Тема: Особливості будови тіла свійської птиці

Лекційне заняття №29

І) Плацента –утворюється під час вагітності і виробляє гормони- естрогени, прогестерон, релаксин, плацентарний гонадотропін.

Птахи, як і ссавці, належать до теплокровних тварин, у будові їх тіл є багато подіб­ного. Проте протягом тривалого еволюційного розвитку птахів у зв'язку з пристосуван­ням до польоту в їх організмі відбулися істотні зміни. Особливо зазнали змін апарат руху, органи систем травлення, дихання, сечовиді­лення, розмноження та шкірного покриву.

1. Особливості будови апарату руху.

Апарат руху птахів складається з пасивної частини — кісткової системи та активної частини — м'язової системи. Апарат руху забезпечує пере­міщення і збереження положення тіла птаха в просторі.

А)Кісткова система. Скелет — тверда основа тіла птаха — являє собою систему кісток як важелів руху. У птахів скелет відзначається міцністю та легкістю. Міцність кіс­ток зумовлена більшим вмістом у них мінеральних речовин, а легкість — тим, що бага­то кісток мають порожнини, заповнені повітрям. Скелет є опорою та депо червоного кісткового мозку і мінеральних со­лей, надає тілу певної форми. Особливістю скелета птахів є те, що грудні кінцівки перетворилися на крила, а тазові призначені для ходіння і опори. За формою кістки скелета птахів, поділяються на довгі, короткі, плас­тинчасті й мішані. Кістки скелета побудовані з компактної та губ­частої речовини.

Хімічний склад кісток скелета залежить від віку, продуктивності, рівня годівлі та фі­зіологічного стану птахів. У кістках птахів міститься в середньому до 40% води і 60% су­хої речовини, яка складається з неорганічних (67-68%) і органічних (32-33%) речовин. Відносна маса скелета дорослих курей становить 9-12%, гусей-14-15% їх загальної маси. У скелета птахів, розрізняють два відділи: осьовий скелет і скелет кінцівок. Осьовий скелет складається зі скелета голови й тулуба (мал.1).

Мал. 1. Скелет курки:

1 — різцева кістка; 2 — носовий отвір; 3 — носова і 4 — слізна кістки; 5 — перпендикулярна пластинка решіт­частої кістки; 6 — зубна, 7 — піднебін­на, 8 — квадратно-вилична, 9 — крило­подібна, 10 — квадратна і 11 — сугло­бова кістки; 12 — барабанна порож­нина; 13 — перший шийний хре­бець; 14 — другий палець;

15 — тре­тя п'ясткова кістка; 16 — третій па­лець; 17 — зап'ястна променева і 18 — зап'ястна ліктьова кістки; 19 — четвертий палець; 20 — променева, 21 — ліктьова і 22 — плечова кістки; 23 — грудні хребці; 24 — лопатка; 25 — клубова кістка; 26 — сідничний отвір; 27 — хвостові хребці; 28 — пігостиль; 29 — коракоїдна кіс­тка; ЗО — ключиця; 31 — груднина; 32 — ре­берний відросток; 33 — боковий відросток; 34 — середній відросток; 35 — гребінь груд­нини; 36 — астернальні й 37 — стернальні ребра; 38 — гачкоподібний відросток; 39 — замкнений отвір; 40 — сіднична, 41 — лобкова і 42 — стегнова кістки; 43 — колінна чашечка; 44 — малогомілкова, 45 — великогомілкова, 46 — плес­нова і 47 — перша плеснова кістки; 48 — перший, 49 — другий, 50 — третій і 51 — четвертий пальці

Скелет голови (череп) має мозковий і лицьовий відділи. Мозковий відділ склада­ється з трьох непарних кісток — потиличної, основної (клиноподібної), решітчастої і трьох парних — тім'яної, лобної та скроневої.

Потилична кістка має тільки один суглобовий вирос­ток, з допомогою якого вона з'єднується з першим шийним хребцем (атлантом). Основна кістка складається з тіла і не­великих скроневих крил. Решітчаста кістка складається тільки з продірявленої і перпендикулярної пластинок. Тім'яні кістки-короткі й широкі, лежать між потиличною та лобною кістками. Лобні кістки добре розвинені і входять до складу стінки орбіти. Скроневі кістки не мають барабанної порожнини. їх кам'яниста порожнина і луска зрощені.

До лицьового відділу черепа птахів належать міжщелепна (різцева) кістка, верхньо­щелепні, або кістки дзьоба, носові, виличні, слізні, піднебінні, крилоподібні, нижньоще­лепні, квадратні, леміш і під'язикова кістки.

Міжщелепна, носова та верхньощелепна кістки, зростаючись між собою, утворю­ють наддзьобок — кісткову основу верхньої частини дзьоба. Нижньощелепна кістка ста­новить кісткову основу піддзьобка. Квадратна кістка має чотирикутну форму з суглобо­вими поверхнями для з'єднання з нижньощелепною, скроневою, крилоподібною та ви­личною кістками. Квадратна кістка сприяє значній рухливості наддзьобка і піддзьобка, що забезпечує ковтання великих шматків корму. Під'язикова кістка має відростки, з допомогою яких з'єднується з нижньощелеп­ною, квадратною та крилоподібною кістками. У кістках черепа птахів зубів немає.

Скелет тулуба складається з шийного, грудного, попереково-крижового і хвосто­вого відділів.

Шийний відділ довгий і складається з шийних хребців: у курей - з 13-14, у качок - з 14-16, у гусей- з 17-18. Перший шийний хребець (атлант) найменший за розміра­ми і має глибоку суглобову западину, в яку входить напівкулястої форми виросток поти­личної кістки. Другий шийний хребець (епістрофей) рухомо зчленований з атлантом, що дає можливість птиці здійснювати обертальні рухи головою. Тіла інших шийних хребців з'єднані між собою двовісним сідлоподібним суглобом, що забезпечує згинання, розги­нання та бокові рухи шиї. Загалом шийний відділ скелета птахів досить рухливий.

Грудний відділ складається з грудних хребців, ребер і грудної кістки, які, з'єдную­чись між собою, утворюють грудну клітку. Грудних хребців у курей 7, а в качок і гусей — 9. Середні грудні хребці (з 2-го по 5-й) зростаються між собою в єдину кістку. До грудних хребців май­же нерухомо приєднуються ребра. На каудальному краї ребер відходять гачкоподібні відрост­ки, які накладаються на ребра, що лежать позаду, — це зумовлює міцність і малу рухо­мість усієї грудної клітки. Грудна кістка (груднина) у птахів дуже розвинена і має вигляд легкої широкої кісткової пластинки. У качок і гусей вона має чотирикутну форму, у ку­рей, індиків та цесарок на зовнішній поверхні має добре виражений вертикальний гре­бінь (кіль), до якого прикріплюються міцні грудні м'язи. До переднього кінця груднини прикріплюються коракоїдні кістки плечового поясу, а до бічних країв — ребра.

Попереково-крижовий відділ складається з поперекових і крижових хребців, які у птахів зрослися разом з клубовими кістками таза в одну загальну тазову кістку. Ця кіс­тка забезпечує надійну опору під час ходіння та стрибків.

Хвостовий відділ складається в курей з 5—6, у гусей і качок — із 7 хребців. Остан­ній хвостовий хребець має лемешоподібну форму й називається куприком, або пігостилем.

Скелет грудних кінцівок птахів різко відрізняється від грудних кінцівок ссавців. У птахів вони перетворилися на крила, які складаються з плечового поясу та вільного від­ділу крила.

До складу плечового поясу входять три кістки: лопатка, коракоїдна кістка та клю­чиця. Лопатка — довга, шаблеподібної форми кістка, розміщена паралельно грудним хребцям, прилягає до ребер, з якими з'єднана зв'язками. Передній кінець її з'єднаний з ключицею та коракоїдною кісткою. Коракоїдна кістка — трубчаста, добре розвинена, з'єднує плечовий пояс з грудною кісткою. Ключиця — тонка, зігнута назовні. Верхній її край з'єднаний з лопаткою, а нижній — з другою однойменною кісткою. Ключиця має форму виделки, розміщеної між лопатками та коракоїдними кістками. Завдяки ключиці плечовий пояс набуває міцності та пружності, які потрібні птахам під час польоту.

Скелет вільного відділу крила складається з плечової кістки, кісток передпліччя (лік­тьової і променевої) та кисті. Плечова кістка масивна, трубчаста, має порожнину, спо­лучену з міжключичними повітроносними мішками. Передпліччя складається з товстішої ліктьової і тонкої променевої кіс­ток, кінці яких з'єднані, а між ними є міжкісткова щілина. До складу скелета кисті вхо­дять дві кістки зап'ястя, три зрощених між собою п'ясткових кістки і три пальці. Серед­ній (третій) палець має дві фаланги, а крайні — по одній.

Скелет тазових кінцівок поділяється на тазовий пояс і вільний відділ. Тазовий по­яс складається з трьох кісток: клубової, яка міцно зрослася з попереково-крижовими хребцями, і однойменною кісткою другого боку; сідничної, що також зрослася з клубо­вою кісткою; лобкової, яка розміщена паралельно сідничній і разом з останньою обмежує замкнений отвір. Лобкові й сідничні кістки обох боків у птиці не змикаються. Тому нижня частина таза відкрита і не перешкоджає знесенню яйця.

Скелет вільного відділу тазової кінцівки складається з стегно­вої кістки, яка голівкою з'єднана з суглобовою западиною тазових кісток, а нижній її кінець з'єднаний з кістками гомілки. Гомілка складається з довгої великого­мілкової і слабко розвиненої малогомілкової кісток, які на великій відстані зрослися між собою. Між стегновою кісткою і кістками гомілки, де утворюється колінний суглоб, є до­даткова кістка — колінна чашка. До гомілки приєднуються кістки ступні, кістки заплесна, плесна та пальців. Верхній ряд кісток заплесна в птахів зрос­тається з великогомілковою кісткою, а центральна кістка і нижній ряд — з плесновими кістками. Усі три плеснові кістки злили­ся в одну кісту, яка зветься цівкою. На кінці цівки є три виростки для з'єднання з 2-м, 3-м і 4-м пальцями. Трохи вище від виростків на плесні півнів є кістковий виросток — шпора. На тазовій кінцівці літаючий птах має чотири пальці, з яких перший спрямова­ний назад, а три — уперед. Бігаючий птах на задніх кінцівках має тільки три пальці. Пер­ший палець з двох фаланг, решта — відповідно з трьох, чотирьох і п'яти. Остання фаланга кожного пальця закінчується кігтем.

З'єднання кісток кінцівок (суглоби). На грудній кінцівці (крилі) є чотири суг­лоби: лопатково-плечовий суглоб — утв. з'єднанням кінцівок лопатки і плечо­вої кістки, а також ключиці й коракоїдної кістки. Ліктьовий суглоб утворений блоком плечової кістки, ям­кою голівки променевої та відростком ліктьової кісток; суглоб одновісний, здатний до розгинання й згинання. Заплесновий суглоб порівняно простий. Пальцьові суглоби з'єднують фаланги пальців. Суглоби тут прості, одновісні.

На тазовій кінцівці є також чотири суглоби. Тазовий суглоб простий, багатовісний, утворюється суглобовою западиною тазової і голівкою стегнової кісток. Колінний суглоб складний, одновісний, у ньому розрізняють суглоби колінної чашки і стегногомілковий. Заплесновий, або гомілково-плесновий, суглоб утворюється блоком великогомілково-заплеснової кістки і суглобовими поверхнями плесно-заплеснової кістки. Це складний одновісний суглоб. Пальцьові суглоби прості одновісні.

Б) М'язова система. Складається з окремих м'язів, які забезпечують рух птахів у просторі.

Розрізняють дві групи м'язів: соматичні та вісцеральні. Більшість соматичних м'язів прикріплюються до кісток скелета, тому їх ще називають скелетними. Вони побудовані з поперечносмугастої м'язової тканини, яка має властивість довільно скорочуватись. Вісцеральні м'язи побудовані з гладенької м'язової тканини і входять до складу м'язо­вих оболонок. Скорочуються вісцеральні м'язи мимовільно.

Скелетні м'язи птахів мають характерні морфологічні особливості, у м'язах птахів менше сполучної тканини, вони тонші й темнішого кольо­ру. Колір залежить від кількості в них білка міоглобіну. Чим більше міоглобіну, тим темніший його колір. Після варіння грудні м'язи, які містять мало міоглобіну, набувають білого кольору, а м'язи кінцівок містять багато міоглобіну і тому після варіння стають червоними. Кількість і якість м'язової тканини залежать від виду, віку, породи птиці, рівня її го­дівлі та умов утримання. У курей маса м'язів становить 42-45% маси тушки, у індиків-52-54, у качок-40-43, у гусей- 48-50%.

М'язи голови в птиці розвинені слабко. М'язи шиї розвинені добре і диференційовані в зв'язку з великою рухливістю шиї на розгиначі і згиначі. М'язи тулуба поділяються на м'язи спини, грудної клітки, черевної стінки і розви­нені значно слабше, ніж у ссавців тому, що рухливість птиці в цій части­ні тіла обмежена. Діафрагма також слабко розвинена, вона не повністю розділяє груд­ну та черевну порожнини. Добре розвинені грудні м'язи, які прикріплюються до грудної кістки, вони становлять 45—50% усіх м'язів птиці. М'язи хвоста розвинені добре, за їх допомогою птиця здійснює різні рухи рульовим пір'ям.

М'язи кінцівок у птиці розвинені добре і становлять основну масу м'язової тканини. На грудній кінцівці м'язи здійснюють основні рухи крила. Особливо добре розвинені грудні м'язи, піднімачі, розгиначі та згиначі крила.

На тазовій кінцівці розрізняють м'язи тазового поясу, таза, стегна, гомілки і паль­ців. Найбільш розвинені м'язи розміщені на стегні, гомілці. У ділянці заплесна, плесна і пальців проходять тільки сухожилки м'язів, розміщених на гомілці.

Багато видів птахів, крім водоплавних, мають на задніх кінцівках спеціальне присто­сування із сухожилків, за допомогою якого вони, не стомлюючись, утримуються під час сну на сідалі або гілці.

Дата добавления: 2014-01-04