Стратегії пошуку інформації в Інтернет

4.

3.

Особливості інжинірингових послуг

Інжиніринг – це сукупність інтелектуальних видів діяльності, спрямованих на отримання оптимальних результатів від капіталовкладень та витрат, пов’язаних з реалізацією проектів за рахунок ефективного використання матеріальних, трудових, технологічних, фінансових ресурсів.

Розрізняють два види інжинірингових послуг:

1. Послуги з підготовки виробничого процесу:

1.1. Передпроектні послуги:

· вивчення ринку;

· польові дослідження;

· топографічні зйомки;

1.2. Проектні послуги:

· базисний інжиніринг;

· детальний інжиніринг;

1.3. Післяпроектні послуги:

· роботи з укладання угод на будівництво;

1.4. Спеціальні послуги, обумовлені конкретними вимогами створення об’єкта.

2. Послуги із забезпечення умов виробництва:

3.1. Організація і управління виробничим персоналом.

3.2. Огляд і випробування обладнання.

3.3. Експлуатація об’єкта.

3.4. Фінансові питання.

3.5. Забезпечення реалізації продукції.

3.6. Впровадження електронних систем інформаційного забезпечення.

Повний цикл інжинірингу складається з наступних етапів:

1. Дослідження маркетингової доцільності проекту.

2. Вивчення технічних можливостей реалізації проекту.

3. Техніко-економічна оптимізація і складання попереднього проекту з орієнтовною прив’язкою до місцевості та визначенням вимог до земельної ділянки.

4. Складання робочого проекту і підготовка торгів на обладнання.

5. Оцінка пропозицій, які надійшли на торги.

6. Складання інженерно-будівельних проектів під вибране на торгах обладнання.

7. Підготовка торгів на проведення інженерно-будівельних робіт.

8. Оцінка пропозицій, які надійшли.

9. Нагляд за виготовленням обладнання, його випробуваннями.

10. Координація інженерно-будівельних робіт, поставок і монтажу.

11. Допомога у підготовці обслуговуючого персоналу.

12. Здача підприємства замовнику «під ключ» і введення його у експлуатацію.

13. Спостереження і консультації під час експлуатації об’єкту після здачі.

ПРАВОВА ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВА СИСТЕМА

«НОРМАТИВНІ АКТИ УКРАЇНИ»

Особливістю ІПС «Нормативні акти України» (НАУ, http://www.nau.kiev.ua/) є реалізація трьома мовами — українською. російською, англійською. База даних НАУ має такий склад:

1) повна нормативно-правова база (нормативні акти в акту­альному стані, з урахуванням внесених змін та усі попередні ре­дакції):

* Конституція, кодекси, закони та постанови Верховної Ради України;

* укази та розпорядження Президента України;

* постанови, розпорядження і декрети Кабінету Міністрів України;

* нормативні акти міністерств та відомств, зареєстровані в Міністерстві юстиції, а також вузьковідомчі документи: листи, роз'яснення, розпорядження;

* міжнародні угоди — двосторонні угоди України, міжнародні конвенції;

* чинні нормативні акти органів влади СРСР та УРСР;

* нормативні акти місцевих органів влади;

* перспективне законодавство — тексти прийнятих, але не підписаних законів, тексти резонансних законопроектів, оприлюд­нених для обговорення;

2) судова практика:

* рішення, висновки, ухвали Конституційного Суду України;

* постанови пленуму Верховного Суду України, ухвали судо­вих колегій, роз'яснення, листи;

* постанови, рішення, листи Вищого Господарського Суду України;

* матеріали реальних справ у загальних судах України (трудо­ві, житлові, сімейні, майнові, зобов'язальні, земельні, спадкові спори тощо);

* матеріали реальних справ у господарських судах України (зобов'язальні, податкові, митні, майнові, корпоративні спори, визнання недійсним актів органів влади) та аналітичні коментарі до них;

3) консультації, роз'яснення, погляди:

* дайджести опублікованих у пресі статей з поточних еконо­мічних питань;

* офіційні повідомлення та роз'яснення органів державної влади;

* ексклюзивні аналітичні статті правозастосувального характеру,

4) класифікатори, довідники, форми:

* тематичний класифікатор законодавства: тематичні добірки нормативних актів у сферах підприємництва, податкового, митного законодавства, міжнародного права, зовнішньоекономічної діяльності, бухгалтерського обліку;

* каталог публікацій нормативних актів в офіційних та відом­чих виданнях;

* словник термінів: визначення термінів із посиланнями на відповідні закони, підзаконні акти, судові рішення, міжнародні угоди;

* бланки звітності у форматі текстового редактора Microsoft Word, готові до заповнення та друку;

* довідник органів влади — структура, адреси, телефони, ос­новоположні документи органів державної влади України;

* каталог порушених справ про банкрутство підприємств, під­готовлений за офіційними повідомленнями господарчих судів України;

* зведені таблиці: щоденні курси валют НБУ, індекси інфля­ції, розміри облікової ставки, мінімальної зарплати, пенсії, подат­кового мінімуму, список офшорних зон і т. ін.;

* нормативно затверджені типові документи: договори, фор­ми, бланки, правила, положення і т. ін.;

* моніторинг — щотижневий огляд нових нормативних актів. Крім основної системи, пропонується компакт-диск «Митний бюлетень», який має такий вміст:

1) повна нормативно-правова база;

2) митне законодавство — аналіз за темами «Спеціальні пра­вові режими зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД)», «Система тарифного (митно-тарифного) регулювання ЗЕД», «Система не­тарифного регулювання ЗЕД», «Організація митної справи», «Митний та інші види контролю», «Митні режими», «Митне оформлення», «Митні платежі», «Порядок ввозу (вивозу, переси­лання) товарів фізичними особами», «Порушення митних правил і контрабанда», «Спеціальна (вільна) економічна зона» та ін.;

3) міжнародне митне право — міжнародні конвенції та дво­сторонні угоди України про співробітництво в митній галузі;

4) аналіз судової практики — аналіз арбітражних справ з мит­ної діяльності;

5) типові документи, форми, бланки, митні довідники — струк­тура митних органів України, курси валют НБУ, індекси інфляції, Товарна номенклатура ЗЕД, перелік банків, яким надано ліцензії на здійснення валютних операцій, перелік префіксів шрихових кодів (товарна нумерація EAN), ІНКОТЕРМС, довідники країн, перелік офшорних зон, електронні адреси торговельно-економічних місій та ін.;

6) словник законодавчих термінів — нормативні означення термінів з посиланнями на відповідні документи;

7) оперативна інформація в Інтернет — огляди митного зако­нодавства та митних правил деяких країн, сайти державних орга­нів влади України.

До сім'ї систем НАУ входить також «Електронний інформа­ційний бюлетень», який є складовою ІC Верховної Ради України.

База даних системи НАУ:

· має ієрархічну структуру — докумен­ти систематизовано за типами, тематикою, офіційними публікаці­ями, хронологією надходження. У будь-якому розділі бази пра­цюють універсальні пошуки за словом чи контекстом у тексті, за контекстом у назві або за датою. Також користувачеві надаєть­ся можливість задати складні комбінації контекстів із застосу­ванням логічних операцій ТА, ЧИ, НЕ, керувати порядком слів та їх входженням в один абзац, речення, словосполучення. Норма­тивні документи можна знайти і за їхніми реквізитами: видавцем, номером, датою, назвою, видом, статусом, відомостями про ре­єстрацію. Для реквізитів створено словники всіх можливих зна­чень. Відразу після того, як користувач указав значення певного реквізиту, система підраховує кількість документів, які підпада­ють під запит, що допомагає звужувати поле пошуку.

Списки знайдених документів можна відсортувати за датою чи типом, провести серед них додатковий пошук, зберегти у власній базі. У власній базі даних (система дає змогу створити кілька баз із довільною структурою) користувач може розмістити та організува­ти за тематиками власні тексти і файли, посилання на документи основної бази, посилання на розділи та рубрики основної бази, за-кладки-коментарі до текстів, колекції пошукових запитів. На власні бази поширюється дія універсальних пошуків. Такими базами мож­на обмінюватися з іншими користувачами НАУ.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПОШУКУ ПРАВОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В ІНТЕРНЕТ

Сьогодні Інтернет — це найбільший світовий інформаційний ре­сурс, що містить практично всю інформацію, якою може зацікави­тись людина. Але популярне порівняння Мережі з величезною біб­ліотекою неправомірне через відсутність будь-якої систематизації н ресурсів і хаотичне стрімке збільшення кількості посилань. Тому «потенціал для вирішення задач» Інтернет (корисність інформації, одержаної за її допомогою) є досить низьким — користувач не може розраховувати на одержання інформації, яка буде водночас задовольняти три базові вимоги — своєчасність, достовірність, пов­нота. Отже, використання Інтернет з професійною метою становить проблему, яка постійно ускладнюється.

Дата добавления: 2014-01-04