Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Складання прогнозу бюджету


Складання прогнозу бюджету

ТЕМА 2. БЮДЖЕТНЕ ПРОГНОЗУВАННЯ

2. Організація середньострокового бюджетного планування

3. Формування бюджетнаої політики

З метою удосконалення бюджетного менеджменту в Україні, починаючи з 2004 року, запроваджене бюджетне прогнозування - процес складання прогнозу доходів і видатків бюджетів на майбутні періоди, що базується на економічних та специфічних припущеннях у галузі фінансової, бюджетної політики. Прогнозування бюджетних показників має :

· розраховувати майбутній вплив поточних рішень, програм і політики (аналіз впливу),

· визначати та аналізувати можливості збалансування доходів та видатків (аналіз дефіциту).

Прогнози є інструментом фінансового управління, що мають передбачати вплив поточної політики, економічних тенденцій, ймовірностей, та дають органам управління реальні переваги, а саме:

· пов’язують політику і бюджет для досягнення довгострокових планів,

· прогнозують фінансову ситуацію і залишають час для запобігання несприятливим подіям,

· поліпшують якість прийняття фінансових рішень,

· дозволяють визначити альтернативні шляхи розв’язання існуючих проблем,

· дозволяють краще оцінити бюджетні пропозиції та прийняти відповідні рішення,

· сприяють відкритості управління і прозорості прийняття рішень.

Бюджетне прогнозування має відбуватися у формі:

· бюджетної стратегії держави;

· пргнозу бюджету держави та місцевого самоврядування;

· бюджетної політики держави та місцевого самоврядування.

Бюджетна стратегія держави має формуватися з метою досягнення довгострокового сталого розвитку економіки заради підвищення добробуту населення. В межах бюджетної стратегії (на 5-10 років) регулярно мають формуватися бюджетні прогнози (на наступні за плановим 2 бюджетні періоди) та напрями бюджетної політики (на плановий рік).

Головні цілі бюджетної стратегії мають формуватися за напрямами:

- економічний (підтримка малого бізнесу, створення умов для підтримки інвестування великого іноземного чи вітчизняного бізнесу);

- соціальний (розвиток людського капіталу – освіта, покращення демографічних показників у країні);)

- фінансовий (пов'язаний з системою управління державними фінансами).

В межах кожного цільового напрямку мають бути сформовані відповідні завдання та розроблені заходи.

Прогноз Державного бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди грунтується на Програмі діяльності Уряду, пронозних та програмних документах економічного та соціального розвитку, державних цільових програмах, включає індикативні прогнозні показники(ст.33 БКУ):

1. основні макропоказники економічного та соціального розвитку України (із зазначенням показників номінального і реального ВВП, індексів споживчих цін та цін виробників, офіційного обмінного курсу гривні в середньому на рік та на кінець року, прибутку підприємств, фонду оплати праці, рівня безробіття, експорту та імпорту товарів і послуг тощо),



2. зведений бюджет України за основними видами доходів, фінансування видатків і кредитування,

3. державний бюджет за основними видами доходів, фінансування видатків і кредитування,

4. бюджетні програми, які забезпечують протягом декількох років виконання інвестиційних програм, зокрема тих, щот здійснюються із залученням державних кредитів від іноземних держав, банків, міжнародних фінансових організацій,

5. взаємовідносини Державного бюджету з місцевими бюджетами.

Прогноз Державного бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди :

· подається до Верховної Ради України разом із проектом закону про Державний бюджет,

· уточнюється на підставі прийнятого закону про Державний бюджет ,

· схвалюється Кабінетом Міністрів України у місячний термін з дня опублікування закону про Держаний бюджет.

Прогноз місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди :

· включає індикативні прогнозні показники місцевого бюджету за основними видами доходів, фінансування, видатків і кредитування, а також індикативні прогнозні показники за бюджетними програмами, які забезпечують протягом декількох років виконання інвестиційних програм (проектів);

· подається до Верховної Ради АРК, відповідних місцевих рад разом із проектом рішення про місцевий бюджет,

· уточнюється на підставі схваленого Кабінетом Міністрів України прогнозу Державного бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди і прийнятого рішення про про місцевий бюджет,

· схвалюється Радою міністрів АРК, місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами вдповідних місцевих рад.

Запровадження середньострокового бюджетного прогнозування дозволяє:

· узгодити та сінхронізувати не тільки державну політику в часовому просторі (на коротко- та середньострокову перспективу), а і за регіональною та галузевими ознаками (загальнодержавну та регіональні, боргову та монетарну, податкову та промислову політики тощо),

· узгодити бюджетні програми з пріоритетами соціально-еономічного розвитку,

· забезпечити послідовність соціально-еономічної та податково-бюджетної політики,

· посилити взаємодію парламету та уряду з бюджетних питань (розобка бюджетної політики, ро зподіл бюджетних ресурсів),

· забезпечити реалізацію багаторічних бюджетних програм,

· посилити контроль за дотриманням принципу результативності видатків в середньостроковій перспективі,

· поліпшити управління державними інвестиціями, з погліду забезпеченя стабільності їх проведення, що має сприяти сталості економічного зростання, загальній макроекономічній стабільності,

· не допускати прийняття популістських політичних рішень, не підкриплених фінансовими ресурсами, та без належної експертизи наслідків їх реалізації.

Головні розпорядники коштів бюджету складають плани діяльностіна плановий та наступні за ним два бюджетні періоди на підставі :

· індикативних прогнозних показників бюджету, які доводить Мінфін разом із інструкцією з підготовки бюджетних запитів,

· прогнозних та програмних документів соціально-економічного розвитку,

· державних цільових програм із зазначенням очікуваних результатів діяльності,

уточнюють щорічно відповідно до показників бюджету на плановий та прогнозний бюджетний періоди,

формують бюджетні програми з метою досягнення поставлених цілей.

 

2. Організація середньострокового бюджетного планування

Середньострокове бюджетне планування полягає у визначенні на підставі програми діяльності уряду головними розпорядниками бюджетних коштів плану своєї діяльності на середньостроковий період із зазначенням обсягу коштів, необхідних для досягнення поставлених цілей, та очікуваних результатів.

Мета середньострокового бюджетного планування:

· покращення макроекономічного балансу;

· визначення загальних цілей бюджетної політики;

· забезпечення відкритості у досягненні відповідних цілей протягом 3-5 років;

· дотримання пріоритетів у сфері державних видатків;

· забезпечення можливості контролю за реалізацією поставлених цілей;

· можливість ініціювання змін у державній політиці;

· вдосконалення механізму розподілу бюджетних коштів;

· підвищення відповідальності головних розпорядників бюджетних коштів за ефективне та раціональне використання бюджетних асигнувань;

· посилення загального бюджетного контролю.

У середньостроковому плануванні застосовується програмно-цільовий метод бюджетування– управління бюджетом за умови витрачання бюджетних коштів лише з метою досягнення соціально-значущих результатів. За цим методом планується видаткова частина Державного бюджету. Ознаки програмно-цільового методу:

- зосередженість на результатах, яких необхідно досягти;

- можливість оцінки наслідків бюджетних рішень у процесі їх прийняття;

- наявність визначених порядків використання коштів за програмами;

- посилення відповідальності за витрачання бюджетних коштів;

- можливість аналізу витрат на основі результативності;

- забезпечення прозорості бюджетного процесу.

Бюджетна програма – систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети, завдань, очікуваного результату, изначення та реалізацію яких здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій. Суть бюджетної програми розкривається через її характеристики, які віображені в бюджетній документації бюджетному запиті, паспорті бюджетної програми, звіті про виконання бюджетної програми) Характеристиками бюджетної програми є: мета; завдання; напрями діяльності; відповідальний виконавець; результативні показники. Бюджетна програма складається з: підпрограм (містить деталізацію задач, ключові показники результативності); проектів (сукупність напрямів діяльності; мають строки початку та завершення, перелік детальних показників результативності, джерела фінансування, статті видатків за економічною класифікацією). Вона має відповідний код класифікації, який складається з 7-ми цифр: перші 3 – відомча класифікація, 4-та – ознака відповідального виконавця для кожної бюджетної програми (від 1 до 9), наступні дві – номер бюджетної програми в межах напряму (від 1 до 99); остання – напрями діяльності в рамках даної програми.

Бюджетний запит – документ, підготовлений головним розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обгрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для діяльності на наступні бюджетні періоди.

Паспорт бюджетної програми – документ, що визначає мету, завдання, напрями використання бюджетних коштів, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми відповідно до бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет (рішенням про місцевий бюджет).

Показники результативності бюджетної програми:

· показники затрат - визначають обсяги у структуру ресурсів, що забезпечують виконання бюджетної програми та характеризують структуру її витрат (кількість установ, обладнання, штатних одиниць);

· показники продукту- використовуються для оцінки досягнення поставленої мети (обсяги виробленої продукції, наданих послуг, кількість користувачів робіт, послуг);

· показники ефективності – залежно від напрямів виконання бюджетної програми можуть визначатися як: витрати ресурсів на одиницю продукту (економність), відношення максимальної кількості наданих послуг, робіт до витраченого обсягу фінансових рресурсів (продуктивність), досягненя визначеного результату (результативність);

· показники якості – відображають сукупність властивостей, які характеризують досягнуті результати якості створеноготпродукту, що задовольняють споживача відповідно до їх призначення, демонструють послаблення негативних чи посилення позитивних тенденцій у наданні послуг, робіт споживачам за рахунок коштів бюджетної програми (отримання ефектів від реалізації програми).

Методологічні визначення характеристик бюджетних програм унормовані Концепцією застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі (Розпорядження КМУ від 14.09.2002р. № 538-р, наказ Мінфіну від 29.12.2002р. № 1098 “Про паспорти бюджетних програм”, наказ Мінфіну від 14.01.2011р. № 15 “Про результативні показники бюджетної програми”). Перелік результативних показників із розвитком програмно-цільового методу, за умови розбудови системи статегічного бюджетного планування, потребватиме перегляду, маючи на меті посилення аналітичності таких показників, забезпечення чіткого відображення поставлених мети та завдань бюджетної програми, адаптації цих показників до пріоритетів соціально-економічного розвитку держави.

Основні вимоги до результативних показників бюджетної програми:

  • визначення на підставі фактично досягнутих у попередніх бюджетних періодах з урахуванням проогнозу розвитку на перспективу,
  • узгодження з показниками, встановленими Програмою діяльності уряду, прогнозними та програмними документами соціально-економічного розвитку, державними цільовими програмами,
  • розкриття мети, завдань, напрямів використання бюджетних коштів, характеристика динаміки досягнення мети, виконання завдань, напрямів використання бюджетних коштів,
  • відображення характерних особливостей та специфіки діяльності, визначення результатів діяльності розпорядків коштів бюджету,
  • можливість перевірки достовірності їх розрахунків, зіставлення за окремі періоди , порявняння з іншими показниками,
  • підтвердження статистичною та фінансовою звітністю, даними бухгалтерського обліку, які є джерелами інформації для визначення результативних показників бюджетної програми.

 

3. Формування бюджетної політики

Єдина державна бюджетна політика- це система науково -обгрунтованих і законодавчо визначених засад (функцій, принципів, методів, показників, інструментів) та заходів щодо удосконалення розвитку взаємовідносин між різними ланками бюджету для оптимального збалансування його параметрів з урахуванням бюджетних пріоритетів з метою забезпечення ефективного виконання державою головних її функцій.

Засади бюджетної політики- це система науково-методичних та правових основ щодо формування напрямків і пріоритетів бюджетної політики на плановий період.

Заходи бюджетної політики- це комплекс дій, які можуть запроваджуватись у законодавчому порядку органами виконавчої влади , з метою покращання виконання показників бюджетної політики у плановому періоді.

Інструменти бюджетної політики - це важелі державного регулювання економічного розвитку за допомогою бюджету, як головного бюджетного плану держави; регулювання бюджетних відносин в системі бюджетного механізму, зокрема, податки, податкові пільги, санкції, бюджетні стимули у вигляді дотацій та субвенцій, бюджетне планування, прогнозування, тощо..

Критеріальні показники обґрунтувань -це система показників – критеріїв щодо бюджетної політики у плановому періоді.

Макроекономічні показники обґрунтувань до проекту бюджету -це показники, що визначають підґрунтя бюджетної політики у відповідності з параметрами державної програми економічного та соціального розвитку України, і на базі яких здійснюється розрахунок основних статей доходної чи видаткової частин бюджету.

Методи бюджетної політики- це методичний інструментарій, за допомогою якого визначаються показники бюджетної політики.

Основними методами бюджетної політики є:

- метод структурних характеристик, що базується на застосуванні критеріальних показників обґрунтувань до проекту бюджету;

- податковий метод, що передбачає взаємозв’язок таких параметрів як база оподаткування та податкові ставки;

- нормативний метод - як засіб визначення витрат в розрахунку на одиницю виміру;

- програмно-цільовий метод, що будується на розробці програм, в яких у відповідності з поставленою метою здійснюється бюджетне фінансування в межах асигнувань бюджетних призначень, головними розпорядниками бюджетних коштів;

- економіко-математичного моделювання із застосуванням макроекономічних залежностей впливу показників-факторів;

- метод екстраполяції - як засіб перенесення ситуації попереднього періоду на майбутній час з урахуванням умов та особливостей перспективного розвитку;

- метод експертних оцінок як визначення ситуації на базі передбачень та комплексу знань фахівців та аналітиків.

Показники бюджетної політики - це комплекс макроекономічних показників обґрунтувань до проекту бюджету та критеріальних показників обґрунтувань, що характеризують розвиток та параметри бюджету і бюджетної політики держави в плановому періоді.

Показники бюджетної політики є базою для здійснення середньострокового бюджетного планування, засади якого визначаються Законом України “Про державне прогнозування і розроблення програм економічного і соціального розвитку України”. Розробка показників бюджетної політики здійснюється Міністерством фінансів України разом з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції. а також НБУ. Відповідальним за розробку показників бюджетної політики є Міністр фінансів.

Пріоритети бюджетної політики -це першочергові напрямки бюджетної політики, що визначаються виходячи з економічних умов розвитку держави і відображуються законодавчо у постановах Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України.

Щорічне визначення напрямків і пріоритетів бюджетної політики базується на макроекономічних показниках обґрунтувань, які є цільовими завданнями Державної програми економічного і соціального розвитку України, і які визначають мету економічної політики щодо створення умов для сталого економічного зростання.

Функції бюджетної політики - це прояв напрямків та пріоритетів бюджетної політики в системі державного регулювання економічного розвитку.

До функцій бюджетної політики відносяться ті, що характеризують функції бюджету:

· регулююча розподіл та перерозподіл ВВП через доходи та видатки бюджету;

· стимулююча - забезпечення економічного розвитку окремих галузей та сфер за допомогою використання стимулів та пільг в системі оподаткування;

· контролююча - здійснення аналізу та контролю за виконанням законодавчо затверджених у відповідності із Законом України “ Про Державний бюджет” бюджетних показників.

Бюджетна політика має забезпечувати за допомогою необхідних засад формування збалансованого зведеного бюджету України, який необхідно розглядати з різних сторін, як: кошторис доходів і витрат держави; економічну категорію; правову категорію; головний фінансовий план держави; метод регулювання соціально-економічного розвитку.

Головною метою бюджетної політики є створення державою необхідних економічних, правових та організаційних засад щодо формування оптимального розподілу між різними ланками бюджетної системи для ефективного її розвитку, спрямованого на економічне зростання та підвищення життєвого рівня населення.

Завданням бюджетної політики є забезпечення умов сталого економічного зростання на основі підвищення ефективності участі держави в розподілі та перерозподілі фінансових ресурсів в економіці країни. Досягнення зазначеного вимагає подальшого удосконалення бюджетної політики за такими основними напрямками:

· створення ефективної системи управління і регулювання бюджетними ресурсами;

· забезпечення ефективного функціонування податкової системи, мобілізації бюджетних доходів в обсягах, визначених відповідно до вимог податкового законодавства;

· формування ефективної системи бюджетних видатків, орієнтованої на стимулювання економічного зростання;

· здійснення структурних реформ у соціальній сфері;

· удосконалення бюджетного процесу та упорядкування бюджетних процедур;

· подальше реформування міжбюджетних відносин;

· забезпечення ефективного управління державною заборгованістю,.

Алгоритм визначення бюджетної політики на наступний бюджетний рік:

· Мінфін до 20 березня року, що передує плановому розробляє проект Основних напрямів бюджетної політики та подає його на розгляд до Кабінету Міністрів України.

· НБУ до 15 березня року, що передує плановому, подає до Верховної Ради та Кабінету Міністрів України прогнозні монетарні показники на наступний рік та до 1 квітня року, - проект кошторису доходів та витрат НБУ.

· КМУ не пізніше 1 квітня року, розглядає та схвалює проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період і у триденний строк подає до Верховної Ради України, яка його розглядає за спеціальною процедурою.

Проект Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період містить положення щодо:

1) основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України (із зазначенням показників номінального і реального обсягу валового внутрішнього продукту, індексів споживчих цін та цін виробників, офіційного обмінного курсу гривні у середньому за рік та на кінець року, рівня безробіття);

2) основних завдань бюджетної політики, зокрема граничного обсягу дефіциту (профіциту) державного бюджету, частки прогнозного річного обсягу валового внутрішнього продукту, що перерозподіляється через зведений бюджет України, граничного обсягу державного боргу, встановлення розміру мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму та рівня його забезпечення;

3) пріоритетних завдань податкової політики;

4) реалізації пріоритетних державних (цільових) програм;

5) взаємовідносин державного бюджету з місцевими бюджетами, включаючи обґрунтування питомої ваги місцевих бюджетів у зведеному бюджеті України;

6) пріоритетних завдань боргової політики;

7) інших питань, необхідних для складання проекту закону про Державний бюджет України.

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Правове забезпечення бюджетного процесу | ТЕМА 6

Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 1022; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.012 сек.