КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Система органів травлення
Тема: Особливості будови систем органів свійської птиці. Лекційне заняття №30. Система органів шкірного покриву. Шкірний покрив птахів складається з тих самих шарів, що й шкірний покрив ссавців, тобто з епідермісу, основи шкіри і підшкірної клітковини. Проте шкіра птахів має деякі морфологічні та фізіологічні особливості. Вона тонша, еластичніша й рухливіша, ніж у ссавців, зовні вкрита пір'ям, не має потових і сальних залоз. У птахів є тільки одна шкірна залоза — куприкова, або надхвостова. Вона розміщена під хвостом і виділяє жироподібний секрет, яким птахи з допомогою дзьоба змащують пір'я. У водоплавних птахів ця залоза добре розвинена і має значно більші розміри. До похідних шкірного покриву птиці належать пір'я, роговий покрив дзьоба, кінцівок, шпор і кігтів, а також гребінь, сережки, мочки, а у індиків корали. Пір'яний покрив рівномірно розподілений на тілі птахів і надійно захищає їх організм від несприятливих коливань температури зовнішнього середовища, сприяє підтриманню сталої температури тіла. Зовнішній вигляд оперення є показником здоров'я: у здорової птиці пір'я гладеньке, блискуче, а у хворих воно сухе і скуйовджене. Повністю сформоване перо складається з таких частин: стовбура і опахала. Стовбур, у свою чергу, має стержень, який несе опахало, та колодочку — оголену частину стовбура. Нижня частина колодочки міститься в шкірі, в пір'яній сумці, і з'єднана з пір'яним сосочком. Через сосочок пір'їна живиться, під час линяння зв'язок пір'їни з сосочком втрачається і вона випадає. Залежно від структури опахала розрізняють такі види пір'я: покривне (контурне), махове, рульове та пухове. Покривне пір'я становить основну масу оперення та вкриває всі ділянки тіла птиці. Під ним розміщене пухове пір'я, яке захищає тіло від холоду. Махове пір'я прикріплюється до передпліччя і кисті крила. За кількістю махового пір'я, що вже змінилося, видно, як відбувається процес линяння в курей, качок і гусей. Рульове пір'я розміщене на хвості і прикріплюється до шкіри хвостових хребців та пігостилю. Воно виконує значну роль під час польоту птиці. Забарвлення оперення у птиці зумовлене наявністю пігментних клітин у пір'яних сосочках, які виробляють пігменти меланін та каротиноїди. При відсутності цих пігментів пір'я має білий колір. Залежно від кількості та відношення різних пігментів змінюються колір і відтінки оперення. На колір пір'я впливають порода, вік, стать, умови годівлі та утримання птиці. Органи травлення в птахів забезпечують захоплення корму та води, механічну й хімічну обробку його та всмоктування поживних речовин у кров і лімфу. До органів травлення належать ротова порожнина з її органами; глотка, верхній та нижній стравоходи, воло, залозистий і м'язовий шлунки, тонка кишка, печінка, підшлункова залоза і товсті кишки. Порожнинні органи травлення поділяються на чотири відділи: ротоглотку, передню кишку, середню і задню кишки. Ротоглотка в птахів не має зубів, ясен, губ, щік і м'якого піднебіння, внаслідок чого ротова порожнина безпосередньо переходить у глотку. Слинні залози розвинені слабко, їх секрет- слина -бідний на вуглеводні ферменти, він розм'якшує і ослизнює корм та полегшує його проштовхування в стравохід. Розміщений на дні ротової порожнини язик має форму дзьоба, в ньому розгалужуються чутливі нервові закінчення, але справжніх смакових сосочків немає, є тільки ороговілі зубчики, які сприяють утриманню корму в роті та проштовхуванню його у бік стравоходу. У водоплавних птахів по краях язика є рогові щетинки й голки, які разом з поперечними боковими пластинками дзьоба утворюють цідильний апарат. Завдяки скороченню м'язів язика і м'язів під'язикової кістки забезпечуються рухи язика. Ротова порожнина позаду язика без помітних меж переходить у глотку. Порожнина глотки через хоанні отвори сполучається з носовою порожниною, а через слухові (євстахієві) труби — з середнім вухом. Передня кишка складається з стравоходу і залозистого та м'язового шлунків. Від глотки починається стравохід, який у птахів розділяється волом на верхню і нижню ділянки. Стравохід розміщується на передньому боці шиї, справа від трахеї. Перед входом у грудну порожнину в курей, індиків, цесарок та голубів він має кулясте розширення- воло. У гусей і качок замість вола є просте ампулоподібне розширення стравоходу. Воло є місцем, де нагромаджується і розм'якшується корм. Кінцевий відділ стравоходу переходить у залозистий шлунок. Шлунок у птахів складається з двох частин: залозистого й м'язового. Залозистий шлунок має вигляд короткої товстостінної трубки, в товщі слизової оболонки якої є багато шлункових залоз. Ці залози секретують шлунковий сік, він по вивідних протоках виділяється в порожнину шлунка через дрібні отвори на поверхні сосоч-коподібних виростів і змочує корм. У залозистому шлунку корм довго не затримується і переходить у м'язовий шлунок. М'язовий шлунок має дископодібну форму. Його бокові стінки складаються з двох міцних м'язів. У м'язовому шлунку відбувається як хімічна, так і механічна обробка корму. Досить міцні скорочення м'язів шлунка сприяють розтиранню і перемішуванню корму. Цьому допомагають чужорідні тіла (гравій, крупний пісок тощо), які потрапляють у порожнину шлунка під час ковтання. Отже, м'язовий шлунок бере на себе функцію зубів, яких немає в ротовій порожнині.При відсутності в шлунку гравію засвоєння поживних речовин корму знижується на 25—30%. Тому курчатам з перших днів життя слід давати гравій. Із м'язового шлунка корм періодично, невеликими порціями надходить у тонкі кишки. Середня кишка, або тонкі кишки, у птиці за довжиною порівняно невелика, у курки вона в 5—6 разів перевищує довжину тіла. Тонкий відділ кишок складається з дванадцятипалої, порожньої та клубової кишок. Дванадцятипала кишка утворює петлю з двома паралельними колінами, між якими лежить підшлункова залоза з трьома вивідними протоками в курей і з двома — у гусей і качок. Ці протоки відкриваються на початку кишки і по них тече підшлунковий сік. Поряд з протоками підшлункової залози в дванадцятипалу кишку впадають дві жовчні протоки печінки, по яких тече жовч. Печінка в птиці дуже велика, темно-коричневого кольору, розміщується позаду серця і займає нижню частину грудочеревної порожнини. На правій частці знаходиться жовчний міхур, від якого до дванадцятипалої кишки йде міхурцева протока. Від лівої частки відходить самостійна печінкова протока. У цесарок та голубів жовчного міхура немає. Позаду печінки розміщені порожня і клубова кишка, між якими знаходяться повітроносні мішки. Загальна довжина тонких кишок у курей становить 150 см, у качок — 160 см і гусей — 40 см. У товщі слизової оболонки тонких кишок розміщені загальнокишкові залози, або крипти. Слизова оболонка тонких кишок має виростки — ворсинки і вкрита одношаровим циліндричним каймистим епітелієм. З шлунка в дванадцятипалу кишку надходять подрібнені кормові маси, які під дією ферментів травних соків розщеплюються до простіших поживних речовин. Після цього настає процес всмоктування поживних речовин через стінку кишок у кров і лімфу. Цьому сприяє будова слизової оболонки, яка має кишкові ворсинки. За рахунок них у кілька разів збільшується поверхня всмоктування слизової оболонки. М'язова оболонка кишок, скорочуючись, забезпечує перистальтичні рухи кишок, з допомогою яких вміст кишок (хімус) послідовно переміщується по кишках. Задня кишка, або товсті кишки, у птахів досить коротка, оскільки, на відміну від ссавців, не має ободової кишки. Відділ товстих кишок у птахів складається з двох сліпих кишок, прямої кишки і клоаки. У клоаку в самців впадають сечоводи і сім'япроводи, у самок — лівий яйцепровід. Закінчується клоака анальним отвором, всередині якого розміщений коловий м'яз-стискувач (сфінктер). На дорсальній стінці клоаки в курчат є мішкоподібний випин — фабрицієва сумка, з якою пов'язують утворення імунітету ворганізмі птиці. Через 10—11 місяців життя фабрицієва сумка редукується. У товстих кишках продовжується травлення та всмоктування поживних речовин. У сліпих кишках відбувається перетравлювання клітковини корму (10—30%) і всмоктування води. У прямій кишці відбувається процес всмоктування води та формування калових мас. Під час дефекації в птиці виділяються не тільки калові маси, а й сеча.
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 755; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |