Способи проведення рятувальних робіт

При виникненні зруйнувань першочергова увага, приділяється рятувальним роботам, а також роботам по попередженню, локалізації і гасінню пожеж та локалізації аварій, що пов’язані з викидом і розливом сильнодіючих отруйних речовин /СДОР/, а також аварій на енергетичних і комунальних мережах. Починаються рятувальні роботи самим населенням в порядку надання допомоги потерпілим. По мірі прибуття сил починається організоване ведення рятувальних робіт.

Рятувальні роботи при зруйнуваннях виконуються в такій послідовності:

витягування потерпілих з-під завалів;

евакуація потерпілих і іншого населення в безпечні місця і надання їм медичної і інших видів допомоги.

Розрахунок сил для рятувальних робіт ведеться на сили, які знаходяться поза району землетрусу.

На хімічних і радіаційно-небезпечних об’єктах ведеться радіаційна і хімічна розвідка.

У всіх випадках ведеться пожежна розвідка.

Пошук і рятування людей починається відразу після вводу формувань на територію міста (району).

Територія міст і районів розподіляється на ділянки робіт, в яких визначається обсяг робіт на кожний об’єкт виділяються сили і засоби для виконання рятувальних робіт. На кожній ділянці створюється комендатура для підтримування громадського порядку, охорони об’єктів, реєстрації евакуйованого населення, реєстрації, пізнавання і поховання загиблих.

Першочерговими об’єктами робіт є місця зосередження населення у момент зруйнування.

Особовий склад формувань розшукує і рятує уражених людей, розбирає завали вручну за допомогою засобів малої механізації, а санітарні дружини надають ураженим людям першу медичну допомогу.

Командири формувань керують рятувальними роботами, доводять додаткові завдання до підлеглих і придатних формувань, інформують начальника ЦО об’єкту про хід проведення робіт.

Для встановлення зв’язку з людьми, які укриваються у сховищах, використовуються збережені засоби зв’язку, повітроприймальні отвори (переговорюються через них), а також перестукування через двері, стіни, труби водопостачання і опалення.

Переконавшись в тому, що у сховищі знаходяться люди, а входи, виходи і оголовки сховища завалені, приймається рішення про рятування людей в першу чергу в сховище подається повітря. Для цього в сховищі розчищають повітроприймальні канали або роблять отвори в стіні або перекритті і подають повітря компресорами. Для рятування людей із завалених сховищ необхідно їх відкрити. Заходи відкриття визначає командир формування в залежності від типу і конструкції сховища, а також характеру завалу над ним.

Заходи відкриття захисних споруд:

розбір завалу над головним входом і подальшим відкриттям дверей або вирізанням в них отворів і відкопуванням оголовку або люка аварійного виходу;

утворення проміжних проходів в стінах захисної споруди з підземної галереї;

Розбір завалу біля зовнішньої стіни захисної споруди з наступним відкопуванням приямків в ґрунті і пробиванням проходу в стіні сховища з наступним пробиванням в ній проходу ля виводу людей. Сховище можна відкривати декількома способами. Головне - врятувати людей в мінімально короткий час наявними силами і засобами.

В тих випадках, коли сховище не має аварійного виходу, а приямок дуже високо завалений, вскривати сховище рекомендується через перекриття і в місцях, де завал має найменшу висоту. Для цього необхідно розібрати завал у стіни, після чого відрити приямок в ґрунті, пробити пройом в стіні і через нього вивести людей із сховища. При відкритті захисних споруд рекомендується широко використовувати машини і різні механізмів, електро- і газозварювальні апарати, гасорізи, вогнегасники і інші інструменти.

В разі, коли люди опинилися під завалами, в пошкоджених і палаючих будівлях, пошук слід починати з обстеження не пристосованих для укриття людей підвальних приміщень, різних дорожніх споруд /труби, кювети/, зовнішніх віконних і сходових отворів. Біля стінних просторів нижніх поверхів будівель. Обстежити необхідно всю ділянку /об’єкт/ робіт. Дуже важливо відновити зв’язок з людьми шляхом переговорів або перестукуванням і вияснити їх кількість і стан.

В пошкоджених будівлях розшук людей слід починати з огляду слід будівель. Оцінки їх стану, звернути увагу на зовнішні стіни, балкони, карнизи, сходові клітки і площадки. Багатоповерхові будівлі необхідно оглядати з нижніх поверхів: оглянути внутрішні стіни, стовпи, перегородки, визначити місце знаходження людей і можливі заходи по їх евакуації. Вжити необхідні заходи для укріплення пошкоджених конструкцій.

Велику небезпеку для людей становлять палаючі будівлі. Їх слід обстежувати швидко з дотримуванням мір безпеки. Двері в задимлене приміщення відкривати обережно, через дуже задимлену будівлю треба плазувати, використовуючи фільтруючий протигаз з додатковим патроном або ізолюючий протигаз. З метою безпеки людей рекомендується розшукувати парами шляхом оклику: один розшукує, а другий страхує його за допомогою мотузки, знаходячись в менш безпечному місці. Місця знаходження людей визначають спеціальними або виготовленими з підручних матеріалів знаками. Послідовність рятувальних робіт залежить від небезпеки, яка погрожує людям. Спочатку рятують людей в місцях з високою температурою і сильною задимленістю. У випадку загоряння одягу необхідно швидко збити полум’я і припинити доступ повітря до палаючого місця. Для рятування людей з верхніх поверхів використовують ручні і автомобільні пожежні драбини, рятувальні мотузки та інші засоби. Перед початком робіт після визволення уражених людей з-під завалу необхідно оглянути завал, вибрати до нього підхід, усунути можливі завали окремих конструкцій будівель, а також погасити палаючі і тліючі уламки зруйнованих будівель, бо при горінні виділяється окис вуглецю, що може призвести до отруєння людей. Способи щодо витягнення людей з-під завалів визначає командир формування в залежності від висоти і стану завалів, найменшої небезпеки при їх розбиранні, а також місця знаходження і стану людей в завалі. Для визволення людей з-під завалів можуть застосовуватися такі заходи, як розбирання завалу зверху, обладнання проходів /галерей/, пробивання проходів в стіні. Людей, що знаходяться у верхніх шарах завалу, рятують розбирання завалу зверху. Розбирання проводять обережно і так, щоб не було усадки і зміщення порушених елементів конструкцій. Людей звільняють з-під уламків, сміття та деталей будівель, не завдаючи їм додаткових пошкоджень. В першу чергу звільняють голову, груди, плечі, ноги, надають першу медичну допомогу і виносять /виводять/ з небезпечної зони. Якщо люди знаходяться під завалами біля або всередині будівлі, то пробивають до них проходи. Спочатку прохід роблять невеликий, а потім його розширюють до розмірів, необхідних для визволення потерпілих людей.

Влаштування проходів між великими уламками небезпечно і можливо в тому випадку, коли уламки тримаються міцно, не провалюються і не перекидаються. Прохід на всьому шляху укріплюється стійками і розпірками. Винесення уражених людей може здійснюватися різними способами: на руках, плащах, брезенті, плівці, ковдрі, волоком і іншими способами. Людям надається перша медична допомога і вони зосереджуються в небезпечних районах.

Для рятування людей, що знаходяться в простінках зруйнованих будинків, необхідно зробити отвір в стіні. Спочатку розчищають завал біля зовнішньої стіни, а потім пробивають прохід розміром 0,8х0,8 м і через нього виносять (виводять) уражених людей, надають їм першу медичну допомогу і направляють в безпечну зону.

В ході проведення рятувальних робіт переміщення машин, евакуа­ція уражених організується шляхами, позначеними вказівними знаками. Небезпечні місця огороджуються добре видними знаками.

Рятувальні роботи при повенях направлені на пошук людей на за­топленій території (посадка їх на плавзасоби - човни, плоти, баржі або вертольоти) і евакуація в безпечні місця.

Розвідувальні групи і ланки, які діють на швидкохідних плавзасобах і вертольотах, визначають місця скупчення людей на затопленій території, їх стан і періодично подають звукові та світлові сигна­ли. На підставі отриманих даних розвідки начальник ЦО уточнює зав­дання формуванням і висуває їх до об’єктів рятувальних робіт.

Невеликим групам людей, які знаходяться у воді, викидають ря­тівні круги, гумові шари, дошки, жердини, і інші плавальні предме­ти з врахуванням течії води, напрямом вітру, піднімають їх на плавзасоби і евакуюють в небезпечні зони. Для рятування і вивозу з затопленої території великої кількості людей використовують тепло­ходи, баржі, баркаси, катери і інші плавзасоби. Посадку людей на них здійснюють безпосередньо з берега. В такому випадку вибирають і визначають місця, зручні для підходу суден до берега або обладнані причали.

Для рятування людей, які знаходяться в льодовому проломі, по­дають кінець мотузки, дошки, драбини, будь-який інший предмет і витягують їх в безпечне місце. Наближатися до людей, які знахо­дяться в ополонці, слід повзти з розкинутими ногами і руками, опираючись на дошки або інші предмети.

Для зняття людей з півзатоплених будівель, споруд, дерев і місцевих предметів або рятування із води всі плавзасоби, які використовують для виконування рятувальних робіт, обов’язково ос­нащуються необхідним обладнанням і пристосуванням. Медичну допо­могу надають рятувальні підрозділи або санітарні дружини без­посередньо в зоні затоплення (перша медична допомога) і після до­ставки на причал (перша лікарська допомога).

При селевих потоках і зсувах рятувальні і аварійно-технічні групи рятують людей і евакуюють їх в небезпечні райони, будують проїзди, очищають оглядові колодязі і камери на комунально-енергетичних мережах, поновлюють шляхи, гідротехнічні і дорожні споруди.

При великих аваріях і катастрофах роботи з організації лікві­дації їх наслідків проводяться в стислі строки: необхідно швидко вря­тувати людей, які знаходяться під уламками будівель, в завалених підвалах, і надати їм негайну медичну допомогу, а також запобігти інші катастрофічні наслідки, які пов'язані з загибеллю людей та втратою великої кількості матеріальних цінностей.

Дата добавления: 2014-01-04