КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Мед 36.847
Медичне обладнання — виробництво 34.7 Оперний театр 85.335.41
Головне призначення АПП — слугувати засобом полегшення та прискорення пошуку потрібного ділення (рубрики) основних чи допоміжних таблиць. Адже далеко не завжди можна легко знайти класифікаційне ділення. Наприклад, таке поняття як «філателія» (колекціонування поштових марок). За таблицями ББК воно міститься у відділі «76.19 Колекціонування творів друку», який є діленням більш загального відділу «76.1 Книжкова справа. Книгознавство». АПП дає можливість швидко здійснити пошук необхідного класифікаційного ділення. До складу алфавітно-предметного покажчика входять два види предметних рубрик: прості й гніздові. Проста рубрика включає назву предмета та його індекс, наприклад: Матеріальна форма книги 76.10
Гніздова рубрика утворюється у тих випадках, коли той самий предмет є об'єктом вивчення кількох дисциплін і вміщений у таблиці в кількох місцях, залежно від аспекту розгляду, наприклад: штучний 36.85 медичне застосування 53.51
Отже, АПП є обов'язковою складовою частиною класифікації та разом з основними та допоміжними таблицями утворює єдине ціле — таблиці документної систематичної класифікації.
2.2. Індексація у таблицях класифікації За кожною рубрикою основних таблиць та допоміжних таблиць класифікації закріплюють індивідуальний індекс. Індексацію у таблицях класифікації здійснюють у вигляді класифікаційних індексів. Класифікаційний індекс — це умовне (буквене, цифрове або змішане) позначення розділу класифікації, до якого відносять документ (або його складову частину) відповідно до його змісту. Для будови індексів використовують букви українського, латинського алфавіту, арабські, римські цифри, а також знаки пунктуації (крапка, тире), математичні символи (+, 0). Система та сукупність позначень, що прийняті у класифікації, називають індексацією. Індексація виконує у таблицях класифікації ряд функцій: • закріплює логічну структуру класифікації; •є засобом зв'язку між класифікаційними діленнями основних, допоміжних таблиць та алфавітно-предметним покажчиком; •служить засобом запису результатів класифікації на книгах та інших документах. За видами індексація буває цифровою, буквеною та змішаною (букви та цифри), а за структурою може бути логічною (ступінчастою) та нумераційною (порядковою). Суть нумераційної індексації полягає в тому, що всі відділи таблиць нумеруються підряд. Логічна індексація відображає логічну структуру таблиці. Вона показує підпорядкування та співпорядкування відділів, де кожен наступний індекс утворюється шляхом приєднання знака до попереднього, наприклад: 2 Природничі науки 22 Фізико-математичні науки 22.1 Математика 22.13 Теорія чисел 22.130 Арифметика
До індексації висувають ряд вимог, головними з яких є: • послідовність відділів повинна позначатися в індексах, наприклад: 22 33 А АБ 24 33 В АВ 26 33 С АГ
•індексація повинна бути максимально короткою; •індекси повинні бути легкими для запам'ятовування; • індексація повинна уможливлювати включення нових понять до будь-якого місця класифікації, не порушуючи загальної структури класифікації. В усіх сучасних класифікаціях використовують логічну систему індексації. Допускаються відхилення від логічної індексації для включення нових понять, галузей тощо. Тема 3. Бібліотечно-бібліографічна класифікація (ББК)
3.1. Принципові засади ББК Бібліотечно-бібліографічну класифікацію було створено у 60-х рр. ХХ ст. у Радянському Союзі. Для її створення були мобілізовані величезні кадрові та матеріальні ресурси. Так, більше 800 вчених (академіків, членів-кореспондентів, докторів і кандидатів наук) виступали науковими консультантами та рецензентами. Класифікацію було розроблено, а потім запроваджено у практику роботи 90% бібліотек, зокрема й бібліотек України. ББК є динамічною класифікаційною системою, що розвивається, і представлена у трьох основних варіантах: повних, скорочених і середніх таблицях, а також спеціалізованих варіантах та версіях, які теж розробляють на основі основних варіантів. Еталонними є повні таблиці ББК. Повні, середні та скорочені таблиці узгоджені між собою за структурою та індексацією, а відрізняються лише ступенем деталізації (глибиною розкриття змісту таблиць). У наш час авторські права на ББК і відповідальність за її подальший розвиток, видання і розповсюдження у книжковій та мишиночитаній формі належить Російській державній бібліотеці, Російській національній бібліотеці та Бібліотеці Академії наук Росії. Філософсько-методологічною основою ББК є класифікація наук та явищ дійсності, що ґрунтується на принципах об'єктивності та розвитку. Вона виявляється у певній субординації наук, згідно з класифікацією видів матерії та форм її руху, у переході від нижчого до вищого, від простого до складного. ББК охоплює проміжні, перехідні науки, що вивчають об'єкт на певному структурному рівні та відображають процеси інтеграції та диференціації наук. У ній представлені не лише система наук, але й система об'єктів, які вивчають науки, не лише наукові поняття, проблеми, дисципліни, але й факти, події, проблеми суспільного життя, галузі практичної діяльності, види мистецтва. ББК також відображає призначення документів, їх вид та форми. В основу поділу таблиць класифікації на відділи та підвідділи покладено численні критерії: об'єкт вивчення, метод дослідження, мета пізнання, структура об'єкта, його властивості, процеси, відносини, територія, історичний період тощо. На більш глибоких ступенях поділу іноді застосовують розташування понять за алфавітом назв (алфавіт країн у межах континенту тощо). Водночас у ББК передбачено можливість охарактеризування одного й того самого поняття на підставі різних ознак, що дає змогу більш глибоко розкрити зміст документа.
3.2. Система таблиць ББК Класифікаційна система ББК оформлена у вигляді таблиць, що можуть бути у друкованому або електронному (маши-ночитаному) вигляді, і розкривають принципи та зміст системи. ББК видана у вигляді системи таблиць для бібліотек різних типів та видів. Повне видання таблиць ББК розраховане на найбільші універсальні та спеціальні наукові бібліотеки і складається з 25 випусків (30 томів). Скорочений варіант таблиць у 5 випусках (7 томах) призначався для систематизації документів у бібліотеках із фондом від 100 тис. до 1 млн примірників. На основі цього видання було розроблено варіант таблиць ББК для обласних бібліотек. Ці таблиці складаються з чотирьох випусків. Існує кілька видань таблиць ББК для масових (публічних) бібліотек, а також для дитячих та шкільних бібліотек. Наприклад, у 1997 р. були видані робочі таблиці ББК для масових бібліотек. Саме у цих таблицях класифікації враховані сучасні зміни до класифікації. З 2001 р. почалося видання середніх таблиць ББК, яке буде здійснено у восьми випусках. Перший випуск присвячений соціальним наукам, другий — економіці, економічним наукам, політиці, політології, праву та юридичним наукам, військовій справі та військовій науці. Третій випуск присвячений сільському та лісовому господарству, сільськогосподарським та лісогосподарським наукам, а також медицині та медичним наукам. У 2003 р. вийшов додатковий випуск середніх таблиць ББК, який містить таблиці типових ділень загального використання. Варіанти таблиць класифікації є сумісними, тобто вони здебільшого збігаються за структурою, а таблиці для наукових бібліотек — і за індексацією, відрізняючись лише ступенем деталізації. Наприклад, кількість рубрик у таблицях для публічних бібліотек зменшена порівняно зі скороченими таблицями у 4-5 разів. Особливість середніх таблиць ББК, а також таблиць для публічних та обласних бібліотек полягає у тому, що основний ряд наведений у них у цифровій індексації. Заміна на цифрову індексацію поставила питання скорочення кількості основних класів. Основні групи наук (природничі та соціальні) у цих таблицях представлені як самостійні ступені класифікації та мають однозначні цифрові індекси. Вузькість цифрової бази змусила об'єднати в одному відділі науки про суспільство й науки про мислення, що є можливим із погляду дотримання принципу об'єктивності класифікації. Основний ряд ББК у цифровій індексації такий:
Другий ступінь класифікації, в якому використовують двозначні індекси, відповідає основному ряду таблиць ББК для наукових бібліотек (табл. 2).
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 399; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |