Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Утворення та погашення державного та гарантованого державою боргу





Державний борг - загальна сума боргових зобов'язань держави з повернення отриманих та не погашених станом на звітну дату кредитів (позик), що виникають внаслідок державного запозичення.

Державний борг утворюється внаслідок здійснення державних запозичень відповідно до бюджетного законодавства на відповідний рік і складається з державного боргу в національній валюті та державного боргу в іноземній валюті. Державний борг є абсолютним і безумовним зобов'язанням держави. Держава несе повну відповідальність за ним згідно з умовами випуску державних боргових цінних паперів та укладених кредитних договорів.

Боргові зобов'язання держави - зобов'язання, що виникають у держави як у безпосереднього позичальника, оформлені шляхом випуску державних боргових цінних паперів та/або укладення кредитних договорів (договорів позики).

Боргові зобов'язання держави рівні за статусом незалежно від дати їх виникнення та форми. Визнання окремих боргових зобов'язань пріоритетними забороняється.

Державні запозичення - операції, пов'язані з отриманням державою кредитів (позик) на умовах повернення, платності та строковості з метою фінансування державного бюджету.

Основним завданням під час здійснення державних запозичень є дотримання сальдо фінансування - дефіциту або профіциту державного бюджету, затвердженого законом про Держбюджет України. План державних запозичень на наступний бюджетний період:

· повинен включати перелік кредитів (позик) із зазначенням кредиторів, видів, мети, валюти, строку і відсоткової ставки, а також стану укладення кредитних договорів (договорів позики);

· подається Верховній Раді України разом з проектом закону про Державний бюджет;

· є орієнтовним , тобто дозволяється відхилення показників фактично отриманих позик від планових залежно від зміни кон'юнктури на зовнішньому та внутрішньому ринках капіталу, а також з метою оптимізації структури державного боргу або економії коштів державного бюджету з дотриманням граничного обсягу державного боргу.

Порядок здійснення державних запозичень:

Державні внутрішні та зовнішні запозичення здійснюються в межах граничного обсягу державного боргу. Державні внутрішні запозичення - операції, пов'язані з отриманням державою кредитів (позик) на внутрішньому ринку державних запозичень; державні зовнішні запозичення - операції, пов'язані з отриманням державою кредитів (позик) на міжнародному ринку капіталу, в тому числі від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій для реалізації інвестиційних програм (проектів).

Право на здійснення державних запозичень належить державі в особі Міністра фінансів України і реалізується за дорученням КМУ, який визначає умови їх здійснення, у тому числі вид, валюту, строк та відсоткову ставку. Мінфін розробляє, оприлюднює та коригує графік проведення аукціонів з розміщення державних запозичень на внутрішньому ринку шляхом випуску державних боргових цінних паперів. У разі погіршення умов державних запозичень та/або кон'юнктури фінансового ринку до графіка проведення аукціонів можуть вноситися зміни.



Погашення та обслуговування державного боргу здійснюється Мінфіном за рахунок коштів державного бюджету відповідно до умов здійснення державних запозичень.

Обслуговування державного боргу - видатки із сплати відсотків (відсоткового доходу), комісії, штрафів та інших платежів, пов'язаних з виконанням боргових зобов'язань, і видатки на управління державним боргом; видатками на управління державним боргом - видатки, пов'язані з оплатою банківських, посередницьких, юридичних, консультаційних, інформаційних, рейтингових та інших послуг, необхідних для управління державним боргом, що передбачаються у складі видатків на обслуговування державного боргу; погашення державного боргу - повернення позичальником кредитів (позик) відповідно до умов кредитних договорів (договорів позики) та випуску державних боргових цінних паперів.

Обсяг коштів, необхідних для здійснення платежів з погашення та обслуговування державного боргу, визначається законом про Державний бюджет України та не може зменшуватися під час скорочення затверджених бюджетних призначень.

Гарантований державою борг - загальна сума боргових зобов'язань суб'єктів господарювання - резидентів щодо повернення отриманих та не погашених станом на звітну дату кредитів (позик), виконання яких забезпечено державними гарантіями.

Державна гарантія оформляється виключно в письмовій формі та повинна містити інформацію про: предмет гарантії; повне найменування та місцезнаходження позичальника; обсяг зобов'язань за гарантією та порядок їх виконання; умови настання гарантійного випадку; строк дії гарантії; повне найменування та місцезнаходження кредитора у разі гарантування виконання зобов'язань за кредитним договором. Державні гарантії надаються лише на умовах платності, строковості, належного забезпечення. Державна гарантія надається після укладення між МФУ і позичальником договору про порядок відшкодування витрат державного бюджету, які можуть виникнути внаслідок виконання гарантійних зобов'язань. Істотними умовами договору є зобов'язання позичальника: відшкодувати витрати державного бюджету, пов'язані з виконанням гарантійних зобов'язань; сплатити пеню за кожний день прострочення відшкодування зазначених витрат; надати гаранту права на договірне списання банком коштів з усіх рахунків позичальника (третьої особи) на користь гаранта у порядку, що передбачений у договорі, укладеному між банком і позичальником (третьою особою); вносити плату за надання державної гарантії; надати забезпечення виконання зобов'язань позичальника перед гарантом; подавати МФУ інформацію, необхідну для моніторингу позичальника.

За надання державної гарантії встановлюється плата, яку суб'єкти господарювання вносять у відсотках річних непогашеної суми гарантованого державою кредиту (позики) залежно від ступеня ризику настання гарантійного випадку в порядку, затвердженому КМУ. Плата за надання державної гарантії вноситься суб'єктом господарювання до державного бюджету одночасно із сплатою відсотків (відсоткового доходу) за кредитом (позикою). Платежі, пов'язані з виконанням гарантійних зобов'язань, здійснюються відповідно до умов надання державних гарантій за рахунок коштів державного бюджету.

Якщо договором між КМУ та суб'єктом господарювання передбачаються зобов'язання такого суб'єкта господарювання з погашення та обслуговування кредитів, залучених державою або під державні гарантії, невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором тягне перехід до держави права стягнення простроченої заборгованості у повному обсязі незалежно від стану виконання державою зобов'язань за такими кредитами (позиками). Прострочена заборгованість стягується із суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, включаючи погашення заборгованості за рахунок майна суб'єкта господарювання. Позовна давність не поширюється на вимоги щодо погашення такої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою.

Міністерство фінансів України має право: здійснювати на відкритих аукціонах продаж права вимоги погашення простроченої більше ніж три роки заборгованості перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні гарантії, а також за кредитами з бюджету; залучати суб'єктів господарювання для представництва органів державної влади в судах у справах про стягнення заборгованості перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні гарантії.

Забороняється:

1) реструктуризація заборгованості , крім розстрочення її сплати під час санації такого суб'єкта господарювання за участю інвестора, який бере на себе солідарні зобов'язання щодо погашення заборгованості, на строк не більше ніж три роки на підставі договору,

2) списання зазначеної заборгованості, крім заборгованості суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами.

Операції з активного управління державним боргом. МФУ за погодженням з кредитором та із залученням інших установ та організацій установлює, змінює або припиняє правовідносини, пов'язані з державним боргом, та проводить операції з активного управління державним боргом, спрямовані на зменшення ризиків та/або економію коштів державного бюджету.

До операцій з активного управління державним боргом належать:

1) операції з дострокового погашення державного боргу;

2) укладення договорів про:

· придбання державних боргових цінних паперів з одночасним зобов'язанням щодо зворотного продажу (купівлі) таких цінних паперів до кінця поточного бюджетного періоду;

· хеджування ризиків, пов'язаних з державним боргом;

3) депонування частини обсягу коштів, передбачених для здійснення платежів з погашення та обслуговування державного боргу, з подальшим їх спрямуванням на здійснення таких платежів;

4) інші операції з обміну, випуску, викупу та продажу боргових зобов'язань держави.

) місцевий борг - загальна сума боргових зобов'язань Автономної Республіки Крим чи територіальної громади міста з повернення отриманих та непогашених кредитів (позик) станом на звітну дату, що виникають внаслідок місцевого запозичення;

3. Відображення операцій, пов'язаних із борговими зобов'язаннями держави, при плануванні та виконанні державного бюджету

Позики на фінансування державного бюджету відображається в загальному фонді державного бюджету таким чином:

· отримання позик - в частині "Фінансування",

· обслуговування позик - в частині "Видатки" за відповідною бюджетною программою,

· погашення - в частині "Фінансування",

· суми премій - в частині "Видатки" як видатки з обслуговування державного боргу зі знаком мінус,

· суми дисконту - в частині "Видатки" як видатки з обслуговування державного боргу зі знаком плюс,

· суми курсових різниць за валютними коштами - в частині "Фінансування".

Позики на фінансування проектів розвитку та позики, що виникають у результаті визнання боргу відображаються таким чином:

· отримання позик - у спеціальному фонді державного бюджету в частині "Фінансування",

· обслуговування позик - у загальному фонді державного бюджету в частині "Видатки" за відповідною бюджетною программою,

· погашення державного боргу - у загальному фонді державного бюджету в частині "Фінансування".

Операції при реструктуризації боргових зобов'язань відображаються в спеціальному фонді державного бюджету таким чином:

· погашення боргу за позиками, що підлягають реструктуризації, - в частині "Фінансування",

· зобов'язання, з урахуванням суми платежів з обслуговування боргу - в частині "Видатки",

· сума зобов'язань, як державне запозичення - в частині "Фінансування",

· погашення та обслуговування зобов'язань- аналогічно операціям за позиками на фінансування державного бюджету.

Позики на капіталізацію банків та/або акціонерних товариств

· Отримання позик шляхом придбання акцій (часток, паїв) банків та/або акціонерних товариств в обмін на державні цінні папери відображається аналогічно отриманню позик на фінансування державного бюджету.

· Отримання позик іншими шляхами відображається у спеціальному фонді державного бюджету в частині "Фінансування".

· Погашення та обслуговування позик відображається аналогічно операціям за позиками на фінансування державного бюджету.

Відображення операцій з активного управління державним боргом

· Видатки з управління державним боргом відображаються в складі видатків з обслуговування державного боргу.

· Платежі з дострокового погашення державного боргу або викупу державних цінних паперів та операцій з резервування/депонування коштів для здійснення майбутніх платежів за державним боргом відображаються у загальному фонді державного бюджету в частині "Фінансування".

· Розміщення коштів на депозитах чи придбання цінних паперів, а також повернення коштів з депозитів чи пред'явлення цінних паперів відображається у загальному фонді державного бюджету в частині "Фінансування". Різниця між придбанням та пред'явленням цінних паперів впливає на фінансування державного бюджету.

· Відсотки (дохід) за депозитами зараховуються до загального фонду державного бюджету в частині "Доходи".

· Результати операцій з цінними паперами відображаються у загальному фонді державного бюджету в частині "Видатки" як видатки з обслуговування державного боргу зі знаком плюс (мінус).

· Витрати, пов'язані із купівлею та конвертацією іноземної валюти, комісії банків за переказ коштів за платежами з активних операцій відображаються у загальному фонді державного бюджету в частині "Видатки" у складі видатків з обслуговування державного боргу.

Відображення операцій, пов'язаних з гарантійними зобов'язаннями держави та наданням трансфертів за рахунок залучених коштів

· Надання трансфертів з державного бюджету за рахунок залучених коштів на впровадження інституційних проектів, що фінансуються за рахунок позик від міжнародних фінансових організацій, відображається у спеціальному фонді державного бюджету в частині "Видатки" за бюджетними програмами відповідних головних розпорядників бюджетних коштів.

· Надання позик з державного бюджету на впровадження інвестиційних проектів за рахунок залучених на ці потреби позик відображається у спеціальному фонді державного бюджету в частині "Кредитування" як надання кредитів за бюджетними програмами відповідних головних розпорядників бюджетних коштів.

· Платежі на виконання державою гарантійних зобов'язань за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії, та витрати, пов'язані із купівлею та конвертацією іноземної валюти, комісії банків за переказ коштів за платежами з виконання державою гарантійних зобов'язань відображаються в частині "Кредитування" загального фонду державного бюджету як надання кредитів за бюджетною програмою "Виконання державою гарантійних зобов'язань за позичальників, що отримали кредити під державні гарантії".

· Плата за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою, плата за надання позик та/або державних гарантій відображається у загальному фонді державного бюджету в частині "Доходи".

· Повернення наданих позик, відображається у загальному фонді державного бюджету в частині "Кредитування" зі знаком мінус за відповідною бюджетною программою, за винятком кредитів, залучених державою або під державні гарантії і наданих для закупівлі сільськогосподарської техніки іноземного виробництва, переданої суб'єктам господарювання, що відображається у спеціальному фонді державного бюджету в частині "Кредитування" зі знаком мінус за відповідною бюджетною програмою.

4. Випуск та розміщення облігацій внутрішніх державних позик

Відповідно до Законів України "Про цінні папери і фондову біржу" та "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» та Постанов Кабінету Міністрів України здійснюються щороку в межах встановленого законом граничного розміру державного внутрішнього боргу на відповідний рік випуски облігацій внутрішніх державних позик, а саме:

· короткострокових облігацій з термінами обігу до одного року,

· середньострокових облігацій з термінами обігу від одного до п'яти,

· довгострокових облігацій із змінною ставкою доходу з термінами обігу більше ніж п'ять років,

· довгострокових облігацій з достроковим погашенням з термінами обігу більше ніж п'ять років,

· довгострокових амортизаційних облігацій з термінами обігу більше ніж п'ять років,

· процентні облігації внутрішньої державної позики.

Міністерство фінансів:

· виступає емітентом та розміщує державні облігації;

· визначає час здійснення та обсяги випуску державних облігацій;

· визначає терміни обігу державних облігацій;

· передбачає щороку в проекті Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік кошти, необхідні для обслуговування та погашення державних облігацій;

· виступає від імені КМУ гарантом своєчасного погашення та сплати доходу за облігаціями;

· вирішує за погодженням з НБУ питання випуску, розміщення та погашення державних облігацій;

· розробляє та затверджує порядок погашення довгострокових державних облігацій з достроковим погашенням.

Генеральним агентом з обслуговування випуску та погашення короткострокових державних облігацій, середньострокових державних облігацій, довгострокових державних облігацій із змінною ставкою доходу, довгострокових державних облігацій з достроковим погашенням і довгострокових амортизаційних державних облігацій є Національний банк.

Номінальна вартість однієї державної облігації становить 1000 гривень. Реалізуються фізичним та юридичним особам на добровільних засадах.

Державні облігації випускаються у вигляді записів на відповідних електронних рахунках в депозитарії Національного банку. Кожний випуск державних облігацій оформлюється глобальним сертифікатом. Глобальний сертифікат зберігається у депозитарії Національного банку. Операції, пов'язані з розміщенням короткострокових державних облігацій, здійснюються НБУ через брокерів або дилерів, які є зберігачами та клієнтами депозитарію НБУ, в порядку, визначеному Національним банком за погодженням з Мінфіном.

Право володіння державними облігаціями засвідчується:

· клієнтів депозитарію НБУ- довідками про стан їх рахунків у цінних паперах, виданими депозитарієм НБУ;

· депонентів клієнтів депозитарію НБУ- виписками з їх рахунків у цінних паперах, засвідченими підписом посадової особи та скріпленими печаткою клієнта депозитарію НБУ.

Платежі з погашення державних облігацій здійснюються у безготівковій формі:

· клієнтам депозитарію НБУ- банком у межах коштів, що надходять від Державного казначейства, за реєстром, який ведеться депозитарієм Національного банку;

· юридичним та фізичним особам, які є депонентами клієнтів депозитарію НБУ, - клієнтами депозитарію НБУ в межах коштів, що надходять від НБУ, за реєстрами рахунків власників у клієнтів депозитарію. Платежі фізичним особам, які є депонентами клієнтів депозитарію НБУ, за їх бажанням можуть здійснюватися готівкою.

Короткострокові державні облігації

Відсоткова ставка доходу за короткостроковими державними облігаціями встановлюється у розмірі 0 (нуль) відсотків, оскільки вони продаються з дисконтом.

Короткострокові державні облігації реалізуються за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість. Дохід за короткостроковою державною облігацією становить різницю між номінальною вартістю, що відшкодовується власнику короткострокової державної облігації під час її погашення, та ціною її придбання.

Короткострокова державна облігація у вигляді електронного запису вважається придбаною з моменту реєстрації її набувача, яка проводиться у порядку, визначеному НБУ

Середньострокові державні облігації

Середньострокові державні облігації мають купони. Купонний період становить три місяці. Річна відсоткова ставка доходу за середньостроковими державними облігаціями визначається як середньозважена дохідність за конкурентними заявками, що надійшли на аукціон з первинного розміщення цих облігацій та підлягають задоволенню за рішенням Мінфіну.

Розмір купонного платежу на одну середньострокову державну облігацію визначається за формулою:

СД = Ном х (Пр / 100) / 4,

де СД - розмір купонного платежу на одну середньострокову державну облігацію;

Ном - номінальна вартість однієї середньострокової державної облігації;

Пр - річна відсоткова ставка доходу за середньостроковими державними облігаціями.

Під час первинного розміщення середньострокових державних облігацій ціна їх продажу залежно від запропонованого покупцем рівня дохідності розраховується окремо для кожного покупця за кожною заявкою, що надійшла на аукціон з первинного розміщення цих облігацій та була задоволена за рішенням Мінфіну, за формулою:

 

де ЦР - ціна продажу державних облігацій;

Ном - номінальна вартість однієї державної облігації;

КД - кількість платежів із сплати доходу, що мають бути здійснені за державними облігаціями;

СД - розмір купонного платежу на одну державну облігацію,;

ПД - відсотковий розмір річного доходу за державними облігаціями, зазначений покупцем в заявці на аукціон з первинного розміщення державних облігацій;

КДП - кількість днів в купонному періоді;

ДП - кількість днів з дати продажу до дати їх погашення;

ДДі - кількість днів з дати продажу до дати проведення і-го купонного платежу.

Розрахунок провадиться виходячи з 360 днів у році та 30 днів у місяці.

Довгострокові державні облігації із змінною ставкою доходу

Мають відсоткові купони. Купонний період становить шість місяців.

Купонні платежі здійснюються два рази на рік - 1 лютого та 1 серпня.

Продаж довгострокових державних облігацій із змінною ставкою доходуздійснюється за ціною, що визначається за формулою:

  ВД   КДМ  
ЦП = ((----- х ------) + 1) х 1000,
     

де ЦП - ціна продажу довгострокових державних облігацій із змінною ставкою доходу;

ВД - річна відсоткова ставка доходу на купонний період, в якому розміщуються довгострокові державні облігації із змінною ставкою доходу;

КДМ - кількість днів, що минули після початку купонного періоду до дати продажу довгострокових державних облігацій із змінною ставкою доходу.

Річна відсоткова ставка доходу на купонний період, в якому розміщуються довгострокові державні облігації із змінною ставкою доходу, визначається за формулою:

ВД = ІСЦ + 2 - 100,

де ІСЦ - індекс споживчих цін за дванадцять місяців, що передують місяцю, в якому відбувається визначення та оприлюднення відсоткового доходу за довгостроковими державними облігаціями із змінною ставкою доходу.

Розмір річної відсоткової ставки доходу на кожний купонний період визначається та оприлюднюється Мінфіном не пізніше ніж за десять днів до початку відповідного купонного періоду. У разі коли дата погашення довгострокових державних облігацій із змінною ставкою доходу або здійснення купонного платежу на ці облігації припадає на святкові або вихідні дні, платежі здійснюються наступного робочого дня.

Довгострокові державні облігації з достроковим погашенням

Мають купони. Купонний період становить три місяці. Річна відсоткова ставка доходу визначається як середньозважена дохідність за конкурентними заявками, що надійшли на аукціон з первинного розміщення цих облігацій та підлягають задоволенню за рішенням Мінфіну. Розмір купонного платежу на одну довгострокову державну облігацію з достроковим погашенням визначається за формулою:

СД = Ном х (Пр / 100) / 4,

де СД - розмір купонного платежу на одну довгострокову державну облігацію з достроковим погашенням;

Ном - номінальна вартість однієї довгострокової державної облігації з достроковим погашенням;

Пр - річна відсоткова ставка доходу за довгостроковими державними облігаціями з достроковим погашенням.

Під час первинного розміщення ціна їх продажу(ЦР) залежно від запропонованого покупцем рівня дохідності розраховується окремо для кожного покупця за кожною заявкою, що надійшла на аукціон з первинного розміщення цих облігацій та була задоволена за рішенням Мінфіну, за наведеною вище формулою (ЦР).

Довгострокові державні облігації з достроковим погашенням можуть бути достроково пред'явлені для погашення власниками та безумовно погашені емітентом після здійснення п'яти купонних платежів на довгострокові державні облігації з достроковим погашенням. Дострокове погашення проводиться на дату здійснення купонного платежу. Порядок дострокового погашення визначається Мінфіном.

Довгострокові амортизаційні державні облігації

Мають купони. Купонний період становить три місяці.Річна відсоткова ставка доходу за довгостроковими амортизаційними державними облігаціями визначається як середньозважена дохідність за конкурентними заявками, що надійшли на аукціон з первинного розміщення цих облігацій та підлягають задоволенню за рішенням Мінфіну.

Розмір i-го купонного платежу на одну довгострокову амортизаційну державну облігацію визначається за формулою:

СДi = Номi х (Пр / 100) / 4,

де СДi - розмір i-го купонного платежу на одну довгострокову амортизаційну державну облігацію;

Номi - залишкова номінальна вартість однієї довгострокової амортизаційної державної облігації на дату здійснення i-го купонного платежу;

Пр - річна відсоткова ставка доходу за довгостроковими амортизаційними державними облігаціями.

Під час первинного розміщення довгострокових амортизаційних державних облігацій ціна їх продажу залежно від запропонованого покупцем рівня дохідності розраховується окремо для кожного покупця за кожною заявкою, що надійшла на аукціон з первинного розміщення цих облігацій та була задоволена за рішенням Мінфіну, за формулою:

 

 

де ЦР - ціна продажу довгострокових амортизаційних державних облігацій;

Ном - номінальна вартість однієї довгострокової амортизаційної державної облігації;

КД - кількість платежів із сплати доходу, що мають бути здійснені за довгостроковими амортизаційними державними облігаціями;

СДi - розмір i-го купонного платежу на одну довгострокову амортизаційну державну облігацію;

ПД - відсотковий розмір річного доходу за довгостроковими амортизаційними державними облігаціями, зазначений покупцем у заявці на аукціон з первинного розміщення довгострокових амортизаційних державних облігацій;

КДП - кількість днів у купонному періоді;

ДПi - кількість днів з дати продажу довгострокових амортизаційних державних облігацій до дати погашення частини їх номінальної вартості, що здійснюється на дату i-го купонного платежу;

ДДi - кількість днів з дати продажу довгострокових амортизаційних державних облігацій до дати здійснення і-го купонного платежу.

Погашення номінальної вартості довгострокової амортизаційної державної облігації здійснюється після вісімнадцяти місяців їх обігу рівними частинами в момент здійснення купонних платежів.

.

5. Ризики, пов'язаними з управлінням боргом

Операції з управління боргом - операції, спрямовані на зменшення ризиків, пов'язаних з управлінням боргом, та/або економію коштів державного (місцевого) бюджету пов’язані з управлінням боргом..

Під час здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з управлінням боргом, Мінфін (місцевий фінансовий орган): проводить оцінку ризиків з метою їх мінімізації; визначає оптимальне співвідношення очікуваних витрат державного (місцевого) бюджету з управління боргом до ризиків; проводить операції з управління боргом.

Оцінка ризиків, пов'язаних з управлінням боргом, проводиться на основі даних про: облік і результати моніторингу боргу; поточну макроекономічну ситуацію; ситуацію на внутрішньому ринку державних цінних паперів та/або облігацій місцевих позик і світовому ринку капіталу; прогнозний ресурсний баланс загального фонду державного бюджету; перспективи розвитку світової економіки (готують науково-дослідні установи, міжнародні фінансові організації, інвестиційні банки і компанії). Оцінка ризиків, пов'язаних з управлінням боргом, проводиться шляхом здійснення контролю за показниками ризиків.

Розрізняють наступні види ризиків:

· бюджетний ризик - ризик значного недовиконання дохідної частини державного (місцевого) бюджету, що може призвести до збільшення обсягу державних (місцевих) запозичень та/або невиконання зобов'язань з обслуговування боргу;

· валютний ризик - ризик зміни офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти, в якій номіновані або індексуються зобов'язання за боргом;

· відсотковий ризик - ризик зростання плаваючих відсоткових ставок, передбачених умовами діючих зобов'язань за боргом;

· ризик ліквідності - ризик тимчасової нестачі коштів державного (місцевого) бюджету на виконання зобов'язань за боргом внаслідок можливого швидкого зменшення обсягу ліквідних активів у результаті виникнення непередбачених поточних грошових зобов'язань та/або труднощів з оперативним залученням коштів шляхом запозичень;

· ризик рефінансування - ризик зменшення ємності ринків капіталу, що унеможливлює запозичення в обсязі, необхідному для рефінансування боргу за прийнятною ціною, та призводить до збільшення вартості запозичень;

· кредитний ризик - ризик, пов'язаний з невиконанням гарантованих зобов'язань;

· операційний ризик - ризик, пов'язаний з негативним впливом людського і технічного факторів, обставин непереборної сили;

· ризик, пов'язаний з наданням державних гарантій - ризик настання непередбачених подій (обставин), що призведе до збільшення витрат державного бюджету на виконання гарантійних зобов'язань;

· ризик, пов'язаний з управлінням боргом, - ризик настання події (обставини), що призведе до збільшення витрат державного (місцевого) бюджету, пов'язаних з погашенням і обслуговуванням боргу, та зменшення обсягу державних (місцевих) запозичень;

· ризик, пов'язаний з державним боргом та гарантованим державою боргом, - можливість настання непередбаченої події (обставини), що призведе до збільшення витрат державного бюджету, пов'язаних із:

- збільшенням сум погашення і обслуговування державного боргу;

- неповерненням позичальниками, що є суб'єктами господарювання -резидентами, наданих державою кредитів;

- необхідністю виконання державою гарантійних зобов'язань;

- невідшкодуванням витрат державного бюджету, здійснених на виконання гарантійних зобов'язань;

- визнанням інших зобов'язань за державним боргом та/або зменшенням можливостей фінансування бюджету за рахунок державних запозичень.

Управління ризиками - комплекс заходів, спрямованих на ідентифікацію та проведення оцінки ризиків, їх мінімізацію, а також на здійснення моніторингу рівня зазначених ризиків для зменшення витрат державного бюджету на виконання гарантійних зобов'язань.

Управління ризиками здійснюється за принципами:

· безперервності (ідентифікація та оцінка ризиків здійснюються безперервно);

· економності та ефективності (витрати на управління ризиками не повинні перевищувати можливих витрат державного бюджету на виконання гарантійних зобов'язань);

· узгодження завдань з управління ризиками із завданнями з управління гарантованим державою боргом;

· відсутності конфлікту інтересів (не допускається здійснення відносин, що не відповідають інтересам держави або можуть перешкоджати об'єктивному виконанню обов'язків відповідальної особи);

· інтеграції (виявлення ризиків забезпечують усі учасники процесу надання державних гарантій);

· постійного моніторингу (моніторинг рівня ризиків та контроль за результатами виконання заходів з управління такими ризиками здійснюються постійно);

· повноти характеристики (аналіз явищ, пов'язаних з управлінням ризиками, проводиться всебічно, зокрема із застосуванням статистичних методів);

· історизму (забезпечення ефективності системи управління ризиками здійснюється шляхом використання результатів порівняльно-історичного аналізу);

· толерантності (рівень ризику з урахуванням мети надання державних гарантій повинен бути прийнятним для держави);

· системності (достатність і достовірність інформаційного забезпечення управління ризиками; урахування всіх можливих джерел виникнення ризиків та використання способів впливу на них; розроблення необхідних заходів для вжиття у разі виникнення обставин, що можуть призвести до виконання гарантійних зобов'язань).

Щорічно Мінфін (місцевий фінансовий орган) затверджує програму управління боргом та оприлюднює її у місячний строк після початку відповідного бюджетного періоду. Програма управління боргом може переглядатися у разі суттєвих змін на зовнішньому чи внутрішньому ринках.

Мінфін (місцевий фінансовий орган) готує не пізніше ніж через три місяці після закінчення бюджетного періоду звіт про виконання програми управління боргом за звітний період та оприлюднює його. Звіт про виконання програми управління боргом має містити інформацію про: стан боргу на кінець звітного бюджетного періоду; ситуацію та основні тенденції на внутрішньому ринку державних цінних паперів та/або облігацій місцевих позик і світових ринках капіталу, суттєві зміни в макроекономічній ситуації за звітний бюджетний період; результати оцінки ризиків, пов'язаних з управлінням боргом, станом на кінець звітного бюджетного періоду; здійснення запланованих заходів і досягнення показників, визначених у програмі управління боргом, а також причини та обґрунтування відхилень таких показників.

За результатами визначення оптимального співвідношення очікуваних витрат державного бюджету з управління боргом до ризиків, пов'язаних з управлінням державним боргом, Мінфін включає до середньострокової стратегії управління державним боргом у частині управління ризиками:

· планові показники державного бюджету з управління державним боргом;

· способи запозичень, які планується використати для фінансування державного бюджету;

· прогнозні значення співвідношення зовнішнього та внутрішнього боргу, плаваючих та фіксованих відсоткових ставок;

· прогнозні середньозважені строки погашення зовнішнього та внутрішнього державного боргу перед комерційними кредиторами, обсяги операцій з управління таким боргом. Прогнозний середньозважений строк погашення визначається окремо для зовнішнього та внутрішнього державного боргу і відображає оптимальне співвідношення ризику рефінансування до вартості обслуговування боргу, яке обчислюється на основі поточної кривої дохідності державних цінних паперів.

За результатами визначення оптимального співвідношення очікуваних витрат місцевого бюджету з управління місцевим боргом до ризиків, пов'язаних з управлінням таким боргом, місцевий фінансовий орган включає до проекту прогнозу місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди:

· прогнозні показники місцевого бюджету з управління місцевим боргом;

· граничні обсяги місцевого боргу та надання місцевих гарантій, способи запозичень, які планується використати для фінансування бюджету розвитку;

· прогнозні значення співвідношення зовнішнього та внутрішнього місцевого боргу, плаваючих та фіксованих відсоткових ставок;

· прогнозні середньозважені строки погашення зовнішнього та внутрішнього місцевого боргу, обсяги операцій з управління таким боргом.

Під час вибору способу запозичення публічне (закрите) розміщення державних цінних паперів, облігацій місцевої позики є пріоритетним перед синдикованими (двосторонніми) кредитами. Під час вибору строків запозичення Мінфін (місцевий фінансовий орган) має дотримуватися принципу рівномірного навантаження платежів з погашення зовнішнього та внутрішнього боргу.

Операції для здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з управлінням державним боргом:

· розміщення тимчасово вільних коштів єдиного казначейського рахунку та коштів валютних рахунків державного бюджету на депозитах або шляхом придбання державних цінних паперів із зобов'язанням їх зворотного продажу з подальшим поверненням таких коштів до кінця поточного бюджетного періоду;

· короткострокового залучення коштів шляхом проведення операцій з розміщення короткострокових державних цінних паперів із строком обігу до 90 днів;

· дострокового викупу державних цінних паперів;

· обміну зобов'язань за державним боргом з метою заміни валюти, зменшення відсоткової ставки, продовження строку погашення такого зобов'язання.

Операції для здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з управлінням місцевим боргом:

· розміщення тимчасово вільних коштів місцевого бюджету на депозитах або шляхом придбання державних цінних паперів, цінних паперів, емітованих відповідно АРК, міською радою, з подальшим поверненням таких коштів до кінця бюджетного періоду;

· дострокового викупу зобов'язань за місцевим боргом;

· обміну зобов'язань за місцевим боргом з метою заміни валюти, зменшення відсоткової ставки, продовження строку погашення такого зобов'язання;

· зменшення обсягу місцевого боргу в разі перевищення його граничного обсягу.

Операції для здійснення контролю за ризиками, пов'язаними з управлінням гарантованим державою боргом:

· під час формування основних напрямів бюджетної політики - шляхом встановлення граничних абсолютних та відносних показників гарантованого державою боргу, зокрема, гранично допустимого відношення гарантованого державою боргу до валового внутрішнього продукту та граничного обсягу надання державних гарантій;

· у період до надання державної гарантії за кожним проектом –шляхом:

- проведення аналізу: доцільності проекту, реалізацію якого передбачається здійснювати за рахунок кредитів (позик), залучених під державну гарантію, з урахуванням його відповідності державним завданням і пріоритетам; самоокупності проекту; фінансового стану позичальника;

- визначення: частки боргових зобов'язань позичальника, виконання яких забезпечуватиметься державною гарантією; виду та розміру забезпечення виконання позичальником зобов'язань перед державою з відшкодування витрат державного бюджету на виконання гарантійних зобов'язань;

- здійснення моніторингу: стану реалізації проектів; фінансового стану позичальників протягом строку дії державних гарантій; розрахунків за гарантованими зобов'язаннями.

· протягом строку дії державної гарантії за кожним проектом за участю органу влади – шляхом: контролю за реалізацією проекту, цільовим використанням кредитів, залучених під державні гарантії, фінансовим станом позичальника; його кредитним рейтингом; розрахунками за гарантованими зобов'язаннями та виконанням позичальником зобов'язань за договором; інформування органу влади для відповідного реагування.

Рівень ризиків вважається прийнятним у разі:

· доцільності реалізації проекту;

· відповідності його державним завданням і пріоритетам;

· самоокупності проекту;

· задовільного фінансового стану позичальника, наявності в нього кредитного рейтингу на рівні, не нижчому за середній спекулятивний (для іноземних кредитів (позик) визнаються кредитні рейтинги, визначені провідними світовими рейтинговими агентствами);

· відсутності у позичальника простроченої заборгованості перед державою.

 

6. Стратегія управління державним боргом на 2011 - 2013 роки

Проблеми державного боргу, що обумовлюють необхідність стратегії.

- збільшення обсягу державного боргу та показника його відношення до внутрішнього валового продукту;

- підвищення курсу іноземної валюти відносно національної валюти призвело до збільшення обсягу державного зовнішнього боргу, вираженого у національній валюті, та, відповідно, загального обсягу державного боргу;

- збільшення обсягу видатків на обслуговування державного боргу;

- зменшення середнього строку обігу державних боргових зобов'язань;

- в умовах відсутності доступу до світового ринку капіталу:

· необхідність здійснення заходів для залучення достатнього обсягу запозичень за прийнятною вартістю на внутрішньому ринку державних цінних паперів

· необхідність співпраці з міжнародними фінансовими організаціями для для залучення зовнішніх кредитів, вартість яких є нижчою, порівняно з вартістю розміщення єврооблігацій.

- відсутність Закону України "Про державний борг та гарантований державою борг" як комплексного нормативного акта, яким регулюватися процес управління державним боргом та гарантованим державою боргом, визначитися основні принципи управління ними та особливості ведення обліку і здійснення контролю за їх утворенням, а також операції з активного управління державним боргом.

Цілями Стратегії є:

- утримання обсягу державного боргу на економічно безпечному рівні, не вище ніж у своєчасне та у повному обсязі виконання зобов'язань за державним боргом;

- мінімізація вартості обслуговування державного боргу з урахуванням ризиків;

- здійснення державних запозичень на основі відповідних планів і обґрунтованих прогнозів потреби держави у фінансових ресурсах;

- забезпечення ефективного функціонування внутрішнього ринку державних цінних паперів та розширення доступу до міжнародного ринку капіталу;

- удосконалення нормативно-правової бази з питань управління державним боргом;

- забезпечення прозорості здійснення заходів та укладення правочинів з управління державним боргом;

- подальше формування іміджу України як надійного позичальника, що вчасно та в повному обсязі виконує свої боргові зобов'язання.

Досягнення зазначених цілей забезпечується шляхом виконання таких завдань:

- оптимізація структури державного боргу в розрізі валюти і відсоткових ставок, що дасть змогу мінімізувати відповідні ризики;

- мінімізація ризиків, пов'язаних з рефінансуванням та дотриманням середньозваженого строку до погашення боргових зобов'язань держави у визначених межах;

- запобігання виникненню пікових навантажень на державний бюджет, що пов'язані із здійсненням платежів за державним боргом;

- підвищення рівня ліквідності державних боргових цінних паперів, що дасть змогу підвищити попит на них з боку інвесторів;

- упровадження сучасних біржових технологій під час торгівлі облігаціями внутрішньої державної позики та казначейськими зобов'язаннями; здійснення нових запозичень для підтримки та розвитку пріоритетних сфер розвитку економіки, переважно транспортної і міської інфраструктури, енергетики та енергозбереження, а також фінансування фіскального дефіциту бюджету;

- забезпечення ефективної співпраці з провідними міжнародними рейтинговими агентствами щодо присвоєння ними суверенного кредитного рейтингу Україні та її борговим зобов'язанням;

- забезпечення прозорості діяльності, пов'язаної з управлінням державним боргом, та публічності відповідної інформації.

Основними заходами, які планується здійснити для реалізації Стратегії, є:

- узгодження напрямів політики управління державним боргом з напрямами бюджетної та грошово-кредитної політики;

- удосконалення нормативно-правової бази з питань управління державним боргом;

- складення річного графіка проведення аукціонів облігацій внутрішньої державної позики із зазначенням видів та строків обігу боргових цінних паперів;

- проведення щокварталу аналізу та оцінки ризиків, пов'язаних з державним боргом;

- здійснення регулярного розміщення державних цінних паперів з різними строками обігу для підтримання кривої дохідності;

- запровадження розміщення облігацій внутрішньої державної позики та казначейських зобов'язань на фондових біржах;

- створення належних умов для ефективного функціонування первинних дилерів та підтримання ними двостороннього котирування державних боргових цінних паперів;

- підвищення ефективності та результативності співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями і фінансово-кредитними установами, пов'язаного із залученням та використанням їх фінансових ресурсів;

- здійснення операцій з активного управління державним боргом та управління ліквідністю єдиного казначейського рахунка і коштів валютних рахунків;

- розширення переліку державних боргових цінних паперів, у тому числі індексованих на рівень інфляції, амортизаційних та з можливістю дострокового погашення;

- активізація роботи з випуску державних боргових цінних паперів для населення;

- забезпечення регулярного подання міжнародним рейтинговим агентствам статистичних і аналітичних даних щодо соціально-економічного та політичного становища України;

- співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями, фінансово-кредитними та іншими установами в напрямі обміну досвідом і навчання;

- підтримка на належному рівні та розвиток інформаційно-технічного забезпечення процесу управління державним боргом;

- розміщення інформації про управління державним боргом на офіційному веб-сайті Мінфіну.

Очікувані результати на кінець 2011, 2012 і 2013 років відповідно:

- відношення обсягу державного боргу до внутрішнього валового продукту - на рівні не більш як 32, 30 і 28 відсотків;

- частка державного внутрішнього боргу - не менш як 46, 46 і 48 відсотків;

- частка державного боргу з фіксованою ставкою - не менш як 69, 73 і 80 відсотків;

- середньозважений строк до погашення державного боргу - не менш як 4, 4 і 5 років.

- частка державного боргу, що рефінансується в наступному році, орієнтовно становитиме не більш як 16 відсотків на кінець відповідного періоду.


УМОВИ
випуску облігацій зовнішньої державної позики 2011 року

1. Облігації зовнішньої державної позики 2011 року (далі - облігації) випускаються загальним обсягом на суму 1500 млн. доларів США.

2. Номінальна вартість однієї облігації становить 200 тис. доларів США та/або більшу суму, що є цілим числом, кратним 1 тис. доларів США.

3. На облігації нараховується дохід за ставкою 7,95 відсотка річних.

4. Відсотковий дохід за облігаціями сплачується щороку 23 лютого та 23 серпня починаючи з 23 серпня 2011 року.

5. Погашення облігацій здійснюється 23 лютого 2021 року.

6. Погашення та обслуговування облігацій здійснюється за рахунок коштів, передбачених Законом про Державний бюджет України на відповідний рік для погашення та обслуговування державного боргу.

7. Умови розміщення облігацій визначаються проспектом емісії.





Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 379; Нарушение авторских прав?


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



ПОИСК ПО САЙТУ:


Рекомендуемые страницы:

Читайте также:
studopedia.su - Студопедия (2013 - 2020) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление
Генерация страницы за: 0.049 сек.