Нервова регуляція залоз внутрішньої секреції

У регуляції діяльності залоз внутрішньої секреції беруть участь кора великих пів­куль, проміжний мозок та інші відділи головного мозку. Безпосереднім регулятором функцій залоз внутрішньої секреції є гіпоталамус — нижня частина проміжного мозку. В гіпоталамусі і знаходяться ядра, що регулюють важливі вегетативні функції.

На деякі залози внутрішньої секреції (мозковий шар надниркових залоз, прищитоподібні залози, підшлункову залозу) центральна нервова система чинить свій вплив че­рез симпатичні й парасимпатичні нерви. Проте на інші залози ЦНС впливає через гіпо­фіз, функцію якого регулює гіпоталамус.

Гіпоталамус і гіпофіз разом утворюють гіпоталамо-гіпофізарну систему, яка забез­печує переключення нервових імпульсів на ендокринну регуляцію функцій в організмі. В гіпоталамусі знаходяться скупчення нервових клітин, які не лише проводять нервовий імпульс, а й виділяють специфічні речовини — нейросекрети, або рилізинг-гормони.

Мал. Схема регу­ляції функцій залоз внутрішньої секреції:

1 — кора великих півкуль; 2— зовнішні подразники; 3— гіпоталамус; 4 і 5 —зворотний зв'язок перифе­ричних залоз внутрішньоїсекреції, гіпофіза й гіпота­ламуса

Вони потрапляють у кров і здійснюють гуморальну регуляцію, насамперед впливаючи на функцію гіпофіза.

Одні з нейросекретів — ліберини — стимулюють виділення гормонів пе­редньою та середньою частками гіпо­фіза; інші — статини — навпаки, галь­мують виділення гормонів.

Гіпоталамо-гіпофізарна система зазнає впливу з боку залоз внутрішньої секреції за принципом зворотних зв'яз­ків. Утворення ліберинів і статинів у гі­поталамусі, в свою чергу, залежить від концентрації в крові гормонів гіпофіза та інших залоз внутрішньої секреції, які регулюються гіпофізом (рис. 136).

Ліберини знайдені для всіх гормо­нів, які виділяються передньою і зад­ньою частками гіпофіза, а статини — лише для деяких гормонів (соматотропіну, пролактину, меланотропіну).

4. Гормони гіпофіза.

Гіпофіз розміщується в ямці турецького сідла клиноподібної кістки черепа. Він з'єд­наний з гіпоталамусом ніжкою і складається з передньої, середньої і задньої часток.

Передня частка гіпофіза — аденогіпофіз побудована з тяжів епітеліальних клі­тин, які виділяють шість гормонів: соматотропний гормон (СТГ, гормон росту, або соматотропін), тиреотропний гормон (ТТГ), адренокортикотропний гормон (АКТГ), фолікулостимулюючий гормон (ФСГ), лактотропний гормон (ЛТГ, пролактин), лютеїнізуючий гормон (ЛГ). Усі ці гормони, за винятком соматотропіну, впливають на функцію інших залоз внутрішньої секреції і називаються тпропними гормонами.

Соматотропін регулює ріст і розвиток тварин. Під його впливом посилюються син­тез білка в клітинах, поділ клітин, окиснення жирів, підвищується рівень цукру в крові. Під­вищений вміст соматотропіну у молодих тварин призводить до гігантизму, знижений — до карликовості.

Тиреотропний гормон стимулює функцію щитоподібної залози, сприяє накопичен­ню йоду в її клітинах, посилює синтез гормонів та перехід їх у кров.

Адренокортикотропний гормон стимулює ріст і функцію кори надниркових залоз, а також посилює розпад жиру в організмі.

Фолікулостимулюючий гормон посилює ріст і розвиток фолікулів у яєчниках самок та сперматогенез у сім'яниках самців.

Лютеїнізуючий гормон забезпечує ріст і функцію жовтого тіла в яєчниках самок та вироблення чоловічого статевого гормону — тестостерону в сім'яниках самців.

Лактотропний гормон сприяє молокоутворенню у вимені під час лактації. Разом з гонадотропними гормонами бере участь у розвитку молочних залоз.

Середня частка гіпофіза також побудована з епітеліальних клітин, які виділяють гормон меланотропін, що діє на функцію пігментних клітин шкіри риб, амфібій та реп­тилій. Роль цього гормону в ссавців вивчена недостатньо. Вважають, що цей гормон активізує функцію фоторецепторів сітківки ока, сприяє адаптації ока до темряви, підви­щує гостроту зору, діє на пігментні клітини шкіри.

Задня частка гіпофіза, або нейрогіпофіз, є депо двох гормонів — окситоцину і вазопресину, які потрапляють сюди по аксонах від нейронів гіпоталамуса. Окситоцин посилює скорочення гладеньких м'язів матки та міоепітелію молочних альвеол вимені.

Вазопресин стимулює зворотне всмоктування води в ниркових канальцях, зменшує діурез — сечовиділення, тому його ще називають антидіуретичним гормоном. Крім то­го, цей гормон звужує просвіти кровоносних судин, підвищуючи кров'яний тиск.

Дата добавления: 2014-01-04