Основні іони та солоність води

Хлориди і броміди (хлорність). Ві­домо що при аргентометричному визначенні хлорності (Cl ‰) іони срібла зв'язуються не тільки хлоридами, а також бромідами і йодида­ми. Тому мова йде про сумарний вміст цих компонентів. Встановле­но, що у воді з хлорністю 19 ‰ величини співвідношення Cl: Cl ‰ = 0,99894 і Вr: Cl ‰ = 0,00340.

Для вод Чорного моря характерне збільшення хлорностіза гли­биною. Вона складає на поверхні 10 ‰, а на глибіні 2000 м 12,34 ‰.

Сульфати. Для чорноморських вод характерним є зростання вмі­сту SOвід поверхні до 750-1000 м глибини, а потім спад. На поверхні вміст SOскладає 1,14 мг/л, на глибині 1000 м – 1,69 мг/л, а на глибині 2000 м – 1,68 мг/л. Співвідношення SO: Cl ‰ зменшується від поверхні, залишається сталим на 150-200 м, де є нестача кисню і з'являється сірководень; глибше це співвідношення знову зменшується.

Малі величини співвідношення SO: Cl‰ в глибинних водах Чор­ного моря зумовлені процесом сульфатредукції, який супроводжується утворенням сульфатів і збільшенням лужності води.

Сталість співвідношення SO: Cl ‰ на 150 і 200 м пов'язана з окисненням сульфідів до сульфатів, яке відбувається у цьому про­міжному шарі.

Натрій і калій. Зростання з глибиною лужних металів натрію і калію практично пропорційне зростанню хлорності, що зумовлює відносну стабільність по вертикалі співвідношення лужних металів і Cl ‰. На глибині 180 м вміст Na- 6,254 мг/л, К⁺ - 0,236 мг/л, а на глибині 2000 м вміст Na- 6,767 мг/л, К⁺ - 0,245 мг/л Відмічена близкість хлорного коефіцієнта чорноморських і океанських вод.

Кальцій і магній. Вміст кальцію зростає по вертикалі. Співвідно­шення Са: Cl ‰ має найбільше значення у верхніх шарах, де особливо відчувається вплив вод річкового стоку. Починаючи з глибини 150 м ця величина практично стала. На поверхні вона становить 0,2504 мг/л, на глибині 150 м – 0,2744 мг/л, а на глибині 2000 м – 0,2870 мг/л. Більш високі значення величини Са: Cl відносно океану по всій вертикалі Чорного моря (приблизно на 10 %) зу­мовлені насамперед відносно вищим впливом вод річкового стоку.

Абсолютна концентрація магнію по вертикалі у воді Чорного моря зростає, а співвідношення достатньо стале і становить 0,0668. У чорноморській воді воно вище на 2 %, а причина цього явища така сама, що й у випадку з кальцієм.

Солоність води. Великий річковий стік і надходження солоних вод з Мармурового моря зумовлюють досить високу (21,90 ‰) середню солоність Чорного моря. Однак солоність на його поверхні майже в 2 рази менша, ніж солоність поверхневих вод морів Світового океа­ну (35‰). Установився відносно стабільний хлорний баланс Чорного моря.

Розподіл солоності на поверхні моря характеризується її незнач­ним (від 17,5 до 18,3 ‰) збільшенням з північного заходу на південний схід. Це пояснюється впливом річок, які впадають у пів­нічно-західну частину моря. Понижена до 5-10 ‰ солоність спосте­рігається також у вузькій прибережній смузі, поблизу гирл великих річок.

Величини поверхневої солоності змінюються за сезонами. Зимою солоність дещо підвище­на у зв'язку із зменшенням притоку річкових вод у море, в північно-західній частині якого її збільшенню сприяє осолонення в процесі ут­ворення льоду. Влітку значний річковий стік і надходження азовської води підтримують розпріснення, а морські течії поширюють йогонасхід і до південно-західного берегу Криму.

Солоність збільшується з глибиною у відкритій частині моря від значень 17-18 ‰ на поверхні до 22,5 ‰ біля дна. Важлива особли­вість розподілу солоності по вертикалі - існування постійного за ча­сом галоклину між горизонтами 100-150 м. Помітні се­зонні зміни солоності спостерігаються до горизонту 150 м у західній половині моря і до 100-120 м - у східній. Глибше солоність однакова в усьому морі.

Дата добавления: 2014-01-04