Тема: Топографія тонкого кишечника у різних видів тварин

Клубова кишка

Клубова кишка — intestinum ileum — кінцева частина тонкої кишки, з'єднується зі сліпою кишкою клубово-сліпокишковою складкою. Клубовій кишці властиве значне скупчення в її стінках лімфоїдних елементів, які у багатьох тварин утворюють угруповання лімфоїдних вузли­ків (пейерові бляшки). Ворсинки в ній рідкі й слабко виражені.

Самостійна робота студентів.

У ВРХ дванадцятипала кишка 90-120 см завдовжки. Спочатку вона йде від пілоруса вперед і вгору до печінки. В правому підре­бер'ї, біля воріт печінки, вона формує сигмоподібний згин. Далі кишка дорсокаудально проходить по печінці, вентрально — від правої нирки до входу в тазову порожнину, потім повертає медіально, утворюючи каудальний згин, і знову спрямовуєть­ся вперед до печінки, де, утворюючи дванадцятипало-порожнистий згин, переходить у порожню кишку. Жовчна протока від­кривається на відстані 50-70 см від пілоруса сичуга на невеликому сосочку. Протока підшлункової залози відокремлена від печінкової і відкривається каудальніше на 30-40 см.

Порожня кишка розміщена в правому підребер'ї, правій клубовій і пах­винній ділянках. Вона довга (до 40 м) й огинає собою лабіринт ободової киш­ки, утворюючи навколо останньої гірлянду. Порожня кишка підвішена на короткій брижі, яка спускається спочатку на товсту кишку, а з останньої — на порожню кишку.

Клубова кишка спрямована майже прямолінійно від останнього витка гір­лянди порожньої кишки вперед і вгору до вентральної стінки сліпої кишки, на рівні 4-го поперекового хребця. її отвір визначає межу між сліпою і ободовою кишками.

У коня дванадцятипала кишка бі­ля пілоруса грушоподібно розширюється, утворюючи ампулу — ampulla duo­deni, потім утворює на печінці сигмоподібний згин, огинаючи тіло підшлун­кової залози. Цю частину кишки виділяють як низхідну — pars descendens.

Потім по правій частині печінки кишка піднімається до правої нирки як висхідна частина — pars ascendens. Позаду нирки, на рівні 2—3-го попереко­вого хребця, дванадцятипала кишка повертає вліво, утворюючи каудальний згин, і далі продовжується як поперечна частина — pars transversa — між брижами з правого боку на лівий, де продовжується в порожню кишку. Два­надцятипала кишка з'єднується зв'язками з печінкою з ниркою і сліпою кишкою з малою ободовою кишкою. Сосочок дванадцятипалої кишки знаходиться на відстані 10-12 см від пілоруса, в ньому відкриваються протоки печінки й підшлункової залози.

Петлі порожньої кишки підвішені на довгій брижі, що дає змогу робити значні перистальтичні рухи. Кишка лежить у заглибленні, яке утворене сліпою й більшою ободовою кишками, і займає в лівій половині черевної порожнини верхню і середню третини. Дов­жина порожньої кишки у коня до 30 м. Поодиноких лімфоїдних вузликів і пейєрових бляшок багато, вони добре розвинуті.

Клубова кишка за будовою стінки не відрізняється від порожньої кишки. Починається кишка без помітної межі від порожньої кишки, переходить на правий бік і на рівні 3-4-го поперекових хребців вступає в меншу кривизну сліпої кишки. Кишка невелика (до ЗО см), розміщується в лівому підребер'ї й лівій клубовій ділянці.

У свині дванадцятипала кишка від пілоруса шлунка в правому підребер'ї проходить по печінці в правій дорсальній частині черев­ної порожнини каудально до заднього кінця правої нирки. За правою нир­кою кишка повертає вліво і переходить у порожню кишку.

Протока печінки відкривається на відстані 2-5 см, протока підшлункової залози — на відстані 15-25 см від пілоруса. Порожня кишка лежить між пе­чінкою і конусом ободової кишки. Порожня кишка має довжину 15—20 м, утворює багато кишкових петель. Пейєрові бляшки стрічкоподібні, до­вгі. Клубова кишка спрямовується вгору і вправо до сліпої кишки. На слизо­вій оболонці сліпої кишки місце входження клубової кишки чітко виступає, утворюючи сосочок.

У собаки дванадцятипала кишка відносно коротка, підвішена на довгій брижі і за діаметром майже така, як і товста кишка. Вона відходить від пілоруса у правому підребер'ї і як низхідна частина - проходить вподовж печінки, потім управо, дорсально й каудально по правій стінці черевної порожнини до заднього кінця правої нирки. В ділянці 5-6-го поперекових хребців повертає вліво, огинає сліпу кишку і початок ободової і як висхідна частина — тягнеть­ся медіально від лівої нирки краніально майже до пілоруса, переходячи в порожню кишку. Слизова оболонка має довгі ворсинки. Протока печінки разом з протокою підшлункової залози відкривається на відстані 3-8 см від пілоруса.

Порожня кишка прилягає до черевної стінки, її довжина — 2-7 м, формує велику кількість петель. З вентральної поверхні кишка прикрита більшим сальником. Клубова кишка в ділянці 1-2-го поперекового хребця підніма­ється дорсально і відкривається сосочком на межі сліпої й ободової кишок. Пейєрові бляшки округлої і овальної форми, до 3,5 мм завдовжки. У клубовій кишці молодих тварин їх довжина сягає 100-400 мм.

Інд. Самостійна робота студентів.

Дата добавления: 2014-01-04