Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Спеціальна анатомічна термінологія

Розділ №2. Загальні закономірності будови тіла тварини.

У зв'язку з активною рухливістю тварин у будові їх тіла виявляються такі загальні закономірності: 1) одновісність — тіло витягнуте в довжину по одній осі і має головний (передній) і хвостовий (задній) полюси; 2) двобічна симетрія, тобто тіло тварини може бути розділене тільки однією (серединною сагітальною) площиною на праву й ліву си­метричні половини; 3) сегментарність, яка полягає в тому, що по довгій осі тіла розмі­щуються один за одним сегменти, або метамери, тобто частини тіла більш-менш одна­кової будови. У ссавців сегментація чітко виражена в скелеті, м'язах, судинах і нервах грудної клітки та хребта.

Для позначення місцеположення органів та їхніх частин в організмі тварини в ана­томії користуються спеціальними термінами. Уявно через тіло тварини проводять пло­щини: поздовжні — сагітальні й фронтальні та поперечні — сегментарні (Мал).

Серединна сагітальна площина, проведена вздовж стовбурної частини тіла, поділяє його на дві симетричні половини. Щодо цієї площини в розміщенні органів застосову­ють такі топографічні терміни: латеральний — спрямований у бік від серединної сагі­тальної площини; медіальний — у зворотному напрямку.

Мал. Площини тіла та напрями розміщення органів:

Площини: a—a — серединна; б—б — по­перечні; в— в — дорсальні. Напрями: 1 — ростральний (краніальний); 2 — кау­дальний; 3 — краніальний; 4 — дорсаль­ний; 5 — каудальний; 6 — вентральний; 7 — проксимальний; 8 — дистальний; 9 — медіальний; 10 — латеральний

Фронтальні площини розділя­ють тіло тварини на верхню, або спинну, і нижню, або черевну, час­тини. Відносно цих площин засто­совують такі терміни: дорсальний

спрямований догори, у бік спини {dorsum — спина); вентральний — униз, у бік черева
(venter черево).

Сегментарні площини проводять у поперечному напрямі. Вони поділяють тіло на поперечні відрізки, або сегменти. Щодо цих площин застосовують такі терміни: крані­альний — спрямований вперед, у бік черепа (сгапіит — череп); каудальний — у бік хвоста {cauda — хвіст).

На голові для визначення місцеположення органів прийнята спеціальна терміноло­гія: оральний (oris — рот) — спрямований у бік ротового отвору; абортальний — у про­тилежному напрямку; назальний (nasus — ніс), спрямований до верхівки носа; абназальний — у протилежному напрямку.

На кінцівках позначають такі напрямки: проксимальний — у бік тулуба і дистальний

— від тулуба.

На грудній кінцівці замість поняття передньої поверхні застосовують термін до­рсальна, або спинкова; для протилежної поверхні — волярна, або протиспинкова. На тазовій кінцівці замість поняття задньої поверхні застосовують термін плантарна, або протиспинкова.

Тіло тварини для зручності вивчення умовно поділяють на стовбурну частину і кін­цівки. Стовбурна частина, в свою чергу, поділяється на голову, шию, тулуб і хвіст (Мал.). Кінцівки мають пояси і вільні відділи.

Мал. Ділянки тіла корови:

Голова: 1 — ділянка великого жувального м'яза (а — носова; б — підборідкова). Шия: 2 — дорсальна шийна; 3 — бокова (в — вентральна). Грудна клітка: 4 — холка; 5 — спина; 6 — бокова грудна ділянка; 7 — передгруднинна і 8 — груднинна ділянки. Попереково-черевний відділ тулуба: 9 — ділянка мечо­подібного хряща; 10 — пупкова; 11 — підвим'яна; 12 — пахвинна і 13 — здухвинна ділянки; 14 — підребе­р'я; 15 — голодна ямка; 16 — поперек; 17 — хвіст. Грудна кінцівка: 18 — ділянка лопатки; 19 — плече; 20 — плечовий і 21 — ліктьовий суглоби; 22 — передпліччя; 23 — зап'ястя; 24 — п'ясть; 25 — пальці. Та­зова кінцівка: 26 — крижі; 27 — маклак; 28 — сіднична ділянка; 29 — сідничний горб; ЗО — ділянка куль­шового суглоба; 31 — ділянка стегна; 32 — колінний суглоб; 33 — підколінна складка; 34 — гомілка; 35 — передплесно (скакальний суглоб); 36 — плесно; 37 — пальці; 38 — промежина

 

 

На голові розрізняють мозковий і лицьовий відділи. Межа між ними проходить на рівні внутрішнього кута ока. Мозковий відділ, у свою чергу, має такі ділянки: лобну, на­дочну, тім'яну, потиличну, вушної раковини, очного яблука з повіками, привушної зало­зи та гортані. Лицьовий відділ поділяють на такі ділянки: носову, ніздрів, орбітальну, верхньої губи, нижньої губи з підборіддям, щічну, жувального м'яза, підочну, підщелеп­ну, яка є дном ротової порожнини.

Шия поділяється на вийну, або дорсальну ділянку, ділянку плечоголовного м'яза, трахеальну і нижню, або вентральну, ділянки шиї і ділянку яремного жолоба.

Тулуб має спинно-грудний, попереково-черевний та крижово-сідничний відділи. Ці відділи, в свою чергу, поділяються на ділянку холки і спинну ділянку, ділянку попереку, бокову грудну ділянку, нижню грудну ділянку, ділянку підгруддя, лівого і правого підре­бер'я, ділянку мечоподібного хряща, праву і ліву здухвинні ділянки, праву і ліву пахвинні та пупкову ділянки. Продовженням пупкової ділянки назад є лобкова ділянка.

До складу передньої, або грудної, кінцівки входять плечовий пояс і вільний відділ, який у свою чергу поділяється на ділянки плеча, передпліччя і передньої лапи, що скла­дається з ділянок зап'ястя, п'ясті і фаланг пальців.

У тазовій кінцівці розрізняють ділянку тазового пояса і вільний відділ тазової кін­цівки, який поділяється на ділянки стегна з ділянкою колінної чашки, гомілки і задньої лапи, що складається з ділянок заплесна, плесна й фаланг пальців.

Крім того, на передній кінцівці розрізняють ще ділянки суглобів — плечового, ліктьо­вого, зап'ястного, путового, вінцевого й копитового, або ратичного, а на тазовій кінцівці — кульшового, колінного, скакального, путового, вінцевого й копитового, або ратичного.

 

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Поняття про орган | Вчення про кісткову систему
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 6444; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.008 сек.