Вітаміни

Гліколіпіди

Гліколіпіди – утворились в результаті з’єднання ліпідів з вуглеводами. Вуглеводним компонентом найчастіше буває галактоза, глюкоза. Спиртовою групою виступає гліцерин або сфінгозин.

Досить поширеними є цереброзиди (містяться в мембранах нервових клітин) та гангліозиди (містяться в сірій речовині мозку та мембранах нервових клітин).

Характеристика жирнокислотного складу промислових жирів.

Жирні кислоти в залежності від вмісту у жирах поділяють на:

1. Головні – вміст 20 – 90 %.

2. Другорядні – вміст до 20 %.

Жирні кислоти за специфічністю поділяють на:

1. Неспецифічні – містяться в різній кількості у більшості жирів (олеїнова, лінолева, пальмітинова, стеаринова тощо).

2. Специфічні – виявлені лише у певних жирах (рицинолева, петрозелінова кислоти тощо).

Запитання і вправи для самоконтролю:

1. Які речовини називаються ліпідами?

2. На які основні групи поділяються ліпіди?

3. Дайте коротку характеристику гліцеридам.

4. Напишіть формули основних жирних кислот, які входять до складу гліцеридів.

5. Яка залежність між жирнокислотним складом і властивостями тригліцеридів?

6. Що таке незамінні жирні кислоти?

7. Назвіть основні константи жирів та дайте їх характеристику.

8. Що таке стериди?

9. Дайте характеристику та напишіть формули холестеролу та холестериду.

10. Що таке воски?

11. Назвіть найважливіших представників фосфоліпідів та напишіть формулу фосфатидилхоліну.

12. Які речовини називаються гліколіпідами?

13. Дайте характеристику жирнокислотного складу промислових жирів.

Список рекомендованої літератури: [1, с. 230 – 240; 2, с. 262 – 277; 9, с. 61 – 80].

Вітаміни – це низькомолекулярні органічні біологічно активні сполуки різної хімічної природи, які синтезуються переважно в рослинних організмах і в невеликих кількостях потрібні для забезпечення нормальної життєдіяльності людини і тварин. Вчення про вітаміни виникло на початку ХХ ст.

У 80-х роках ХІХ ст. російський вчений лікар М.І. Лунін встановив, що для нормальної життєдіяльності організму крім основних поживних речовин – білків, жирів, вуглеводів та мінеральних солей – потрібні ще якісь невідомі на той час речовини.

У 1912 р. К. Функ виділив із рисових висівок у кристалічному стані речовину, яка в мінімальній дозі запобігала розвитку поліневриту у піддослідних тварин. Враховуючи велике значення цієї речовини для життя, а також наявність у ній аміногрупи, К. Функ назвав її вітаміном.

Нині вчення про вітаміни – вітамінологія – перетворилося на галузь науки, що має важливе загально біологічне значення.

Під терміном “вітаміни” об’єднано групу речовин різноманітної хімічної природи, які мають певні характерні особливості.

При недостатньому надходженні вітамінів з продуктами харчування розвиваються захворювання, що мають назву гіпо- або авітамінозів, а при нестачі кількох вітамінів – поліавітамінозі.

Надмірне надходження вітамінів також негативно впливає на метаболічні процеси в організмі, внаслідок чого виникає захворювання - гіпервітаміноз.

Дата добавления: 2014-01-04