Монетарна політика в моделі АD - АS

Все сказане вище дозволяє стверджувати, що кредитно-грошова політика певною мірою впливає як на сукупний попит, так і на сукупну пропозицію, а отже, на співвідношення „обсяг виробництва-ціни-зайнятість”.

В короткостроковому і довгостроковому періодах наслідки впливу монетарної політики на економіку є різними. Для їх ілюстрації скористаємося моделлю АD - АS, що враховує короткостроковий та довгостроковий періоди (періоди повної та неповної зайнятості, кейнсіанський та монетаристський підходи), яка здатна відображувати як реальні, так і номінальні зміни в економіці.

Згідно з кейнсіанською теорією вплив монетарної політики на сукупний попит реалізується через канал „процентна ставка – інвестиції”, який володіє здатністю трансформувати зміну пропозиції грошей у зміну сукупного попиту та реального ВВП. Вище було з'ясовано, що монетарна політика, впливаючи на сукупний попит, змінює обсяг ВВП. В умовах неповної зайнятості доречно стимулювати сукупний попит, а тому доцільною буде експансіоністська монетарна політика (політика „дешевих грошей”).

Для аналізу наслідків впливу на економіку монетарної експансії в короткостроковому періоді крім моделі АD - АS використаємо також ще дві графічні моделі, які дають змогу пояснити зміни, що відбуваються в моделі АD - АS. Тому на рис. 11.1 наведено три графічні моделі: рис. 11.1а – ринок грошей, рис. 11.2б – графік інвестицій, рис. 11.1в – модель АD - АS.

a) r   M^S₁/P M^S₂/P

r₁ T₁

r₂ T₂

M^D₂/P

M^D₁/P

0 M

б)   r    

r₁

r₂

0 I₁ I₂ I

  в)

AS

T₂

P₂

T₁

P₁

AD₂

AD₁

0 Y₁ Y₂ Y

Рис. 11.1 Вплив монетарної експансії на економіку в короткостроковому періоді

Припустимо, що початково ринок грошей знаходиться у стані рівноваги в точці Т₁. У цій точці крива пропозиції грошей (М^S₁ /P) перетинається з кривою попиту на гроші (М^D₁ /P) внаслідок чого рівноважне значення реальної процентної ставки дорівнює r₁. Рисунок 11.1б унаочнює обернену залежність між процентною ставкою (r₁) та інвесторами (І₁). Даний рівень інвестицій поряд з іншими компонентами сукупного попиту визначає розміщення кривої сукупного попиту (АD) і початкову рівновагу на товарному ринку в точці Т₁, що знаходить своє відображення на рис. 11.1в. Тепер припустимо, що центральний банк застосував експансіоніську політику і збільшив пропозицію грошей. Графічно на рис. 11.1а це проявляється через переміщення кривої пропозиції грошей у положення (М^S₂ /P), що спричинює відповідне зниження процентної ставки. Під впливом зниження процентної ставки зростають інвестиції (рис. 11.1б). Приріст інвестицій, у свою чергу, примушує переміститися вправо криву сукупного попиту (рис. 11.1в). У відповідь на зростання сукупного попиту відбувається як збільшення реального ВВП, так і підвищення цін. За таких умов точка економічної рівноваги переміщується вздовж кривої сукупної пропозиції вправо (рис. 11.1в). Проте на цьому процес пристосування економіки до нового рівня пропозиції грошей не завершується. В міру зростання реального ВВП збільшиться попит на гроші, що викличе переміщення його кривої вправо від положення (М^D₁ /P) у положення (М^D₂ /P). Таке переміщення кривої попиту на гроші обмежить рух процентної ставки вниз, викликаний збільшенням пропозиції грошей. Але воно не може повністю нейтралізувати її зниження. У підсумку під впливом прямих і зворотних процесів рівновага на грошовому ринку встановиться в точці Т₁, в якій крива (М^S₂ /P) перетинається з кривою (М^D₂ /P), а рівноважна процентна ставка становить (r₂). Новому рівноважному стану на грошовому ринку відповідають інвестиції на рівні І₂ (рис. 11.1б). З урахуванням їх величини крива сукупного попиту переміщується в положення АD₂, а економічна рівновага – в нову точку – Т₂, відповідно до якої реальний ВВП збільшується до Y₂, а ціни зростають до Р₂ (рис. 11.1в).

Підсумовуючи, можна виділити три наслідки експансіоністської монетарної політики в короткостроковому періоді:

1) зниження номінальної і реальної процентних ставок;

2) збільшення номінального і реального ВВП;

3) підвищення цін (інфляція).

Такі наслідки монетарної експансії відповідають сучасній кейнсіанській теорії, згідно з якою в короткостроковому періоді крива сукупної пропозиції має додатний нахил.

Особливість довгострокового періоду, як відомо, полягає в тому, що в його межах ціни і заробітна плата здатні адекватно відреагувати на зміну сукупного попиту і відновити повну зайнятість. Така властивість довгострокового періоду відповідає класичній теорії, згідно з якою крива сукупної пропозиції має вигляд вертикальної лінії, що бере свій початок у точці потенційного ВВП.

Знову розглянемо монетарну експансію. Для аналізу її наслідків у довгостроковому періоді обмежимося лише використанням моделі АD - АS, наведеної на рис. 11.2. Нехай початковий рівноважний стан в економіці за повної зайнятості знаходиться в точці Т₁, де крива сукупного попиту (АD₁) перетинається з кривою довгострокової сукупної пропозиції (АS). Тепер припустимо, що центральний банк збільшив номінальну пропозицію грошей. Згідно з передатним механізмом монетарної політики це спрямує сукупний попит до зростання, що перемістить його криву вправо в положення АD₂, а товарні ціни підніме до Р₂.

У короткостроковому періоді монетарна експансія спричинює зниження реальної процентної ставки, збільшення інвестицій і зростання реального ВВП (див. рис. 11.1в). У довгостроковому періоді збільшення обсягів виробництва не відбувається. Це пояснюється тим, що протягом цього періоду номінальна заробітна плата адекватно зреагує на зміну товарних цін і збільшиться пропорційно їх зростанню. Тому не змінюється реальна заробітна плата, яка, як і раніше, утримує рівновагу на ринку праці на умовах повної зайнятості. Це унеможливлює відхилення короткострокової сукупної пропозиції від довгострокової, внаслідок чого обсяг реального ВВП підтримується на потенційному рівні.

Отже, в довгостроковому періоді монетарна експансія не здатна збільшити сукупну пропозицію. Але вона збурює сукупний попит, який здатний номінальнo збільшуватися, допоки у зв'язку зі зростанням цін не зрівняється із сукупною пропозицією. Це відбудеться в точці T₂, в якій забезпечується повна зайнятість. У цій точці ціни зростуть у точній пропорції зі зростанням номінальної кількості грошей. Наприклад, якщо кількість грошей в обігу збільшується на 10 %, то і ціни в довгостроковому періоді зростають також на 10 %.

AS

P

T₂

P₂

T₁

P₁

AD₂

AD₁

Y_P Y

Рисунок 11.2 Вплив монетарної експансії на економіку в довгостроковому періоді

Якщо номінальна кількість грошей і ціни зростають в однаковій пропорції, то реальна пропозиція грошей (М/Р} не змінюється. Тому, незважаючи на монетарну експансію, попит на гроші (М^D/Р) і пропозиція грошей (М^S/Р) у довгостроковому періоді залишаються такими, якими вони були до застосування монетарної експансії. За цих умов залишаються без змін параметри рівновагі на грошовому ринку і рівень реальної процентної ставки.

Проведений аналіз дає змогу зробити узагальнюючий висновок щодо наслідків монетарної експансії у довгостроковому періоді.

1) ціни підвищуються пропорційно номінальному збільшенню пропозиції грошей.

2) реальний ВВП залишається без змін, а номінальний ВВП зростає пропорційно зростанню цін.

3) реальна процентна ставка зберігається на незмінному рівні, а номінальна зростає пропорційно зростанню цін.

Такі наслідки монетарної політики свідчать про нейтральність грошей у довгостроковому періоді. Гроші вважаються нейтральними в тому розумінні, що зміна їх кількості не справляє в довгостроковому періоді будь-якого впливу на реальні величини (реальний ВВП, реальну заробітну плату, реальну процентну ставку тощо). Змінюються лише номінальні величини (номінальний ВВП, номінальна заробітна плата, номінальна процентна ставка тощо). Висновок про нейтральність грошей у довгостроковому періоді відповідає кількісній теорії грошей. Його дотримуються і сучасні монетаристи. Підтверджується він і спеціальними емпіричними дослідженнями. Проте на практиці у чистому вигляді ідентифікувати нейтральність грошей у довгостроковому періоді неможливо. Вона може проявлятися лише як тенденція, а не абсолютний факт. Отже, виходячи з одержаних наслідків експансіоністської монетарної політики у довгостроковому періоді, можна зробити висновок про доцільність рестрікційної монетарної політики в умовах повної зайнятості (в довгостроковому періоді.

Дата добавления: 2014-01-04