Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Основні функції підсумкового етапу

Серед функцій підсумкового етапу вивчення худож­нього твору виокремимо такі:

· навчальна (реалізується під час осмислення твору на новому рівні, для чого потрібно викликати в учнів потребу в повторному зверненні до літера­турного тексту, змусити їх замислитися над склад­нішими завданнями, ніж ті, що вже були виконані у ході аналізу твору);

· розвивальна (подолавши..ілюзію поінформова­ності" школярів, як наголошують науковці, слід на­вчити їх зіставляти літературні явища, активно опе­рувати теоретико-літературними поняттями під час обговорення мистецького явища, „переносити" на­буті знання на новий навчальний матеріал (О.Богданова);

· емоційно-естетична (забезпечує емоційне враження від прочитаного, відчуття невичерпності твору, став­лення до літературного тексту як до естетичного явища, що має безліч варіантів прочитання і тлума­чення, адже " одна із головних ознак мистецького твору – недомовленість... це той простір власної інтерпретації, який кожний читач може заповнюва­ти за власним смаком й уподобаннями..." (Ж.Клименко)];

· узагальнююча (спрямована на систематизацію та узагальнення отриманих знань школярів під час вивчення навчальної теми);

· діагностична (містить комплекс методик для оцін­ки сформованості рівнів засвоєних знань, набутих умінь та навичок);

· корекційна (відображає зіставлення результатів на­вчання школярів із запланованими, їх виправлен­ня на основі варіативності вибору відповідних ме­тодичних прийомів, видів та форм навчальної діяльності залежно від індивідуально-психологіч­них особливостей читацької рецепції учнів).

Форми проведення підсумкового етапу

З метою ефективності підсумкового етапу вивчення художнього твору виділяють як традиційні, так і нові форми організації навчальної роботи. За кількістю учасників виокремимо такі її форми:

§ індивідуальні (робота з картками, співбесіда);

§ в малих групах ("мозкова атака", робота в про­блемній групі);

§ для всього класу (узагальнююча бесіда, семінар-залік, конференція, прес-клуб, диспут, літера­турні ігри і конкурси, тестування, літературний дик­тант, очна та заочна екскурсія, тематична атестація);

§ для всієї паралелі (конференція, диспут, літера­турні ігри і конкурси, очна та заочна екскурсія).

Розглянемо докладніше деякі із зазначених форм. "Мозкова атака".

“Під "мозковою атакою" розуміється евристична бе­сіда на основі проблемної ситуації. Цей вид діалогу між учителем та учнями, учнів між собою, спрямований на активізацію творчих здібностей учасників бесіди під час колективних пропонувань ідей та формулювання контр-ідей. "Мозкова атака" (її доречно організовувати в стар­ших класах) передбачає таку послідовність:

оголошення мети та завдань уроку;

§ формування малих груп, оптимальних за чисель­ністю і психологічною сумісністю (варто надати можливість розбитися на підгрупи з 5-6 осіб за власним вибором);

§ створення проблемної ситуації;

§ пропонування в малих групах різноманітних ідей стосовно розв'язання певної проблемної ситу­ації;

§ вивчення ознак, за якими можна об'єднати зап­ропоновані ідеї;

§ систематизація ідей;

§ перелік груп ідей, у яких висловлено загальні принципи, підходи до розв'язання проблемної си­туації;

§ критичне обговорення ідей, розгляд можливих перешкод щодо їх реалізації;

§ критична оцінка власних ідей у групах після об­говорення та пропонування контр-ідей;

§ формулювання висновків щодо розв'язання даної проблемної ситуації(за О. Ісаєвою).

Так, під час вивчення новели Ф. Кафки "Перевтілен­ня" в 11 класі "мозкову атаку" можна організувати на основі проблемної ситуації, що створюється навколо проблемного запитання: "Ким, на вашу думку, є Грегор Замза після свого перевтілення – людиною чи комахою?" Учнівські групи пропонують різноманітні думки щодо з'ясування цієї проблеми. Школярам, щоб висловити свою позицію, слід ще раз уважно занури­тися в текст твору, звернути увагу на окремі його художні ознаки.

Семінар-залік.

Ця форма проведення підсумкового етапу вивчен­ня художнього твору дає змогу оцінити рівень засвоє­них знань учнів, максимально враховуючи їхні індив­ідуальні здібності й схильності. Крім того, семінар-залік сприяє формуванню у школярів навичок самостійно­го опрацювання наукових джерел. Використовувати цю форму роботи доречно в старших класах.

Так, наприклад, підсумковий етап вивчення роману Л.Толстого "Війна і мир" у 10 класі можна провести у формі семінару-заліку на тему: "Справжня краса і ща­стя в романі Л. Толстого "Війна і мир". Готуючи школярів до семінару, необхідно заздалегідь повідомити їм його тему, мету і завдання, сформулю­вати основні й додаткові запитання з теми, рекомен­дувати необхідну літературу.

З метою залучення до роботи максимальної кількості школярів і створення атмосфери зацікавленості клас під час повідомлень учнів умовно можна розділити на такі групи: проблемна – забезпечує підготовку усних вис­ловлювань; дослідницька (пошукова) – доповідачі та 2-3 асистенти, що мають допомогти в доборі літератури, частковому доборі матеріалу та його опрацюванні, ви­писуванні цитат, складанні плану, визначенні аргументів; група опонентів, які мають усно прорецензувати до­повіді, доповнити їх новими положеннями та аргумен­тами, змоделювати свої запитання доповідачам. Важли­во, щоб роботу школярів під час такого семінару-заліку оцінювали і вчитель, і самі старшокласники. Тому доц­ільно ознайомити їх із критеріями оцінювання, а саме – звернути увагу на певні вміння та навички доповідачів:

§ сформулювати тему доповіді, яка може мати кон­цептуальний чи проблемний характер, бути тільки рекламою чи тезою доповіді-огляду;

§ обирати оптимальну композицію доповіді;

§ ґрунтовно висвітлювати тему, використовуючи на­укові першоджерела;

§ висувати тези та аргументувати їх; чітко висловлювати власну позицію;

§ коректно реагувати на запитання та зауваження слу­хачів;

§ вдавати змістовну відповідь опонентам;

§ зробити висновки відповідно до мовленнєвих норм оформлювати ус­ний та письмовий виклад доповіді.

Отже, протягом такого семінару-заліку учні розмірко­вують (йдеться про докази, антидокази), вчаться точно формулювати свою позицію, логічно мислити, добира­ти докази, керувати своїми емоціями, бути толерантни­ми до позиції інших.

Узагальнююча бесіда.

Узагальнююча бесіда на підсумковому етапі вивчен­ня художнього твору сприяє поглибленню читацької ре­цепції учнів, корегуванню певних положень вже сфор­мованої позиції школярів щодо прочитаного.

Диспут.

Підсумковий етап вивчення художнього твору може бути й у формі диспуту.

Так, наприклад, в 11 класі на заключному етапі ви­вчення роману А.Камю "Чума" доречно провести дис­кусію на тему: "Єдиний спосіб об'єднати людей – це наслати на них чуму. (Образ чуми: приреченість людсь­кого буття чи віра в можливість єднання людей у боротьбі проти зла?)".

Як зазначає сучасна дослідниця В. Андрусенко, "дис­пут — одна з найефективніших форм роботи на уроці літератури, спрямована на самореалізацію учнів". Але водночас, "на жаль, сьогодні досить поширеною є думка про те, що висловлювання учнями свого бачення й розу­міння певних проблем призводить до обмеженості не тільки в аналізі літературного твору, а й розвитку дитини, формуванні її особистості". Визначаючи психо­логічні умови ефективності дискусії, науковці наголошу­ють, що для навчально-виховного процесу характерний перехід від замкненої системи "вчитель-учень" до суб­'єктно-суб'єктної стратегії процесу в системах "учень-учень", "учень-учитель", "учень-група", що забезпе­чується завдяки організації диспуту. З метою успішності дискусії доцільно звернути увагу на такі фактори:

§ схильність класу до полеміки, тобто наявність учнів, здатних презентувати самостійну, неординарну думку;

§ характер питань, що обговорюється, мав надавати можливість виявити різні позиції, де одна вилуча­ла б іншу, а боротьба між ними вела б до істини.

Успішність цієї форми роботи залежить від уміння пе­дагога заохотити учнів до дискусії, можливо, і "спрово­кувати" її, тобто поставити такі запитання та проблеми, які б вели до самостійних пошуків їх розв'язання, забез­печити своєчасну підтримку всіх учасників дискусії, ство­рити атмосферу, за якої зникало б відчуття невпевне­ності старшокласників, дискомфорту перед невдало сформульованим словом.

Тематична атестація.

Підсумковий етап вивчення художнього твору може бути проведений і у формі тематичної атестації. Підкрес­лимо, що це тільки одна із форм організації цього етапу, і не варто нею зловживати, адже функції підсумкового етапу і тематичної атестації у багатьох аспектах збіга­ються, але все ж такі різні. Головне завдання тематичної атестаціїна основі виявленого рівня отриманих знань, набутих умінь та навичок оцінити учнів і виявити перс­пективи для подальшої навчальної взаємодії вчителя і школярів. Тобто такі важливі для підсумкового етапу функції, як осягнення художнього твору на глибшому рівні, відкриття "невичерпності" мистецького явища, досить часто під час тематичної атестації не врахову­ються. Звичайно, що це залежить від тих видів навчаль­ної діяльності, які пропонуються учням під час тематич­ного оцінювання.

Так, різнорівневі тести комбінованого характеру, різно­манітні творчі завдання, запропоновані учням під час тематичної атестації, дадуть змогу не тільки виявити рівень знань та умінь школярів, а й залишать перспекти­ви для подальшого осмислення художнього твору. На­томість використання тільки завдань репродуктивного характеру, які потребують відтворення отриманої інфор­мації і унеможливлюють висловлювання свого ставлен­ня до прочитаного (що іноді, на жаль, спостерігаємо в сучасній школі під час проведення тематичної атестації) не тільки не підвищує інтересу до читання художніх творів, а й, взагалі, суперечить самій природі мистецтва. За висловом видатного українського письменника Богдана-Ігоря Антонича "кожна людина сприймає кожний мистецький твір на свій спосіб, себто інакше. В кожно­му образі, картині тощо є стільки мистецьких творів, скільки цей образ мав сприймачів. Об'єктивного мис­тецтва немає й не може бути". Ця думка має стати провідною під час вибору видів роботи, вивчення художнього твору взагалі та підсумкового етапу зокре­ма і вимагає різноманіття методичних прийомів, що бу­дуть спрямовані на створення власних аргументованих інтерпретацій та можливих реінтерпретацій прочитано­го твору.

Крім названих очних форм організації підсум­кового етапу, таку діагностику можна здійснити дистан­ційно (коли учень віддалений від учителя, але може спілкуватися з ним за допомогою Інтернету).

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Энергия свободных незатухающих колебаний | Види навчальної діяльності на підсумково­му етапі
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 773; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.024 сек.