Норми радіаційної безпеки. Основні принципи дозових навантажень

Основні принципи дозових навантажень. На практиці, найбільш важливими параметрами, що необхідно визначати є радіаційний стан місцевості, дози зовнішнього опромінення, що одержує людина, стан рослинності, особливо овочів і фруктів, забруднення радіонуклідами м'яса і молока, води в криницях і водоймищах. Для визначення необхідного захисту людини від існуючого опромінювання, а також для створення безпечних умов практичної діяльності людей, під час якої вони можуть опинитись під дією іонізуючих випромінювань - створено норми радіаційної безпеки (НРБ).

Оскільки абсолютно неможливо уникнути додаткового опромінення понад природний фон, тобто звести дозові навантаження до нуля (наприклад, відмовитись від рентгено- і радіодіагностичних процедур, які дають досить великі дози опромінення), надзвичайно важливо встановити конкретні значення припустимих доз. При цьому слід враховувати, що основним ефектом малих доз опромінення є ріст імовірності утворення злоякісних пухлин, а також генетичних пошкоджень.

Основні принципи регламентації дозових навантажень такі: не перевищувати встановленої дозової межі; виключити будь-яке необґрунтоване опромінення; знижувати дози опромінення до можливого найнижчого рівня, враховуючи економічні та соціальні фактори. Перше видання НРБ-76 (1981 р.) було уточнене після аварії на ЧАЕС.

"Норми радіаційної безпеки України" (НРБУ - 97) є основним Державним документом, що встановлює систему радіаційно-гігієнічних регламентів для забезпечення прийнятих рівнів опромінення, як для окремої людини, так і суспільства взагалі.

"Нормами радіаційної безпеки" встановлюються такі категорії осіб, які зазнають опромінення:

Категорія А (персонал) - особи, які постійно, чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань.

Категорія Б (персонал) - особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв'язку з розташуванням робочих місць в приміщеннях та на промислових майданчиках об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінення.

Категорія В - все населення..

Згідно з Законом України "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань" від 14.01.1998 року під опроміненням населення розуміють опромінення, якого зазнає (зазнала) людина від ядерних пристроїв і джерел іонізуючого опромінювання, за винятком професійного і медичного опромінення та опромінення, зумовленого місцевим природним радіаційним фоном.

"Нормами радіаційної безпеки" і зазначеним Законом, визначені основні дозові межі (ліміти дози) опромінення для різних категорій населення, перевищення яких вимагає застосування заходів захисту людини. З лімітом дози порівнюється сума ефективних доз опромінення від усіх індустріальних джерел випромінювання. До цієї суми не включають:

- дозу, яку одержують від природних джерел випромінювання;

- дозу опромінення від техногенно-підсилених джерел природного походження;

- дозу, яку одержують при медичному обстеженні або лікуванні;

- дозу, що пов'язана з аварійним опроміненням населення.

Дата добавления: 2014-01-04