Середньозважені агрохімічні показники ґрунтів України

за да­ними п'ятого туру обстеження (Медведєв В.В., 2002)

Область	Вміст, мг/кг ґрунту	Кислотність ґрунтового розчину, од. рН
Р2О5 (рухомі форми)	К2О (обмінний)
Волинська	11.5	9,5	6,2
Житомирська	11,7	9,4	5,9
Закарпатська	8,5	12,9	5,1
Івано-Франківська	8,7	14,6	5,6
Львівська	10,4	12,2	5,6
Рівненська	14,5	10,3	5,9
Чернігівська	12,7	9,7	5,8
По Поліссю	11,8	10,3	5,8
Вінницька	9,2	11,1	5,8
Київська	10,0	8,4	5,8
Полтавська	12,4	14,4	6,1
Сумська	10,8	8,1	5,9
Тернопільська	10,8	10,7	6,1
Харківська	10,2	12,8	5,8
Хмельницька	8,9	6,5	5,7
Черкаська	13,2	10,5	6,1
Чернівецька	7,1	15,2	5,9
По Лісостепу	10,6	10,6	5,9
Республіка Крим	7,7	12,8	Нейтральні
Дніпропетровська	10,2	11,6	»
Донецька	10,7	17,7	»
Запорізька	11,1	17.0	»
Кіровоградська	9,1	14,1	»
Луганська	9,3	11,5	»
Миколаївська	9,5	16,7	»
Одеська	9,5	13.5	»
Херсонська	11.3	9,0	»
По Степу	9,8	13,8	»

вміст рухомих форм фосфору в ґрунті для більшості рослин лежить в межах 150-180 мг/кг гранту.

Середньозважений вміст обмінного калію в ґрунтах України на період 1991-1995 р.р. становить 111 мг/кг ґрунту (рис. 3.6.). При цьому за весь період досліджень цей показник підлягав такій динаміці – поступове зростання від 98 до 113 мг/кг у період з 1966-1970 р.р. до 1986-1990 р.р. і зменшення до 111 мг/кг на період 1991-1995 р.р. Якщо розглянути цю динаміку по природно-географічних зонах, то в Лісостепу відмічається закономірність, характерна для України в цілому з такими значеннями: зростання від 87 до 106 мг/кг ґрунту та падіння до 105 мг/кг ґрунту. Така динаміка зумовлена достатнім калійним живленням рослин в період 1980-1985 р.р. і значним зменшенням застосування добрив після 1985 р.р. Це чітко підтверджується і динамікою вмісту обмінного калію в ґрунтах Степу, багатих за своїм генезисом на вміст калію. Ці ґрунти швидше відгукуються на динаміку застосування калійних добрив у зв’язку з низькими нормами їх застосування, а також особливостями складу обмінних катіонів у ґрунтовому вбирному комплексі, де переважають антагоністи калію – натрій і кальцій.

Лише в бідних на запаси калію ґрунтах Полісся відмічаємо поступове зростання вмісту обмінного калію з 64 до 114 мг/кг ґрунту за весь період досліджень з 1966-1970 р.р. до 1991-1995 р.р. Така особливість зумовлена особливостями складу катіонів ґрунтового вбирного комплексу, де значне місце займають залізо і алюміній, а зовсім мало натрію і кальцію. Хоча ємність катіонного обміну поліських ґрунтів суттєво менша від ґрунтів Лісостепу і Степу, але для калію немає загрози антагоністичного обмінного поглинання катіонів кальцію і натрію, тому їх місце займає калій і відповідно кількість обмінного калію, джерелом якого є добрива, поступово накопичується у грунтовому вбирному комплексі.

Рис.3.6. Динаміка вмісту обмінного калію в грунтах України

Проте, в грунтах жодної із природно-географічних зон вміст обмінного калію не досягає оптимальних величин – 200-250 мг/кг грунту. Враховуючи, що останнім часом різко впали обсяги застосування всіх видів і форм добрив, передбачається поступове падіння вмісту як обмінного калію, так і рухомих форм фосфору в грунтах України, не зважаючи на їхній генезис, що веде за собою істотне погіршення поживного режиму грунту, розбалансування живлення рослин і отримання низьких врожаїв поганої якості. Тому проблема забезпечення збалансованого живлення сільськогосподарських культур і відповідного застосування добрив – загострюється з кожним роком.

Дані агрохімічних обстежень про динаміку ΔрН_сол в ґрунтах Полісся з I-го по VI-й тур (табл..) свідчать про загальне зменшення кислотності ґрунтів в середньому на 0,4 рН завдяки вапнуванню. В Лісостепу, де обсяги вапнування значно менші, зменшення кислотності грунтів сягає 0,1 рН. В окремих областях – Полтавська Сумська, Харківська, Черкаська – кислотність грунту зростає відповідно на 0,2, 0,3, 0,2 та 0,5 рН. Грунти Лісостепу мають слабко кислу реакцію ґрунтового розчину, що саме по собі не говорить про потребу у вапнуванні, але застосування фізіологічно кислих форм мінеральних добрив, а також органічних, які муміфікуються з переважанням фульвокислот, призводить до зрушення рН ґрунтових розчинів в бік кислого. Тому збалансоване застосування добрив передбачає обов’язкове врахування балансу кальцію в грунтах і витрати аніонів СО₃^2- на нейтралізацію кислотності ґрунтового розчину, спричинену добривами і споживанням кальцію, який зв’язує ці аніони.

Таблиця 3.7.

Зміна середньозважених значень рН_сол

Дата добавления: 2014-01-04