Механізм ринку товарів. Сукупний попит: сутність, структура, цінові і нецінові фактори динаміки

З курсу економічної теорії відомо про ринковий механізм і його елементи. В мікроекономіці також розглядається проблема ринкового попиту і пропозиції, але відносно окремих товарів і послуг. Дослідження попиту і пропозиції на окремий товар дає можливість визначити ціну на нього і об’єм реалізації. Але дослідження цих параметрів відносно різних продуктів не дає уявлення в цілому про чинники коливань цін на всі товари і послуги, які виробляються в економічній системі, тобто про рівень цін в економіці. Точно так пропозиція різних продуктів не пояснює скорочення і розширення об’ємів національного виробництва. В зв’язку з цим виникає необхідність макрорівневого вивчення ринкового механізму і його елементів. Враховуючи, що в макроекономіці використовуються агреговані величини, нас буде цікавити сукупний попит (aggregate demand – AD) і сукупна пропозиція (aggregate supply – AS).

Основними елементами ринкового механізму на макрорівні виступають сукупний попит і сукупна пропозиція. Їх взаємодія визначає рівноважний рівень цін і рівноважний рівень об’єму національного виробництва.

Сукупний попит віддзеркалює бажання і можливість макроекономічних суб’єктів (домашніх господарств, підприємницького і державного секторів, закордонних споживачів продукції даної країни) купувати певний об’єм товарів і послуг за рівнем цін, який склався в економіці. Величину сукупного попиту можна визначити як реальний об’єм національного виробництва, який макроекономічні суб’єкти можуть придбати при визначеному (кожному з можливих) рівні цін.

Сукупний попит має складну структуру і в масштабах суспільства (за методологією СНР) складається з чотирьох основних компонентів:

- попит споживачів – попит населення на товари поточного споживання і тривалого використання і побутові послуги;

- інвестиційний попит – попит підприємців на товари і послуги виробничого призначення;

- попит на товари і послуги (загальнодержавного і суспільного призначення) з боку держави;

- попит закордонних споживачів на експортовану з країни продукцію (за умов, що попит вітчизняних споживачів на імпорт враховується в перших трьох складових).

Нижче ми докладно розглянемо кожну із складових сукупного попиту. Але вже зараз необхідно сказати, що найсуттєвішим, ємним, стабільним його компонентом є попит споживачів. Інші – більш динамічні. Наймінливішим компонентом є інвестиційний попит, його змінення спричиняє суттєві коливання економічної динаміки на макрорівні.

Розрізняють цінові і нецінові фактори сукупного попиту.

Вже з визначення сукупного попиту слідує, що між об’ємом національного виробництва, попитом макросуб’єктів і загальним рівнем цін в економіці існує певна залежність. Саме ця залежність одержала назву закону сукупного попиту. Сутність його в тому, що підвищення загального рівня цін в економіці скорочує можливості і бажання споживачів, підприємців і держави споживати товари і послуги, тобто скорочує сукупний попит і навпаки. Таким чином, залежність сукупного попиту від рівня цін зворотна.

Дія цінового фактору зумовлена тим, що:

- по-перше, змінення рівня цін змінює попит на гроші. Так, наприклад, підвищення цін збільшує попит на гроші і економічні суб’єкти змушені використовувати кредит. Це, в свою чергу, призводить до зростання „ціни” грошей – процентної ставки. Зрозуміло, що суб’єкти не зацікавлені в кредитах під високі відсотки, а тому слід очікувати скорочення передовсім споживчого й інвестиційного попиту і зменшення попиту на реальний обсяг національного виробництва – сукупного попиту. Зниження рівня цін в економіці буде супроводжуватись зворотними процесами. Ця закономірність одержала назву „ефекту процентної ставки”;

- по-друге, коливання цін змінює купівельну спроможність національної грошової одиниці і реальні заощадження суб’єктів економіки. Так, в умовах інфляції відбувається знецінення грошової одиниці (на гривню, рубль, долар, франк сьогодні можна купити товарів менше, ніж учора, тобто цінність фінансових активів, яка виражається, наприклад, в будь-яких товарах, падає). Крім того, чим вищий рівень цін, який супроводжує інфляцію, тим меншу кількість товарів і послуг зможуть придбати їх споживачі на відкладені для покупок кошти. Інакше кажучи, об’єм сукупного попиту зменшиться. Зниження цін призведе до зворотного. Такий ланцюжок взаємопов’язаних подій одержав назву „ефект багатства” або „ефект реальних касових залишків”;

- по-третє, змінення рівня цін визначає вибір споживачів між вітчизняними та імпортними продуктами. Так, в умовах зростання цін купувати вітчизняну продукцію, яка подорожчала, невигідно, суб’єкти економіки надаватимуть перевагу імпортній, відносно дешевшій продукції, а тому сукупний попит на продукцію вітчизняного виробництва скоротиться. Зниження цін призведе до розширення сукупного попиту. Така закономірність одержала назву «ефект імпортних закупок».

Три вище названих ефекти дають пояснення зміненням реального об’єму виробництва залежно від змінення рівня цін в економіці, який лежить в основі зменшення або збільшення сукупного попиту.

Закон сукупного попиту можна представити графічно. Графік, що визначає залежність величини сукупного попиту від рівня цін, одержав назву кривої сукупного попиту (АD) (див. Рисунок 3.1).

P

P₂ B

A

P₁

AD

Q₂ Q₁

Q

Рисунок 3.1. Крива сукупного попиту АD, Р – загальний рівень цін в економіці, Q – реальний об’єм національного виробництва.

Крива AD має спадний (вправо вниз) характер нахилу. Всі можливі варіанти співвідношення рівня цін сукупного попиту розміщуються на кривій АD (точки A, B) і визначають величину сукупного попиту.

Ми розглянули дію цінового фактора за умов, що всі інші параметри незмінні. В реальній дійсності вони змінюються і відносяться до нецінових факторів сукупного попиту. Нецінові фактори вплинуть на величину сукупного попиту при кожному з можливих рівнів цін. Графічно це змінення буде виражатись зрушенням кривої АD вправо уверх (в разі збільшення сукупного попиту – AD₂) або вліво униз (в разі зменшення сукупного попиту – AD₁), (рис. 3.2).

Відповідно до структури сукупного попиту можна виокремити нецінові фактори, які впливають на попит споживачів, інвестиційний попит, попит держави і закордонних споживачів на експортовану з країни продукцію:

Так, на попит споживачів впливають:

- добробут (рівень доходів і заощаджень) споживачів;

- заборгованість споживачів у попередні періоди;

- динаміка податків на доходи і майно;

- очікування змінення цін або дефіциту та інші фактори.

На інвестиційний попит підприємницького сектора впливають:

- рівень ставки відсотка;

- динаміка податків і субсидій;

- наявність надлишку (не завантажених) виробничих потужностей;

- розвиток технологій;

- очікуване змінення цін або прибутковості інвестицій та інші фактори.

Зрозуміло, що зростання податків на доходи споживачів і підприємців скорочує їх реальні доходи, знижує можливості купувати товари і оплачувати послуги, що в кінці кінців скорочує сукупний попит. Зниження податків, навпаки, призведе до розширення попиту. Подібним чином впливають й інші фактори.

Вплив змінення попиту на товари і послуги з боку держави на сукупний попит не можна визначити однозначно і ми повернемося до цієї проблеми в інших темах курсу.

Попит іноземців на експортовану з країни і вітчизняних споживачів на імпортовану продукцію здебільшого залежить від:

- рівня цін на закордонних ринках;

- валютних курсів.

P

A¹ A A²

P₂

P₁ B¹ B B² AD₂

AD

AD₁

Q₂¹ Q₁¹ Q₂ Q₁ Q₂² Q₁² Q

Рисунок 3.2. – Вплив нецінових факторів на сукупний попит.

Таким чином, кожна із складових сукупного попиту залежить від визначених факторів. Під їх впливом змінюються попит споживачів, інвестиційний попит, попит держави і попит закордонних споживачів на експортовану із країни продукцію, в результаті чого коливається сукупний попит у цілому.

Дата добавления: 2014-01-04