Тема заняття: Травлення в ротовій порожнині

Лекційне заняття №32

Травлення в ротовій порожнині здійснюється в три етапи: приймання корму й ріди­ни, власне ротового травлення і ковтання.

1.Приймання корму і рідини. Тварини різних видів приймають корм і рідину по-різ­ному. Це залежить від будови зубів, язика, форми і рухливості щелеп. Кінь, вівця, коза ма­ють досить рухливі губи і захоплюють ними корм, траву при цьому підрізають різцями і за допомогою язика направляють у ротову порожнину. У корів губи менш рухливі, і тому корм вони захоплюють переважно язиком. Свині захоплюють корм зубами і язиком.

У природних умовах свині риють землю п'ятачком верхньої губи і добутий корм за­хоплюють нижньою щелепою. М'ясоїдні тварини захоплюють корм різцями і кликами.

Усі с/г тварини п'ють воду та інші рідини, засмоктуючи її крізь щі­лину, яка створюється змиканням губів. Собаки і коти рідину хлепчуть.

Жування. Після надходження в ротову порожнину корм зазнає механічної оброб­ки зубами внаслідок здійснення жувальних рухів щелепами. Коні ретельно пережовують корм у закритій ротовій порожнині. Свині також жують корм ретельно. Жуйні тварини прийнятий корм спочатку трохи пережовують і ковтають, а потім, після відригування, ретельно пережовують. М'ясоїдні тварини прийнятий корм подрібнюють, розминають і швидко ковтають, не пережовуючи.

Завдяки механічній обробці корм подрібнюється до маленьких часточок, його по­верхня значно збільшується і досить легко піддається дії ферментів травних соків. Вод­ночас корм зволожується слиною, злипається, утворюючи кормову грудку, стає слизь­ким і легко ковтається.

2.Слина і слиновиділення. Слина — продукт секреції слинних залоз. Розрізняють пристінні та застінні слинні залози. Пристінні слинні залози розміщені в стінці слизових оболонок губ, щік, язика і піднебіння. У травоїдних тварин добре розвинені щічні зало­зи. Вони виділяють слиз, за допомогою якого часточки корму після подрібнення зволо­жуються і злипаються, утворюючи кормову грудку; зволожуються також слизові оболон­ки ротової порожнини.

До застійних слинних залоз належать парні привушні, підщелепні та під'язикові за­лози, розміщені за стінкою ротової порожнини. Вони виділяють слину різної консистен­ції. Рідку слину без слизу виділяють серозні залози. До них належать привушні залози. Густу слину, в якій містяться, крім слизу, білки (муцин), виділяють змішані залози. До них належать підщелепні та під'язикові залози.

3.Склад і властивості слини. Слина — в'язка рідина слаболужної реакції з гус­тиною 1,002—1,012, містить 99—99,4% води і 0,6—1% сухих речовин; рН слини у жуй­них становить 8,1—8,3, у коней і свиней — 7,2—7,5. З органічних речовин у слині міс­титься багато білків, особливо муцину, а також вітамін С (аскорбінова кислота), з неор­ганічних — різні мінеральні солі. У складі слини свиней є ферменти амілаза (птіалін) і мальтаза, які розщеплюють крохмаль корму до глюкози. У слині коня, жуйних і м'ясоїд­них тварин цих ферментів немає. До складу слини входять ще бактерицидні речовини (лізоцим та інгібан).

Завдяки слині корм зволожується і склеюється, полегшуються акти жування і ковтання, розчиняються мінеральні речо­вини, з допомогою ферментів слини роз­щеплюється крохмаль. Лужне середовище слини нейтралізує кислоти шлункового со­ку, у м'ясоїдних вона бере участь у термо­регуляції.

Дата добавления: 2014-01-04