Будова шийного відділу хребта

Будова типового хребця.

У найповнішому складі сегменти знаходяться у грудній ділянці тулуба, де кожний складається з хребця, пари ребер та частки груднини. Хребці утворюють хребетний стовп — соlumnа уегtebгаІіs, який ділиться на шийний, грудний, поперековий, крижовий та хвостовий відділи.

Усі хребці в основному подібні за будовою, але залежно від розміщення в хребетному стовпі відрізняються один від одного. Чим ближче хребці один до одного, тим подібніша їх будова, навіть за умови, що вони розміщені в різних відділах (наприклад, останній шийний і перший грудний).

Хребець — уегtеbrа. За типом будови це симетрична коротка кістка. Кожний хребець складається з тіла - corpus, дужки - arcus й відростків: парних — суглобових, поперечних та одного непарного — остистого. Тіло хребця — corpus уегtеbгае — це його основа і найбільш постійна частина, яка розміщена вентральне. Воно може бути тригранним призматичним, якщо на вентральній поверхні випинається вентральний гребінь — сгіstа уеntralis. Якщо його немає, то тіло хребця циліндричне або дуже стиснуте з боків. Краніально на тілі знаходиться голівка хребця — сарut уегtebгае, а каудально — ямка хребця — fossа уегtеbгае.

Довжина тіл хребців у різних відділах хребетного стовпа у різних тварин неоднакова. На тілі кожного хребця є судинні отвори.

Дужка хребця — агсиs уегtеbrаe лежить дорсально від тіла хребця. Між нею і тілом є хребцевий отвір - foramen уегtеbгаІе. Ряд таких отворів утворює в хребетному стовпі хребетний канал — саnalis уегtebгаlіs, в якому міститься спинний мозок. Від спинного мозку відходять нерви, а до мозку і від нього прямують кровоносні судини. Нерви й судини проходять по спеціальних міжхребцевих отворах -fогаmеn intervertebгаlе, які утворюються міжхребцевими вирізками сусідніх хребців.

Парні поперечні відростки - ргосеssus tгаnversus — є місцем для прикріплення ребер, а де ребер немає, їх зачатки зростаються з реберними відростками, внаслідок чого утворюються дуже розвинуті поперечнореберні відростки – processus transversarius.

Непарний остистий відросток - ргосеssus sріnosus - відходить дорсально від дужки хребця. Остистий та поперечнореберний відростки призначені для прикріплення м'язів.

Шийний відділ хребтав усіх свійських тварин налічує сім шийних хребців (vertebrae cervicales), з яких чотири (1, 2, 6, 7) нетипові, а три (3, 4 і 5) — типові (Мал.).

Типовий шийний хребець коня має тіло, яке в 2 рази довше, ніж у великої рогатої худоби, вентральний гребінь добре розвинений, остистий відросток недорозвинений, суглобові відростки добре розвинені, поперечнореберні відростки роздвоєні на гілки, спрямовані краніокаудально.

У великої рогатої худоби, навпаки, тіло типового шийного хребця коротке з випук­лою голівкою, глибокою ямкою і вираженим вентральним гребенем, на дужці є глибокі краніальні і каудальні хребцеві вирізки, добре розвинені краніальні і каудальні суглобо­ві відростки, остистий відросток порівняно високий і спрямований краніально, попереч­нореберні відростки роздвоєні.

У свиней тіло типового шийного хребця також коротке, вентральний гребінь нерозвинений. У основі поперечнореберних відростків є поперечний отвір.

Перший шийний хребець, або атлант (atlas), на відміну від типових хребців, не має тіла, являє собою кільце, складене з двох дужок — верхньої та нижньої. З'єдную­чись між собою, ці дужки утворюють крила атланта. Краніально й каудально на дужках атланта знаходяться суглобові поверхні для зчленування з потиличною кісткою черепа і другим шийним хребцем. На крилах атланта розташовані крилові отвори. На дужках атланта є дорсальний і вентральний горбки.

У коня дорсальна дужка досить опукла, отвір хребця круглий, крила широкі, тонкі, краї їх опущені вниз, на каудальному краї крила є великий міжпоперечний отвір, до­рсальний горбок недорозвинений.

У великої рогатої худоби хребцевий отвір атланта овальний, дорсальний і вентраль­ний горбки на дужках розвинені добре, на крилах атланта є міжхребцеві і крилові отвори.

У свиней атлант короткий і з вузькими крилами, дорсальний горбок широкий, вен­тральний — довгий, на крилах, крім міжхребцевого і крилового отворів, є ще попереч­ний отвір.

Другий шийний хребець, або епістрофей (axis), характеризується значною дов­жиною тіла, наявністю на тілі замість голівки зубоподібного відростка, а на дужці замість остистого відростка — дорсального гребеня, до якого прикріплюються м'язи та вийна зв'язка.

У коня тіло епістрофея довге, зубоподібний відросток циліндричної форми з гост­рим краєм, вентральний гребінь добре розвинений, дорсальний гребінь масивний, роз­двоєний і має суглобові поверхні.

У великої рогатої худоби зубоподібний відросток епістрофея має форму напівмісяця, по обидва боки від нього є вентральна суглобова поверхня для з'єднання з атлантом, на тілі каудально глибока ямка, а вентрально — вентральний гребінь, на ніжках дужки попе­реду — латеральний отвір, позаду — глибока каудальна хребцева вирізка, по боках — по­перечні відростки, між ними й тілом — міжпоперечний отвір. Дорсальний гребінь має ви­гляд прямокутної пластинки, позаду нього є парні дорсальні суглобові поверхні.

У свині тіло епістрофея коротке, зубоподібний відросток має форму конуса, до­рсальний гребінь досить високий, вентральний — недорозвинений, поперечні відрост­ки короткі, вентральна суглобова поверхня роздвоєна.

У 6-го шийного хребця відмінною ознакою є те, що поперечний відросток має фор­му широкої пластинки, спрямованої вентрально. Для 7-го шийного хребця характерні деякі ознаки грудного хребця: на каудальному кінці тіла є каудальні суглобові реберні ямки для з'єднання з голівками першої пари ребер, на дужці добре розвинений остис­тий відросток.

Інд. Самостійна робота студентів.

Дата добавления: 2014-01-04