Сучасний середньорічний хімічний склад річкових вод

Зона мішаних лісів. Річкові води зони гідрокарбонатно-кальцієві з середньою мінералізацією, яка коливається від 164 мг/л (басейни р.Уж, р.Уборть) до 354 мг/л (басейн Десни, без рр. Сейм, Остер і Снов). В середньому по території S_і дорівнює 258 мг/л.

Відносно умов, близьких до природних, тобто гідрохімічного фону, сучасний хімічний склад і мінералізація вод зони мало відрізняється. Лише для р.Західний Буг відзначено максимальну мінералізацію (512 мг/л), що на 38% більше ніж у природних умовах.

Лісостепова зона. Порівняно з фоновим у хімічному стані води відзначені певні зміни: зростання середньорічної мінералізації, концентрацій іонів для більшості річок зони. Наприклад, в басейні р.Дністра кальцієва група змінилась на сульфатно-кальцієву, а загальна мінералізація збільшилась від 9-14% до 9-28%. В середньому по території зони середньорічна S_і =541 мг/л.

Степова зона. Відносно фонових гідрохімічних умов практично повністю змінилися класи чи групи вод. За рахунок збільшення іонів зросла мінералізація вод в 2,1-4,2 рази (басейни лівих приток Дніпра, Сіверського Дінця, річок Приазов¢я). Середньорічний хімічний склад вод S_і =1747 мг/л. Тип води в басейні р. Сіверський Донець змінився з гідрокарбонатно-сульфатного на хлоридно-сульфатний.

Гірські країни. Хімічний склад річкових вод порівняно з фоновим, практично не змінився. Винятком є річки Передкарпаття, де гідрокарбонатний кальцієвий склад води змінився на гідрокарбонатний кальцієво-магнієвий при збільшенні мінералізації на 10%. Сучасний середньорічний хімічний склад річкових вод коливається від 115 мг/л (Кримська гірська країна) до 178 мг/л (Гірські Карпати) і 309 мг/л у Передкарпатті.

На основі аналізу хімічного складу і типу річкових вод на території України зроблені [2] такі висновки:

- хімічний склад річкових вод рівнинної частини України має чітку гідрохімічну зональність: зміна хімічного складу і збільшення мінералізації від західних і північно-західних областей до східних і південно-східних областей;

- гідрохімічна зональність практично збігається з фізико-географічними зонами, незалежно від напрямку течії річок.

У зоні мішаних лісів поширені прісні гідрокарбонатні кальцієві води.

Лісостепова зона – в західних частинах поширені прісні гідрокарбонатні кальцієві води, які при просуванні на схід переходять у гідрокарбонатні кальцієво-магнієво-натрієві, а далі на межі зі степовою зоною - з¢являются у помітних кількостях і сульфати.

У степовій зоні переважають сульфатно-хлоридні води змішаного катіонного складу.

Великі річки (Дніпро, Південний Буг, Дністер, Сіверський Донець) – спостерігається гідрохімічна зональність: збільшення від верхв¢їв до гирла сульфатів і хлоридів лужних металів, але ця закономірність не так чітко відповідає фізико-географічним зонам.

Гірські країни – не просліджується зональність, у річках переважають прісні гідрокарбонатні кальцієві води.

- Відзначаються суттєві зміни у сучасному середньорічному хімічному складі річкових вод лісостепової і степової зон порівняно з фоновими (природними) умовами, що викликано антропогенним фактором – зростанням іонів натрію, хлору, сульфатів, магнію.

- Гідрохімічна зональність річкових вод зберігається в усі пору року, в середньому за рік і багаторічний період як у природних умовах, так і при антропогенному впливі, який пов¢язаний з господарською діяльністю людини.

Умови формування хімічного складу річкових вод і характеристика гідрохімічного режиму по басейнах річок Дунаю, Дністра, Південного Бугу, Дніпра та ін. наведено в [2].

Дата добавления: 2014-01-04