Тема 7.3 Освітлення виробничих приміщень

Вентиляція. Види вентиляції. Організація повітрообміну в приміщеннях, повітряний баланс, кратність повітрообміну. Природна вентиляція. Система штучної вентиляції, їх вибір, конструктивне оформлення. Місцева механічна вентиляція.

Робочою зоною вважається простір заввишки 2м над рівнем підлоги, або робочої площі, на якій розташовані місця постійного або тимчасового перебування працюючого.

Склад повітря робочої зони: джерела забруднення повітряного середовища шкідливими речовинами (газами, парю, пилом, димом). Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин. Контроль за станом повітряного середовища на виробництві. Засоби та заходи попередження забруднення повітря робочої зони

У виробництві природні параметри додатково забруднюються викидами різних технологічних процесів (в основному при спалюванні палива, термічній і механічній обробці матеріалів, хімічних процесів).

Шкідливими називають речовини. що при контакті з організмом можуть викликати захворювання чи відхилення від нормального стану здоров`я.

Найбільш розповсюджені види забруднень (пил,зола, дим, аміак, сірка). В залежності від їх токсичності та концентрації в повітрі можуть бути причиною хронічних отруєнь або професійних захворювань.

Залежно від ступеня токсичності, фізико-хімічних властивостей, шляхів проникнення в організм, санітарні норми встановлюють гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень, перевищення яких недопустиме. ГДК в повітрі робочої зони вважається така, вплив якої на людину в разі її щоденної регламентованої тривалості не призводить до зниження працездатності чи захворювання в період трудової діяльності та у наступний період життя.

За ступенем дії поділяють на:

- надзвичайно небезпечні;

- високо небезпечні;

- помірно небезпечні;

- мало небезпечні.

Контроль проби повітря виконується в зоні дихання людини з урахуванням місць утворення шкідливих речовин і шляхів, якими вони потрапляють в робочу зону.У приміщеннях., де присутні речовини 1 класу небезпеки повинен запроваджуватись безперервний контроль. Для інших випадків – періодичний.

1. Запобігання проникнення шкідливих речовин у повітря робочої зони за рахунок герметизації обладнання,ущільнення з`єднань, люків та отворів, удосконалення технологічного процесу.

2. Видалення шкідливих речовин, що потрапляють у повітря робочої зони, за рахунок вентиляції

3. Застосування засобів захисту людини.(ізолюючі костюми, засоби захисту органів дихання, засоби захисту ніг, рук,голови, обличчя, засоби захисту від падіння з висоти)

Для створення необхідних параметрів мікроклімату у виробничому приміщенні використовуються системи вентиляції та кондиціювання повітря, а також різні опалювальні системи. Вентиляція – це організований і регульований повітрообмін, який забезпечує видалення з виробничих приміщень нагрітого або забрудненого повітря і подачу чистого зовнішнього. Для забезпечення ефективної роботи системи загально обмінної вентиляції необхідно, щоб у приміщення поступало стільки повітря скільки з нього видалено. Вентиляція залежно від способів приведення в рух повітря може бути природною, механічною, комбінованою. За своїм призначенням вентиляцію поділяють на робочу та аварійну. За місцем дії вентиляції бувають загальнообмінні та місцеві. За напрямком потоків повітря вентиляція буває припливною та витяжною. Крім природного руху, видалення забрудненого повітря можна забезпечити за рахунок механічних пристроїв (дефлекторів).

Переваги механічної вентиляції:

- великий радіус дії за рахунок значного тиску, створеного вентилятором;

- зміна або збереження необхідного повітрообміну незалежно від температури зовнішнього повітря;

- очищення забрудненого повітря перед видаленням його в атмосферу.

Витяжна – забезпечує видалення перегрітого і забрудненого повітря з виробничих приміщень не даючи йому розповсюджуватися;

Припливна – забезпечує подачу повітря у виробничі приміщення після його попереднього очищення та зволоження. Утворений внаслідок дії вентиляторів надлишковий тиск забезпечує витіснення повітря назовні через вікна та двері.

Для забезпечення необхідних параметрів мікроклімату на певній ділянці виробничого приміщення, використовують місцеву припливну вентиляцію: повітряні душі, повітряні завіси й оази.

Основні світлотехнічні визначення. Природне, штучне, суміщене освітлення. Класифікація виробничого освітлення. Основні вимоги до виробничого освітлення. Нормування освітлення, розряди зорової роботи.. Експлуатація систем виробничого освітлення, лампи і світильники. Загальний підхід до проектування систем освітлення.

Раціональне освітлення повинно відповідати таким умовам:бути достатнім, рівномірним, не утворювати тіней на робочій поверхні, не засліплювати працюючих.

Світло – це видиме випромінювання електромагнітних хвиль.

Воно буває трьох видів: природне – це світло сонця через світлові прозори; штучне – здійснюється штучними джерелами світла (лампами розжарювання) і призначені для освітлювання приміщень в темну пору доби; сполучене – одночасне поєднання природного і штучного освітлення.

Мінімальна освітленість встановлюється залежно від характеру зорової роботи за найменшим розміром об’єкта розрізнення. Всі роботи поділяються на 8 розрядів. Крім робочого освітлення нормами передбачається встановлення аварійног о (відсутність робочого освітлення може порушуватися технологія, виникнути вибух, пожежа, отруєння), евакуаційного (для безпечної евакуації людей із приміщення у місцях небезпечних для проходу) та охоронного (уздовж території в нічний час, або чергове в приміщенні освітлення.

Очищення світильників належить проводити не рідше 1 разу на три місяці..

Дата добавления: 2014-01-04