Про вивчення навчального курсу історії у 5-му класі

Із 1 вересня 2013 року вступає у дію Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. за № 1392.

Це означає, що у межах навчального предмета «Історія України» в 5 класах загальноосвітніх навчальних закладах України з 2013/14 н. р. вивчатимуть курс «Вступ до історії» за новим документом, а учні 6-11 класів продовжуватимуть навчання за Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти від 14 січня 2004 р. № 24.

Навчальний курс «Історії України» є пропедевтичним, що й визначає його місце в системі шкільних історичних курсів та поміж інших навчальних дисциплін, а також початковість, елементарність його змістової частини й тих вимог, які висуваються до загальноосвітньої підготовки учнів.

Зміст пропедевтичного курсу передбачає, що після його вивчення учні будуть:

- знати і розуміти, що таке історія, як відбувається відлік часу в історії, як історики довідуються про минуле;

- застосовувати набуті знання та вміння для того, щоб визначати тривалість і послідовність історичних подій, співвідносити рік із століттям чи тисячоліттям, розрізняти умовні позначки і знаходити місця історичних подій на карті;

- знаходити у підручнику та адаптованому тексті документа відповіді на запитання і складати розповідь про подію або постать за запропонованою учителем пам’яткою;

- зіставляти окремі події з історії родини з історією рідного краю та України, виявляти ставлення до історії взагалі, окремих подій та вчинків історичних діячів зокрема, оцінювати роль громадян, музеїв та історичної науки у збереженні минулого людства.

Дані вікової психології, педагогіки, аналіз існуючих програм у початковій школі, досвід роботи вчителів у сучасних умовах реформування шкільної історичної освіти, аналіз публікацій у фахових журналах дають можливість нам встановити, що: первинні історичні знання, отримані учнями молодших класів, повинні, у деякій мірі, узагальнюватися та доповнюватися новими під час вивчення пропедевтичного курсу історії України для учнів 5-х класів. Адже у 5 класі в учнів формуються найважливіші навички та вміння, а також поглиблюються, закладені у молодшому шкільному віці, ключові ціннісні орієнтації. П’ятикласники можуть сприймати інформацію саме на початковому рівні основ наук. І тут важливо пам’ятати, що найкраще дитиною сприймається й усвідомлюється той матеріал, який домінує в її природному оточенні. Тобто, дитина може зрозуміти і запам’ятати, в першу чергу, ту інформацію, яка пов’язана з нею, її батьками, родиною, містом (селом), краєм, Батьківщиною.

Історичний зміст курсу реалізовано в хронологічній послідовності, що дає змогу створити конкретні образи історичних епох та сформувати чіткі просторові й часові уявлення учнів. Беручи до уваги вікові особливості пізнавальної діяльності дітей 10-11 років, в учнів формуються первинні знання та уявлення про розвиток історії як науки і як живої пам’яті про життя людей у минулому, про історичний час і простір, про що саме та про кого пишуть історики.

Із метою набуття школярами базових компетенцій взагалі та історичної зокрема окремою структурною складовою програми вперше стають спеціальні уроки – практичні заняття. Такі заняття мають подвійну мету: є способом вивчення нового матеріалу на основі опрацювання історичних джерел та важливим засобом формування предметних умінь і навичок учнів. Кожне із пропонованих практичних занять присвячується певній темі та передбачає переважно самостійну роботу учнів над окремими питаннями теми з використанням різноманітних джерел знань (підручники, де вміщено тематичні історичні джерела – як текстові, так і візуальні, довідкові матеріали, запитання і завдання, Інтернет-ресурси, фонди музеїв, місцеві історичні пам’ятки, оглянуті учнями. Наприклад, у Розділі І програми «Звідки і як історики довідуються про минуле» перше практичне заняття носить тему: «Про що можна довідатися з сімейного фотоальбому. Родинне дерево». На цьому занятті можна сформувати практичні навички учнів щодо:

§ роботи із фотографіями, як візуальними історичними джерелами;

§ короткого опису про члена сім’ї (родини) – учасника відомих історичних подій (наприклад, української революції, періоду українізації, індустріалізації, Великої Вітчизняної війни, війни у Афганістані, перебудови та ін.);

§ складання та аналізу родинного дерева тощо.

Варто наголосити! курс не передбачає системного викладу інформації про минуле. Відібраний та запропонований у підручниках матеріал про події, явища, історичні персонажі тощо не є вичерпним і може доповнюватись учителем за умови його збалансованості як з огляду подання національної та регіональної історії, так і багатоаспектності соціальної, політичної історії, історії культури та повсякдення.

Це важливо! за результатами вивчення курсу учні мають набути таких предметних компетентностей:

– позначати на лінії часу запропоновані вчителем дати подій, співвідносити рік зі століттям або їх частинами при необов’язковому співвіднесенні з подіями; визначати (за вказаними датами) послідовність та тривалість подій, віддаленість від сьогодення;

– орієнтуватися на адаптованій історичній карті, показувати на ній територію України, її головні міста та рідне або найближче місто (село); основні події, зазначені у тексті параграфів.

– свідомо читати текст підручника, переказувати його основний зміст; відрізняти художній та науково-популярний історичні тексти; знаходити в тексті відповіді на поставлені запитання або ставити по кілька запитань до нього; складати простий план, добирати назву, знаходити в тексті історичні поняття і терміни та витлумачувати їх на основі тексту, свідомо застосовувати у навчальних ситуаціях;

– отримувати певну інформацію з різноманітних адаптованих історичних джерел, насамперед документальних та візуальних, робити нескладні висновки, узагальнення;

– на основі тексту та зображень стисло розповідати про історичну постать, складати план перебігу історичної події та кількома реченнями розповідати про неї на основі тексту, інших матеріалів підручника, висловлювати нескладні оцінні судження щодо історичних постатей і їх діяльності;

– описувати історичні пам’ятки різних історичних періодів, правильно застосовуючи необхідні терміни; визначати приналежність зображених на історичних ілюстраціях пам’яток, портретів історичних діячів до певних епох.

Дата добавления: 2014-01-04