Регулювання теплового режиму ґрунту

Сільськогосподарське значення температури ґрунту

Поряд із світлом тепло відносять до основних факторів життя рослин і необхідних умов для біологічних, хімічних і фізичних процесів. Тепловий режим ґрунту й приземного шару повітря визначає не тільки темпи розвитку рослин, а й розмір урожаю в цілому. Температурні умови позначаються і на продуктивності сільськогосподарських тварин.

Температура ґрунту впливає на розвиток рослин на початку їхнього життя. При низькій температурі насіння не дає сходів, а при тривалій холодній погоді загниває. Але й надто високі температури ґрунту в цей період шкідливі. Тому сіяти треба в оптимальні і стислі строки, враховуючи поряд з іншими факторами і температуру ґрунту.

Від температури ґрунту залежать активність мікроорганізмів, інтенсивність розкладу органічних речовин, розвиток кореневої системи і здатність її засвоювати поживні речовини, тривалість вегетаційного періоду, ефективність мінеральних добрив, початок проведення окремих сільськогосподарських робіт.

Температура ґрунту впливає на газообмін між ґрунтовим і атмосферним повітрям, поширення шкідників сільськогосподарських культур і тварин. Вона визначає і вологозабезпеченість рослин. При температурі нижче 0°С вода у ґрунті замерзає і не може засвоюватися коренями рослин.

Низькі температури ґрунту знижують урожай репродуктивних органів (зерна), але збільшують вихід загальної маси (соломи, коренів) у зернових культур. У меншій мірі низькі температури ґрунту впливають на врожай культур, які формують вегетативну масу (трави, картопля, коренеплоди).

Заходи, що спрямовані на підвищення температури поверхневих шарів ґрунту:

– розпушування орного шару ґрунту навесні (зменшує теплопровідність, акумулює енергію у верхньому шарі),

– коткування посівів (ущільнений грунт краще проводить тепло і вночі менше охолоджується),

– гребеневе і грядкове садіння культур (на гребнях сонячна радіація падає під більшим кутом, ніж на горизонтальну поверхню, завдяки цьому вони дістають більше тепла),

– кулісні посіви (захищають основні культури від вітру і цим самим зменшують обмін повітря, через що температура ґрунту і повітря підвищується над посівами в денні години на 3°С і вище),

– снігозатримання взимку,

– зрошення восени (виділяється прихована теплота пароутворення),

– мульчування темною мульчею (вугільним порошком, бітумом зменшується альбедо),

– внесення органічних добрив (виділяється енергія при розкладанні органічної речовини) тощо;

Заходи, що спрямовані на захист ґрунту від надмірного перегрівання:

– оранка,

– зрошення (навесні та влітку), полив дощувальними агрегатами,

– мульчування білою мульчею (крейдою, соломою, торфом збільшується альбедо),

– затінення посівів, тощо.

Ефективними матеріалами для мульчування є також полімерні плівки і спеціальний папір, а також різні дешеві нафтопродукти й відходи нафтової промисловості. Мульчування як агротехнічний захід потрібно застосовувати тільки після проведення детальних польових, експериментів.

Полезахисні лісові смуги, створюючи особливий мікроклімат на полях, зменшують добову і річну амплітуди температури і впливають на термічний режим ґрунтів.

Температуру закритого ґрунту регулюють різними типами споруд (парники, теплиці тощо) та утепленням ґрунту. Джерелом тепла у таких спорудах є сонячна радіація і система штучного обігрівання (зимові теплиці).

Утеплення ґрунту відбувається і при внесенні великої кількості органічних добрив. Так, при повному розкладі 1 т гною виділяється до 125,7—167,6 млн. МДж/м² тепла. Цей спосіб широко використовують у парниках.

Дата добавления: 2014-01-04