Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

ОСНОВНІ ШЛЯХИ ВИРІШЕННЯ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ


 

В середині 70-х рр. ХХ століття почалася екологічна криза.Вона означає різке загострення суперечностей між людиною і природою, глобальне порушення рівноваги в природному кругообороті речовин в результаті господарської діяльності людей, істотної деформації соціально-економічної системи в країнах колишнього СРСР і Східної Європи, ірраціональних процесів народонаселення.

Головні ознакиекологічної кризи:

Глобальна зміна клімату і виникнення парникового ефекту. В наслідок безпрецедентних масштабів впливу людини на навколишнє середовище (в даний час потужність світової індустрії кожні 5 років зростає удвічі), виходу людської діяльності за межі планети, в космічний простір, використання в процесі виробництва всіх елементів біосфери (повітря, води, рослинного і тваринного світу) озоновий шар планети зменшується, що може призвести до всесвітнього потепління, танення арктичних льодів (у 2000 р. вперше почалося танення льодів Антарктиди), затоплення частини заселених районів Землі, зростання руйнівної сили ураганів, тропічних циклонів, штормів.

В 2005 р. США, Австралія та 4 азійські країни підписали угоду, спрямовану на подолання глобального потепління, шляхом розвитку чистих енергетичних технологій.

Серед країн, які підписали угоду, Японія – яка була одним з ініціаторів Кіотського Протоколу, підписаному 1997-го року, що передбачав вирішення проблеми шляхом зменшення викидів парникових газів окремих країн.

Нова угода не є обов’язковою для виконання і не має конкретних цілей та часових рамок.

Крім США, угоду підписали Індія та Китай, які вивільняють найбільше парникових газів серед країн, що розвиваються, а також Південна Корея. Країни вважають угоду доповнення до Кіотського протоколу.

У представлених в 2007 р. доповідях Міжурядової групи експертів із зміни клімату (МГЕІК) містяться наукові дані, які підтверджують факти глобального потепління, викликаного діяльністю людини.

Тема зміни клімату обговорювалася під час низки зустрічей високого рівня, включаючи Раду Безпеки ООН, Економічну і Соціальну Раду ООН, неофіційні тематичні дебати із зміни клімату в Генеральній Асамблеї і Нараду економічних лідерів ОПЕК. У вересні 2007 р. Генеральний секретар ООН організував в Нью-Йорку проведення безпрецедентного за своїм значенням Заходу високого рівня із зміни клімату, в якому взяли участь понад 80 глав держав або урядів.

У грудні 2007 р. відбулася Конференція ООН із зміни клімату на о. Балі.Її учасники розробили певну «дорожню карту», яка буде вести до укладення всеосяжної угоди, яка регулюватиме всі аспекти процесу зміни клімату, включаючи питання, пов’язані з адаптацією до його наслідків, їх пом’якшенням, а також розвитком чистих технологій і мобілізацією ресурсів. Робота над майбутнім договором буде завершена до 2009 року для того, щоб він набув чинності до кінця 2012 року.



В країнах, що розвиваються, відбувається масова вирубка лісів, перш за все тропічних, не відбувається відтворення лісових масивів, що, в свою чергу, призводить до розповсюдження пустель.

Особливо гострою є проблема шкідливих викидів в умовах панування приватномонополістичної власності, а також деформації соціально-економічної системи в країнах колишнього СРСР. Закони про стандарти екологічно чистої атмосфери ще недосконалі, деякі шкідливі хімічні речовини все ще не віднесені до небезпечних.

Експорт отруйливого сміття з промислово розвинених країн в слаборозвинені країни щорічно перевищує 2 млн. т.

До інших проблем глобального характеру, слід віднести також паливно-енергетичну і сировинну проблему.

Використання паливно-енергетичних і сировинних ресурсів на планеті збільшується швидкими темпами. Так, щорічне споживання енергії в світі становить в сучасних умовах більше 10 млрд. т умовного палива.

У зв’язку з цим, а також в наслідок зростання чисельності населення планети, нераціонального використання енергії, сировини, нерівномірного розподілу паливно-енергетичних і сировинних ресурсів серед різних країн і регіонів їх видобування і споживання в майбутньому будуть тільки зростати. Проте енергетичні ресурси планети не є невичерпними. Якщо витрачання енергії і далі відбуватиметься такими темпами на протязі 75 років, а надалі досягши теплового бар’єру залишиться на попередньому рівні, то всі види використовуваного палива будуть вичерпані через 130 років.

Нераціональне використання енергоресурсів значною мірою обумовлюється і неоколоніальною політикою розвинених держав відносно країн, що розвиваються («політика дешевої сировини»).

В країнах СНД на виробництво одиниці національного доходу витрачається в середньому удвічі більше сировини, ніж в розвинених країнах Заходу.

Таким чином, основною причиною виникнення і загострення паливно-енергетичної проблеми з погляду речового змісту є зростання масштабів залучення природних ресурсів в господарський оборот і їх обмежену кількість на наший планеті.

Основні напрямивирішення екологічної, паливно-енергетичної і сировинної проблем з погляду речового змісту суспільного способу виробництва є:

­ інтенсивніший розвиток і використання основних видів відтворної енергії: сонячної, енергії вітру, океану і гідроенергії річок;

­ структурні зміни у використанні наявних невідтворюваних видів енергії: збільшення частки вугілля в енергобалансі і зменшення нафти і газу, оскільки цінність цих корисних копалини для хімічної промисловості набагато вища, а запаси вугілля перевищують запаси нафти і газу;

­ створення екологічно чистої вугільної енергетики, яка зможе працювати без викидів шкідливих газів;

­ розробка всіма країнами конкретних заходів щодо дотриманню екологічних стандартів, тобто стандартів чистого повітря, водних басейнів, раціонального споживання енергії, підвищення ефективності своїх енергетичних систем;

­ вивчення запасів всіх ресурсів із застосуванням новітніх досягнень НТР. В сучасних умовах проведена розвідка щодо неглибокого шару земної кори – до 5 км. Тому виявлення нових ресурсів в глибинних надрах Землі, на дні Світового океану є також одним з найважливіших завдань;

­ інтенсивний розвиток власних сировинних галузей країн, що розвиваються, і переробної промисловості. З метою вирішення проблеми голоду в цих країнах необхідно розширювати посівні площі, впроваджувати передову агротехніку, високопродуктивне тваринництво, високоурожайні культури, використовувати ефективні добрива і засоби захисту рослин;

­ пошук ефективних важелів управління процесом зростання населення для його стабілізації на рівні 10 млрд чоловік;

­ припинення вирубки лісів, особливо тропічних, забезпечення раціонального використання лісових запасів, при якому кількість посаджених дерев значно б перевершувала кількість вирубаних;

­ формування у населення екологічного світогляду; комплексна розробка законодавства з охорони довкілля, наприклад норм відходів. З цією метою держава повинна застосовувати податкові пільги, надавати субсидії, знижувати тарифи на перевезення вторинної сировини тощо;

­ збільшення екологічних інвестицій.

З погляду суспільної форми (відносин власності) основними шляхами вирішення паливно-енергетичної і сировинної проблеми є наступні:

­ встановлення національної народної власності на всі природні ресурси;

­ істотна модифікація механізму ціноутворення на природні ресурси. Ціни на них в країнах, що розвиваються, по суті, диктуються ТНК, що зосередили в своїх руках контроль над природними багатствами;

­ протиставлення об’єднаній силі розвинених країн стратегії об’єднаних дій країн-експортерів паливно-енергетичних і сировинних ресурсів. Ця стратегія повинна стосуватися як обсягів видобутку всіх видів ресурсів, так і квот з їх продажу на зовнішніх ринках;

­ списання боргів слаборозвиненим країнам;

­ радикальна реформа відносин з МВФ і ТНК. Особливо це стосується умов надання «допомоги» цим країнам, що здійснюється за умови виконання ними практичних рекомендацій при проведенні внутрішньої соціально-економічної політики. До таких рекомендацій відноситься програма жорсткої економіки, яка суттєво скорочує внутрішнє споживання бідних верств населення, підриває державний сектор економіки, але не зачіпає інтересів еліти цих країн, призводить до нерівномірного розподілу багатств;

­ ліквідація тягаря гонки озброєнь, який лягає на ці країни;

­ розвинені країни, десятиліттями грабуючи природні ресурси слаборозвинених країн, внаслідок чого загострилася проблема голоду, енергетичний, сировинний кризи, повинні виділити значні фінансові, людські і технічні ресурси для розвідки, розробки природних ресурсів, їх переробки, транспортування, розподілу за справедливими (трансформованими) цінами з метою значного збільшення валютних доходів, встановлення економічного суверенітету над своїми ресурсами;

­ проведення прогресивних аграрних перетворень на селі, ліквідація неоколоніальних аграрних відносин (розвиток експортних галузей сировини за рахунок штучного обмеження сільськогосподарського виробництва; монополізація постачань сільськогосподарської техніки і реалізації продукції сільського господарства; використання постачань продовольства з метою економічного і політичного тиску тощо);

­ активізація діяльності різних громадських організацій, політичних партій, спрямованих на вирішення глобальних проблем, створення нових організацій, головним завданням яких було б збереження життя на Землі, забезпечення адекватних з погляду людини умов існування на планеті;

­ використання комплексу економічних важелів управління якістю довкілля, в т. ч. субсидій і дотацій для виробництва екологічно чистої продукції, для виконання державних екологічних проектів; екологічних платежів за всі види забруднення навколишнього середовища; виплат за збереження і поліпшення екологічних результатів; пільгового кредитування, оподаткування і ціноутворення; екологічного страхування тощо.

В країнах ОЕСР застосовують, зокрема, понад 150 різних економічних важелів в цій сфері, в т. ч. більше 80 видів штрафів, понад 40 видів різних субсидій.

 

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ І СУТЬ ГЛОБАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ | Необходимый исходный уровень знаний

Дата добавления: 2014-01-03; Просмотров: 306; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.004 сек.