КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Шлюб як соціологічна та демографічна категорія
Тема 7. Демографічне вивчення шлюбності та розлучності Контрольні запитання
1 Поняття демографічної сітки. 2 Особливості демографічних сіток В. Лексиса та Р. Пресса. 3 Аналіз демографічних подій на демографічній сітці. 4 Сукупності сучасників, ровесників та однолітків на сітках 5 Демографічні події та їх відображення на демографічній сітці. 1. Шлюб як соціологічна та демографічна категорія. 2. Показники шлюбності. 3. Показники розлучності.
Шлюб – це форма відносин між чоловіком і жінкою, яка санкціонується й регулюється суспільством і визначає їхні права й обов'язки по відношенню друг до друга й до їхніх дітей. Історично шлюб пройшов тривалий багатовіковий шлях розвитку й змін одних його форм іншими. Ці історичні зміни описуються в спеціальній історико-етнографічній й історико-соціологічній літературі, до якої й варто звертатися тим, хто цікавиться цими питаннями. Говорячи про шлюб, необхідно, насамперед, відзначити неоднозначність трактування цього поняття в праві й інших суспільних науках. З погляду права, шлюбом вважається тільки вільний, добровільний, рівноправний союз чоловіка й жінки, ув'язнений з метою утворення родини з обов'язковим дотриманням вимог, які встановлені законом і породжують між людьми взаємні особисті й майнові права й обов'язки. У нашій країні дійсним вважається тільки шлюб, укладений в органах запису актів громадянського стану (ЗАГС). Обов'язкова державна реєстрація була встановлена в грудні 1917 р. із прийняттям Декрету ЦВК і СНК РСФСР “Про цивільний шлюб”. Для демографії шлюб становить інтерес, насамперед, як передумова створення родини й народження дітей, а також процесів народжуваності й смертності. При цьому демографія традиційно цікавиться не стільки юридичною формою шлюбу як узаконеного союзу чоловіка й жінки, скільки наявністю дійсних й ефективних шлюбних (подружніх) відносин незалежно від того, чи зареєстрований шлюб відповідно до прийнятих в тій або іншій країні правил і законів чи ні, тобто фактичним шлюбом. В сімейному праві під фактичним шлюбом розуміється офіційно не зареєстрований шлюб, тобто співжиття. Цю різницю у вживанні того самого терміна в різних науках варто мати на увазі. Разом з тим демографію цікавить і юридична форма шлюбу, оскільки з цим поняттям зв'язане таке явище, як позашлюбна народжуваність. Наявність або відсутність офіційної реєстрації шлюбних відносин, юридичного їх оформлення, є надзвичайно важливим індикатором стану родини як соціального інституту. В останні десятиріччя спостерігається зростання числа випадків відмови від офіційної реєстрації шлюбу, поширення співжиттів. Це свідчить (разом з іншими аналогічними явищами) про кризу родини, що заглиблюється, про деградацію цінностей фамілізму, ціною яких є загострення суспільного неблагополуччя, наростання девіантних форм соціальної поведінки. І справа не тільки в збільшенні в багатьох країнах світу (у тому числі й в Україні) числа й частки позашлюбних народжень, хоча це саме по собі породжує численні соціальні проблеми, зв'язані в першу чергу з неповноцінною соціалізацією дітей з так званих “материнських” родин. Сама можливість жити в співжиттях, без легітимізації шлюбних відносин роз'їдає у свідомості багатьох цінність законного шлюбу й родини як соціальних установлень, як єдино нормативних форм спільного життя. До 1917 р. під цивільним шлюбом розуміли шлюб, укладений без здійснення відповідного релігійного обряду (вінчання і т.п.), поза юридично визнаною, легітимною формою. Що стосується терміну фактичний шлюб, то незалежно від його вживання в праві, за межами чисто юридичної термінології він повинен використатися тільки для констатації наявності дійсних й ефективних шлюбних відносин безвідносно до їхньої юридичної форми. Протиставлення фактичного шлюбу зареєстрованому засноване на непорозумінні: наявність юридичної форми аж ніяк не означає, що немає фактичних шлюбних відносин, і, навпаки, наявність фактичних (тобто реальних, дійсних) шлюбних відносин аж ніяк не означає, що останні ніяк юридично не оформлені. Типи шлюбу – зареєстрований і фактичний – не є взаємовиключними. Більшість зареєстрованих шлюбів є також і фактичними, а більша частина фактичних – зареєстрованими. Однак серед зареєстрованих шлюбів є фіктивні шлюби, які були юридично оформлені не для створення родини, а заради придбання житлових, майнових або інших прав. Деякі із зареєстрованих шлюбів фактично вже розпалися, але де-юре продовжують існувати, оскільки розлучення ще не оформлене. Нерідкі випадки, коли хтось перебуває в зареєстрованому шлюбі з однією людиною, а у фактичному – з іншою. Тому як альтернативні типи можна розглядати тільки зареєстрований і незареєстрованний шлюб. Під видами або формами шлюбу розуміють конкретні варіації шлюбних союзів, у які вступають або вступали чоловіки й жінки. Серед видів шлюбу, насамперед, розрізняють моногамію (одношлюбність) і полігамію (багатошлюбність). Моногамія, або моногамний шлюб, – це шлюб одного чоловіка з однією жінкою. Полігамія, або полігамний шлюб, – це шлюб одного чоловіказ декількома жінками (полігінія, або багатоженство) або шлюб однієї жінки з декількома чоловіками (поліандрія, або багатомужність). Всупереч широко поширеній думці, спеціальні історико-етнографічні дослідження показали, що полігамія (полігінія) в історії мала набагато більш широке поширення, ніж моногамія: за даними американського соціолога Дж. Мердока, число культур з перевагою полігамії майже в 4 рази перевищує число тих культур, де переважала моногамія. При цьому найпоширенішою формою полігамії є полігінія, що дотепер широко практикується в країнах, населення яких сповідає іслам. Що стосується поліандрії, то поширеність цієї форми шлюбу вкрай незначна. Вона існує в деяких народів Індії й Тибету, переважно у вигляді так називаної фратернальної поліандрії, тобто шлюбу однієї жінки з декількома братами. Сучасна тенденція полягає в тому, що поширеність полігамії знижується, на зміну їй приходить моногамія. У цей час навіть у багатьох мусульманських країнах, де релігійна мораль допускає й, більше того, заохочує полігінію (багатоженство), остання заборонена законом. У цей час все більше поширення одержує так звана серійна моногамія, тобто повторні, головним чином післярозлучні шлюби чоловіків і жінок. Це явище досягло таких масштабів, що багато дослідників, а ще більше журналістів й політиків, перестали вважати шлюб довічним союзом чоловіка й жінки (у них існує ідіосинкразія на саме слово “довічний”), розглядаючи його як тимчасовий альянс, який може бути розірваним у будь-який час за бажанням чоловіка чи дружини. І серійна моногамія сама по собі, і примирливе відношення до неї, як до нормативного явища, відображають наростання інституціональної кризи родини, наслідки якої настільки загрозливо проявляються в сучасній динаміці демографічних процесів. Укладення шлюбу є результатом, фінальною стадією шлюбного відбору. Під шлюбним відбором розуміють процес, у результаті якого із сукупності (простору) можливих, потенційних шлюбних партнерів (яку іноді називають шлюбним колом) так чи інакше, тим чи іншим способом відбирається той, у кожному даному конкретному випадку єдиний, партнер (партнерка), який (яка) і стає чоловіком (дружиною) або тим, з ким “живуть разом”. Процес шлюбного відбору історично конкретний, він залежить від економічних, соціальних, соціокультурних та інших умов, які існують у суспільстві. Основні особливості процесу шлюбного вибору пов'язані з тим, що в різних культурах і на різних стадіях історичного розвитку різний як простір можливих шлюбних партнерів, так і ступінь волі індивідуального вибору. У першому відношенні, тобто в тому, як визначається простір можливих шлюбних партнерів, всі культури розрізняються за тим, допускаються чи ні в них повторні шлюби. Якщо повторні шлюби не допускаються, як це має місце в культурах традиційної, твердої моногамії, якщо, інакше кажучи, людина, яка перебуває або перебувала в шлюбі й вибула з нього, не може за соціокультурних і моральних умов та правових заборон знову одружитися або хоча б розраховувати на це, то простір можливих шлюбних партнерів утворять тільки ті індивіди, які не одружені або навіть (у більше жорстокому варіанті, який існує у деяких культурах) ніколи в ньому не перебували. Людина вступає в цей простір по досягненні встановленої звичаєм або законом зрілості й залишає його, одружившись. Якщо ж повторні шлюби допускаються, якщо допускається, іншими словами, серійна моногамія, то сукупність, з якої ведеться відбір шлюбного партнера, є гранично широкою й містить у собі як тих, що не перебувають в шлюбі, так і одружених. Шлюбний вік в Україні, установлений законом, – 18 років для чоловіків і жінок. Органи місцевого самоврядування при наявності поважних причин вправі на прохання осіб, які бажають одружитися, дозволити одружитися тим, хто досяг віку 16 років. Законами можуть бути встановлені порядок й умови, при яких вступ у шлюб може бути дозволений, у вигляді виключення, до 16 років. Шлюбний вік – мінімальний шлюбний вік, починаючи з якого закон або звичай допускає вступ у шлюб. У більшості країн світу шлюбний вік установлюється законодавчо з урахуванням віку статевої, психологічної та соціальної зрілості тих, хто вступає у шлюб, а також традицій, звичаїв та інших умов даної країни. У нашому суспільстві, тобто в суспільстві європейського, західного типу, історична тенденція полягає в переході від строгої моногамії, коли вступ у повторний шлюб навіть у випадку овдовіння був ускладнений (особливо для жінок), до моногамії серійної, коли повторні шлюби стають звичайною справою. Наприклад, з 1980 р. по 1996 р. частка тих, що вступили у повторний шлюб збільшилася для чоловіків з 18,9 % до 28,4 %, а для жінок – з 17,9 % до 27,8 %, після чого залишалася стабільною як для чоловіків, так і для жінок. При цьому переважну більшість повторних шлюбів було укладено після розлучення (більше 80 % як для чоловіків, так і для жінок). Вступ у шлюб означає, із соціологічної точки зору, зміну одного із соціальних статусів, які характерні для кожної людини, в цьому випадку – зміну шлюбного статусу, або шлюбного стану. Демографія, як наука про відтворення населення, цікавиться як самим масовим процесом формування шлюбних союзів (і їхнім розпадом), тобто масовим процесом зміни шлюбних статусів – шлюбністю, розлучністю, овдовінням, – так і розподілом населення за шлюбними статусами, тобто шлюбною структурою.
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 2373; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |