КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Основні функції підсумкового етапу
Серед функцій підсумкового етапу вивчення художнього твору виокремимо такі: · навчальна (реалізується під час осмислення твору на новому рівні, для чого потрібно викликати в учнів потребу в повторному зверненні до літературного тексту, змусити їх замислитися над складнішими завданнями, ніж ті, що вже були виконані у ході аналізу твору); · розвивальна (подолавши..ілюзію поінформованості" школярів, як наголошують науковці, слід навчити їх зіставляти літературні явища, активно оперувати теоретико-літературними поняттями під час обговорення мистецького явища, „переносити" набуті знання на новий навчальний матеріал (О.Богданова); · емоційно-естетична (забезпечує емоційне враження від прочитаного, відчуття невичерпності твору, ставлення до літературного тексту як до естетичного явища, що має безліч варіантів прочитання і тлумачення, адже " одна із головних ознак мистецького твору – недомовленість... це той простір власної інтерпретації, який кожний читач може заповнювати за власним смаком й уподобаннями..." (Ж.Клименко)]; · узагальнююча (спрямована на систематизацію та узагальнення отриманих знань школярів під час вивчення навчальної теми); · діагностична (містить комплекс методик для оцінки сформованості рівнів засвоєних знань, набутих умінь та навичок); · корекційна (відображає зіставлення результатів навчання школярів із запланованими, їх виправлення на основі варіативності вибору відповідних методичних прийомів, видів та форм навчальної діяльності залежно від індивідуально-психологічних особливостей читацької рецепції учнів). Форми проведення підсумкового етапу З метою ефективності підсумкового етапу вивчення художнього твору виділяють як традиційні, так і нові форми організації навчальної роботи. За кількістю учасників виокремимо такі її форми: § індивідуальні (робота з картками, співбесіда); § в малих групах ("мозкова атака", робота в проблемній групі); § для всього класу (узагальнююча бесіда, семінар-залік, конференція, прес-клуб, диспут, літературні ігри і конкурси, тестування, літературний диктант, очна та заочна екскурсія, тематична атестація); § для всієї паралелі (конференція, диспут, літературні ігри і конкурси, очна та заочна екскурсія). Розглянемо докладніше деякі із зазначених форм. "Мозкова атака". “Під "мозковою атакою" розуміється евристична бесіда на основі проблемної ситуації. Цей вид діалогу між учителем та учнями, учнів між собою, спрямований на активізацію творчих здібностей учасників бесіди під час колективних пропонувань ідей та формулювання контр-ідей. "Мозкова атака" (її доречно організовувати в старших класах) передбачає таку послідовність: оголошення мети та завдань уроку; § формування малих груп, оптимальних за чисельністю і психологічною сумісністю (варто надати можливість розбитися на підгрупи з 5-6 осіб за власним вибором); § створення проблемної ситуації; § пропонування в малих групах різноманітних ідей стосовно розв'язання певної проблемної ситуації; § вивчення ознак, за якими можна об'єднати запропоновані ідеї; § систематизація ідей; § перелік груп ідей, у яких висловлено загальні принципи, підходи до розв'язання проблемної ситуації; § критичне обговорення ідей, розгляд можливих перешкод щодо їх реалізації; § критична оцінка власних ідей у групах після обговорення та пропонування контр-ідей; § формулювання висновків щодо розв'язання даної проблемної ситуації(за О. Ісаєвою). Так, під час вивчення новели Ф. Кафки "Перевтілення" в 11 класі "мозкову атаку" можна організувати на основі проблемної ситуації, що створюється навколо проблемного запитання: "Ким, на вашу думку, є Грегор Замза після свого перевтілення – людиною чи комахою?" Учнівські групи пропонують різноманітні думки щодо з'ясування цієї проблеми. Школярам, щоб висловити свою позицію, слід ще раз уважно зануритися в текст твору, звернути увагу на окремі його художні ознаки. Семінар-залік. Ця форма проведення підсумкового етапу вивчення художнього твору дає змогу оцінити рівень засвоєних знань учнів, максимально враховуючи їхні індивідуальні здібності й схильності. Крім того, семінар-залік сприяє формуванню у школярів навичок самостійного опрацювання наукових джерел. Використовувати цю форму роботи доречно в старших класах. Так, наприклад, підсумковий етап вивчення роману Л.Толстого "Війна і мир" у 10 класі можна провести у формі семінару-заліку на тему: "Справжня краса і щастя в романі Л. Толстого "Війна і мир". Готуючи школярів до семінару, необхідно заздалегідь повідомити їм його тему, мету і завдання, сформулювати основні й додаткові запитання з теми, рекомендувати необхідну літературу. З метою залучення до роботи максимальної кількості школярів і створення атмосфери зацікавленості клас під час повідомлень учнів умовно можна розділити на такі групи: проблемна – забезпечує підготовку усних висловлювань; дослідницька (пошукова) – доповідачі та 2-3 асистенти, що мають допомогти в доборі літератури, частковому доборі матеріалу та його опрацюванні, виписуванні цитат, складанні плану, визначенні аргументів; група опонентів, які мають усно прорецензувати доповіді, доповнити їх новими положеннями та аргументами, змоделювати свої запитання доповідачам. Важливо, щоб роботу школярів під час такого семінару-заліку оцінювали і вчитель, і самі старшокласники. Тому доцільно ознайомити їх із критеріями оцінювання, а саме – звернути увагу на певні вміння та навички доповідачів: § сформулювати тему доповіді, яка може мати концептуальний чи проблемний характер, бути тільки рекламою чи тезою доповіді-огляду; § обирати оптимальну композицію доповіді; § ґрунтовно висвітлювати тему, використовуючи наукові першоджерела; § висувати тези та аргументувати їх; чітко висловлювати власну позицію; § коректно реагувати на запитання та зауваження слухачів; § вдавати змістовну відповідь опонентам; § зробити висновки відповідно до мовленнєвих норм оформлювати усний та письмовий виклад доповіді. Отже, протягом такого семінару-заліку учні розмірковують (йдеться про докази, антидокази), вчаться точно формулювати свою позицію, логічно мислити, добирати докази, керувати своїми емоціями, бути толерантними до позиції інших. Узагальнююча бесіда. Узагальнююча бесіда на підсумковому етапі вивчення художнього твору сприяє поглибленню читацької рецепції учнів, корегуванню певних положень вже сформованої позиції школярів щодо прочитаного. Диспут. Підсумковий етап вивчення художнього твору може бути й у формі диспуту. Так, наприклад, в 11 класі на заключному етапі вивчення роману А.Камю "Чума" доречно провести дискусію на тему: "Єдиний спосіб об'єднати людей – це наслати на них чуму. (Образ чуми: приреченість людського буття чи віра в можливість єднання людей у боротьбі проти зла?)". Як зазначає сучасна дослідниця В. Андрусенко, "диспут — одна з найефективніших форм роботи на уроці літератури, спрямована на самореалізацію учнів". Але водночас, "на жаль, сьогодні досить поширеною є думка про те, що висловлювання учнями свого бачення й розуміння певних проблем призводить до обмеженості не тільки в аналізі літературного твору, а й розвитку дитини, формуванні її особистості". Визначаючи психологічні умови ефективності дискусії, науковці наголошують, що для навчально-виховного процесу характерний перехід від замкненої системи "вчитель-учень" до суб'єктно-суб'єктної стратегії процесу в системах "учень-учень", "учень-учитель", "учень-група", що забезпечується завдяки організації диспуту. З метою успішності дискусії доцільно звернути увагу на такі фактори: § схильність класу до полеміки, тобто наявність учнів, здатних презентувати самостійну, неординарну думку; § характер питань, що обговорюється, мав надавати можливість виявити різні позиції, де одна вилучала б іншу, а боротьба між ними вела б до істини. Успішність цієї форми роботи залежить від уміння педагога заохотити учнів до дискусії, можливо, і "спровокувати" її, тобто поставити такі запитання та проблеми, які б вели до самостійних пошуків їх розв'язання, забезпечити своєчасну підтримку всіх учасників дискусії, створити атмосферу, за якої зникало б відчуття невпевненості старшокласників, дискомфорту перед невдало сформульованим словом. Тематична атестація. Підсумковий етап вивчення художнього твору може бути проведений і у формі тематичної атестації. Підкреслимо, що це тільки одна із форм організації цього етапу, і не варто нею зловживати, адже функції підсумкового етапу і тематичної атестації у багатьох аспектах збігаються, але все ж такі різні. Головне завдання тематичної атестації – на основі виявленого рівня отриманих знань, набутих умінь та навичок оцінити учнів і виявити перспективи для подальшої навчальної взаємодії вчителя і школярів. Тобто такі важливі для підсумкового етапу функції, як осягнення художнього твору на глибшому рівні, відкриття "невичерпності" мистецького явища, досить часто під час тематичної атестації не враховуються. Звичайно, що це залежить від тих видів навчальної діяльності, які пропонуються учням під час тематичного оцінювання. Так, різнорівневі тести комбінованого характеру, різноманітні творчі завдання, запропоновані учням під час тематичної атестації, дадуть змогу не тільки виявити рівень знань та умінь школярів, а й залишать перспективи для подальшого осмислення художнього твору. Натомість використання тільки завдань репродуктивного характеру, які потребують відтворення отриманої інформації і унеможливлюють висловлювання свого ставлення до прочитаного (що іноді, на жаль, спостерігаємо в сучасній школі під час проведення тематичної атестації) не тільки не підвищує інтересу до читання художніх творів, а й, взагалі, суперечить самій природі мистецтва. За висловом видатного українського письменника Богдана-Ігоря Антонича "кожна людина сприймає кожний мистецький твір на свій спосіб, себто інакше. В кожному образі, картині тощо є стільки мистецьких творів, скільки цей образ мав сприймачів. Об'єктивного мистецтва немає й не може бути". Ця думка має стати провідною під час вибору видів роботи, вивчення художнього твору взагалі та підсумкового етапу зокрема і вимагає різноманіття методичних прийомів, що будуть спрямовані на створення власних аргументованих інтерпретацій та можливих реінтерпретацій прочитаного твору. Крім названих очних форм організації підсумкового етапу, таку діагностику можна здійснити дистанційно (коли учень віддалений від учителя, але може спілкуватися з ним за допомогою Інтернету).
Дата добавления: 2014-01-04; Просмотров: 789; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |