Тонус м'язів

Стомлення м'язів.

Робота м'язів.

Сила м'язів.

Ступінь укорочення м'яза під час скорочення залежить від сили по­дразника, морфологічних властивостей та фізіологічного стану м'яза. Силу м'яза визна­чають за його максимальним скороченням під час підіймання максимального вантажу. Найбільшу силу мають м'язи з косими волокнами, м'язи перистої будови.

Під час скорочення м'яз укорочується в довжину і таким чином здійснює роботу. Роботу м'яза, в результаті якої здійснюється переміщення ваги і рух кісток у суглобах, називають динамічною. Якщо м'яз не скорочується, а тільки утримує тягар, то таку роботу м'яза називають статичною. Робота м'яза буде найбільшою при середніх навантаженнях і середньому ритмі скорочень.

Стомлення — це тимчасове зниження або припинення робо­ти органа чи цілого організму внаслідок їх діяльності. В процесі скорочень м'язи стом­люються, при цьому знижуються їх збудливість, лабільність, скоротливість. У стомлено­му м'язі знижується вміст глікогену і накопичуються продукти обміну. Скелетні м'язи стомлюються раніше, ніж гладенькі.

У дослідах на нервово-м'язовому препараті М.Є.Введенський встановив, що якщо подразнювати м'яз через нерв, то незабаром він перестає скорочуватися. В разі по­дразнення після цього безпосередньо м'яза скорочення його відновлюється. Він від­крив, що нерви практично не стомлюються, тому стомлюваність м'яза він пояснював стомлюваністю синапсів у зв'язку з їх низькою лабільністю.

В організмі стомлення в першу чергу настає в нервових центрах, насамперед у ко­рі великих півкуль. Продукти обміну речовин, циркулюючи в крові, залежно від їх кон­центрації впливають по-різному; у малій концентрації вони стимулюють, у великій —

пригнічують нервові центри. І.М.Сєченов довів, що швидке відновлення працездатнос­ті стомлених м'язів настає не в стані повного їх спокою, а під час роботи інших, які до цього ще не скорочувалися.

Стомлення залежить також від стану симпатичної нервової системи та залоз внут­рішньої секреції. Стомлений м'яз знову починає скорочуватися в разі подразнення сим­патичного нерва або введення гормону адреналіну. Затримує стомлення м'язів їх тре­нування. Під час тренування збільшується об'єм м'язів внаслідок росту й потовщення м'язових волокон, підвищення вмісту глікогену, АТФ і креатинфосфату, прискорюються відновлювальні процеси, удосконалюється регуляторна функція центральної нервової системи.

Скелетні м'язи в стані спокою розслаблюються не повністю, а пе­ребувають у деякому напруженні, цей стан називають тонусом. Зовнішнім проявом то­нусу є певний ступінь пружності м'язів. Він пов'язаний з надходженням до м'яза нер­вових імпульсів, які поперемінно збуджують різні м'язові волокна через великі проміж­ки часу. У ссавців існують спеціалізовані рефлекторні дуги, одні з яких забезпечують те­танічні скорочення, а інші — м'язовий тонус.

Тонус скелетних м'язів відіграє важливу роль у підтриманні певного положення ті­ла тварини в просторі та діяльності рухового апарату.

Дата добавления: 2014-01-04