Радіоактивне забруднення води та продовольства

Радіоактивність та супроводжуючі її іонізуючі випромінювання існували на Землі задовго до зародження на ній життя і були присутні в космосі ще до виникнення самої Землі. Основну часту опромінення населення Землі отримує від природних джерел, до уникнути опромінення від них неможливо. Існують два шляхи опромінення: зовнішнє та внутрішнє. Внутрішнє опромінення здійснюється через повітря, воду, продукти харчування.

Земні джерела радіації загалом відповідальні за більшу часту опромінення, котрому підлягає людина за рахунок природної радіації. В середньому вони складають більш 5/6 річного ефекту еквівалентної дози, отриманої населенням внаслідок внутрішнього опромінення. Космічні промені досягають поверхні Землі з глибин Всесвіту, а деяка частина з них народжується на Сонці під час сонячних спалахів. Космічні промені можуть досягнути поверхні Землі, або взаємодіяти з її атмосферою, народжувати вторинне випромінювання і утворюючи різні радіонукліди. В гірських породах землі основні радіоактивні ізотопи – це калій-40, рубідій-87, уран-238, торій-232. Істотний вплив на організм люди справляє використання заражених продовольства та води.

Забруднення води відбувається внаслідок проникнення РР у відкриті водоймища. Радіоактивні частки формують суспензії у воді, частина осідає на дно, а частина розчиняється, заражаючи водоймища на всю глибину. Найбільш забруднюються озера, ставки, повільні ріки, дощові та розталі води. Забруднення повноводних рік незначне, тому що у них практично не може бути висока концентрація РР.

Продовольство заражається шляхом опромінення безпосередньо ІВ, аерозольним, контактним та біологічним шляхом. Безпосередній вплив ІВ на продукти практично повністю робіть їх непридатними Це відбувається внаслідок того, що ізотопи ряду хімічних елементів, які входять до складу продуктів харчування, захопивши нейтрон, перетворюються у радіоактивні елементи. У продуктах, які містять натрій, кальцій, магній, фосфор, може виникати значне зараження. До них належать: молочні та рибні продукти, ріні соління, бобові та гречані крупи тощо.

Аерозольне зараження продовольства – це проникнення радіоактивного пилу у виробничі, складські приміщення та транспорт з наступним осіданням пилу на продуктах. Зараження відбувається з поверхні, але РР проникає у продукти на достатньо велику глибину: в м’ясо – на 1 см, зерно, крупи – на 5 см, молоко, кефір, вершки, сметана – на всю глибину; в борошно, сіль, цукор – на 0,5 см; в рибу, овочі, фрукти - на 0,3 см. Крізь скло зараження практично не відбувається, але на поліетиленові мішки, кульки не перешкоджають зараженню.

Контактне зараження можливе у випадку перевезення продовольства на забрудненому транспорті, при переробці на брудному технологічному обладнанні та при пакуванні у забруднену тару.

Біологічний шлях зараження виникає, коли при випаданні РР повітря, грунт, рослинність, вода стають забрудненими. РР включаються в процеси біологічної циркуляції і обміну речовин та проникають всередину організму тварин, птиці, риб та рослин (крізь кореневу систему та листя). Активними накопичувачами радіації. капуста, цибуля, цукровий буряк, помідори, ячмінь. Менше – кукурудза, жито, овес, соняшник. Із грибів найбільше накопичує радіацію моховик, маслюк. Із тваринного світу – їжак, із птахів –качка. Із риб – в’юн, лин, сом. У картоплі РР розташовуються ближче до шкіри. Під час варіння картоплі у воду переходить 10% цезію, буряка – 60%. Якщо олію прокип’ятити, то зникне 37% йоду, але стронцій та цезій залишаються.

Ступінь зараження продуктів (грунту, об’єктів) прийнято оцінювати питомою активністю, тобто відношенням активності наявних РР до одиниці маси (площі, об’єму).

Ступінь зараження продуктів вимірюється у Ки/кг чи Ки/л. Ступінь зараження грунту – Ки/км² (10 мкР/год).

В природних умовах у багатьох продуктах харчування є РР. Наприклад, в 1 кг свіжої картоплі є близько 2,9х10^-9 Ки/кг радіоактивного калію, природна радіоактивність води становить близько 5х10^-11Ки/л. У 1991 році встановлені тимчасові граничні рівні вмісту радіонуклідів цезію та стронцію у продуктах та питній воді (ВДУ-91) табл. 5.

Таблиця 5

Дата добавления: 2014-01-04