Загального фонду

Для обліку надходження бюджетних коштів загального фонду, внутрішніх розрахунків і доходів цього фонду передбачено такі рахунки:

- рах.№ 31 „Рахунки в банках”;

- рах.№ 32 „Рахунки в казначействі”;

- рах.№ 68 „Внутрішні розрахунки”;

- рах.№ 70 „Доходи загального фонду”.

Для обліку руху грошових коштів на рахунках, відкритих в органах ДК, використовується активний рахунок № 32, до якого відкриваються два субрахунки - № 321 „Реєстраційні рахунки” і № 322 „Особові рахунки”.

На субрахунку № 321 обліковується рух бюджетних коштів, виділених розпорядникові коштів на утримання установи та на централізовані заходи.

На субрахунку № 322 обліковуються бюджетні кошти, виділені ГРК і РК ІІ ст. для подальшого їх розподілу та перерахування на реєстраційні рахунки.

Рух бюджетних коштів на рахунках у банках та казначействі здійснюється у взаємозв”язку зі змінами джерел надходження коштів, якими є доходи загального фонду.

Для обліку доходів за загальним фондом і внутрішніх розрахунків, які виникають у процесі виконання кошторисів між вищими розпорядниками коштів і підвідомчими їм установами, призначено пасивний рахунок № 70 „Доходи загального фонду” і рахунок № 68 „Внутрішні розрахунки”.

Оскільки рах.68 акт.-пасивний, при складанні зведеного балансу залишки за субрах. 681, 682 рах.68 в активі балансу вищестоящої організації і за цими субрах. в пасиві балансу підвідомчих установ взаємно виклюваються. Тому з 2005 р. внесені зміни про відміну 681, 682, а залишити 683, 684, де на 683 – облік. операції з централізов. постачання за рахунок коштів загального фонду кошторису; 684 – облік операц. з централіз. постач. за рахунок коштів спеціального фонду кошторису.

68 рахунок має такі субрахунки:

681 „Внутрішні розрахунки за загальним фондом”;

682 „Внутрішні розрахунки за спеціальним фондом”;

683 „Внутрішні розрахунки за операціями з централізованого постачання за загальним фондом”;

684 „Внутрішні розрахунки за операціями з централізованого постачання за спеціальним фондом”.

Субрахунки 68 рахунку використовуються як нижчестоящими, так і головними розпорядниками коштів.

Рахунок № 70 має два субрахунки. До кредиту субрахунків 701-702 записуються:

- суми бюджетних коштів, що надійшли на видатки, передбачені кошторисом, згідно з затвердженим бюджетом;

- суми виявлених залишків матеріалів і грошей у касі, а також безоплатно одержані матеріали.

До дебету цих субрахунків записуються:

- суми відкликаних коштів;

- суми асигнувань, що списуються наприкінці року на підставі річних звітів;

- суми списаних недостач матеріалів.

Основні бухгалтерські проведення з обліку доходів загального фонду відображаються в щомісячних накопичувальних відомостях ф.№ 381 (бюдж.), об”єднаних з МО № 2. Накопичувальні відомості складаються окремо за кожним реєстраційним (особовим, поточним) рахунком установи, відкритим в органах ДКУ.

3.4. Облік доходів спеціального фонду.

Для обліку операцій із доходами спеціального фонду Планом рахунків БО в БУ передбачено рахунок 71 з субрахунками: № 711 - № 716 та рахунок № 74 з субрахунком № 741 „Інші доходи БУ”, призначений для обліку доходів, якщо нараховану плату за послуги не можна в повному обсязі віднести до окремого виду доходу спеціального фонду.

Для зберігання коштів спеціального фонду і проведення операцій з ними установи відкривають поточні рахунки тільки в тих установах уповноважених банків, в яких їм відкриті поточні рахунки за загальним фондом або реєстраційні рахунки на єдиному казначейському рахунку відповідного органу Державного казначейства.

Для обліку операцій на поточних і реєстраційних рахунках за коштами спеціального фонду використовуються такі активні субрахунки № 313 – 316, 323, 324, 326.

Для внутрішніх розрахунків за спеціальним фондом призначено активно-пасивний субрахунок № 682. Активний субрахунок № 674 призначений для обліку розрахунків за навчання учнів в гуртках, за дошкільні заклади тощо.

Для синтетичного обліку руху грошових коштів спецфонду призначено меморіальний ордер № 3 – форма № 382 (бюдж.).

Для обліку нарахування доходів спецфонду призначено МО № 14 – форма № 409 (бюджет).

Лекція 4. Облік видатків

4.1. Класифікація видатків.

Видатки бюджетних установ, які вони здійснюють у процесі надання нематеріальних послуг, за економічним змістом відрізняються від витрат госпрозрахункових підприємств і організацій.

Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню, тобто такі платежі, які не створюють і не компенсують фінансові вимоги.

Контрольна функція обліку потребує такої його побудови, яка б забезпечувала отримання різнобічної інформації про видатки залежно від місця й часу їх виникнення. Побудова бухобліку видатків здійснюється залежно від чинної їх класифікації (рис.4.1).

Рис.4.1. Класифікація видатків БУ.

Видатки, здійснювані за рахунок загального фонду бюджету, називаються видатками загального фонду, а здійснювані за рахунок спеціального фонду – видатки спеціального фонду.

Обидва види видатків суворо плануються в кошторисі, а бухоблік цих видатків ведеться роздільно на окремих рахунках. Видатки на утримання БУ є одним з основних напрямків видатків бюджету.

Характер видатків БУ двоїстий, вони поділяються на касові та фактичні.

Касовими видатками вважаються всі виплати, здійснені з поточних чи реєстраційних рахунків як готівкою, так і шляхом безготівкових перерахувань.

Повернення грошових коштів на рахунки приводить до відновлення, тобто зменшення касових видатків. Основним завданням обліку касових видатків є забезпечення контролю за цільовим витрачанням бюджетних коштів відповідно до кошторисних асигнувань.

Фактичні видатки – це дійсні, кінцеві видатки установи, оформлені відповідними документами, разом із видатками за неоплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою, але не виплаченою заробітною платою і стипендіями.

Ці видатки відображають фактичне виконання норм, затверджених кошторисом, вони є показником кінцевого виконання кошторису установи, тому в разі виконання планового обсягу робіт вони мають відповідати сумам асигнувань за кошторисом.

Фактичні видатки, як правило, не збігаються з касовими ні в часі, ні в сумі.

Якщо кошти отримані з банку чи казначейства, витрачено за прямим призначенням відповідно до кошторису, наприклад видатки на електроенергію, газ, воду, телефон, то фактичні видатки збігаються з касовими і називаються прямими.

Касові й фактичні видатки є окремими етапами руху бюджетних коштів та об”єктами бухгалтерського обліку. У БУ касові й фактичні видатки планують і обліковують за єдиною номенклатурою видатків. Бюджетну класифікацію видатків покладено в основу планування видатків, їх синтетичного й аналітичного обліку. Ця класифікація істотно впливає на всю організацію БО та звітності БУ.

Важливою особливістю бюджетної класифікації є розмежування видатків за економічними ознаками: видатки зведено в єдині економічні категорії, що відбивають поділ коштів на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення. Кожній категорії присвоєно чотирицифровий код.

Основним документом, що регулює процеси складання, розгляду й затвердження кошторисів БУ є Порядок, затверджений Постановою КМУ № 228 з подальшими змінами. Згідно з цим Порядком кошторис доходів і видатків БУ є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів на виконання нею своїх функцій та досягнення цілей відповідно до бюджетних призначень.

4.2. Облік касових видатків

Планом рахунків бухобліку не передбачено окремих рахунків для обліку касових видатків, оскільки ці видатки збігаються з кредитом рахунків № 31 і № 32.

За кредитом цих рахунків відображаються здійснені касові видатки, тобто суми, отримані з рахунків у банку чи казначействі готівкою або перераховані в безготівковому порядку. Одночасно робиться запис до дебету різних субрахунків залежно від напрямку видатків.

Синтетичний облік касових видатків ведеться в тих самих регістрах, що й синтетичний облік руху грошових коштів на поточних чи реєстраційних рахунках.

Аналітичний облік касових видатків ведеться за кожним поточним чи реєстраціним рахунком за кодами економічної класифікації.

4.3. Облік фактичних видатків

Облік фактичних видатків ведеться на 2-х активних синтетичних рахунках та їх субрахунках:

№ 80 „Видатки загального фонду”;

№ 81 „Видатки спеціального фонду”.

До рахунку № 80 відкриваються субрахунки № 801. На цьому субрахунку протягом року обліковуються фактичні видатки на рахунок коштів державного бюджету на утримання установ та інші заходи.

Самостійна робота

Теми рефератів:

1. Доходи і видатки Державного бюджету.

2. Розгляд та прийняття Державного бюджету.

ЛЕКЦІЯ 5. ОБЛІК ФІНАНСОВО-РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ

5.1. Принципи та форми грошових розрахунків

Грошові відносини БУ у процесі виконання кошторису доходів і видатків, здійснюються як у готівковій, так і в безготівковій формі (рис.3.1.).

Готівкова форма розрахунків застосовується для розрахунків із фізичними особами – соціальні виплати, виплати підзвітним особам. Щодо розрахунків готівковою установою із підприємствами згідно з Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні встановлено граничну суму – 20000 грн.

Безготівкова форма розрахунків передбачає перерахування коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням установ і фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою до каси банку, на рахунки одержувачів коштів. Безготівкові розрахунки БУ здійснюються згідно з такими принципами:

- обов”язкового зберігання грошових коштів на реєстраційних рахунках (за винятком перехідних залишків у касі);

- відкриття рахунків в органах Державного казначейства;

- застосування форм безготівкових розрахунків відповідно до нормативних документів, розроблених Методологічним управлінням Державного казначейства України;

- списання коштів з реєстраційних рахунків установ за розпорядженням установи;

- терміновості здійснення платежів;

- здійснення платежів у межах залишків на рахунках платника.

Безготівкові розрахунки здійснюються відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки, затв. Постановою правління НБУ № 135 за такими формами розрахункових документів: меморіальні ордери, платіжні доручення, розрахункові чеки, активи, векселі.

МО - застосов. для оформлення внутрішньобанківських операцій, операцій

щодо списання коштів із рахунка платника.

Платіжне

доручення - це письмове доручення РК перерахувати відповідну суму з

реєстраційного рахунку на рахунок отримувача коштів.

Платіжні доручення подаються до органів ДК у 2-х примірниках за формою, встановленою НБУ.

Розрахункові чеки - використовуються з метою скорочення розрахунків за

отримані товари (виконані роботи, надані послуги).

Такі чеки призначені лише для безготівкових перерахувань коштів і не підлягають оплаті готівкою. Для гарантованої оплати чеків чекодавці бронюють кошти в банку на окремому аналітичному рахунку „Розрахунки чеками”. Строк дії чекової книжки – один рік, розрахункового чека – 3 міс. Розрахункові чеки та чекові книжки є бланками суворого обліку.

Акредитив - це форма розрахунків, згідно з якою банк-емітент за дору-

ченням свого клієнта зобов”язаний виконати платіж третій

особі за поставлені товари (роботи, послуги) або надати

повноваження третій особі здійснити платіж.

Розрізняють такі види акредитивів:

- покритий - коли кошти платника заздалегідь у повній сумі бронюються

на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому

банку;

- непокритий - оплату за яким у разі тимчасової відсутності коштів на

рахунку платника гарантує банк-емітент за рахунок бан-

ківського кредиту, надаючи банкові-виконавцю право

списувати платежі на користь постачальника-отримувача

коштів зі свого кореспондентського рахунку;

- відкличний - який може бути змінений або анульований банком-

емітентом на вимогу покупця без попереднього погод-

ження з постачальником;

- невідкличний - який не можна замінити або анулювати без згоди поста-

чальника, на користь якого було відкрито акредитив.

Казначейський вексель - один із видів цінних паперів, що випускається

для покриття видатків державного бюджету.

Казначейські векселі використовуються:

- для погашення кредиторської заборгованості за згодою відповідних кредиторів;

- продажу юридичним особам, які є резидентами відповідно до законодавства України;

- застави – з метою забезпечення зобов”язань перед резидентами відповідно до законодавства про заставу;

- зарахування до сплати податків і зборів „обов”язкових платежів”.

Казначейські векселі в межах термінів їхньої дії погашають органи ДК.

Для обліку казначейських векселів призначено активний рахунок № 34, який має два субрахунки: № 341 „Векселі, одерж. в нац. валюті”;

№ 342 „Векселі, одерж. в іноз. валюті”.

Погашення казначейських векселів кредиторської заборгованості БУ відбивають у бухобліку так:

1) Одержання казн. векселів – здійснення фінансування за їхній рахунок:

Дата добавления: 2014-01-04