Посухи і суховії

Із небезпечних явищ погоди посухи наносять найбільші збитки сільському господарству країни, оскільки більша частина посівних площ сільськогосподарських культур розташована у зонах нестійкого та недостатнього зволоження.

Посухою називається агрометеорологічне явище, яке викликає різку невідповідність між потребою рослин у воді та її надходженням із ґрунту внаслідок малої кількості опадів і підвищеної випаровуваності, а це в свою чергу викликає порушення водопостачання рослин. Відрізняють три типи посух: атмосферну, ґрунтову і загальну.

Атмосферна посуха спостерігається перед ґрунтовою і головною її ознакою є стійка антициклональна погода з нетривалими дощовими періодами, високою температурою і великою сухістю повітря.

Ґрунтова посуха виникає як наслідок атмосферної, коли через значне випаровування різко зменшуються запаси продуктивної вологи.

Найбільш частим супутником посух є суховії, хоча вони можуть виникати і без наявності посух.

Суховійним називається день з температурою повітря вище 25 ⁰С, відносною вологістю повітря більше 17 гПа та швидкістю вітру більше 5 м/сек. При суховіях найчастіше спостерігаються напрями вітру – східний, південно – східний, інколи – південний.

Під час посух і суховіїв спостерігається швидке обезводнення тканин рослин, яке викликає порушення фізіологічних процесів: фотосинтезу, дихання, вуглецевого і білкового обміну, що призводить до значного скорочення фотосинтетичної діяльності, пригнічення ростових процесів і ін.

Виникнення посух і суховіїв пов’язано з потужними атмосферними процесами, що обумовлюють антициклональну погоду. Повітряні маси антициклонів мають велику прозорість і малу вологість повітря, що рухається вниз.

На Європейську частину СНД антициклони надходять з Арктики (Ісландські) або океанів (Азорські, Гонолульські) і рідко із Сибіру (Азійські).

Особливо жорстокі і тривалі посухи спостерігаються в роки збігу Ісландських і Азорських антициклонів (посуха 1972 р.)

За часом виникнення посухи бувають: весняні, літні, осінні.

Весняні посухи характеризуються високими температурами, низькою відносною вологістю. Вони викликають швидке висушування ґрунту, що призводить до затримки появи сходів, зрідженості посівів, поганого приживання розсади.

За літньої посухи з високими температурами, низькою вологістю повітря, значним випаровуванням спостерігається різке порушення водного споживання, що викликає зменшення врожаю.

Осіння посуха виникає на загальному фоні зниження температури і малої вологості повітря. Вона буває після збирання зернових і шкодить найбільше посівам озимих культур. В південних районах СНД у випадку осінніх засух сівбу озимини взагалі не проводять.

За даними О.В. Процерова на Європейській частині СНД весняні посухи повторюються у 42 % років, літні – 33 %, осінні – 25 %.

Найбільш значний збиток наносять осінньо – весняно – літні посухи, які охоплюють великі території. За даними Є.С. Уланової такі посухи спостерігались у 1946, 1954–55, 1963, 1965, 1972, 1975, 1979, 1981, 1984, 2002, 2003р.

Окрім зменшення врожаю, посухи викликають значну кількість лісних пожеж і пожеж на торфовищах.

Посухи бувають слабкими, середніми, сильними і дуже сильними.

Міра небезпечності посух і суховіїв залежить в першу чергу від посухостійкості різних видів і сортів рослин. Найбільш негативно впливають посухи і суховії на ярі зернові культури. За даними Л.Е. Пасечнюк і В.О. Сеннікова посушливі умови несприятливо впливають на формування висоти стеблостою і продуктивну кущистість. Встановлена залежність висоти ярих зернових і формування продуктивності від кількості днів з суховіями.

Нестача вологи на початку фази виходу в трубку і в наступні декади викликає збільшення кількості безплідних квіток і колосків.

В цілому відрізняють два типи пошкоджень від суховіїв: захват – пошкодження від обезводнення та запал – пошкодження від перегріву.

Найбільше зменшення врожаю зерна і його якості спостерігаються в тих випадках, коли суховії, особливо інтенсивні, діють на фоні сильної і тривалої ґрунтової посухи.

У різних регіонах кількість суховійних днів різна. Найбільше їх у степовій зоні – 15 – 40 %.

В практиці сільськогосподарського виробництва вживають різні заходи для боротьби з посухами і суховіями. Всі вони спрямовані на зменшення або усунення невідповідності між потребою рослин у воді і фактичною вологозабезпеченістю посівів за допомогою агротехнічних заходів, зрошення, снігозатримання, полезахисного лісоведення, змін строків сівби і т. ін. Особливо ефективне – виведення посухостійких сортів, розміщення посівів з врахуванням агрокліматичних і мікрокліматичних особливостей.

Підвищення загальної культури землеробства є ефективним засобом боротьби з посухами і суховіями.

Дата добавления: 2014-01-04