Організаційні форми власності

Форма власності — це стійка система економічних відносин і господарських зв'язків, що зумовлює відповідний спосіб та механізм поєднання робітника із засобами виробництва.

Приватна власність включає наступні форми:

Рис.. Сучасні форми приватної власності

Одноосібна (індивідуальна) власність - це організаційно-правова форма підприємництва, за якою людина одноосібне володіє і управляє об'єктами індивідуальної власності.

Сімейна власність — це власність соціалізованої людини, а також спільна власність сім'ї та осіб, що ведуть певне господарство (селянське, фермерське).

На цій формі власності можуть, наприклад, будуватися фермерські господарства, невеликі магазини, майстерні тощо.

Основою створення в примноженні такої власності є праця громадян. Об'єктами приватної власності виступають матеріальні та духовні блага: земельні ділянки, житлові будинки, квартири, дачі, садові будинки, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, цінні папери, результати інтелектуальної праці.

Партнерська власність - форма організації бізнесу, за якої на підставі договору декілька осіб спільно ведуть справу.

Корпоративна (акціонерна) власність - заснована на об'єднанні фінансових коштів (паях) підприємств, організацій і окремих осіб (акціонерів) шляхом випуску в обіг і продажу акцій.

Акціонер - це той, хто вніс певний пай у капітал підприємств. Титул власника - цінний папір - акція. За такої форми власності власність належить кільком суб'єктам. Існують колективи з визначеною часткою кожного з них, наприклад, акціонерне товариство, і з невизначеною, наприклад, колективне підприємство. Тут можливе розмаїття способів володіння та розпорядження, розподілу доходів. У закритих акціонерних товариствах акціонерами є члени сім'ї, близькі та далекі родичі. У відкритих акціонерних товариствах серед акціонерів слід розрізняти формальних і реальних власників. Формальними власниками є всі, хто придбав хоча б одну акцію, яка дає право на управління компанією і на привласнення певної частки прибутків. Реальні власники компанії - ті, хто мають контрольний пакет акцій.

Сучасними формами суспільної власності є:

Рис. Сучасні форми суспільної власності

Державна власність - це форма власності, за якої суб'єктом власності є держава чи її органи: Верховна Рада України, ради народних депутатів усіх рівнів і державні адміністрації адміністративно-територіальних одиниць.

У складі державної власності виділяють загальнодержавну (адміністративно-територіальної одиниці) і комунальну (муніципальну) власність.

Об'єктами загальнодержавної власності е: земля, майно, що забезпечує діяльність Верховної Ради та утворених нею державних органів; майно Збройних сил, єдина енергетична система, система транспорту, зв'язку та інформації, що мають загальнодержавне значення; кошти держбюджету, Нацбанк, майно вищих і середніх спец, закладів, майно державних підприємств.

Суб'єктами права загальнодержавної власності є держава в особі Верховної Ради України.

Об'єктами комунальної (муніципальної) власності є майно, що забезпечує діяльність відповідних рад і утворюваних ними органів, кошти місцевих бюджетів, державний житловий фонд, об'єкти комунального господарства; майно закладів народної освіти, культури, охорони здоров'я, торгівлі, побутового обслуговування, майно підприємств; місцеві енергетичні системи, транспорт, а також інше майно, необхідне для забезпечення.

Суб'єктами комунальної (муніципальної) власності є адміністративно-територіальні одиниці в особі Рад народних депутатів різних рівнів.

Колективна власність - заснована на власності трудового колективу підприємства.

На колективній формі власності засновуються орендні підприємства, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські об'єднання підприємств і організацій, громадські і релігійні організації, їх об'єкти власності належать колективу. Йому ж належить і дохід, одержаний у результаті тієї чи іншої діяльності.

Кооперативна власність - суспільна організація громадян, що добровільно об'єднуються на основі членства для спільного ведення економічної діяльності.

Розрізняють такі види кооперативів: сільськогосподарські, кооперативи в сфері виробництва і послуг, споживчі.

Власність громадських організацій та релігійних об'єднань - створюється за рахунок власних коштів, пожертвувань громадян чи організацій або шляхом передачі державного майна в їх користування.

Суб'єктами такої власності є партії, профспілки, спортивні товариства, церкви та інші громадські організації.

Економіка сучасних розвинутих країн характеризується багатоманітністю форм, різновидів власності, правовий захист яких на ділі гарантує людині свободу вибору місця застосування її сил і здібностей, які найбільшою мірою відповідають її складу характеру, потребам. Форми господарювання не впроваджуються, їх вибирають, якщо для цього є відповідні умови. П'ятдесят років держава впроваджувала господарський розрахунок різних моделей, але ідея розрахунку була відірвана від життя, надумана. Комерційний же розрахунок як загальна форма господарювання у ринковій економіці довів свою доцільність для будь-якої форми власності. Він завжди ґрунтувався на реальному усуспільненні виробництва і економічних формах господарювання, тобто завжди був об'єктивною економічною категорією. Майбутнє за комерційним розрахунком як загальною формою реалізації різних видів власності. Відмінність між формами власності в суспільстві закладена в економічних інтересах. Загальнодержавна власність виражає економічні інтереси як всього суспільства, так і певних відомств. Чим більше в суспільстві відомств, тим більше воно паразитичне. Кожен "грам" суспільної власності повинен виражати інтереси суспільства. Щоб він працював у цьому напрямку, потрібно спростити систему управління: мінімум централізму і більше умов для конкурентної боротьби, саморозвитку економіки. Індивідуальна власність характеризується особистими і приватними інтересами. Особисті інтереси спрямовані на задоволення працівника через отримання ним доходу, приватні - як на зростання доходу, так і на збагачення через підприємницьку діяльність. Дані економічні інтереси ведуть до диференціації індивідуальної власності на особисту і приватну власність. Логіка сучасного економічного розвитку засвідчує органічне поєднання різних форм власності та використанні диференційованих механізмів регулювання і управління ними.

Дата добавления: 2014-01-04