Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ І СУТЬ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ


 

Поняття «глобальні проблеми»означає «загальні», такі, що «охоплюють всю земну кулю». До таких проблем відносять:

­ запобігання світовій ядерній війні і забезпечення стабільного миру;

­ необхідність ефективної і комплексної охорони довкілля;

­ ліквідацію відсталості країн, що розвиваються; продовольчу, сировинну, енергетичну, демографічну проблеми;

­ подолання хвороб;

­ раціональне використання Світового океану; проблему розвитку самої людини; освоєння космічного простору;

­ забезпечення майбутнього людства.

Кожна з вище перерахованих проблем породжена комплексом специфічних причин, які обумовлені з одного боку, речовим змістом суспільного способу виробництва (розвитком продуктивних сил, географічним середовищем, рівнем прогресу техніки, природнокліматичними умовами), а з іншої – специфічною суспільною формою (тобто особливістю розвитку відносин власності). Крім того, аналіз таких причин вимагає розгляду і характеристики соціальних, політичних, юридичних, ідеологічних та інших сфер надбудовних відносин.

Проте, не дивлячись на різноманітність даних причин, загальною причиною загострення глобальних проблем,що характеризують технологічний спосіб виробництва, стало швидке зростання чисельності населення в останні десятиліття XX – початку ХХІ ст., або так званий демографічний вибух, який супроводжується нерівномірністю зростання населення в різних країнах і регіонах.

При цьому, за прогнозами західних експертів, частка промислово розвинених країн в чисельності населення зменшиться з 1/3 в 1950 р. до 13% в 2100 р. Чисельність країн, що розвиваються, повинна збільшитися до 2020 р. на 4,8 млрд. і досягти 6,5 млрд. чоловік. За оцінками ООН, в 2050 р. чисельність населення досягне від 7,7 млрд. до 11,1 млрд. чоловік. Передбачається, що приріст світового населення в майбутньому продовжить стійко скорочуватися. В країнах з найбільшим приростом населення продуктивні сили розвинені недостатньо, там панують голод, убогість. Щоб прогодувати, одягнути, забезпечити житлом вся зростаючу кількість населення, необхідно постійно нарощувати виробництво промислової і сільськогосподарської продукції, збільшувати обсяги видобутку корисних копалин тощо. В результаті цього поступово відбувається вичерпання природних ресурсів, забруднення довкілля, спостерігається підвищення середньої температури Землі.

Таким чином, демографічний вибух спричиняє за собою загострення таких глобальних проблем, як продовольча, екологічна, сировинна, енергетична.

З погляду речового змісту найважливішими причинами загострення глобальних проблемє наступні.

1. Низький рівень впровадження ресурсосберегающих і енергозберігаючих екологічно чистих технологій. Із загального обсягу природної сировини, використаної в процесі виробництва, форми остаточного продукту набуває тільки 1,5%, все останнє йде у відходи.



Застосування недосконалих технологій, зокрема спалювання нафти, вугілля і природного газу, призводить до підвищення змісту вуглекислого газу в повітрі щорічно на 0,5%. За останніх 150 років цей показник виріс на 25%, причому на 112% – тільки за останніх 30 років. У пилегазових викидах міститься понад 1400 шкідливих для людини речовин. Вміст двоокису вуглекислого газу в атмосфері безперервно зростає, як наслідок, температура земної поверхні за останніх 100 років підвищилася на 0,6%, підвищується рівень океану (на 10%) тощо.

2. Стрімка урбанізація населення, зростання гігантських мегаполісів. Це супроводжується скороченням сільськогосподарських угідь, швидкою автомобілізацією. На 0,3% територій планети сконцентровано 40% всього населення Землі. На сьогоднішній день налічується понад 700 млн. автомобілів. У країнах колишнього СРСР в крупних промислових центрах 60% викидів доводиться на автомобільний транспорт. У зв’язку з низькою якістю автомобілів в країнах СНД кожен з них викидає в повітря в 6 разів більше забруднюючих речовин, чим в європейських країнах.

Особливо складною є екологічна ситуація в Україні. Так, майже 10% території нашої країни перебуває в стані глибокої екологічної кризи, що наближається до катастрофи, а ще близько 70% загальної земної площі наближається до такого стану. Лише 1% території України відноситься до екологічно чистої. Це результат не тільки нераціонального використання ресурсів, але і політики, що проводиться, в колишньому СРСР. Так, займаючи всього 2% територій СРСР, на Україну доводилося 25% забрудненого довкілля.

3. Варварське відношення людини до природи. Найяскравіше це виявляється в нещадній вирубці лісів, забрудненні річок, створенні штучних водоймищ, забрудненні шкідливими речовинами питної води.

Так, в світі знищується щорічно 15 млн. га лісів, на одне посаджене дерево приходиться 10 вирубаних, а тропічні ліси вирубуються із швидкістю 5,5 га за хвилину, в цілому на планеті за 1 хвилину знищується 20 га лісу.

З початку XX ст. споживання питної води збільшилося в 7 разів. Протягом найближчих десятиліть споживання питної води збільшиться в 1,5-2 рази. За прогнозами Світового банку, до 2025 р. людство чекає криза глобальних водних ресурсів, в результаті якої 3 млрд. чоловік відчуватимуть нестачу води. За даними всесвітньої організації охорони здоров’я, близько 80% всіх випадків захворювання пов’язано з вживанням неякісної води.

В Україні 89% сіл не має водоводів, а кількість річок зменшилася на 3 тисячі.

Нераціональне відношення до природи виражається також у втраті величезних масивів землі.

За останніх 100 років людство втратило 200 млн. кв. км. 1 землі. За 90-і рр. втрати світовим сільським господарством верхнього шару ґрунту становили майже 240 млрд. т, що становить половину орних земель США. Останніми роками щорічно втрачається близько 6-7 млн. га родючих земель. В Україні за останніх 20 років кількість ерозованих земель зросла до 18 млн. га (2 млн. га не підлягає рекультивації). Нераціональне відношення людей виявляється до природи і в надмірному використанні шкідливих хімічних речовин (добрив, пестицидів і т. д.). Так, в країнах, що розвиваються, пестицидами щорічно отруюється до 400 тис. чол. Існують і конкретні причини – розповсюдження пустель (53% територій Африки і 34% Азії піддаються запустинюванню). Значних збитків сільському господарству наносять пилові бурі, засолення земель тощо. Морські катастрофи призводять до забруднення світового океану (розливи нафти і т. п.).

З погляду суспільної форми загальними причинами загострення більшості глобальних проблем виступають:

­ Відносини приватної власності (нещадне відношення монополій до природних ресурсів, Світового океану і т. д.). Частка США становить близько 25% щорічних світових обсягів викидів двоокису вуглекислого газу; на колишній СРСР і Китай – близько 33%, частка Західної Європи і Японії – 23%. США (проживає 5% населення світу) дає 40% світового забруднення. При цьому США відмовилися від дотримання вимог Кіотського протоколу про зниження до 2008-2012 рр. викидів парникових газів на 5% в порівнянні з 1990 р.

­ Деформація соціально-економічної системи (у колишньому СРСР і деяких країнах Східної Європи, монопольна політика міністерств і відомств, панування тоталітарної системи). Так, на меліорацію було витрачено 130 млрд. крб., одночасно 1 га зрошуваних земель на Півдні України приносив збиток на 60 крб.

Засилля монополізму (тотолітаризму) призводить до мілітаризму. Так, після Другої світової війни в 130 озброєних конфліктах загинуло майже 20 млн. чоловік. До 2000 р. світові прямі військові витрати становили близько 798 млрд. дол., в середньому близько 130 дол. на душу населення Землі. Вони оцінювалися в 2,5% від світового валового внутрішнього продукту. Зростання, що почалося в 1999 р., охоплювало всі регіони. При цьому кошти на забезпечення військовослужбовців грошовим і іншими видами постачання скоротилися на 29%, а асигнування збільшилися на 47%. Військові витрати США в 2000 р. склали 37% від їх загальносвітового обсягу. Крім того, на військові цілі витрачається приблизно 42 млн. га суші.

На ліквідацію неписьменності дорослого населення в світі потрібно всього 1,2 млрд. дол., тобто менше, ніж на військові витрати за 1 день.

Соціальними причинами загострення глобальних проблем є недалекоглядна політика окремих держав тощо.

При вивченні суті глобальних проблем існують різні погляди на природу цих явищ, причини їх загострення.

Американські вчені (В. Войськопер, Д. Блейні та ін.) основними причинами зростання мілітаризації капіталістичної економіки вважають природно-історичні умови розвитку людини, його психологію, схильність до насильства.

Причину кризи довкілля американський вчений Ф. Слейтер, швейцарський вчений Ж. Дерет та ін. бачать у властивому людині інстинкті руйнування.

Більшість західних ідеологів такою причиною називають зростання населення, вдосконалення НТР, збільшення промислового виробництва.

Такі тлумачення, по-перше, ігнорують соціальну сутність людини, припускають односторонній підхід до людини тільки як до біологічної істоти. По-друге, пояснювати загострення екологічних проблем тільки розгортанням НТР, зростанням масштабів промислового виробництва, значить, знаходитися на позиціях технологічного детермінізму. Тільки біологічне пояснення таких причин характерне для тих учених, які бачать загострення глобальних проблем винятково в зростанні народонаселення планети.

Необхідно аналіз причин загострення глобальних проблем з погляду речового змісту доповнювати характеристикою відносин власності в різних соціальних системах, аналізом соціальною, політичною, юридичною та інших сторін надбудовних відносин.

В цілому сутність глобальних проблемможна визначити як комплекс зв’язків і відносин між державами і соціальними системами, суспільством і природою в загальнопланетарному масштабі, що зачіпають життєво важливі інтереси народів всіх країн, які можуть бути вирішені їх спільними зусиллями.

Не дивлячись на різноманіття причин, що обумовлюють загострення глобальних проблем, одну з них слід виділити особливо – це гонка озброєння і запобігання термоядерній війні.

В світі вже накопичено стільки різноманітних ядерних боєзарядів, що вони в мільйон разів перевищують силу атомного вибуху в Хіросімі (1945 р.). Вибух тільки однієї мегатонною ядерної бомби за своєю силою перевищує сумарну силу всіх вибухів за період Другої світової війни.

Військові бази займають величезні території, в регулярних військах служать мільйони людей. Виробництво і нарощування арсеналів зброї наносить непоправний збиток навколишньому середовищу.

Окрім загрози термоядерної зброї, великих матеріальних і фінансових витрат, реальну небезпеку має і екологічна зброя(що провокує землетруси, цунамі, порушує озонний шар тощо), мілітаризація космосу.

Тому першочерговим завданням є припинення гонки озброєння. Її рішення припускає демілітаризацію економіки.

Тому першочерговим завданням є припинення гонки озброєння і забезпечення демілітаризації економіки.

Основні шляхи демілітаризації економіки:

Позиція США і Росії відносно пошуку шляхів демілітаризації економіки. Оскільки, на США і Росію доводиться левова частка ядерного потенціалу (приблизно 90% світових ядерних боєголовок). Демілітаризація економіки передбачає, що в Росії і США залишиться тільки оптимальна кількість боєголовок (по 1-2 тис. одиниць), достатня для знищення ядерним ударом ключових цілей супротивника.

Проміжною ланкою в запобіганні загрозі термоядерної війни є конверсія– перехід від процесу мілітаризації економіки до економіки роззброєння, переорієнтація військового виробництва на випуск цивільної продукції. Попередня умова конверсії військового виробництва – істотна зміна пропорцій розподілу, фінансування матеріальних і людських ресурсів між військовою і цивільною сферами.

Проте проблема конверсії є складною соціологічною проблемою, оскільки стосується економічних соціальних, політичних, юридичних, психологічних сфер суспільних відносин.

В економічному плані конверсія на перших етапах припускає певні витрати для переорієнтації специфічної військової технології на виробництво товарів і послуг цивільного призначення.

В соціальному аспекті конверсія стосується осіб, зайнятих у військовому виробництві, членів їх сімей. Зокрема, заробітна плата працівників військових галузей, наприклад в США, в середньому на 40% вище, ніж в цивільних галузях, окрім побоювань з приводу втрати роботи в ході конверсії (психологічний момент проблеми), вони бояться також зниження свого життєвого рівня.

Крім того, вона пов’язана з можливим опором з боку ВПК.

Політичний аспект даної проблеми пов’язаний із зміною в якісному плані зовнішньої політики держав і необхідністю надання допомоги з боку уряду. Те ж саме можна говорити і про інші сфери суспільних відносин, на які впливає гонка озброєнь та її конверсія.

Проте, відсутність науково обґрунтованої військово-технічної політики держави, узгодженої із стратегією економічних перетворень, може призвести до обвального, руйнівного, некерованого конверсійного процесу.

З економічної точки зору припинення гонки озброєння сприятиме зростанню зайнятості, ліквідації гострих диспропорцій в господарстві, знизить дефіцит державного бюджету, інфляційні тенденції, прискорить впровадження наукових досягнень у виробництво тощо.

Конверсія військового виробництва додає зниженню гонки озброєння незворотній характер, укріплює міжнародну співпрацю, сприяє вирішенню інших глобальних проблем.

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Останнім часом суперечності навколо парадигми подальшого економічного і соціального розвитку значно посилилися. | ОСНОВНІ ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ

Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 506; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.006 сек.