Мозок і психіка людини

Функціональна організація мозку, асиметрія мозку.

За сучасним уявленням, функціонально людський мозок, як саморегулювальна система, має три основні блоки.

1. Енергетичний блок – створює робочий тонус кори (системи відділів мозкового стовбура, ретикулярної формації, утворення давньої кори).

2. Інформаційний блок – приймає, переробляє та зберігає інформацію (задні відділи обох півкуль, тім’яні та потиличні ділянки кори).

3. Регулятивний блок – забезпечує програмування, регуляцію, та контроль діяльності.

У функціональній організації мозку людей і тварин є суттєві відмінності. У тварин обидві півкулі є рівнозначними. У людини мозок асиметричний – права і ліві півкулі неоднакові за будовою і за функціями: ліва півкуля є мовною, абстрактно-мисленнєвою, домінантною; права – німа, наочно-образна.

Питання про взаємозв’язок мозку та психіки людини досить складне. Базовим у вирішенні питання було відкриття І. Павловим принципу умовно рефлекторного зв’язку.

Відображення – це процес зміни внутрішнього стану суб’єкта під час зовнішньої взаємодії, який у певній мірі відтворює особливості відображеного об’єкта.

Рефлекс – це реакція організму на подразнення, яка здійснюється за допомогою нервової системи. Рефлекторна діяльність – основна форма діяльності нервової системи. Поведінка живого організму є певною системою реакцій або рефлексів на подразників зовнішнього і внутрішнього середовищ.

Рефлекторний принцип діяльності центральної нервової системи поширюється як на спинний, так і на головний мозок.

Усі акти свідомої та несвідомої діяльності є рефлексами. Це відкриття належить І. Сеченову. Розрізняють два види рефлексів: безумовні (з ними людина народжується) та умовні (виробляється у людини в процесі життя).

Безумовні рефлекси – це спадково закріплені стереотипні форми реагування на біологічно важливі впливи зовнішнього світу чи зміни внутрішнього середовища організму. Це вроджена форма доцільної активності організму й є автоматичною відповіддю на важливі впливи зовнішнього середовища та зміни внутрішнього.

Види безумовних рефлексів:

- харчові (ссання, жування, ковтання, слиновиділення, шлункова секреція, виділення жовчі);

- оборонні (скорочення м’язів у відповідь на пошкодження, роздратування, чхання, звуження зіниць очей);

- статеві;

- орієнтовні.

Умовний рефлекс – набута під час реакція, що автоматично відповідає на біологічно нейтральний подразник (раніше – індиферентний), який перетворюється у сигнал, що попереджає організм про біологічно важливий вплив.

Є такі умови формування умовних рефлексів:

1) наявність біологічно нейтрального сигналу;

2) умовний подразник повинен впливати раніше (тобто передувати у часі) безумовного подразника (світло – м’ясо);

3) збудження безумовно-рефлекторного центру повинно бути досить високим (повинна буди потреба, мотивація: «Собака повинна бути голодною, їжа – смачною»);

4)відсутність перешкод з боку інших сигналів (шуму);

5) неодноразове повторення зв’язку умовних і безумовних сигналів до утворення внутрішніх зв’язків.

Дата добавления: 2014-01-04