Загальна характеристика органів травлення та їх функцій

Тема: Фізіологія травлення.

Розділ №1. Фізіологія травлення.

Лекційне заняття №31 Частина 3.

Травлення — досить складний фізіологічний процес, який забезпечує перший етап обміну речовин і енергії (асиміляцію, або анаболізм) між організмом тварин і зовнішнім середовищем. Завдяки цьому процесу в організм надходять з кормом складні поживні речовини (білки, жири, вуглеводи тощо), де вони зазнають фізичної, хімічної та біоло­гічної обробки. Внаслідок дії ферментів травних соків ці речовини розщеплюються до простіших поживних речовин (білки — до амінокислот, жири — до жирних кислот і глі­церину, вуглеводи — до глюкози), які всмоктуються в кров та лімфу і використовують­ся клітинами й тканинами органів тваринного організму як будівельний та енергетичний матеріал. Вода, мінеральні речовини і вітаміни засвоюються організмом у тому вигляді, в якому вони надходять з кормом. Залишки неперетравлених часточок корму разом з каловими масами видаляються з організму через анальний отвір травного каналу.

Механічна (фізична) обробка корму здійснюється подрібненням його зубами в ро­товій порожнині й перемішуванням у шлунку та кишках. Хімічна обробка корму відбува­ється під дією ферментів травних соків (слини, шлункового, підшлункового та кишково­го соків, жовчі), а також ферментів з'їдених рослин.

Біологічну обробку корму здійснюють мікроорганізми, що містяться в травному ка­налі (особливо це виявляється у жуйних тварин) і на з'їдених кормах.

Приймання твариною корму зумовлене особливим відчуттям — відчуттям голоду. Голод як фізіологічний стан є виразом потреби організму в поживних речовинах. Він виникає внаслідок зменшення вмісту поживних речовин у крові, збудження секреторної і моторної діяльності травного каналу, збудження нервового травного центру, розміще­ного в головному мозку. Цей нервовий травний центр регулює сукупність усіх складних рефлекторних реакцій, які забезпечують добування, захоплення, надходження і смаку­вання корму.

Розрізняють три типи травлення: внутрішньоклітинне, позаклітинне (порожнинне) і мембранне (пристінкове).

Основними функціями органів травлення є секреторна, моторна (рухова), всмокту­вальна, екскреторна (видільна).

Секреторна функція органів травлення полягає в тому, що травні залози виробля­ють і виділяють у травний канал травні соки: слину — слинні залози; шлунковий сік — пристінкові залози слизової оболонки шлунка; жовч — печінка.

Травні соки сприяють зволоженню корму, а їх ферменти — хімічному розщепленню білків, жирів та вуглеводів корму до простіших поживних речовин.

Моторну функцію органів травлення здійснюють м'язи, які, скорочуючись, сприя­ють захопленню корму, переміщенню його по травному каналу та перемішуванню.

Всмоктувальну функцію виконують слизові оболонки шлунка і кишок, через які в кров і лімфу потрапляють поживні речовини перетравлюваного корму.

Екскреторна функція органів травлення полягає в тому, що вони виділяють з орга­нізму разом з каловими масами деякі продукти обміну речовин (жовчні пігменти, сечо­вину, воду тощо), а також речовини, що потрапили в організм випадково.

Роль ферментів у травленні. Ферменти — це біологічні каталізатори білкової природи, які прискорюють перетравлювання поживних речовин корму.

2.Функції органів травлення. Найбільш вдосконаленим і об'єктивним методом дослідження функцій органів травлення є метод І.П.Павлова.

Академік І.П.Павлов розробив метод хронічних дослідів (фістульний метод), за до­помогою яких встановив основні закономірності діяльності органів травлення. Були роз­роблені методики виконання операцій, за якими назовні виводяться протоки слинних залоз і підшлункової залози для дослідження їх секретів, операцій із створення ізольо­ваного шлунка. Частіше такі операції виконувались на собаках. Зараз фістульна мето­дика І.П.Павлова вдосконалена і широко використовується з метою вивчення процесів травлення у сільськогосподарських тварин.

Крім того, для дослідження функцій слизової оболонки різних відділів травного ка­налу використовують суто хімічний метод, за яким на виготовлених гістопрепаратах ви­вчають наявність певних ферментів. Скоротливу й електричну функції органів травлен­ня вивчають за допомогою балонографічного, радіотелеметричного, електрофізіологіч­ного, рентгенологічного та інших методів.

Дата добавления: 2014-01-04