Класифікація вод за хімічним складом

Антропогенні фактори

Антропогенні зміни в хімічному складі природних вод пов¢язані с діяльністю людини. За характером впливу вони поділяються на хімічні та фізичні.

Хімічні чинники обумовлені надходженням до водойми речовин із стічними водами, з атмосфрними опадами та іншім шляхом, що визиває зміну природного хімічного складу вод. Фізичні чинники – це зміна фізичних параметрів (температури води, окисно-відновного потенціалу Eh та ін.). Ці впливи називають антропогенним забрудненням. У ряді антропогенного впливу в води можуть надходити як природні речовини – це хлориди, сульфати, натрій, так і забрудники у вигляді пестицидів, синтетичні поверхнево-активні речовини, деякі важкі метали.

Отже антропогенні фактори можуть спричиняти:

- зміну концентрації у водах природних компонентів;

- зміни спрямованості природних гідрохімічних процесів;

- збагачення вод чужорідними речовинами.

Наприклад, нафтова плівка, яка утворилась внаслідок аварій на судах, призводить до змін у протіканні гідрохімічних і біохімічних процесів, зокрема порушує стан карбонатної системи. При цьому також змінюються фізичні характеристики – перенесення кисню, проникнення світла, випаровування. Крім того, речовини, які містяться в плівці стають ядрами комплексоутворення з металами. При розтіканні плівки нафти поверхнею води вона утворює мультимолекулярний шар на великій поверхні. Приблизно 15 т мазуту протягом 6-7 діб розтікається на поверхні площею 20 км².

З усіх класифікацій вод за хімічним складом для поверхневих вод прийнята класифікація О.О.Алекіна [4]. В її основу покладено два принципи: переважаючих іонів і співвідношень між іонами. Переважаючими вважаються іони з найбільшим відносним вмістом у відсотках із перерахунком на кількість речовини еквіваленту.

За першою ознакою природні води поділяються на три класи:

1) гідрокарбонатні С (більша частина маломінералізованих вод річок, озер і деяких підземних вод);

2) сульфатні S (проміжні між гідрокарбонатними і хлорідними, генетично пов¢язані з деякими осадковими породами);

3) хлорідні Cl (високомінералізовані води океанів, морів, соляних озер).

Кожний клас поділяється за переважаючим катіоном на три групи – кальцієву, магнієву і натрієву, кожна група – на чотири типи, які зумовлюються співвідношенням між іонами в еквівалентах.

Перший тип характеризується відношенням . Води цього типу є лужними, м¢якими, містять значну кількість натрію і калію, найчастіше маломінералізовані.

Другий тип це є відношення . Води цього типу формуються при взаємодії з осадочними породами, мало та помірно мінералізовані (води більшості річок, озер, підземних вод).

Третій тип: , або . Генетично ці води є змішаними і метаморфізованими, більшість їх сильномінералізована (води океанів, морів, лиманів, багатьох соляних озер).

Четвертий тип характеризується виразом , тобто води кислі й не належать до класу гідрокарбонатних, а лише до сульфатного і хлоридного, де перший тип відсутній. Кислі води формуються при вивітрюванні сульфатних родовищ і вугільних покладів, при вулканічній діяльності та інших.

Класи, групи і типи позначаються відповідними символами. Наприклад: вода біля Житомира у 1994р. класифікувалася як - клас гідрокарбонатний, група кальцієва, тип другий, мінералізація 0,3 г/л, твердість 4 ммоль/л, чи це вода гідрокарбонатна кальцієва другого типу.

На практиці для зображення даних про хімічний склад природних вод (як мінеральних, так і прісних вод) використовують формулу Курлова. Формула – це псевдодріб, в чисельнику якого зліва направо розташовані аніони (у відсотках кількості речовини еквіваленту) за їх зменшенням, у знаменнику – аналогічно записуються катіони. Поруч з дробом виписують загальну мінералізацію (М, г/л), вміст газів та деяких мікроелементів (р), температуру (Т,°С) та дебіт води (Д, л/с або м³/д)

(2.4)

Наприклад, хімічний склад води р.Рось

(2.5)

Вода гідрокарбонатно-сульфатна кальцієво-магнієва з мінералізацією 0,35 г/л, температурою 9°С і дебітом свердловини 15 л/с.

Дата добавления: 2014-01-04