Тема 4 сукупний попит та сукупна пропозиція

Модель економічної рівноваги виражається через рівність між сукупним попитом (на графіку крива АD) і сукупною пропозицією (крива АS). АS - пропозиція

ціна

точка рівноваги

АD - попит

обсяг продукції

Сукупний попит - це реальний об’єм національного виробництва, що споживачі готові купити при будь-якому можливому рівні цін. Графічно модель сукупного попиту може бути подана у вигляді кривої із негативним нахилом, що характеризує залежність між обсягом реального ВНП і рівнем цін.

На динаміку реального ВНП впливають цінові і нецінові чинники. Дія цінових чинників реалізується через зміну в обсязі сукупного попиту на товари і послуги і графічно виражається рухом уздовж кривої АD. Нецінові фактори викликають зміну в сукупному попиті, зрушуючи криву АD вліво або вправо. Зміни в споживчих витратах можуть бути викликані змінами й у рівні добробути споживачів, і в їхніх очікуваннях, і в розмірах споживчої заборгованості і податків.

На інвестиційні витрати впливають динаміка процентної ставки, перспективи одержання прибутку на вкладений капітал, рівень податків на підприємництво, розвиток технології і ступінь використання виробничих потужностей.

Зміни в державних витратах, як правило, викликаються політичними рішеннями.

Витрати на чистий експорт залежать від динаміки і рівня прибутку інших країн і від валютного курсу національної грошової одиниці.

Сукупна пропозиція - це реальний обсяг виробництва ВНП, що фірми можуть виробити при кожному можливому рівні цін. Модель сукупної пропозиції графічно може бути подана кривою АS, що виражає позитивну залежність між рівнем цін і обсягом національного виробництва.

Вплив нецінових факторів на динаміку сукупної пропозиції графічно ілюструється зсувом кривої АS. До нецінових факторів сукупної пропозиції відносяться: 1) рівень цін на виробничі ресурси (внутрішні й імпортні); 2) структура ринку; 3) продуктивність; 4) зміни правових норм.

Універсальна крива сукупної пропозиції складається з наступних відрізків: 1. горизонтальний /кейнсіанський/, який відповідає економіці у період спаду /депресії, дна/; 2. висхідний /проміжний/, який відповідає періоду початку піднесення, коли з'являються перші дефіцити; 3. вертикальний /класичний/, який відповідає періоду піку та повної зайнятості – це на даний момент межа виробничих можливостей.

ціна

Дата добавления: 2014-01-04