Бібліотеки — цифрові і звичайні

У дискусіях щодо цифрових бібліотек, доступних через локальні або глобальні мережі, часто приймаються припущення, які при ближ­чому розгляді можна визначити як хибні:

· оцифрован! матеріали з часом замінять інші форми подання інформації. Можна сказати, що нові технології створюють і запов­нюють нові ніші, але це тільки невелика частка тих інфор­маційних ресурсів, які людство створило протягом своєї історії;

· інформація в Інтернет є адекватною заміною послуг зви­чайних бібліотек. Насправді величезна кількість публікацій в Ін­тернет — це реклама і «самвидав», який не вимагає ухвали рецен­зента, редактора, видавця або бібліотекаря, і має досить ефемер­ний характер. Користувач Мережі має самостійно визначати до­стовірність і повноту одержаної інформації;

· каталоги інформаційних ресурсів малоцінні, якщо останні не доступні в режимі on-line. Але першим кроком у процесі пошуку інформації є визначення її місцезнаходження, при цьому можуть бути корисні каталоги, індекси, анотації та інші описи як елект­ронних, так і звичайних ресурсів.

Слід зазначити, що звичними вже стали проекти, які передбача­ють певне поєднання можливостей звичайних бібліотек та Інтер­нет. Наприклад, Національна бібліотека України ім. Вернадського (http://www.nbuv.gov.ua/) пропонує скористатися електронним ката­логом. Для кожного знайденого об'єкта (книги, дисертації та ін.) у списку, крім звичайних реквізитів, указуються індекс рубрикатора і шифр зберігання у бібліотеці, що полегшує подальшу роботу. Елект­ронний каталог бібліотеки КНЕУ дає змогу здійснити пошук у базах даних BOOKS — «Книги бібліотеки», APEL — «Статті з періодичних видань бібліотеки», WORK — «Праці викладачів КНЕУ», AUNTD — «Законодавчі та нормативні документи». Існують і проекти переве­дення бібліотек у цифровий формат для надання можливості корис­тувачам безкоштовно шукати інформацію і безкоштовно або за не­велику платню користуватися нею. Найбільш масштабним українським проектом такого роду є створення Національної архівної інформаційної системи «Архівна та рукописна Україніка».

З іншого боку, електронні періодичні видання Мережі часто перетворюються на е-бібліотеки — стирається межа між спис­ком розсилки з архівом, мережним журналом, тематичним Web-сайтом, літературним клубом і повномасштабною бібліотекою.

У цьому контексті вводиться поняття «медіа-компетентність», яке позначає систему навиків пошуку в середовищі Інтернет і застосування інформації з раціональним рівнем потенці­алу вирішення задач. Web-серфінг— заняття захоплююче, але малопродуктивне. Тому для пошуку потрібної інформації корис­тувач має звертатись до спеціальних сервісів.

Існують три базові стратегії, які можуть бути використані:

1) перегляд пошукових каталогів — найчастіше це неефектив­на стратегія, яка дає безсистемні результати. Пошук здійснюється кроками, через вибір загальної категорії, потім — підкатегорії і т. д. за існуючою ієрархією. Складність такого пошуку полягає в тому, що користувач має визначити, до якої категорії належить його тема, а за відсутності стандартів кожен каталог має свою си­стематику і специфічне наповнення;

2) перехід за гіперпосиланнями від стартової сторінки. Ефек­тивність цієї стратегії залежить від вибору початкового сайту або Web-сторінки. Більшість мегапорталів мають рейтинги сайтів, позначені як «Тор» або «Cool». Такі рейтинги створюються за кіль­кістю відвідувань їх користувачами. Але інформаційні потреби різ­них користувачів не збігаються, тому до таких рейтингів слід ставитись з обережністю. Водночас, як показує практика, біль­шість користувачів одного профілю мають однакові інформаційні потреби, а тому відвідують одні й ті самі тематичні сторінки, які можна розглядати як спеціалізований вхід до Інтернет. Тим, хто починає пошук правової інформації, можна, зокрема, рекомендувати сайт Верховної Ради України «Закони та підзаконні акти України в Інтернет» — http://www.rada.gov.ua/ (див. підрозд. 5.5); «Інформаційний бізнес-портал в Інтернет — LIGA ONLINE» — http://www.liga.kiev.ua; «Нормативні акти України — он-лайн» — http://www.nau.kiev.ua/;

3) пошук за допомогою пошукових систем. На відміну від ка­талогів, такий пошук не обмежується окремою категорією. Ця стратегія може бути використана і для пошуку першої сторінки.

Використовуючи пошукові системи Інтернет, потрібно врахо­вувати такі фактори, що впливають на результативність пошуку:

* кожна пошукова система Мережі має свою спеціалізацію;

* пошук здійснюється не за повними текстами документів, а за їх пошуковими образами, при цьому кожна система має оригі­нальний механізм роботи з ключовими словами. Зокрема, якщо база даних системи невелика, то до неї записується більше термі­нів, в іншому разі пошуковий образ документа відбираються «найвагоміші» ключові слова;

Слід також пам'ятати, що в Інтернет існують ресурси, не охоп­лені пошуковими системами та пошуковими каталогами — так званий «невидимий Web». «Невидимий Web» можна розбити на дві частини:

• вміст спеціалізованих баз даних, які не зберігаються у ви­гляді певних Web-сторінок, а динамічно формуються спеціально у відповідь на конкретний запит до цієї бази;
• сторінки, які виключають з поля зору пошукової системи згід­но з прийнятою політикою. За відсутності конкретних технологіч­них причин до бази даних пошукової системи можуть включатись тільки ті сторінки, що відповідають певному критерію. Особливо це актуально для пошукових систем з величезними обсягами індексів.

У будь-якому разі пошук інформації в Інтернет — це задача, яка вимагає творчого підходу, а стратегії пошуку повинні змінюватись за­лежно від результатів, що видаються у відповідь на запит. Опановува­ти їх доцільно ще й тому, що сфера використання інструментарію по­шукових систем розширюється – створюються версії популярних систем для окремих вузлів Інтернет та корпоративних інтрамереж.

Дата добавления: 2014-01-04