно або патогенетично зумовлений основним захворюванням вторинний патологічний процес, що призводить до появи клінічних синдромів, анатомічних та функціональних змін, що якісно відрізняються від основних ознак хвороби.

Супутнє захворювання – це захворювання, яке поєднується із основним, але етіологічно і патогенетично з ним не пов’язано і не має головного значення у клінічній симптоматиці хвороби у конкретного хворого.

XІ. Лікування

У цьому розділі, виходячи з етіології і патогенезу захворювання, обґрунтовують комплексне етіологічне, патогенетичне і симптоматичне лікування на весь період перебігу хвороби: режим, дієта, медикаментозне та немедикаментозне лікування.

Слід детально обґрунтувати необхідність призначення певних груп лікарських засобів конкретному хворому з описанням механізму їх дії, наведенням повних прописів (2-3 рецептів). Призначають мінімальний адекватний комплекс засобів лікування з урахуванням особливостей перебігу, ускладнень основного захворювання, супутньої патології і віку хворого. В кінці даного розділу скласти план лікування Вашому хворому.

ХІІ. Профілактика

Складають план реабілітації. Слід висвітлити заходи щодо запобігання рецидивам захворювання, подальшого його прогресування та можливих ускладнень, визначити конкретні заходи стосовно диспансеризації.

Дата добавления: 2017-02-01