Сертифікати як об'єкти банківської діяльності

Сертифікат — це документ, який засвідчує право на володін­ня цінними паперами (свідоцтво права власності) або підтверд­жує вкладення коштів у банк на депозит.

Закон «Про цінні папери та фондову біржу» визначає ощадний сертифікат, під яким розуміє письмове свідоцтво банку про депонування коштів, яке засвідчує право вклад­ника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту та процентів за ним. щадні сертифікати бувають строкові (які видають під певний договірний процент на визначений строк) або до за­питання, іменні та на пред'явника. Іменні сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж (відчуження) іншим особам є не­дійсним. Відповідно, в обігу можуть знаходитися лише сертифікати на пред'явника.

Вони можуть бути номінованими як в національній, так і в іноземній валюті. Ощадні сертифікати повинні мати такі реквізити: найменування цінного паперу; найменування банку, що випустив сертифікат, і його адресу; порядковий номер сертифікату; дату внесення депозиту; розмір депози­ту; строк погашення вкладу (для строкового сертифікату); процентну ставку за користування депозитом; підпис керів­ника банку або іншої уповноваженої на це особи; печатку банку. Сертифікат має містити також умови випуску, оп­лати та обігу. Проценти за сертифікатами встановлюють у фіксованих або плаваючих розмірах.

Загальні засади випуску ощадних (депозитних) сертифі­катів містить також ЦК України (ст. 1065).

У міжнародній практиці в обігу перебувають також ак­ціонерні сертифікати. Вживають також термін «підписні сертифікати», що становлять право (але не обов'язок) при­дбати певну кількість акцій за погодженою ціною протя­гом певного періоду часу. Право на придбання певних акцій часто називають варрантом. Розрізняють також інвестицій­ні, страхові, приватизаційні майнові сертифікати. Для ком­пенсації вкладів в Ощадбанк випускали компенсаційні сер­тифікати.

Крім того, за законодавством України в обігу можуть перебувати депозитні сертифікати центрального банку. Депозитний сертифікат НБУ — один із монетарних інстру­ментів, що є борговим цінним папером НБУ в бездокументарній формі, який засвідчує розміщення в НБУ коштів банків та їхнє право на отримання внесеної суми і процен­тів після закінчення встановленого строку. Такі сертифіка­ти можуть випускатися лише в безготівковій формі в націо­нальній валюті України строком від 1 до 180 днів.

Сплату суми процентного доходу власникам депозитних сертифікатів здійснює Операційне управління НБУ одно­часно з погашенням депозитних сертифікатів.

Умови випуску, максимальна або мінімальна сума заяв­ки від банку, номінальна вартість депозитного сертифіката, строк, на який розміщується депозитний сертифікат, виз­начають залежно від ситуації, що склалася на грошово-кре­дитному ринку в період оголошення про проведення аук­ціону, та з урахуванням перспектив її розвитку і доводяться до відома банків.

Місцем проведення аукціонів із розміщення депозитних сертифікатів є Департамент монетарної політики НБУ.

Суб'єктний склад учасників таких аукціонів обмежуєть­ся, оскільки операції з розміщення депозитних сертифі­катів здійснюють на договірній основі виключно з банка­ми — юридичними особами. При цьому до участі в аукціоні допускаються лише ті банки, що не мають заборгованості за короткостроковими кредитами та кредитами овернаит НБУ, забезпечують формування резерву для відшкодування можливих втрат за активними операціями, своєчасне і пов­не формування обов'язкових резервів. Для кожного окремо­го випуску депозитних сертифікатів можна встановити об­меження щодо потенційних власників.

На вторинному ринку депозитні сертифікати мають пра­во обігу лише серед банків. Водночас їх можна використову­ватися як заставу на міжбанківському кредитному ринку.

Слід зазначити, що в разі суттєвої зміни на грошово-кредитному ринку Правління НБУ може прийняти рішен­ня про дострокове погашення депозитних сертифікатів, попередньо поінформувавши про це банки, які є влас­никами депозитних сертифікатів, не менше як за два бан­ківські дні.

Дата добавления: 2014-01-04