Підзаконні нормативно-правові акти як джерела земельного права України

Підзаконні нормативно-правові акти – це результат нормотворчої діяльності компетентних органів держави (їх посадових осіб), уповноважених на те державою громадських об’єднань із встановлення, впровадження в дію, зміни і скасування нормативних письмових документів, що розвивають чи деталізують окремі положення законів.

Підзаконними актами земельного права є постанови Верховної Ради України, укази Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, а також накази, положення, інструкції, що приймаються Міністерством аграрної політики України, Державним Комітетом в справах земельних ресурсів, Міністерством охорони здоров’я, іншими відомствами України з питань сільськогосподарського виробництва, виробництва продуктів харчування і продовольства рослинного і тваринного походження та їхньої безпеки для споживачів, а також з питань охорони здоров’я працівників.

Постанови Верховної Ради України та укази Президента України в системі законодавства посідають проміжне місце між законами України й актами вищих центральних органів виконавчої влади.

Крім законів, Верховна Рада, відповідно до Конституції України, приймає постанови та інші акти (ст. 91 Конституції). Попри їхню відносну нечисленність, значення постанов Верховної Ради України як джерел земельного права важко переоцінити. Початок земельної реформи в Україні був пов’язаний саме з прийняттям постанови Верховної Ради України «Про земельну реформу» від 18.12.1990 р. Ця постанова зберігає свою актуальність і досі. Особливість постанов Верховної Ради України полягає в тому, що, не будучи законами, вони є обов’язковими як для парламентських комітетів та інших органів Верховної Ради України, так і для органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування.

Президент України в межах повноважень, наданих йому ст. 106 Конституції, видає укази й розпорядження, які є обов’язковими до виконання на території України, а також приймає відповідні рішення. Укази Президента України видаються на розвиток чинного законодавства для термінового правового регулювання питань, що мають загальнодержавне значення. Найважливішими Указами Президента з земельних питань є такі: 1) «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (08.08.1995 р.); 2) «Про приватизацію та оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності» (12.07.1995 р.); 3) «Про захист прав власників земельних часток (паїв)» (21.04.1998 р.); Цими Указами встановлений механізм паювання сільськогосподарських земель та чітко визначені права власників земельних часток (паїв).

Серед джерел земельного права важливе місце посідають нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, зокрема, його декрети, постанови, положення, інструкції, що приймаються з різних питань приватизації, організації виробництва, його матеріально-технічного забезпечення тощо.

Так, 12.10.1995 р. Кабінет Міністрів прийняв Постанову «Про затвердження форми Сертифікату на право на земельну частку (пай) та зразка Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай)», після чого розпочато видачу власникам земельних часток (паїв) державних документів єдиного зразка – сертифікатів на право на земельну частку (пай).

Паювання земель здійснювалось відповідно до «Методичних рекомендацій щодо паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», затверджених наказом Державного Комітету по земельних ресурсах України від 20.02. 1996 р.

Важливе значення для проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок усіх категорій земель під час укладення цивільно-правових угод та переоцінки основних фондів має «Методика експертної грошової оцінки земельних ділянок», затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 11.10. 2002 р.

Постановами Кабінету Міністрів України вирішуються питання, спрямовані на реалізацію законів, якими регулюються аграрні та земельні відносини, зокрема з оцінювання майна та землі, ціноутворення, ліцензування, використання сільськогосподарських земель, захисту прав та інтересів власників земельних паїв, видачі державних актів на землю та інші.

Нормативні акти міністерств, відомств та інших органів виконавчої влади належать до відомчих актів. Їх форма визначається положеннями про відповідне міністерство чи відомство.

Дата добавления: 2014-01-04